Римлянам 1 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Павел, раб Иисуса Христа, призванный Апостол, избранный к благовестию Божию,
 
Паўла, раб Ісуса Хрыста, пакліканы Апостал, выбраны дзеля абвяшча́ньня Эвангельля Божага,

которое Бог прежде обещал через пророков Своих, в святых писаниях,
 
(якое Бог напе́рад абяцаў праз прарокаў Сваіх, у сьвятых пісаньнях,)

о Сыне Своём, Который родился от семени Давидова по плоти
 
аб Сыне Яго, (які це́лам радзіўся ад насе́ньня Давідавага па це́лу

и открылся Сыном Божиим в силе, по духу святыни, через воскресение из мёртвых, о Иисусе Христе, Господе нашем,
 
і адкрыўся, як Сын Божы, у сіле, духам сьвятасьці праз уваскрасе́ньне з мёртвых) аб Ісусе Хрысьце́, Госпадзе нашым,

через Которого мы получили благодать и апостольство, чтобы во имя Его покорять вере все народы,
 
(праз Якога мы атрымалі ласку й апостальства, каб у імя Яго прыдбаць дзеля ве́ры ўсе́ народы,

между которыми находитесь и вы, призванные Иисусом Христом, —
 
між якімі і вы, сягоньня Ісусам Хрыстом пакліканыя), —

всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым: благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.
 
усім, што ёсьць у Рыме, улюбленым Богам, пакліканым сьвятым: ласка вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всём мире.
 
Найпе́рш дзякую Богу майму праз Ісуса Хрыста за ўсіх вас, што ве́ра ваша абвяшчаецца па ўсім сьве́це;

Свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в благовествовании Сына Его, что непрестанно воспоминаю о вас,
 
сьве́дка мне́ Бог, якому служу духам маім у дабраве́шчаньні Сына Яго, што ўсьцяж успамінаю аб вас,

всегда прося в молитвах моих, чтобы воля Божия когда-нибудь благопоспешила мне прийти к вам,
 
заўсёды просячы ў малітвах маіх, каб калі-не́будзь давялося мне́ прыйсьці да вас паводле волі Божае.

ибо я весьма желаю увидеть вас, чтобы преподать вам некое дарование духовное к утверждению вашему,
 
Бо я ве́льмі жадаю ўгле́дзіць вас, каб даць вам не́йкі падарунак духоўны дзеля ўмацаваньня вашага,

то есть утешиться с вами верою общею, вашею и моею.
 
ці то парадавацца з вамі супольнаю ве́раю вашаю і мае́ю.

Не хочу, братия, оставить вас в неведении, что я многократно намеревался прийти к вам (но встречал препятствия даже доныне), чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих народов.
 
Не хачу, браты, пакінуць вас у няве́даньні, што я часта думаў прыйсьці да вас (ды сустракаў перашкоды яжно па сягоньняшні дзе́нь), каб ме́ць не́йкі плод і ў вас, як і ў іншых народаў.

Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.
 
Я даўжнік і Грэкам, і барбарам, мудрым і неразумным;

Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.
 
дык, што да мяне́, я гатоў абвяшчаць Эвангельле і вам, каторыя ў Рыме.

Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину.
 
Бо ня стыдаюся Эвангельля Хрыстовага, бо сіла Божая ёсьць на збаўленьне кожнаму, хто ве́руе, сьпярша Жыду, а потым і Грэку.

В нём открывается правда Божия от веры в веру, как написано: «праведный верою жив будет».
 
Бо ў ім адкрываецца праўда Божая ад ве́ры да ве́ры, як напісана: праведны жыць будзе ве́раю (Авак 2:4).

Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.
 
Бо адкрываецца гне́ў Божы з не́ба на ўсякую бязбожнасьць і няпраўду людзе́й, што маюць праўду ў няпраўдзе.

Ибо, что можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им.
 
Бо што́ можна ве́даць пра Бога, яўна для іх, бо Бог выявіў ім;

Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны.
 
бо нявідомае Яго, ве́чная сіла Яго і Божства ад стварэньня сьве́ту праз разважаньне аб творах відомым робіцца, каб быць ім без апраўданьня

Но как они, познав Бога, не прославили Его, как Бога, и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце;
 
за тое, што яны, пазнаўшы Бога, не як Бога славілі Яго ці дзякавалі, але марным займаліся ў разважаньнях сваіх, і прыцьмілася неразумнае сэрца іх:

называя себя мудрыми, обезумели,
 
кажучы аб сабе́, што яны мудрыя, яны адурэлі

и славу нетленного Бога изменили в образ, подобный тленному человеку, и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся, —
 
і славу нятле́ннага Бога замянілі на ўзор абраза тле́ннага чалаве́ка і птушак, і чацьвёраногіх, і га́даў.

то и предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они сквернили сами свои тела.
 
Дык і аддаў іх Бог у пажаданьнях сэрцаў іх нячыстасьці, каб яны апаганілі це́лы свае́ міжы сабою.

Они заменили истину Божию ложью, и поклонялись, и служили твари вместо Творца, Который благословен вовеки, аминь.
 
Яны замянілі праўду Божую на ілжу і пакланіліся і служылі стварэньню заме́ст стварыцеля, які багаслаўлены наве́кі, амін.

Потому предал их Бог постыдным страстям: женщины их заменили естественное употребление противоестественным;
 
Дзеля гэтага аддаў іх Бог цярпе́ць ганьбу: бо жанчыны іх замянілі прыроднае карыстаньне на проціпрыроднае.

подобно и мужчины, оставив естественное употребление женского пола, разжигались похотью друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за своё заблуждение.
 
Гэтак сама і мужчыны, пакінуўшы прыроднае карыстаньне з жаночага полу, распаляліся пажадлівасьцяй адзін да аднаго, мужчыны на мужчынах сорам робячы і атрымліваючы ў самых сабе́ нале́жную адплату за свой блуд.

И как они не заботились иметь Бога в разуме, то предал их Бог превратному уму — делать непотребства,
 
І, як яны ня рупіліся ме́ць Бога ў розуме, дык аддаў іх Бог ілжываму розуму рабіць непатрэбшчыну,

так что они исполнены всякой неправды, блуда, лукавства, корыстолюбия, злобы, исполнены зависти, убийства, распрей, обмана, злонравия,
 
і яны напоўнены ўсякай няпраўдаю, распустай, крывадушнасьцяй, прагавітасьцяй, злосьцяй, напоўнены зайздрасьцяй, забойствам, сваркай, ашуканствам, благімі абычаямі;

злоречивы, клеветники, богоненавистники, обидчики, самохвалы, горды, изобретательны на зло, непослушны родителям,
 
яны — зьвяглівыя манюкі, боганенавісьнікі, крыўдзіцелі, самахвалы, гардуны, выдумшчыкі ліхога, непаслухмяныя бацьком,

безрассудны, вероломны, нелюбовны, непримиримы, немилостивы.
 
неразумныя, вераломныя, пазбаўленыя любві, непагодлівыя, неміласэрныя.

Они знают праведный суд Божий, что делающие такие дела достойны смерти; однако не только их делают, но и делающих одобряют.
 
Яны ве́даюць праведны прысуд Божы, што тыя, хто гэткае робіць, варты сьме́рці; аднак, яны ня толькі гэта робяць, але й пахваляюць тых, хто робіць.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.