БиблияСимфонияТурконякН › Наче

«Наче» / Симфония / Турконяк

Слово: «Наче» встречается 554 раза в 492 стихах.
Все НЗ ВЗ АП

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Стихи 51–100 из 492
І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і померкло сонце та повітря від диму з колодязя.
І дано їй не вбивати їх, але щоб мучилися п’ять місяців, а мука від неї — наче мука від скорпіона, коли вжалить людину.
А сарана та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї, наче вінці, подібні до золота, а обличчя її — наче обличчя людини.
І вона мала волосся, наче волосся в жінок, а зуби такі, як у левів;
Тож таким чином я у видінні побачив коней, а ті, хто сидить на них, мають броню вогненну, і гіацинтову, і сірчану. І голови коней — наче голови левів, а з їхніх уст виходить вогонь, дим і сірка.
І закликав гучним, наче ричання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів промовили своїми голосами.
І пішов я до Ангела, і сказав Йому: Дай мені книгу! А Він мені каже: Візьми і з’їж її! Гірка буде вона у твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед.
І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою у моєму череві.
А змій випустив за жінкою зі своїх уст воду, наче ріку, щоби змити її рікою.
Звір, якого я побачив, був подібний до леопарда, і ноги його — наче у ведмедя, а паща його — як паща лева. І змій дав йому свою силу, і свій престол, і велику владу.
І я почув голос із неба, наче шум бурхливих потоків або як гуркіт великого грому; почув і голос, наче гуслярів, які грали на своїх гуслах.
І вони наче співають нову пісню перед престолом та перед чотирма живими істотами і старцями. І ніхто не міг навчитися тієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
І я побачив наче скляне море, змішане з вогнем, і тих, які перемогли звіра, та його образ, [його знак і] число його імені. Вони стояли на скляному морі, тримаючи Божі гусла.
А другий вилив свою чашу в море — і стала кров, наче в мерця, і вимерла кожна жива душа, яка в морі.
І я побачив, що з уст змія, і з уст звіра, і з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, наче жаби.
А один сильний ангел узяв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: Так стрімко буде вкинене велике місто Вавилон, і не буде його більше.
Після цього я почув наче гучний голос великого натовпу на небі. Вони говорили: Алилуя! Спасіння, слава і сила нашого Бога!
І я почув наче голос величезної кількості людей і наче шум великої води, і наче голос гучних громів, які вигукували: Алилуя, бо запанував наш Господь, Бог Вседержитель!
Очі ж Його — наче полум’я вогню, а на Його голові — багато вінців. Він має написане Ім’я, якого ніхто не знає, тільки він Сам.
і вийде, аби зводити народи, які на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоби зібрати їх на війну, а кількість їх — наче пісок морський.
маючи Божу славу. Його сяйво подібне до коштовного каменя, наче каменя яшми, чистого, як кришталь.
І сказав Бог: Ось Адам став наче один із Нас, який знає добро і зло. Тож тепер, аби часом він не простягнув руки, не взяв з дерева життя, не їв і не жив вічно.
поглянув у напрямку Содома й Гоморри та навколишньої землі і побачив: аж ось — підноситься полум’я із землі, наче дим з печі.
З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав.
І працював Яків за Рахиль сім років, та вони видалися йому, наче декілька днів, оскільки він її кохав.
А Яків промовив: Якщо я знайшов у тебе ласку, то прийми дарунки з моїх рук. Бо ж я побачив твоє обличчя, наче хтось бачить Боже обличчя, — і ти ласкаво прийняв мене.
А він побачив інший сон — та й виклав його своєму батькові й своїм братам: Ось наснився мені інший сон, — сказав він, — наче мені поклонялися сонце, місяць і одинадцять зірок.
і ось, наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні.
Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. І Він зробив мене, наче батьком фараонові й паном над усім його домом, і володарем усієї Єгипетської землі.
Юдо, лев молодий, сину мій, ти вийшов із хащі, ліг і заснув: наче лев та подібно до левеняти; хто його розбудить?
І воно буде тобі за знак на твоїй руці, наче пам’ятка перед твоїми очима, щоб Господній закон був на твоїх устах. Адже сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
і від духа Твого гніву розступилася вода. Застигли води, наче стіна, — застигли хвилі посеред моря.
А Ти послав Свого Духа, і покрило їх море, вони потонули, наче свинець у глибокій воді.
аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, наче коріандр, і біле, наче іній на землі.
Самі ви побачили, що Я зробив єгиптянам, а вас підняв, наче на орлиних крилах, і привів вас до Себе!
А Синайська гора вся диміла, тому що Бог зійшов на неї у вогні, і дим підносився, наче дим з печі. Тож весь народ дуже перелякався.
і побачили там місце, де стояв Бог Ізраїля. Під Його ногами — наче витвір із сапфірового каменя, на вигляд — немов чистий небозвід.
Вигляд же Господньої слави перед синами Ізраїля — наче палаючий вогонь на вершині гори.
І буде дванадцять каменів з іменами синів Ізраїля, — згідно з їхніми іменами. Хай будуть вони, наче різьблені печаті, кожний — з ім’ям одного з дванадцятьох племен.
А внизу по краю ризи зробиш із синього сукна, пурпуру, тканого кармазину і тонко виробленого вісону гранатові яблучка, наче в розквітлого гранату, — по краю одягу довкола. Такий же вигляд у золотих гранатових яблук, а між ними довкола — дзвіночки.
І було дванадцять каменів з іменами синів Ізраїля, — згідно з їхніми іменами, — наче різьблені печаті — кожний зі своїм іменем, відповідно до дванадцятьох племен.
А внизу по краю одягу зробили із синього сукна, пурпуру, тканого кармазину і тонко виробленого вісону гранатові яблучка — наче в розквітлого гранату.
У той день, коли був поставлений намет, хмара покрила намет — дім свідчення. А ввечері була над наметом наче подоба вогню — до ранку.
А народ ходив і збирав; і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і варили її в горщику, і робили з неї коржики, і був смак її — наче смак коржів, приготованих на олії.
І хмара відійшла від намету. Аж ось: Маріам — прокажена, біла, наче сніг. Аарон поглянув на Маріам, і бачить: вона — прокажена.
Там ми бачили велетнів! А ми були перед ними, наче сарана. І такими були ми перед ними.
Бог, — Той, Хто вивів їх з Єгипту, — для них — наче слава однорога.
Вони — наче лісисті долини, наче сади біля річки і наче намети, які розбив Господь, — наче кедри поблизу води.
Стихи 51–100 из 492
Предыдущее:
Начальства
Следующее:
Начебто

Симфония: Українська Біблія LXX УБТ. Турконяк

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.