Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]

От Павла, слуги Иисуса Христа, призванного быть Его апостолом и избранного для возвещения Божьей Радостной Вести,

яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,

которая была заранее обещана через Его пророков в святых Писаниях.

про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида

Эта весть о Его Сыне, Который по Своему человеческому происхождению[1] был потомком[2] Давида,

і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,

а через воскресение из мертвых, по Духу святости, был объявлен полноправным Сыном Божьим во всем Его могуществе, об Иисусе Христе, нашем Господе.

через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,

Через Него мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его имени покорить вере людей из всех народов,

між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —

в том числе и вас, призванных Иисусом Христом.

усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Я обращаюсь ко всем тем римлянам, которых Бог полюбил и призвал быть Его святыми. Благодать и мир вам от Бога, нашего Отца, и от Господа Иисуса Христа!

Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.

Прежде всего я, через Иисуса Христа, благодарю моего Бога за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.

І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,

Пусть Бог, Которому я всем духом моим служу, возвещая Радостную Весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я постоянно вспоминаю о вас

постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.

и всегда прошу в своих молитвах, чтобы, если на то будет воля Божья, я смог бы, наконец, посетить вас.

Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;

Я очень хочу увидеть вас и поделиться с вами духовным благословением, чтобы укрепить вас,

тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.

то есть, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.

Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.

Я хочу, чтобы вы знали, братья, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своего служения среди вас, как видел среди других народов.

Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;

Я должник и перед греками и варварами, и перед образованными и невеждами.

тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.

Поэтому я так жажду возвещать Радостную Весть и вам, живущим в Риме.

Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.

Я не стыжусь Радостной Вести, ведь она — сила Божья для спасения каждого, кто верит, — прежде всего иудея, а потом и язычника.

Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.

В Радостной Вести праведность от Бога открывается верой, и только верой, как и написано: «Праведный верой жив будет».[3]

Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;

Ведь с небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и неправедность людей, которые истину попирают злом.

адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.

Им известно то, что можно знать о Боге, потому что Бог явил им это.

Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.

От создания мира невидимые свойства Бога — Его вечная сила и Божественная природа — вполне могут быть поняты через рассматривание того, что Он сотворил. И значит, людям нет извинения,

Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.

потому что, хотя они и знали Бога, тем не менее они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему, но предались пустым размышлениям, и их неразумные сердца погрузились во мрак.

Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,

Притязая на мудрость, они стали глупыми

і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.

и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.

Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.

Поэтому Бог оставил их на произвол низменных желаний их сердец, и они сами оскверняли свои тела нечистотой.

Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].

Эти люди заменили истину Божью на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, Который достоин вечной славы, аминь.

Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;

Итак, Бог оставил их на произвол их постыдных страстей, и в результате их женщины заменили естественные сношения с мужчинами на противоестественные: друг с другом;

так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.

так же и мужчины вместо естественных сношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи, и сами в себе получают заслуженное наказание за свое извращение.

Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.

А поскольку они посчитали ненужным познавать Бога, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив делать то, чего делать не должно.

Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;

Они полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.

вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,

Они клеветники, они ненавидят Бога, они наглы, надменны, хвастливы, изобретательны на зло, непокорны родителям;

нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.

нет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.

Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

Отношение Божье им известно — все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [1] — Букв.: Который по плоти.

3 [2] — Букв.: семенем.

17 [3] — Авв 2:4.

« 1 глава 2 глава »