Даниїла 1 глава

Книга пророка Даниїла
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

У третьому році царства Йоакима, царя Юди, прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, до Єрусалима і взяв його в облогу.

В третьем году царствования Иоакима, царя Иудеи[1], Навуходоносор[2], царь Вавилона, пришёл под Иерусалим и осадил его.

І Господь дав у його руку Йоакима, царя Юди, і частину посуду Божого дому, і він їх поніс у землю Сеннаар, до дому свого бога. І він вніс посуд до дому скарбу свого бога.

И Владыка отдал Иоакима, царя Иудеи, и часть утвари из Божьего дома в его руки. Он унес её в дом своего бога в Шинар[3] и положил в сокровищницу своего бога.

І сказав цар Асфанезові, старійшині своїх євнухів, ввести із синів ізраїльських полонених — і з царського насіння і з фортоммім [1] —

Затем царь приказал Ашпеназу, главе своих придворных, привести несколько израильтян из царской и других знатных семей —

юнаків, тих, в яких немає пороку, і вони гарні на вигляд, обізнані в усій мудрості, і що мають знання і мислять розумно, і тих, у кого є сила стояти в домі царя, — і навчити їх письма та мови халдеїв.

юношей без физических изъянов, красивых, способных к обучению разным наукам, образованных, понятливых и годных к службе при царском дворе. Он должен был научить их языку и литературе халдеев[4].

І цар їм заповів на кожний день із царського столу і з вина його напоїв, і щоб їх годували три роки, а після цього вони мають стати перед царем.

Царь назначил им ежедневную долю еды и вина с царского стола. Они должны были три года учиться, а после — поступить на царскую службу.

І був між ними із синів Юди Даниїл, а також Ананія, Азарія і Місаїл.

Среди них было несколько иудеев: Даниил, Ханания, Мисаил и Азария.

А начальник євнухів дав їм імена: Даниїлові — Валтасар, Ананії — Седрах, Місаїлові — Місах і Азарії — Авденаґо.

Глава придворных дал им новые имена: Даниилу — имя Белтешаццар, Ханании — Шадрах, Мисаилу — Мешах, а Азарии — Аведнего.

І Даниїл постановив у своєму серці, щоб він не осквернився столом царя та вином його напоїв, тож просив начальника євнухів, щоб він не осквернився.

Но Даниил решил не осквернять себя царской едой и вином и просил у главы придворных разрешения не оскверняться ими.

І Господь дав Даниїлові милість і співчуття з боку начальника євнухів.

Бог даровал Даниилу расположение и милость главы придворных,

І сказав начальник євнухів Даниїлові: Я боюся мого пана царя, який приписав вашу їжу та ваш напій, щоби часом він не побачив ваші обличчя більш понурими за обличчя рабів, ваших однолітків, — і засудите мою голову перед царем.

и тот сказал Даниилу: — Я боюсь моего господина, царя, который сам назначил вам еду и вино. Зачем ему видеть, что вы выглядите хуже юношей вашего возраста? Тогда царь отрубит мне голову из-за вас.

Та Даниїл сказав Амелсадові, якого голова євнухів поставив над Даниїлом, Ананієм, Азарієм, Місаїлом:

Но Даниил попросил стража, которого глава придворных приставил к Даниилу, Ханании, Мисаилу и Азарии:

Випробуй твоїх рабів десять днів, і хай нам дають насіння, і їстимемо, і питимемо воду.

— Прошу, испытай своих слуг в течение десяти дней: не давай нам есть ничего, кроме овощей, и пить ничего, кроме воды.

І хай з’являться перед тобою. Порівняєш наш зовнішній вигляд і вигляд тих юнаків, які їдять зі столу царя, і що тільки побачиш, так і вчини з твоїми рабами!

А потом сравни наши лица с лицами юношей, которые едят царскую еду, и сам реши, как поступить со своими слугами. —

І він їх послухався, і випробував їх десять днів.

Он согласился и испытывал их десять дней.

А по закінченні десяти днів їхні обличчя стали хорошими, і тілом вони виявилися сильними — понад юнаків, які їли зі столу царя.

После десяти дней они выглядели здоровее и упитаннее тех юношей, которые ели царскую пищу.

І Амелсад був той, що викидав їхню вечерю і вино їхнього напою, а давав їм насіння.

Тогда страж стал забирать у них изысканную еду и вино, которые им доставляли, и давал им вместо этого овощи.

І ці юнаки, ці чотири, їм Бог дав знання, розум і мудрість в усьому книжному. А Даниїл був обізнаний в усякому видінні та снах.

Этим четырем юношам Бог дал знание и понимание всех видов словесности и учености. А Даниил ещё и мог толковать всякие видения и сны.

Після закінчення днів, про які сказав цар привести їх, привів їх голова євнухів перед Навуходоносора.

По истечении назначенного царем времени, глава придворных представил их Навуходоносору.

І цар поговорив з ними, і з усіх них не знайдено подібних до Даниїла, Ананії, Азарії та Місаїла. І вони предстали перед царем.

Царь поговорил с ними и не нашел равных Даниилу, Ханании, Мисаилу и Азарии; так они поступили на царскую службу.

І в усякому слові мудрості та вміння, які випитував у них цар, він знайшов їх вдесятеро розумнішими за всіх заклиначів і ворожбитів, що були в усьому його царстві.

В каждом деле, требующем мудрости и понимания, о чем бы ни спросил их царь, он находил их в десять раз лучше всех чародеев и заклинателей во всем своем царстве.

І Даниїл був аж до першого року царя Кира.

Даниил оставался на службе до первого года правления царя Кира[5].

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — В 605 г. до н. э.

1 [2] — Навуходоносор II, самый великий царь Нововавилонской империи, правил с 605 по 562 гг. до н. э.

2 [3] — В знач.: «в Вавилонию».

4 [4] — В знач.: «вавилонян»; так же в остальных местах книги.

21 [5] — 538 г. до н. э.

« 48 глава 2 глава »