2 Петра 1 глава

Второе соборное послание апостола Петра
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Симон Пётр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

Как от Божественной силы Его даровано нам всё потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию,

Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделались причастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью, —

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

то вы, прилагая к сему всё старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность,

Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие,

в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь.

у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа.

Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих.

А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

Посему, братия, более и более старайтесь делать твёрдым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнётесь,

Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Для того я никогда не перестану напоминать вам о сём, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине.

Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием,

Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.

знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память.

Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетённым басням последуя, но быв очевидцами Его величия.

Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принёсся к Нему такой глас: «Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Моё благоволение».

Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

И этот глас, принёсшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе.

І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в тёмном месте, доколе не начнёт рассветать день и не взойдёт утренняя звезда в сердцах ваших,

І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою.

насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.

Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

Примечания:

Синодальный перевод

17 велелепно — величественно, прекрасно, великолепно.

« 5 глава 2 глава »