Єзекіїла

І сталося, що в тридцятому році, у четвертому місяці, на п’ятий день місяця я був посеред полонених біля ріки Ховар, і відкрилося небо, і я побачив Божі видіння. У п’ятий день місяця — це п’ятий рік полону царя Йоакима, було Господнє слово до Єзекіїла, сина Вузія, священика, у землі халдеїв біля ріки Ховар. І була на мені Господня рука, і я побачив, як ось з півночі йшов вітер, що несе, і в ньому велика хмара, і світло довкола нього та вогонь, що виблискував, а посеред нього, як видіння бурштину посеред вогню, а в ньому — світло. А в середині — наче подоба чотирьох живих істот. І це їхній вигляд: у них подоба людини, чотири обличчя в однієї і чотири крила в іншої. Їхні ноги прямі, і їхні ноги оперені, й іскри, як поблискування міді, і їхні крила легкі. І людська рука під їхніми крилами на чотирьох їхніх сторонах. І їхні обличчя в чотирьох, коли вони ходили, не поверталися, — кожний ішов перед своїм обличчям. Ось подоба їхніх облич: обличчя людини і обличчя лева з правого боку в чотирьох, і обличчя теляти з лівого боку в чотирьох, і обличчя орла в чотирьох. І їхні крила простерті догори в чотирьох, у кожного два злучені до себе, і два покривали над їхнім тілом. І кожен ходив перед своїм обличчям. Куди тільки йшов дух, ішли вони, і не поверталися.

А посеред живих істот — видіння, наче вогняного палаючого вугілля, наче вигляд світильників, що повертаються, посеред істот і світло вогню, і з вогню виходила блискавиця. І я побачив, і ось одне колесо на землі поблизу чотирьох істот. І вигляд коліс — наче вигляд берилу, і одна подоба в чотирьох, і їх діло було, немовби колесо в колесі. На чотири свої сторони вони ходили, не поверталися, коли йшли, — ні вони, ні їхні спини; і в них була висота. І я побачив їх, і їхні спини, повні очей довкола в чотирьох. Коли ж живі істоти йшли, то йшли поблизу них і колеса, а коли істоти піднімалися із землі, то піднімалися й колеса. Де тільки була хмара, там дух, щоб іти. Йшли живі істоти та колеса, і вони підіймалися з ними, тому що в колесах був дух життя. Коли вони йшли, то йшли, коли вони ставали, то ставали, а коли вони підносилися із землі, то підіймалися з ними, бо в колесах був дух життя. І над головою тих істот — подоба, наче небозвід, як вигляд кристалу, який простягався над їхніми крилами вгорі. А під небозводом розпростерті їхні крила, які торкалися одні одних, у кожного два, що покривали їхні тіла. І я чув шум їхніх крил, коли вони ходили, наче гул великої води. І коли вони стали, їхні крила спочивали.

І ось голос понад небозводом, що був над їхньою головою. На ньому — подоба престолу, як вигляд каменя сапфіра, а над подобою престолу — подоба, наче вигляд людини вгорі. І я побачив, наче вигляд бурштину від подоби стегон і вище, а від подоби стегон і аж до долу я побачив, наче вигляд вогню, і його світло — довкола. Наче вигляд райдуги, коли є в хмарі в дні дощу, таким є видіння світла довкола. Це видіння подоби Господньої слави. І я побачив, і я падаю долілиць, і я почув голос, що говорив.

І Він сказав мені: Людський сину, стань на свої ноги, і Я до тебе говоритиму. І зійшов на мене дух, і взяв мене, підняв мене і поставив мене на мої ноги, і я чув, як Він промовляв до мене і сказав мені: Людський сину, Я тебе посилаю до дому Ізраїля, що засмутили Мене, які засмутили Мене самі та їхні батьки аж до сьогоднішнього дня. І скажеш їм: Так говорить Господь! Тож може послухають чи злякаються, тому що вони — Дім, який засмучує, і пізнають, що ти є пророком посеред них.

І ти, людський сину, не бійся їх і не жахайся їхнього обличчя, тому що вони збунтуються і повстануть кругом проти тебе, — ти живеш посеред скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього обличчя, тому що це — Дім, який засмучує. І скажеш їм Мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони — Дім, що засмучує. І ти, людський сину, послухай Того, Хто промовляє до тебе, не будь тим, хто засмучує, так, як Дім, що засмучує. Відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.

І я побачив, і ось до мене — простягнена рука, а в ній — книжковий сувій. І Він розкрив її переді мною, і в ній було записане ззаду та спереду, а записано голосіння, смуток і горе.

І Він сказав мені: Людський сину, з’їж цей сувій і піди та скажи синам Ізраїля. І я відкрив мої уста, і Він мене нагодував сувоєм. І промовив до мене: Людський сину, твої вуста їстимуть, і твій живіт наповниться цим даним тобі сувоєм. І я його з’їв, і він був у моїх устах як солодкий мед. І Він сказав мені: Людський сину, іди, прийди до дому Ізраїля і скажи їм Мої слова. Тому що не до складно-мовного і народу-заїки ти посланий, а до дому Ізраїля, не до численних чужомовних, з дивною мовою народів, і не до тих, що тугі язиком, слова яких не зрозумієш. І якщо б Я тебе послав до таких, вони тебе вислухали б. А дім Ізраїля не захоче тебе послухатися, тому що не бажають Мене слухатися. Адже весь дім Ізраїля — схильний сперечатися і твердого серця. І ось Я дав твоє обличчя сильним перед їхнім обличчям і укріплю твою перемогу перед їхньою перемогою, і завжди буде сильніше від каменя. Не бійся їх і не лякайся їхнього обличчя, бо він — Дім, що засмучує.

І Він сказав мені: Людський сину, усі слова, які Я тобі сказав, візьми до твого серця і почуй своїми вухами, і йди, вийди до полонених, до синів твого народу, заговориш до них і скажеш їм: Так говорить Господь! Може послухають, а може здадуться. І мене взяв дух, і я почув позаду себе шум великої бурі: Благословенна Господня слава з Його місця. І я побачив шум крил тварин, що рухали крилами один до одного, і звук коліс поблизу них, і голос бурі. І дух мене підняв, і взяв мене, і я пішов у пориві мого духу, і сильна Господня рука була на мені.

Я прийшов до полонених горою, і я обійшов тих, що живуть біля ріки Ховар, тих, що були там, і я сидів там сім днів, живучи посеред них. І після сімох днів до мене було Господнє слово, кажучи: Людський сину, Я призначив тебе сторожем для дому Ізраїля, тож послухай слова з Моїх уст, і погрожуватимеш їм від Мене. Коли Я кажу беззаконному: Ти дійсно помреш! — а ти не сповістив йому, і ти не сказав, щоб сповістити беззаконному, аби він звернув зі своїх доріг, щоб він жив, то той беззаконний помре у своєму беззаконні, та його крові Я домагатимуся з твоєї руки. Якщо ж ти сповістиш беззаконному, і він не відвернеться від свого беззаконня і від своєї дороги, той беззаконний помре у своєму беззаконні, а ти врятуєш твою душу. І коли праведний відвернеться від своїх праведних учинків і чинитиме переступи, то дам кару перед його обличчям, — він помре, бо ти йому не сповістив. І він помре у своїх гріхах, оскільки не згадаються його праведності, які він робив, та його крові Я домагатимуся з твоєї руки. А якщо ти сповістиш праведному, щоб той не грішив, і він не грішитиме, то праведний безсумнівно буде жити , бо ти йому сповістив, і ти врятуєш свою душу.

І на мені була Господня рука, і Він сказав мені: Встань і вийди на рівнину, і там говоритиметься до тебе. І я встав, і вийшов на рівнину, і ось там стояла Господня слава, так, як видіння, і так, як слава, яку я побачив біля ріки Ховат, і я впав на своє обличчя. І зійшов на мене дух, і поставив мене на мої ноги, і заговорив до мене, і сказав мені: Увійди і замкнися посеред твого дому! І ти, людський сину, ось на тебе будуть накладені кайдани, і ними тебе зв’яжуть, і не вийдеш з-посеред них. І Я зв’яжу твій язик, і занімієш, і не будеш їм за чоловіка, що картає, тому що це — Дім, що засмучує. І коли Я говоритиму до тебе, то відкрию твої уста, і скажеш їм: Так говорить Господь: Хто слухає, нехай слухає, а хто не слухається, хай не слухається, тому що це — Дім, що засмучує.

І ти, людський сину, візьми собі цеглу і поставиш її перед своїм обличчям, і напишеш на ній: місто Єрусалим. І даси проти нього облогу, і збудуєш проти нього вали, і поставиш проти нього частоколи, і даси проти нього табори, і поставиш довкола машини для метання. І ти візьми собі залізну пательню, і поставиш її як залізну стіну між тобою та між містом, і приготуєш твоє обличчя проти нього, і будеш у закритті, і закриєш його. Це — знак для синів Ізраїля. І ти спатимеш на твоєму лівому боці, і покладеш на ньому неправедності дому Ізраїля за кількістю днів — сто п’ятдесят, упродовж яких на ньому спатимеш, і візьмеш їхні неправедності. І Я дав тобі дві їхні неправедності на кількість дев’яносто днів і сто днів. І візьмеш неправедності дому Ізраїля, і завершиш їх. І спатимеш на твоєму правому боці, і візьмеш неправедності дому Юди — сорок днів. Я тобі визначив день за рік. І приготуєш твоє обличчя, і скріпиш твоє плече на замкнення Єрусалима, і пророкуватимеш проти нього. І ось Я наклав на тебе кайдани, і ти не повернешся з твого боку на твій бік, аж доки не завершаться дні твого замкнення.

Ти ж візьми собі пшениці, ячменю, квасолі, сочевиці, проса та вівса, і кинеш це до одного глиняного посуду, і зробиш собі із цього хліби, і за кількістю днів, упродовж яких ти спатимеш на твоєму боці — сто дев’яносто днів, їстимеш їх. А твоя їжа, яку ти їстимеш, буде вагою двадцять сиклів на день. Від часу до часу їстимеш їх. Воду питимеш мірою, — шосту частину гіна. Від часу до часу питимеш. І їстимеш це як ячмінну паляницю. На кізяках з людського калу випечеш їх перед їхніми очима і скажеш: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Так їстимуть сини Ізраїля нечисте в народах.

І я сказав: Жодним чином, Господи, Боже Ізраїля! Моя душа ще не опоганилася нечистим, і я не їв мертвечини чи загризеного звіром від мого народження аж дотепер, і жодне застаріле м’ясо не входило в мої уста. А Він сказав мені: Ось Я тобі дав кізяки волів замість людських кізяків, і зробиш на них твої хліби. І Він сказав мені: Людський сину, ось Я нищу запаси хліба в Єрусалимі, тож хліб їстимуть за вагою та в голоді і питимуть воду за мірою та у вигубленні, щоб у них настала недостача хліба і води. І вигубиться чоловік та його брат, і танутимуть у своїх неправедностях.

І ти, людський сину, візьми собі меч, гостріший від бритви стрижія. Придбай собі його і наведеш його на твою голову та на твою бороду. І візьмеш вагу, і їх розділиш. Четверту частину спалиш у вогні посеред міста після закінчення днів замкнення. І візьмеш четверту частину, і спалиш її посеред нього. І четверту частину порубаєш мечем довкола нього. І четверту частину розсієш на вітер, і за ними витягнеш меч. І візьмеш звідти невелику кількість, і загорнеш її у твій одяг. І ще візьмеш із цих, і кинеш їх у середину вогню, і спалиш їх у вогні. З нього вийде вогонь. І скажеш усьому домові Ізраїля: Так говорить Господь: Це — Єрусалим, Я його поставив посеред народів і околиці, що довкола нього. І виголосиш Мої заповіді до беззаконного з народів і Мої закони тим, що з околиць, що довкола нього, тому що вони відкинули Мої заповіді й не ходили в Моїх законах у них.

Через це так говорить Господь: Тому що ви взяли привід від народів, які довкола вас, і ви не пішли за Моїми законами, і ви не чинили Моїх заповідей, але й не чинили ви за заповідями народів, що довкола вас, через це так говорить Господь: Ось Я проти тебе і здійсню посеред тебе суди перед народами, і зроблю поміж тебе те, чого Я не робив, і те, чого подібного Я не зроблю їм більше, — за всіма твоїми гидотами. Через це батьки їстимуть дітей посеред тебе, і діти їстимуть батьків. Я вчиню посеред тебе суди і розсію всіх твоїх, що залишилися, на всякий вітер. Через це: Я живу, — говорить Господь, — якщо Я і не відкину тебе через те, що ти опоганив Мої святощі в усіх твоїх гидотах, то Моє око не пощадить, і Я не помилую.

Твоя четверта частина буде знищена смертю, і твоя четверта частина скінчиться від голоду посеред тебе. Твою четверту частину Я розсію їх на всякий вітер. І твоя четверта частина впаде від меча довкола тебе, і витягну за ними меч. І завершиться Мій гнів і Моя лють на них, і пізнаєш, що Я, Господь, заговорив у Моїх ревнощах, коли Я на них виливав Мій гнів. І поставлю тебе в пустелю і твоїх дочок довкола тебе перед кожним, що проходить, і будеш оплаканим і нещасним в народах, що довкола тебе, коли Я вчиню посеред тебе суди, коли помститься Мій гнів. Я, Господь, сказав! Коли Я випущу Мої стріли голоду на них, і будуть на вигублення, і розіб’ю запаси твого хліба. І нашлю на тебе голод і поганих звірів, і мучитиму тебе, і смерть та кров прийдуть на тебе, і Я наведу на тебе меч довкола. Я, Господь, сказав!

І було Господнє слово до мене, кажучи: Людський сину, скріпи твоє обличчя до гір Єрусалима і пророкуй проти них, і скажеш: Гори Ізраїля, послухайте Господнє слово: Так говорить Господь горам, пагорбам, долинам і ярам: Ось Я наводжу на вас меч, і знищить ваші високі місця, а ваші жертовники та ваші священні гаї будуть зруйновані, і кину ваших побитих перед вашими ідолами, і розсиплю ваші кості довкола ваших жертовників. У всьому вашому поселенні будуть спустошені міста і винищені високі місця, щоби були винищені ваші жертовники. Тож ваші ідоли будуть розбиті, а ваші священні гаї будуть забрані, і побиті впадуть посеред вас, і пізнаєте, що Я — Господь!

Коли з вас будуть ті, що врятувалися від меча в народах і у вашому розсіянні в країнах, і згадають Мене ті з вас, що врятувалися в народах, куди були забрані в полон туди, — Я ж поклявся їхнім серцем, що відійшло від Мене, і їхніми очима, що чинять розпусту за їхніми задумами, — то оплакуватимуть свої обличчя за всі їхні гидоти. І пізнають, що Я, Господь, сказав!

Так говорить Господь: Заплещи руками і затупай ногами, і скажи: Добре, добре! — за всі гидоти дому Ізраїля. Вони впадуть від меча, від голоду і від смерті. Хто близько впаде від меча, а хто далеко скінчиться в смерті, а обложений знайде кінець від голоду, і Я завершу Мій гнів на них. І пізнаєте, що Я — Господь, коли ваші побиті будуть посеред ваших ідолів довкола ваших жертовників на всякому високому горбі й під тінистим деревом, де ви там дали любі пахощі всім своїм ідолам. І Я простягну Мою руку проти них, і поставлю землю на вигублення та на знищення від усілякого поселення, від пустелі Девлати. І пізнаєте, що Я — Господь!

І було до мене Господнє слово, кажучи: І ти, людський сину, скажи: Так говорить Господь землі Ізраїля! Приходить кінець, приходить кінець на чотири кінці землі! Приходить кінець на тебе, що замешкуєш землю, надходить час, наблизився день, не з гуком, ані з болями. Тепер близько, коли виллю Мій гнів на тебе і довершу Мій гнів на тобі, і судитиму тебе у твоїх дорогах, і дам на тебе всі твої гидоти. Моє око не пощадить, і Я не помилую, тому що дам на тебе твої дороги, і твої гидоти посеред тебе будуть, і пізнаєш, що Я є Господь, що побиває. Тепер кінець тобі, і Я пошлю проти тебе, і помщуся на тобі твоїми дорогами, і пошлю на тебе всі твої гидоти. Моє око не пощадить, і Я не помилую, тому що на тебе пошлю твою дорогу, і твої гидоти будуть посеред тебе. І пізнаєш, що Я — Господь!

Тому так говорить Господь: Ось приходить кінець, ось Господній день. Якщо й зацвіла палиця, встала гордість і розіб’є міць беззаконного, і не із замішанням, і не з поспіхом. Приходить час, ось день. Хто купує, хай не радіє, і хто продає, хай не плаче. Бо хто купує, більше не повернеться до продавця, і людина оком не захопить свого життя. Затрубіть трубою і судіть усе. Війна — ззовні від меча, а голод і смерть — зсередини. Хто на рівнині, той помре від меча, а тих, хто в місті, вигубить голод і смерть. І врятуються ті з них, що спасаються, і будуть у горах. Усіх вб’ю, кожного в його неправедностях. Усі руки послабнуть, і всі стегна оскверняться мокрістю, і підв’яжуться мішковиною, і їх покриє жах, і на кожному обличчі в них — сором, і на кожній голові — лисина. Їхнє срібло буде покинутим на дорогах, і не зважатимуть на їхнє золото. Їхні душі не наситяться, і їхній живіт не насититься. Адже це — страждання за їхні неправедні вчинки. Вибрані прикраси — вони їх поставили на гордість і зробили з них образи їхніх гидот. Задля цього Я дав їм їх на нечистоту.

І передам їх у руки чужинців, щоб пограбувати їх, і губителям землі на здобич, і опоганять їх. І відверну Моє обличчя від них, і вони опоганять те, над чим Я наглядав, і ввійдуть до них без сторожі та опоганять їх. І зроблять замішання, тому що земля сповнена народами, і місто сповнене беззаконням. І Я відверну хвалькуватість їхньої сили, і їхні святощі оскверняться. Прийде надолуження, і шукатиме мир, і не буде. Горе буде за горем, і вістка буде за вісткою, і будуть шукати пророче видіння, та закон пропаде від священика, а рада від старців. Володар зодягнеться в знищення, і руки народу землі ослабнуть. За їхніми дорогами їм учиню і за їхніми судами помщуся їм. І пізнають, що Я — Господь.

І сталося, що в шостий рік, у п’ятому місяці, на п’ятий день місяця я сидів у домі, а старійшини Юди сиділи переді мною, і на мені була Господня рука, і я побачив, і ось подоба людини: від його стегон і до долу — вогонь, а від його стегон вгору, як вигляд бурштину. Він простягнув подобу руки і взяв мене за мій чуб, і взяв мене дух посеред землі й посеред неба, і повів мене до Єрусалима в Божому видінні, до входу в браму, що виходила на північ, де був стовп купця. І ось там була слава Господа, Бога Ізраїля, згідно з видінням, яке я бачив на рівнині. І Він сказав мені: Людський сину, поглянь твоїми очима на північ. І я поглянув своїми очима на північ, і ось із півночі до брами, що на сході. І сказав мені: Людський сину, чи ти побачив, що ці чинять? Вони тут чинять великі беззаконня, щоб Я відступив від Моїх святих. І ще побачиш більші беззаконня.

Він привів мене до входу у двір і сказав мені: Людський сину, копай! І я копав, і ось одні двері. І сказав мені: Увійди і поглянь на беззаконня, які вони тут чинять. І я ввійшов, і побачив, і ось безумні гидоти та всі ідоли дому Ізраїля розписані на ній довкола, і сімдесят чоловік зі старійшин дому Ізраїля, і Єзонія, син Сафана, стояв посеред них перед їхнім обличчям, і кожний мав свою кадильницю в руці, і піднімався дим ладану. І Він сказав мені: Людський сину, чи ти побачив те, що чинять старійшини дому Ізраїля, кожний з них у потаємній своїй кімнаті? Тому що сказали: Не бачить Господь, Господь покинув землю! І Він сказав мені: Ще побачиш більші беззаконня, які ці чинять.

І Він повів мене до входу в браму Господнього дому, що дивилася на північ, і ось там жінки, які сидять, оплакуючи Фамуза. І Він сказав мені: Чи ти побачив, людський сину? І ще побачиш задуми, більші від цих. І ввів мене до внутрішнього двору Господнього дому, і ось при вході до Господнього храму між еламом і між жертовником якихось двадцять мужів, їхні спини — до Господнього храму, а їхні обличчя спрямовані на схід, і ці поклоняються сонцю. І Він сказав мені: Чи ти побачив, людський сину? Хіба це мале для дому Юди чинити беззаконня, які тут учинили? Тому що наповнили землю беззаконням, і ось вони — як ті, що кплять. І Я зроблю з ними в гніві. Моє око не пощадить, і не помилую!

І великий голос заволав до моїх вух, кажучи: Наблизилася помста містові! І кожний мав зброю вигублення у своїй руці. І ось шестеро чоловік ішли з дороги високої брами, що дивиться до півночі, і сокира кожного в його руці. І був один муж посеред них, одягнений в довгий одяг, а на його стегнах — пояс із сапфіру. І вони ввійшли, і стали поблизу мідного жертовника. І слава Бога Ізраїля піднялася з херувимів, що була на них, до притвору дому. І Він закликав чоловіка, одягненого в довгий одяг, який мав пояс на своїх стегнах, і сказав йому: Пройди посеред Єрусалима і постав знак на чолах людей, що стогнуть, і які в болях, за всі беззаконня, що стаються посеред них. А цим сказав, як я чув: Підіть у місто за Мною і рубайте, і не щадіть вашими очима, і не милосердьтеся! Старця, молодого, дівчину, немовля і жінок убивайте на вигублення, а до всіх, на кому є знак, не наближайтеся! І почніть від Моїх святощів. І почали від мужів, які перебували всередині в домі. І Він сказав їм: Опоганьте дім і, вийшовши, наповніть дороги мертвими, і рубайте!

І сталося, коли вони рубали, то я впав долілиць, закричав і сказав: Горе мені, Господи! Хіба Ти вигубиш тих, що залишилися з Ізраїля, коли Ти виливаєш Твою лють на Єрусалим? А Він сказав мені: Неправедність дому Ізраїля і Юди стали дуже, дуже великими, бо земля наповнилася численними народами, а місто сповнилося неправедністю та нечистотою. Адже вони сказали: Господь залишив землю, Господь не дивиться! І Моє око не пощадить, і не помилую. Я дав їхні дороги на їхні голови!

І ось чоловік, одягнений у довгий одяг і підперезаний поясом по своїх стегнах, і він відповідав, кажучи: Я зробив так, як мені наказано.

І я побачив, і ось над небозводом, що над головою херувимів, на них подоба престолу, наче камінь сапфіру. І Він сказав чоловікові, одягненому в одяг: Увійди посеред коліс, що під херувимами, і наповни твої жмені розпеченим вугіллям з-посеред херувимів, і розсій по місті. І він увійшов переді мною. А херувими стояли справа від дому, коли входив чоловік, і хмара заповнила внутрішній двір. І піднялася Господня слава від херувимів до притвору дому, і хмара заповнила дім, і двір наповнився блиском Господньої слави. І голос крил херувимів було чути аж до зовнішнього двору, як голос Бога Садде , що говорив.

І сталося, що коли Він заповідав чоловікові, зодягненому у святий одяг, кажучи: Візьми вогонь з-посеред коліс, з-посеред херувимів, то він увійшов і став поблизу коліс, і простягнув свою руку посеред вогню, що був посеред херувимів, і взяв, і дав у руки одягненого у святий одяг, і він узяв, і вийшов. І я побачив херувимів, під їхніми крилами — подоба людських рук. І я побачив, і ось чотири колеса стояли біля херувимів, одне колесо близько одного херувима, і вигляд коліс, наче вигляд каменя граната. І їхній вигляд — одна подоба в чотирьох, так, наче було б колесо посеред колеса. Коли вони ходили, вони ходили на чотири їхні боки, не поверталися, коли вони йшли, бо на яке лиш місце одне начало подивилося, воно йшло, а ті не поверталися, коли вони йшли. І їхні спини, і їхні руки, і їхні крила та колеса повні очей довкола чотирьох коліс. І як я прислухався, то до цих коліс закликали: Ґелґел!. І херувими піднялися. Це — істота, яку я побачив біля ріки Ховар. І коли йшли херувими, то йшли колеса, а ці поблизу них. І коли херувими підіймали свої крила, щоб піднятися вгору із землі, їхні колеса не поверталися. Коли вони стояли, ті стояли, і коли вони підіймалися вгору, ті піднімалися вгору з ними, тому що в них був дух життя. І Господня слава вийшла від дому і зійшла на херувимів, і херувими підняли свої крила та піднялися вгору із землі переді мною, коли вони виходили, і колеса близько них, і стали при вході до брами Господнього дому, що напроти, і слава Бога Ізраїля була на них вгорі.

Це є істота, яку я побачив під Богом Ізраїля біля ріки Ховар, і я пізнав, що це — херувим. Чотири обличчя в одного і вісім крил в одного, і подоба рук людини під їхніми крилами. І це є подоба їхніх облич, обличчя, які я побачив під славою Бога Ізраїля біля ріки Ховар, і вони — кожний — ходили перед своїм обличчям.

І дух мене підняв, і привів мене до брами Господнього дому, що дивилася напроти, до сходу. І ось біля входу в браму якихось двадцять п’ять мужів, і я побачив посеред них Єзонію, сина Езера, і Фалтія, сина Ванеї, провідників народу. І сказав мені Господь: Людський сину, це мужі, які задумують безумне і дають погану пораду в цьому місті, кажучи: Хіба не збудовано нові доми? Це є котел, а ви — м’ясо! Через це пророкуй проти них, пророкуй, людський сину. І зійшов на мене дух, і сказав мені: Так говорить Господь: Так ви сказали, доме Ізраїля, і Я знаю задуми вашого духу! Ви помножили ваших мертвих у цьому місті, і ви наповнили його дороги побитими. Через це так говорить Господь: Ваші мерці, яких ви поставили посеред нього, вони є м’ясом, а воно — казан! І Я вас виведу з-посеред нього. Меча боїтеся, то Я наведу на вас меч, — говорить Господь. І виведу вас з-посеред нього, і віддам вас у руки чужинців, і вчиню серед вас суди. Ви впадете від меча, Я судитиму вас на горах Ізраїля. І ви пізнаєте, що Я — Господь. Воно не буде вам за казан, і ви не будете посеред нього, як м’ясо. Я судитиму вас на горах Ізраїля, і ви пізнаєте, що Я — Господь.

І сталося, що коли я пророкував, то Фалтій, син Ванеї, помер, і я впав долілиць, і закричав великим голосом, і я сказав: Горе мені, горе мені, Господи! Невже Ти чиниш кінець тим, що залишилися з Ізраїля? До мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, твої брати і чоловіки полону, ти і весь дім Ізраїля, — тим, яким сказали ті, що живуть в Єрусалимі: Відійдіть далеко від Господа, нам дана земля у спадок, — досягли кінця.

Через це скажи: Так говорить Господь: Відкидаю їх до народів і розсію їх по всій землі, і буду їм на мале освячення в країнах, куди тільки туди ввійдуть. Через це скажи: Так говорить Господь: І прийму їх з народів, і зберу їх з країн, куди Я їх у них розсіяв, і Я дам їм землю Ізраїля. І ввійдуть туди, і викинуть усі її гидоти та всі її беззаконня з неї. І Я дам їм інше серце, і дам їм новий дух, і заберу кам’яне серце з їхнього тіла, і дам їм тілесне серце, щоби ходили за Моїми приписами і берегли Мої заповіді та виконували їх. І будуть Мені за народ, і Я їм буду за Бога. А щодо серця їхніх гидот та їхніх беззаконь, так, як ходить їхнє серце, то Я дав їхні дороги на їхні голови, — говорить Господь.

І херувими підняли свої крила і колеса, що поблизу них, і слава Бога Ізраїля, яка на них, — над ними. І Господня слава піднялася з-посеред міста, і стала на горі, що була напроти міста. А дух мене підняв і повів мене в землю халдеїв до полонених у видінні Божим духом. І я вийшов з видіння, яке я побачив, і я сказав полоненим усі Господні слова, які Він мені показав.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, не живи посеред їхніх неправедностей, вони мають очі, щоби бачити, та не бачать, і мають вуха, щоби чути, та не чують, тому що це — Дім, що засмучує. І ти, людський сину, зроби собі посуд полонених вдень перед ними і будеш забраний у полон з твого місця на інше місце перед ними, щоб побачили, що це — Дім, що засмучує. І винесеш твій посуд, посуд полонених вдень перед їхніми очима, і ти вийдеш увечері, як виходить полонений. Перед ними зроби собі діру в стіні й перейдеш крізь неї. Перед ними на рамена будеш піднесений і вийдеш схованим, закриєш своє обличчя і не побачиш землю. Тому що Я дав тебе для дому Ізраїля, як знак.

І я зробив так за всім, що Ти мені заповів, і я виніс, наче посуд полонених вдень, а ввечері я собі зробив пролом у стіні, і я, ховаючись, вийшов, і був винесений на плечах перед ними. І до мене вранці було Господнє слово, що казало: Людський сину, хіба Я не сказав тобі, доме Ізраїля, доме, що засмучуєш: Що ти чиниш? Скажи їм: Так говорить Господь, Володар і Проводир в Єрусалимі та в усьому домі Ізраїля, які є посеред них, скажи: Я чиню знаки посеред нього. Як Я зробив, так їм і буде. Вони підуть у переселення і в полон, і володаря серед них будуть нести на плечах, і він крадькома вийде через мур, — зробить пролом у ньому, щоб вийти через нього. Він сховає своє обличчя, щоб не побачили його оком, і він не побачить більше землю. І Я простягну Мою сіть на нього, і він буде схоплений Моєю пасткою, і Я поведу його до Вавилону, у землю халдеїв, і він її не побачить, і там скінчиться. І всіх його помічників, що довкола нього, і всіх, хто його підтримує, Я розсію на всякий вітер і меча оголю за ними. І пізнають, що Я — Господь, коли Я їх розсію між народами, і розсію їх в країнах. І залишу з них мужів числом від меча, від голоду і від смерті, щоб розповіли про всі їхні беззаконня в народах, куди вони туди ввійдуть. І пізнають, що Я — Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, з болем їстимеш твій хліб і з мукою та болем питимеш воду, і скажеш народові землі: Так говорить Господь тим, що живуть в Єрусалимі в землі Ізраїля: Їхній хліб з недостатком їстимуть і їхню воду зі згубою питимуть, щоб загинула земля з її повнотою, бо в безбожності всі, що живуть на ній. І їхні заселені міста опустіють, і земля буде на знищення. І пізнаєте, що Я — Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, яка це для вас притча в землі Ізраїля, що кажете: Дні далекі, загинуло видіння? Через це скажи їм: Так говорить Господь: Відверну цю притчу і більше не скажуть цю притчу, доме Ізраїля! Бо скажеш їм: Наблизилися дні й слово всякого видіння. Адже не буде більше жодного оманливого і чародійного видіння для милості посеред синів Ізраїля, тому що Я, Господь, скажу Мої слова, скажу і зроблю, і не продовжу більше, бо у ваші дні, доме, що засмучує, скажу слово і зроблю, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, ось дратівний дім Ізраїля впевнено говорить: Видіння, яке цей бачить, на численні дні, і на далекі часи цей пророкує. Через це скажи їм: Так говорить Господь: Не розтягнуться більше всі Мої слова, які тільки промовлю. Скажу і зроблю! — говорить Господь.

І було до мене Господнє слово, що промовляло: Людський сину, пророкуй проти пророків Ізраїля, і ти пророкуватимеш, і скажеш їм: Послухайте Господнє слово. Так говорить Господь: Горе тим, що пророкують від свого серця, а видінь зовсім не бачать. Твої пророки, Ізраїлю, як лисиці в пустелях. Не стали в скріпленні й зібрали стада проти дому Ізраїля, не встояли ті, що кажуть: У Господній день! Ті, що бачать брехню, чародіють безумне, які кажуть: Говорить Господь, а Господь їх не послав, і почали ставити слово. Хіба не оманливе видіння ви побачили і марні чарування виказали?

Через це Я сказав: Так говорить Господь: Тому що ваші слова брехливі, а ваші чародійства марні, через це ось Я проти вас, — говорить Господь, — і простягну Мою руку проти пророків, які бачать обман і виголошують марне. Вони не будуть у напоумленні Мого народу і не будуть записані в переписі дому Ізраїля, і не ввійдуть в ізраїльську землю. І пізнають, що Я — Господь. Тому що вони звели Мій народ, кажучи: Мир, мир, і не було миру! І цей збудує стіну, і вони її помажуть, та вона впаде. Скажи тим, що тинькують: Упаде, і буде затоплюючий дощ, і дам каміння для стріляння на їхні стики, і вони впадуть, і спустошливий вітер, і рознесе. І ось мур упав! Тож хіба не скажуть вам: Де є ваш тиньк, яким ви тинькували? Через це так говорить Господь: І нашлю нищівний вітер з люттю, і буде дощ, що потопить у Моєму гніві, і наведу каміння для метання в гніві на вигублення, і розіб’ю мур, який ви тинькували, — він упаде. І кину його на землю, і відкриється його основа, і впаде, і будете вигублені з картаннями. І пізнаєте, що Я — Господь. І завершу Мій гнів на мурі й на тих, що його тинькують, — він упаде. І Я сказав вам: Немає муру, ані тих, що його тинькують, пророків Ізраїля, які пророкують проти Єрусалима, і які бачать його мир, а миру немає, — говорить Господь.

І ти, людський сину, скріпи своє обличчя проти дочок твого народу, що пророкують від свого серця, і пророкуй проти них, і скажеш: Так говорить Господь: Горе тим, що шиють подушки на всякий лікоть руки і роблять накриття на всяку голову всякого росту, щоби звести душі. Були розбещені душі Мого народу, а вони рятували власні душі. І обезчестили Мене перед Моїм народом задля пригорщі ячменю і задля скибок хліба, щоб убити душі, які не мали померти, і щоб спасти душі, які не мали жити, коли ви говорили народові, який слухав марні промови. Через це так говорить Господь: Ось Я проти ваших подушок, на яких ви зводите там душі. Тож вирву їх з ваших рук і відішлю на розсіяння душі, які ви зводите, їхні душі. І розірву ваші накидки, і визволю Мій народ з ваших рук, і більше не будуть у ваших руках на зведення. І пізнаєте, що Я — Господь. Тому що ви неправедно зводите серце праведного, а Я його не зводив, і чините, щоби скріпити руки беззаконного, зовсім не звернути його з поганої дороги і живити його, через це не побачите і більше не будете чародійства чародіяти, і Я спасу Мій народ з вашої руки. І пізнаєте, що Я — Господь!

І прийшли до мене мужі зі старійшин Ізраїля, і сіли перед моїм обличчям. І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, ці чоловіки поклали їхні задуми на їхні серця і поставили муку їхніх неправедних перед їхнім обличчям. Хіба я можу відповісти їм? Через це заговори до них і скажеш їм: Так говорить Господь: Кожна людина з дому Ізраїля, яка тільки покладе свої задуми на своє серце і муку своєї неправедності поставить перед своїм обличчям, і прийде до пророка, Я, Господь, відповім йому на те, над чим він роздумує, щоб він звів дім Ізраїля за їхніми серцями, що відчужені від Мене в їхніх задумах.

Через це скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь, Господь. Поверніться і відверніться від ваших починів і від усіх ваших безбожностей, і поверніть ваші обличчя, тому що кожна людина з дому Ізраїля і з приходьків, що перебувають в Ізраїлі, яка лиш є відчужена від Мене, і поставить свої почини у своє серце, і поставить муку своєї неправедності перед своїм обличчям, і прийде до пророка, щоби через нього запитати Мене, Я, Господь, йому відповім за тим, що є в ньому. І скріплю Моє обличчя проти того чоловіка, і поставлю його в пустелю та в знищення, і вирву його з-посеред Мого народу. І пізнаєте, що Я — Господь. І якщо пророк зведе, і скаже, Я, Господь, обманув того пророка, — то простягну Мою руку на нього, і винищу його з-посеред Мого народу Ізраїля. І візьмуть їхню неправедність. За неправедністю того, що питається, і за неправедністю так само буде пророкові, щоби більше не зводив дім Ізраїля від Мене, і щоби більше не опоганювалися всіма своїми провинами. І будуть Мені за народ, і Я буду їм за Бога, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, якщо земля згрішить проти Мене, щоб учинити переступ, і Я простягну Мою руку проти неї, і знищу в ній запаси хліба, і пошлю на неї голод, і зберу з неї людину та худобу, і якщо будуть ці три чоловіки посеред неї, — Ной, Даниїл і Йов, — ці у своїй праведності врятуються, — говорить Господь. І якщо наводжу на землю поганих звірів і мститимуся на ній, і буде на знищення, і не буде нікого, хто проходить від обличчя звірів, і ці три чоловіки будуть посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — якщо сини чи дочки врятуються, але тільки вони самі врятуються, а земля буде на знищення. Чи й коли Я наводжу меч на ту землю і скажу: Нехай меч пройде через землю, і заберу з неї людину та худобу, і цих троє чоловіків є посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — не врятують синів, ані дочок, вони ж самі врятуються. Чи й смерть посилаю на ту землю і виллю на неї Мій гнів у крові, щоб вигубити з неї людину та худобу, і Ной, Даниїл і Йов є посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — якщо залишаться сини чи дочки, то тільки ці у своїй праведності врятують свої душі.

Так говорить Господь: Якщо ж і Мої чотири злі помсти, меч і голод, погані звірі й смерть, пошлю проти Єрусалима, щоб вигубити з нього людину та худобу. Ось і решта в ній, що врятувалася з нього, які виводять синів і дочок, ось вони виходять до вас, і побачите їхні дороги та їхні почини! І покаєтеся за зло, яке Я навів на Єрусалим, усе зло, яке Я навів на нього. І вони потішать вас, тому що ви побачите їхні дороги та їхні почини, і пізнаєте, що не на марно Я зробив усе, що в ньому зробив, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: І ти, людський сину, що буде з дерева лози з усіх галузок дерев, що є між деревами лісу? Чи візьметься з нього деревина, щоб робити діло? Чи візьметься з нього кілок, щоб повісити на ньому всякий посуд? Хіба що у вогонь вкинеться на знищення, вогонь вигублює його річне чищення, і воно зовсім пропаде. Чи буде корисним для діла? Ані ще як воно ціле є, не буде на діло. Бо коли й вогонь його зовсім знищить, чи ще буде на діло? Через це скажи: Так говорить Господь: Як дерево лози між деревами лісу, яке Я дав на знищення вогнем, так Я дав тих, що живуть в Єрусалимі! І Я дам Моє обличчя проти них. З вогню вийдуть, і вогонь їх пожере, і пізнають, що Я — Господь, коли Я скріплю проти них Моє обличчя. І дам землю на знищення за те, що вони впали падінням, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, засвідчи Єрусалимові про їхні беззаконня і скажеш: Так говорить Господь Єрусалимові: Твій корінь і твоє народження — із землі Ханаану, твій батько — Аморей, і твоя матір — хеттійка. А твоє народження, — в той день, в який ти народилася, не зв’язали твоїх грудей, і у воді ти не була помита, і не була посолена сіллю, і не була повита пеленами, і тебе не пощадило Моє око, щоб зробити тобі одне з усіх цих, аби трохи боліти за тебе, і ти була кинена на поверхню долини через викривленість твоєї душі в день, в який ти народилася.

Та Я прийшов до тебе, і Я побачив тебе вимазаною у твоїй крові, і Я тобі сказав: З твоєї крові — життя. Множся. Я тебе дав, наче паросток поля. І ти помножилася, і побільшилася, і ти ввійшла в Місто міст. Твої груди випрямилися, і твоє волосся виросло, ти ж була оголеною і засоромленою. І Я пройшов повз тебе, і Я тебе побачив, і ось твій час, час відпочиваючих, і Я простягнув над тобою Мої крила, і Я покрив твій сором. І Я тобі поклявся, і Я ввійшов у завіт з тобою, — говорить Господь, — і ти стала Моєю. І Я тебе помив у воді, і змив з тебе твою кров, і помазав тебе олією, і Я тебе зодягнув у різнобарвний одяг, і озув тебе синім сукном, і Я тебе підперезав кармазином, і одягнув тебе у вишукане полотно, і прикрасив тебе прикрасою, і одягнув обручки на твої руки та намисто на твою шию, і Я дав сережку у твої ніздрі та сережки у твої вуха і вінець хвали на твою голову. І ти була прикрашена золотом і сріблом, і твій одяг — з вісону та добірного полотна й різнобарвний. Питльоване борошно, мед і олію ти їла і стала дуже гарною. І твоє ім’я вийшло в народи про твою красу, тому що ти була досконала красою та виглядом, які Я тобі дав, — говорить Господь.

А ти поклала надію на твою красу, і ти чинила розпусту своїм іменем, ти виливала твою розпусту на всяку дорогу, і ти взяла з твого одягу, і зробила собі шитих ідолів, і чинила розпусту з ними. І ти не ввійдеш, і не буде так! Ти взяла предмети твоєї краси з Мого золота і з Мого срібла, які Я тобі дав, і ти зробила собі чоловічі подоби, і ти з ними чинила розпусту. І ти взяла твій різнобарвний одяг, і ти його одягнула, а Мою олію та Мій ладан ти поставила перед їхнім обличчям. І Мій хліб, який Я тобі дав! Я годував тебе питльованим борошном, олією та медом, а ти це поставила перед їхнім обличчям на любі пахощі. І сталося, — говорить Господь, — і ти взяла твоїх синів і твоїх дочок, яких ти народила, і принесла їм у жертву на знищення, наче ти мало чинила розпусти, і ти порізала твоїх дітей, і ти їх віддала, коли ти їх їм принесла в жертву. Це понад усю твою розпусту, і ти не згадала днів твого дитинства, коли ти була оголена, засоромлена і жила вимазаною у своїй крові.

І сталося, що після всього твого зла, — говорить Господь, — ти собі збудувала дім розпусти, і ти собі зробила проголошення на кожній вулиці. І на початку кожної дороги ти збудувала свої розпусні доми, і ти опоганила свою красу, і ти розставляла свої ноги всякому перехожому, і ти помножила свою розпусту. Ти чинила розпусту із синами Єгипту, що мають поставу, що межували з тобою, і ти часто чинила розпусту, щоб у Мене викликати гнів. Коли ж Я простягну проти тебе Мою руку, відкину твої закони і видам тебе душам дочок чужинців — тих, що ненавидять тебе, що звернули тебе з твоєї дороги, на якій ти була безбожною. І ти чинила розпусту з дочками Ассура, проте й так ти не наситилася. І ти чинила розпусту, і не наситилася. І ти помножила твої завіти із землею халдеїв, але й цими ти не наситилася. Навіщо Мені робити завіт з твоєю дочкою, — говорить Господь, — коли ти чинила це все, діла жінки-розпусниці? І ти втричі більше чинила розпусту з твоїми дочками. Ти збудувала твій розпусний дім на початку всякої дороги, і ти зробила твою сходку на всякій вулиці, і ти стала, як розпусниця, що бере в найми.

До тебе подібна жінка, що чинить перелюб, та яка бере плату від свого чоловіка. Усім, що з нею чинили розпусту, ти давала плату, і ти дала заплати всім твоїм коханцям, і обклала їх, щоб приходили до тебе довкола у твоїй розпусті. І в тобі було звихнення понад усіх жінок у твоїй розпусті, і з тобою не чинили розпусти, коли ти давала заплату, а тобі заплата не була дана, і ти стала звихнена в собі.

Через це, розпуснице, слухай Господнє слово: Так говорить Господь: Тому що ти вилила твою мідь, і твій сором відкриється у твоїй розпусті до твоїх коханців і до всіх пожадань твоїх беззаконь, і в крові твоїх дітей, яких ти їм дала. Через це ось Я проти тебе збираю всіх твоїх коханців, тих, з якими ти мішалася, і всіх, яких ти полюбила, з усіма, яких ти ненавиділа. І зберу їх проти тебе довкола, і відкрию їм твоє зло, і вони побачать весь твій сором. І помщуся на тобі помстою перелюбниці та поставлю тебе в крові гніву і ревнощів. І видам тебе в їхні руки, і розіб’ють твій дім розпусти, і знищать твої сходинки, і роздягнуть тебе з твого одягу, і заберуть посуд твоєї похвали, і залишать тебе оголеною та засоромленою. І наведуть на тебе натовпи, і каменують тебе камінням, і посічуть тебе своїми мечами. І спалять твої доми вогнем, і вчинять у тобі помсту перед численними жінками. І Я відверну тебе від розпусти, і більше не даси заплати.

Я послаблю гнів Мій, що проти тебе, і заберуться від тебе Мої ревнощі, Я спочину і більше не дбатиму. Тому що ти не згадала день твого дитинства і засмутила Мене цим усім, і ось Я поклав твої дороги на твою голову, — говорить Господь. І так ти чинила безбожність в усіх твоїх беззаконнях.

Це є все, що сказали проти тебе в притчі, кажучи: Яка матір, така й дочка. Ти є дочкою твоєї матері, що відкинула свого чоловіка, своїх дітей і сестер твоїх сестер, що відставили своїх чоловіків і їхніх дітей. Ваша матір — хеттійка, і ваш батько — Аморей. Ваша старша сестра — Самарія, вона і її дочки, та, що живе зліва від тебе, і твоя сестра молодша за тебе, що живе справа від тебе — Содома і її дочки. А ти навіть не ходила так, як вони їхніми дорогами, і не чинила за їхніми беззаконнями. І в малому ти їх перевищила на всіх твоїх дорогах. Живу Я, — говорить Господь, — твоя сестра Содома, вона і її дочки, не зробили так, як зробила ти і твої дочки. Лише це беззаконня Содоми, твоєї сестри, — гордість. Вона і її дочки, що жили в повноті хліба та в добробуті. Це було її та її дочкам, і вони не допомогли руці бідного й убогого. І вони гордилися, і чинили беззаконня переді Мною, і Я їх відкинув, так, як Я побачив. А Самарія не згрішила і до половини твоїх гріхів. Ти ж помножила свої беззаконня понад них, і ти оправдала твоїх сестер в усіх твоїх беззаконнях, які ти робила, тож прийми свою муку за те, що ти знищила твоїх сестер твоїми гріхами, якими ти чинила беззаконня понад них, і ти їх оправдала понад себе саму. І ти засоромся та візьми твоє безчестя, коли оправдаєш твоїх сестер.

І поверну їхні відвернення, відвернення Содоми і її дочок, і поверну відвернення Самарії і її дочок, і поверну твоє відвернення посеред них, щоб ти прийняла свою муку і обезчестилася за все, що ти зробила, коли ти викликала в Мене гнів. І твоя сестра Содома та її дочки будуть повернені до того, якими були на початку. І Самарія та її дочки будуть повернені до того, якими були на початку. І ти та твої дочки будете повернені до того, якими ви були на початку. І хіба не була твоя сестра Содома поголоскою у твоїх устах у дні твоєї гордості, раніше, ніж відкрито твої злоби, так, як тепер ти є зневагою для дочок Сирії і всіх, що довкола неї, дочок чужинок, що оточують тебе довкола? Твої безбожності й твої беззаконня, ти їх прийми, — говорить Господь.

Так говорить Господь: І Я зроблю з тобою так, як ти зробила, як ти це збезчестила, щоби переступити Мій завіт. І Я згадаю Мій завіт, що з тобою в дні твоєї молодості, і поставлю тобі вічний завіт. І згадаєш твою дорогу, і будеш збезчещена, коли ти приймеш твоїх сестер, що старші за тебе, з тими, що молодші за тебе, і Я дам їх тобі на збудування, і не від твого завіту. І Я підніму Мій завіт з тобою, і пізнаєш, що Я — Господь, тому що згадаєш і застидаєшся, і хай не буде, щоб ти ще відкрила свої уста від присутності твого безчестя, коли тобою Мені надолужено за все, що ти зробила, — говорить Господь.

І було до мене Господнє слово, що промовляло: Людський сину, розкажи оповідання, і скажи притчу до дому Ізраїля, і скажеш: Так говорить Господь: Великий орел великокрилий, великих розмірів, повний кігтів, який має задум прибути до Лівану, і він взяв вибрані кедри, м’які верхівки він зрізав і приніс їх у землю Ханаану, доставив їх до міста, оточеного мурами. І він взяв з насіння землі, і дав його на плодовите поле біля великої води, поставив його на видному місці. І воно зійшло, і стало немічним виноградником, малим за розмірами, непоказним. Його галузки — на ньому і його коріння було під ним. І він став виноградником, і випустив галузки, і простягнув свої гілки.

І був інший — великий, великокрилий орел з багатьма кігтями, і ось цей виноград, що сплетений з ним, і його коріння — до нього. І він підняв до нього свої галузки, щоб напоїти його разом із землею свого саду. Він росте на гарній рівнині біля великої води, щоб випустити паростки і принести плід, аби стати великим виноградником. Через це скажи: Так говорить Господь: Чи випрямиться? Чи не зігниє його м’яке коріння і плід, і чи не посохне все, що з нього виросло? І не потрібно могутнього плеча ні численного народу, щоби його вирвати з його корінням. І ось він росте. Чи випрямиться? Хіба не засохне зовсім , як тільки торкнеться до нього гарячий вітер? Разом зі своєю землею те, що сходить, засохне.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скажи ж домові, що засмучує: Хіба ви не знаєте, що це було? Скажи: Коли прийде цар Вавилону проти Єрусалима, і візьме його царя та його володарів, і відведе їх до себе у Вавилон. І візьме із царського насіння, і складе з ним завіт, і введе його в клятву. І візьме володарів землі, щоби були на немічне царство, аби зовсім не піднеслися, щоби берегли його завіт і його дотримувалися. І він відділиться від нього, щоб послати своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней і численний народ. Чи випрямиться? Чи врятується той, що чинить навпаки? І чи врятується той, хто переступає завіт? Живу Я, — говорить Господь, — хіба не скінчиться посеред Вавилону в тому місці, де є цар, що його поставив, — той, хто зневажив Мою клятву, і хто переступив Мій завіт з ним. І фараон не вчинить з ним війну великою силою ні численною юрбою, споруджуючи вали і будуючи машини для метання, щоб вигубити душі. І він зневажив клятву, щоб переступити завіт, і ось Я дав Свою руку, і зробив йому це все. Хіба він врятується?

Через це скажи: Так говорить Господь: Живу Я, і Мій завіт, який він переступив, і Мою клятву, яку він зневажив, хіба не дам її на його голову. І Я розтягну на нього сіть, і він упіймається в його пастці. У кожному своєму бої впадуть від меча, а тих, що залишаться, Я розсію на всякий вітер. І пізнаєте, що Я, Господь, сказав!

Тому-то так говорить Господь: Я візьму вибрані кедри, з верхівки їхнього серця зрубаю і посаджу на високій горі. І повішу його на високій горі Ізраїля, і насаджу, і випустить паростки, і зродить плід, і буде великим кедром, і під ним спочине всякий звір, і під його тінню спочине всякий птах, і його галуззя буде оновлене. 25 І всі дерева рівнини пізнають, що Я — Господь, Який понижає високе дерево та піднімає вгору понижене дерево, і Який висушує зелене дерево, і дає рости сухому дереву. Я, Господь, сказав і зроблю!

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, чим для вас є ця притча в синів Ізраїля, що каже: Батьки їли нестиглий виноград, а зуби дітей мають оскомину? Живу Я, — говорить Господь, — якщо ще будуть говорити цю притчу в Ізраїлі. Адже всі душі — Мої. Так, як душа батька, так і душа сина, — Мої. Душа, яка грішить, вона помре.

А людина, яка буде праведною, що чинитиме суд і праведність, не їстиме на горах і не підніматиме своїх очей до милого домові Ізраїля, і не безчеститиме жінки свого ближнього, і не наближатиметься до жінки, що має виділення, і не насилуватиме людини, поруку віддаватиме тому, хто заставив, і не грабуватиме грабунку, даватиме свій хліб голодуючому, і одягатиме нагого, і не даватиме на лихву свого срібла, і не братиме понад міру, і відвертатиме свою руку від неправедності, чинитиме праведний суд між чоловіком і між його ближнім, і ходитиме за Моїми приписами, і зберігатиме Мої заповіді, щоб їх чинити, — цей є праведний, він безсумнівно буде жити , — говорить Господь.

І якщо він породить поганого сина, що проливає кров і що чинить гріхи, який не пішов дорогою свого праведного батька, але й на висотах їв жертви, і опоганив жінку свого ближнього, і насилував бідного й убогого, і здобичі не привласнив, і застави не віддав, а уставився своїми очима на ідолів, чинив беззаконня, з лихвою давав і надмірно брав, — цей безсумнівно не буде жити , він вчинив усі ці беззаконня, він неодмінно помре , — його кров буде на ньому.

Якщо ж породить сина, і він побачить усі гріхи свого батька, які він робив, і злякається, і не зробить згідно із цими, на висотах не їв жертв, і своїх очей не покладав на миле домові Ізраїля, і не опоганив жінки свого ближнього, і не насилував чоловіка, і заручене не затримав, і здобичі не привласнив, дав свій хліб бідному, а нагого одягнув, і від неправедності відвернув свою руку, не взяв лихви ані понад міру, чинив праведне і ходив за Моїми приписами, — він не помре в беззаконнях свого батька, він безсумнівно буде жити. А його батько, якщо гнобитиме гнобленням і привласнював здобич, чинив протилежне посеред Мого народу, то він помре у своєму беззаконні. І ви говоритимете: Як то, що син не взяв беззаконня батька? Адже син чинив праведність і милосердя, зберіг усі Мої закони і їх виконав. Він безсумнівно буде жити. А душа, що згрішила, помре. А син не візьме неправедність батька, ані батько не візьме неправедність сина. Праведність праведного буде на ньому, і беззаконня беззаконного буде на ньому.

Якщо ж беззаконний відвернеться від усіх своїх беззаконь, які він чинив, і зберігатиме всі Мої заповіді, і чинитиме праведність і милосердя, — він безсумнівно буде жити , не помре! Усі його проступки, які він учинив, не згадаються. Житиме в його праведності, яку він чинив. Невже ж Я справді бажатиму смерті беззаконного, — говорить Господь, — хіба лиш, щоб звернути його з поганої дороги, і щоб він жив? Коли ж праведний відвернеться від своєї праведності й чинитиме неправедність за всяким беззаконням, яке робив беззаконний, усі його праведності, які він робив, не згадаються в його переступах, якими провинився, і у своїх гріхах, якими він згрішив, — у них він помре.

А ви сказали: Господня дорога не є прямою. Послухайте ж, доме Ізраїля: Чи Моя дорога не є пряма? Хіба не ваша дорога є непряма? Коли праведний відвернеться від своєї праведності й учинить переступ, то помре в переступі, який він учинив, — у ньому помре! А коли беззаконний відвернеться від свого беззаконня, яке він чинив, і робитиме суд і праведність, то цей зберіг свою душу і відвернувся від усіх своїх безбожностей, які він чинив, — він безсумнівно буде жити , не помре! А дім Ізраїля говорить: Господня дорога не є прямою. Хіба Моя дорога не є пряма, доме Ізраїля? Чи ваша дорога не є прямою?

Кожного з вас, доме Ізраїля, судитиму за його дорогою, — говорить Господь, — поверніться і відверніться від усіх ваших безбожностей, і не будуть вам на муку неправедності! Відкиньте від себе всі ваші безбожності, якими ви були безбожними проти Мене, і створіть собі нове серце і новий дух. Чому помираєте, доме Ізраїля? Тому що Я не бажаю смерті того, хто вмирає, — говорить Господь!

І ти візьми голосіння над володарем Ізраїля, і скажеш: Як твоя мати? Левеня посеред левів. Вона є посеред левів, помножила своїх левенят. І відбилося одне з її левенят, стало левом і навчилося хапати здобич, пожирало людей. І почули про нього народи, воно було схоплене в їхньому знищенні, і повели його в наморднику до єгипетської землі. І вона побачила, що забране від неї, і гинуло її буття, і вона взяла іншого зі своїх левенят, поставила його левом. І воно жило посеред левів, стало левом і навчилося хапати здобич, пожирало людей. І він полював у своїй сміливості, спустошив їхні міста і знищив землю та її повноту голосом свого ричання.

І подалися проти нього народи з країн довкола, і розтягнули на нього свої сіті, і він був схоплений у своєму знищенні. І почепили йому намордника, і помістили в клітку, і він пішов до царя Вавилону, і ввів його до в’язниці, щоб не було чути його голосу на горах Ізраїля.

Твоя матір — наче виноградник, так, як цвіт у гранаті, посадженому біля води, її плід і її паростки були від великої води. Вона була палицею сили для племені володарів і піднялася вгору своєю величністю посеред стовбурів, і він побачив її велич у безлічі її гілок. І вона була зламана в гніві, кинута на землю, і вітер, що палив, висушив її вибрані гілки. Засуджені були, і висохла палиця її сили, — вогонь її знищив. І тепер посадили її в пустелі, у безводній землі. І вийшов вогонь з палиці її вибранців, і пожер її, і не було в неї палиці сили. Плем’я є на притчу плачу, і буде на ридання.

І сталося, що в сьомому році, у п’ятому місяці, на десятий день місяця прийшли мужі зі старійшин дому Ізраїля запитати в Господа і сіли перед моїм обличчям. І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, заговори до старійшин дому Ізраїля і скажеш їм: Так говорить Господь: Чи ви приходите Мене запитати? Живу Я, хіба Я вам відповім, — говорить Господь. Чи помщуся на них помстою? Людський сину, засвідчи їм про беззаконня їхніх батьків і скажеш їм: Так говорить Господь: Від того дня, коли Я полюбив дім Ізраїля і відомим став насінню дому Ізраїля, і знаний був їм в єгипетській землі, і поміг їм Моєю рукою, кажучи: Я — Господь, Бог ваш, — у той день Я поміг їм Моєю рукою, щоб вивести їх з єгипетської землі в землю, яку Я їм підготував, землю, що пливе молоком і медом, це — вощина з медом, понад усяку землю. І Я сказав їм: Кожний нехай відкине гидоти своїх очей, і задумами Єгипту не опоганюйтеся. Я — Господь, Бог ваш!

А вони відстали від Мене, і не забажали Мене послухатися, не відкинули гидоти їхніх очей і не залишили почини Єгипту. І Я сказав вилити Мій гнів на них, щоб сповнити Мій гнів на них посеред єгипетської землі. І Я зробив, щоб Моє Ім’я зовсім не опоганилося перед народами, посеред тих, в яких вони є, в яких Я відомий став їм перед ними, щоб вивести їх з єгипетської землі.

І Я вивів їх з єгипетської землі, і Я повів їх у пустелю, і Я дав їм Мої приписи, і об’явив їм Мої заповіді, — ті, які чинитиме людина і житиме ними. І Я дав їм Мої суботи, щоби були на знак поміж Мною і поміж ними, аби пізнати їх, тому що Я — Господь, Який їх освячує. І Я говорив до дому Ізраїля в пустелі: Ходитимете в Моїх приписах! Та вони не пішли, а відкинули Мої заповіді, які, коли їх чинитиме людина, то житиме ними, і дуже опоганили Мої суботи. І Я сказав вилити на них Мій гнів у пустелі, щоб їх вигубити. І Я зробив, щоб ніколи Моє Ім’я не було опоганене перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима. І Я підняв на них Мою руку в пустелі раз на все, щоб їх не ввести в землю, яку Я їм дав, землю, що пливе молоком і медом, є вощиною з медом — понад усяку землю, тому що вони відкинули Мої заповіді й не ходили в Моїх приписах, і опоганили Мої суботи, і ходили за пожаданнями своїх сердець.

Та Моє око пощадило їх, щоб їх не вигубити, і Я їх не дав на вигублення в пустелі. І Я сказав їхнім дітям у пустелі: Не ходіть за звичаями ваших батьків і не бережіть їхні заповіді, не будьте замішані в їхніх починах і не опоганюйтеся. Я — ваш Господь Бог, ходитимете в Моїх приписах і будете берегти Мої заповіді та чинитимете їх, і святіть Мої суботи. І нехай буде на знак між Мною і вами, щоб ви знали, що Я — Господь, Бог ваш. Та вони і їхні діти Мене засмутили, не ходили за Моїми приписами і не берегли Моїх заповідей, щоб їх чинити, які, коли людина чинитиме, то житиме ними, і опоганили Мої суботи. І Я сказав вилити на них Мій гнів у пустелі, щоби завершити на них Мій гнів. І Я зробив, щоб ніяк Моє Ім’я не опоганилося перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима.

І Я підняв на них Мою руку в пустелі, щоб їх розсипати в народах, розсіяти їх у країнах, тому що не виконували Моїх заповідей і відкинули Мої приписи, і вони опоганили Мої суботи, і очі їхні були за пожаданнями їхніх батьків. І Я дав їм недобрі приписи і заповіді, в яких не житимуть у них. Я опоганю їх в їхніх домах, коли проходитиму, кожного, хто відкриває лоно, щоб їх знищити. Через це Я заговорю до дому Ізраїля, людський сину, і скажеш їм: Так говорить Господь: Аж до цього викликали в Мене гнів ваші батьки їхніми переступами, в яких переступили проти Мене. І Я ввів їх у землю, на яку Я підняв Мою руку, щоб їм її дати. І вони побачили всякий високий вершок і всяке тінисте дерево, і приносили там жертву своїм богам, і поставили там любі пахощі, і виливали там свої жертви виливання. І Я сказав їм: Чим є Абама , що ви туди виходите? І дали йому ім’я — Абама — аж до сьогодні. Через це Я сказав дому Ізраїля: Так говорить Господь: Хіба ви не опоганюєтеся в беззаконнях ваших батьків і не чините розпусту за їхніми гидотами? І ви опоганюєтеся в первоплодах ваших домів, у ваших відлученнях, у всіх ваших пожаданнях аж до сьогодні. І Я вам відповім, доме Ізраїля? Живу Я, — говорить Господь, — якщо Я вам відповім, і якщо це піде на ваш дух. І не буде так, як ви говорите: Будемо, як народи і як племена землі, щоб служити деревам і камінню.

Через це живу Я, — говорить Господь, — якщо сильною рукою та високим раменом, і розлитим гнівом не царюватиму над вами! І виведу вас з народів, і прийму вас з країн, куди ви в них розсіяні, сильною рукою та високим раменом, і розлитим гнівом. І Я поведу вас у пустелю народів, і буду судитися з вами там обличчям до обличчя. Так, як Я судився з вашими батьками в пустелі єгипетської землі, так судитиму вас, — говорить Господь. І переведу вас під Моєю палицею, і введу вас у числі, і виберу з вас безбожних і відступників, тому що виведу їх з їхнього поселення, і вони не ввійдуть у землю Ізраїля. І пізнаєте, що Я — Господь.

Тож ви, доме Ізраїля, — так говорить Господь, — кожний відкиньте свої пожадання. І після цього, якщо ви Мене вислухаєте, то більше не опоганите Моє святе Ім’я вашими дарами і вашими похотями. Тому що на Моїй святій горі, на високій горі, — говорить Господь, — там Мені служитимуть — весь дім Ізраїля — до кінця, і Я там прийму, і там Я навідаюся до ваших первоплодів і первоплодів відділеного вами в усьому вашому освяченні. У любих пахощах Я вас прийму, коли Я виводитиму вас із народів, і прийматиму вас з країн, куди ви були розсіяні в них, і ви будете святити Мене перед очима народів. І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я введу вас у землю Ізраїля, землю, до якої Я підняв Мою руку, щоб дати її вашим батькам. І там згадаєте ваші дороги і ваші пожадання, ті, що ними ви опоганилися, і битимете себе в обличчя за все ваше зло. І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я вам зроблю так, аби Моє Ім’я не було опоганене на ваших злих дорогах і за вашими зіпсутими починами, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скріпи своє обличчя проти Теману і поглянь на Даром, і пророкуй проти лісу володаря Наґева, і скажеш лісові Наґева: Послухай Господнє слово: Так говорить Господь, Господь! Ось Я в тобі запалюю вогонь, і він у тобі пожере всяке зелене дерево і всяке сухе дерево, полум’я, що загорілося, не погасне, і в ньому буде спалене всяке обличчя від сходу аж до півночі. І всяке тіло пізнає, що Я, Господь, його спалив, — не погасне.

І я сказав: Зовсім ні, Господи, Господи! Ці кажуть до мене: Хіба це, що сказане, не притча? І до мене було Господнє слово, що промовляє: Через це пророкуй, людський сину, і скріпи своє обличчя проти Єрусалима, і поглянь на їхні святощі, і пророкуватимеш проти землі Ізраїля, і скажеш землі Ізраїля: Ось Я проти тебе і оголю Мій меч з його піхви, і вигублю з-поміж тебе неправедного та беззаконного. Тому що вигублю з-поміж тебе неправедного та беззаконного, так вийде Мій меч зі своєї піхви проти всякого тіла від сходу аж до півночі. І всяке тіло пізнає, що Я, Господь, витягнув Мій меч з його піхви, — він більше не повернеться.

А ти, людський сину, зітхай у розбитті твоїх стегон і в болях застогнеш перед їхніми очима. І буде, коли скажуть тобі: Чому ти стогнеш? То ти скажеш: За вістку, бо приходить, і всяке серце буде зранене, і всі руки ослабнуть, і зімліє всяке тіло та всякий дух, і всі опоганені частини будуть мокрими. Ось приходить і буде! — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь. Скажи: Мечу, мечу, гострися і запалай гнівом, тому що різатимеш різаниною! Гострися, тому що будеш вилискувати, будь готовим стримати свободу! Рубай, зневажай, відкинь усяке дерево! І Він дав його готовим тримати його рукою. Вигострений меч, готовий, щоб дати його в руку того, хто вбиває. Закричи і заголоси, людський сину, бо він — проти мого народу, він — на всіх старійшин Ізраїля. Вони переселяться під меч, він проти Мого народу! Через це плескай твоїми руками. Бо присуджено, і що, коли й відкинуто плем’я? Не буде, — говорить Господь, Господь!

І ти, людський сину, пророкуй і плескай долонею в долоню, і подвій меч. Третій меч побитих — це великий меч побитих, і їх охопить жах, щоби було розбите серце і помножилися немічні біля кожної брами. Вони були видані на різанину меча, він був добрий до різанини, він був добрий до виблискування. Проходи, гострися справа і зліва, куди лиш піднімається твоє лезо! І Я заплещу Моєю рукою до Моєї руки, і опущу Мій гнів. Я, Господь, сказав!

І до мене було Господнє слово, що промовляло: І ти, людський сину, визнач собі дві дороги, щоб увійшов меч царя Вавилону. З однієї країни обидва вийдуть, і рука на початку дороги міста. На початку дороги поставиш, щоб увійшов меч проти Раввата, синів Аммона, і на Юдею, та на Єрусалим посеред нього. Тому що цар Вавилону стане на початку дороги, на початку двох доріг, щоб ворожити чарами, щоби палиця закипіла, і запитати в різьблених, і досліджувати печінку в себе справа. Було чарування проти Єрусалима, щоб кинути огорожу, щоб відкрити уста з криком, підняти голос з криком, кинути огорожу проти його брам, і кинути земляний вал, і збудувати машини для метання. І він для них як той, що чаклує марнотами перед ними, і він, як той, що згадував неправедності, аби бути захопленими.

Через це так говорить Господь: Тому що ви згадали ваші неправедності, коли відкривали ваші неправедності, щоб явними були ваші гріхи в усіх ваших безбожностях і у ваших починах, тому що ви згадали, цими будете зловлені. І ти, огидний беззаконний старійшино Ізраїля, день якого приходить, кінець у час неправедності, так говорить Господь: Скинь митру і відклади вінець. Вона такою не буде. Ти впокорив високого, і ти підняв упокореного. Неправедність, неправедність, її поставлю, і вона такою не буде, доки не прийде той, кому належить, і йому передам.

І ти, людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь до синів Аммона і до їхньої погорди, і скажеш: Мечу, мечу, витягнений на різанину і витягнений на вигублення, встань, щоб ти вилискував у твоєму марному видінні та у твоєму оманливому чаклуванні, щоб видати тебе на шиї побитих беззаконних, день яких прийшов, їхній кінець у час неправедності. Повернися, не спочинь на цьому місці, на якому ти є. І у твоїй власній землі Я тебе судитиму і виллю на тебе Мій гнів, у вогні Мого гніву подую на тебе і видам тебе в руки людей-варварів, що роблять знищення. Для вогню будеш поживою, твоя кров буде посеред землі. Не буде твоєї пам’яті, тому що Я, Господь, сказав.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: І ти, людський сину, хіба судитимеш місто крові? І покажи йому всі його беззаконня, і скажеш: Так говорить Господь: О, місто, що проливаєш кров посеред себе, щоб прийшов його час, і що чиниш задумами згідно зі своїми, щоб його опоганити, ти вчинило переступ у їхній крові, яку ти пролило, і ти опоганилося у твоїх задумах, які ти здійснило, і ти наблизило твої дні, і ти привело час твоїх років. Через це Я тебе дав на погорду народам і на сміх усім країнам, що близько до тебе, і тим, що далеко віддалені від тебе, і кепкуватимуть з тебе. Славна нечистотою і численна беззаконнями.

Ось володарі дому Ізраїля, кожний зійшовся в тобі до своїх кровних, щоб пролити кров. На батька і матір говорять у тобі зло і поводилися неправедно в тобі з приходьком, у тобі насилували сироту і вдову. І зневажили Мої святощі, і опоганили Мої суботи в тобі. У тобі — мужі-розбійники, щоб у тобі проливати кров, і на пагорбах у тобі їли, неправедне робили посеред тебе. Сором батька відкрили в тобі й відставлену в нечистотах у тобі впокорили. Вони — кожний з жінкою свого ближнього — чинили беззаконня, і кожний опоганив свою невістку в безбожності, і кожний свою сестру, дочку свого батька, впокорив у тобі. Дари брали в тобі, щоб пролити кров, лихву і понад міру брали в тобі. І ти завершило повноту твоєї злоби, що в насильстві, а Мене ти забуло, — говорить Господь.

Якщо ж приведу Мою руку до Моєї руки над тим, що ти виповнило, що ти зробило, і на твою кров, що була посеред тебе, то хіба твоє серце встоїть? Чи твої руки будуть сильні в дні, в які Я чиню проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю! І розсію тебе в народах, і розкину тебе в країнах, і від тебе зникне твоя нечистота, і дам спадок у тобі перед очима народів. І пізнаєте, що Я — Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, ось для Мене весь дім Ізраїля став змішаний міддю, залізом, оловом і свинцем. Він — домішка посеред срібла. Через це скажи: Так говорить Господь: Тому що ви всі сталися на одне змішання, через це ось Я приймаю вас до середини Єрусалима. Так, як приймається срібло, мідь, залізо, олово і свинець посеред печі, щоби дихнути на нього вогнем, щоб розплавити, так Я прийму в Моєму гніві й зберу, і розплавлю вас, і дихну на вас вогнем Мого гніву, і розплавитеся посеред нього. Так, як плавиться срібло посеред печі, так розплавитеся посеред неї. І пізнаєте, що Я, Господь, вилив Мій гнів на вас.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скажи йому: Ти є земля не наводнена, і не було на тобі дощу в дні гніву. Його старійшини посеред нього, як леви, що ричать, що здійснюють грабунок, що їдять душі силою, що приймають честь, і твої вдови помножилися посеред тебе. І його священики відцуралися Мого закону і опоганили Мої святощі. Вони не розрізнили між святим і не святим, і не розрізнили між нечистим і чистим, і від моїх субот закрили свої очі, і Я був осквернений посеред них. Його володарі посеред нього, як вовки, що вихапують здобич, аби пролити кров, щоб тільки отримати наживу. І його пророки, що себе намазують, упадуть — ті, які бачать марне, які чаклують брехню, які говорять: Так говорить Господь! — а Господь не говорив. Вони неправедно гнітять народ землі й здійснюють грабунок, насилують бідного й убогого, і не поводяться праведно з приходьком.

І Я шукав у них чоловіка, що живе праведно, і що стоїть перед Моїм обличчям досконало в часі землі, щоб до кінця її не вигубити, та Я не знайшов! І Я вилив на нього Мій гнів у вогні Мого гніву, щоб вигубити. Їхні дороги Я дав на їхні голови, — говорить Господь! Господь!

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, було дві жінки — дочки в однієї матері, і вони чинили розпусту в Єгипті у своїй молодості. Там опали їхні груди, там вони втратили дівоцтво. А їхні імена були: Оола, старша, і її сестра — Ооліва. І вони були Моїми, і породили синів і дочок. Тож їхні імена: Самарія — Оола, і Єрусалим — Ооліва.

І Оола в розпусті відступила від Мене і поклалася на своїх коханців, на ассирійців, що наближалися до неї, — одягнені в синій одяг, володарі та вожді. Молодці всі вибрані, кіннотники, що їздять на конях. І вона дарувала їм свою розпусту. Усі вибрані сини ассирійців, і всіма, на яких клалася, вона опоганювалася всіма своїми пожаданнями. І вона не покинула своєї розпусти з Єгипту, бо з нею спали в її молодості, і вони позбавили її дівоцтва, і проливали свою розпусту на неї. Через це Я її видав у руки її коханців, у руки синів ассирійців, на яких вона клалася. Вони відкрили її сором, взяли її синів і дочок, а її вбили мечем. І вона стала поговіркою між жінками, і вчинили на ній помсту за дочок.

А її сестра Ооліва побачила і перевищила її своїм намаганням, і її розпуста більша за розпусту її сестри. Вона клалася на ассирійських синів, володарів і вождів, що близькі з нею, одягнені в гарний одяг, кіннотники, що їздять на конях. Усі — вибрані молодці. І Я побачив, що вона опоганилася. Одна дорога в обох! І вона додала до своєї розпусти, і вона позначила чоловіків, намальованих на стіні, образи халдеїв, намальованих олівцем, підперезаних різнобарвними поясами по їхніх стегнах, і головний убір пофарбований на їхніх головах, у всіх потрійний вигляд, подоба халдейських синів землі їхньої батьківщини, і вона клалася на них поглядом своїх очей, і посилала до них послів у землю халдеїв. І до неї прийшли сини Вавилону, на ліжко спочинку, і зробили її нечистою в її розпусті, і вона опоганилася ними. І її душа відступила від них. І вона відкрила свою розпусту, і відкрила свій сором, і Моя душа відступила від неї, як відступила Моя душа і від її сестри. І ти помножила твою розпусту, щоб згадати дні твоєї молодості, в які ти чинила розпусту в Єгипті, і ти клалася на халдеїв, в яких їхні тіла, як тіла ослів, а їхні члени, як члени коней. І ти навідалася до беззаконня твоєї молодості, яке ти чинила в Єгипті у твоїй кімнаті, де груди твоєї молодості.

Через це, Ооліво, так говорить Господь: Ось Я підіймаю проти тебе твоїх коханців, від яких відстала твоя душа від них, і наведу їх довкола на тебе, синів Вавилону і всіх халдеїв, Факуда і Суя, і Куя, і всіх синів ассирійців з ними, вибраних молодих, усіх володарів і вождів, потрійних і славних, що їздять на конях. Вони всі виступлять проти тебе з півночі, колісниці та колеса з юрбою народів, щити і лучники, і довкола виставлять варту проти тебе. І дам суд перед їхнім обличчям, і помстяться на тобі своїми судами. І дам Мої ревнощі на тебе, і вчинять з тобою в гніві обурення. Твої ніздрі і твої вуха відріжуть, і твоїх позосталих повалять мечем. Вони захоплять твоїх синів і твоїх дочок, а твоїх позосталих пожере вогонь. І вони тебе роздягнуть з твого одягу, і візьмуть предмети твоєї хвали.

І Я відверну твоє безчестя від тебе і твою розпусту з єгипетської землі, і не піднімеш до них твоїх очей, і більше не згадаєш Єгипет. Тому що так говорить Господь, Господь: Ось Я тебе видаю в руки тих, кого ти ненавидиш, від яких від них відступила твоя душа. І вчинять з тобою в ненависті, і візьмуть усі твої труди і твої праці, і будеш оголеною і засоромленою, і відкриється сором твоєї розпусти і твоє безчестя. І твоя розпуста вчинила це тобі, коли ти чинила розпусту за прикладами народів, і ти опоганилася їхніми пожаданнями.

Ти пішла дорогою твоєї сестри, і дам її чашу у твої руки. Так говорить Господь: Питимеш глибоку і широку чашу твоєї сестри надмірно, щоб довести до краю сп’яніння, щоб ти наповнилася знесиленням. І чашу знищення, чашу твоєї сестри Самарії, і її питимеш. І Я поверну її свята і нові місяці, тому що Я промовив, — говорить Господь. Через це так говорить Господь: Тому що ти Мене забула, і ти Мене відкинула від твого тіла, то ти візьми твоє безчестя і твою розпусту.

І Господь сказав мені: Людський сину, чи ти не судиш Оолу і Ооліву? І ти сповістиш їм їхні беззаконня, бо вони чинили перелюб, і кров на їхніх руках. Пожаданнями їхніми чинили перелюб і своїх дітей, які породили Мені, проводили їх через вогонь. І аж до цього Мені зробили. Осквернили Мої святощі й опоганили Мої суботи, коли вони вбивали своїх дітей для своїх ідолів і входили до Мого святого, щоб його опоганити. І тому що так учинили посеред Мого дому, і тому що так учинили чоловікам, які приходили здалека, тим, які до них посилали послів. І як тільки вони приходили, то вона відразу вмивалася, малювала свої очі, прикрашалася прикрасою і сідала на розстеленому ліжку, а перед її обличчям — прикрашений стіл, Мій ладан і Моя олія, і вони веселилися ними! І піднімали звук музики. І до чоловіків, що з безлічі людей приходили з пустелі, і давали на їхні руки обручки і вінець похвали на їхні голови.

І я сказав: Хіба не в цьому чинять перелюб? Це — діла розпусниці, і вона чинила розпусту. І входили до неї, як входять до жінки-розпусниці, так входили до Ооли і до Ооліви, щоби чинити беззаконня. І ці праведні мужі відімстять їм помстою перелюбниці та помстою крові, тому що вони — перелюбниці, і кров на їхніх руках. Так говорить Господь: Наведи на них юрбу і дай на них замішання та пограбування, і каменуй їх камінням народів, і проший їх їхніми мечами. Їхніх синів і їхніх дочок вб’ють, а їхні доми спалять вогнем. І відверну безбожність із землі, і будуть напоумлені всі жінки, і не робитимуть за їхніми безбожностями. І ваша безбожність буде дана на вас, і візьмете гріхи за ваші пожадання, і пізнаєте, що Я — Господь.

І до мене було Господнє слово в дев’ятому році, у десятому місяці, на десятий день місяця, що промовляло: Людський сину, записуй собі кожного дня від цього дня, в який цар Вавилону пішов проти Єрусалима, від сьогоднішнього дня, і скажи притчу проти дому, що засмучує, і скажеш їм: Так говорить Господь: Постав казан і налий у нього води, і кинь у нього порізане, усяке гарне порізане, литку і лопатку, очищені від костей, взяте з вибраної худоби, і пали кості під ними. Заварив, зварив і спік його кості посеред нього.

Через це так говорить Господь: Місто крові — казан, в якому є іржа на ньому, й іржа з нього не зійшла, по частині її вивів, — не впав на нього жереб. - Бо його кров посеред нього, Я його поставив на гладкому камені. Я його не вилив на землю, аби покрити його землею. Щоб вийшов гнів на помсту, щоб Я дав помститися за його кров на гладкому камені, щоб її не покрити. Через це так говорить Господь: І Я побільшу полум’я, помножу дрова і запалю вогонь, щоб м’ясо розварилося, і випарувалась юшка, щоб стояло на вугіллі, щоби його мідь нагрілася, розпеклася і розтопилася посеред його нечистоти, і щоби зникла його іржа! Та не зійде з нього його велика іржа, і його іржа буде на сором, тому що ти опоганювалося. А що, коли ще не очистишся, доки виповню Мій гнів?

Я, Господь, сказав, і прийде, і зроблю. Не відставлю і не помилую! За твоїми дорогами і за твоїми пожаданнями судитиму тебе, — говорить Господь. Через це Я тебе судитиму за твоєю кров’ю і судитиму тебе за твоїми пожаданнями, ти — нечиста, славна, і багато засмучуєш.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, ось Я забираю в тебе пожадання твоїх очей у бойовому поході. Не турбуйся, ти навіть не плакатимеш! Стогін крові, стегна, є жалоба. Твоє волосся не буде на тобі заплетене і твоє взуття — на твоїх ногах, ти не будеш потішена їхніми устами, і людського хліба не їстимеш.

І я заговорив до народу вранці так, як мені ввечері було заповідано. І я зробив вранці так, як мені заповідано. І сказав мені народ: Чому не сповіщаєш нам, що це є, і що ти чиниш? І я сказав їм: До мене було Господнє слово, що промовляло: Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь: Ось Я опоганюю Мої святощі, гордість вашої сили, пожадання ваших очей, і те, що щадить ваші душі. І ваші сини та ваші дочки, яких ви покинули, упадуть від меча. І зробите так, як я зробив. Не будете потішені їхніми устами і не їстимете людського хліба, і ваші чуприни — на вашій голові, і ваше взуття — на ваших ногах. І не плакатимете, і не ридатимете, а розтанете у ваших беззаконнях і потішите кожний свого брата. І Єзекіїл буде вам на знак. Саме так, як він зробив, ви зробите, коли це прийде. І пізнаєте, що Я — Господь.

І ти, людський сину, чи не в день, коли забираю в них силу, піднесення їхньої похвали, пожадання їхніх очей і піднесення їхнього духу, їхніх синів і їхніх дочок, чи не в той день прийде той, що спасається до тебе, щоб сповістити тобі у вуха? У той день відкриються твої уста до того, що врятувався, і заговориш, і більше не мовчатимеш. І будеш їм на знак, і пізнають, що Я — Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скріпи твоє обличчя на синів Аммона і пророкуй проти них, і скажеш синам Аммона: Послухайте Господнє слово: Так говорить Господь: Тому що ви зраділи Моїми святощами, бо вони осквернені, і землею Ізраїля, тому що вона була знищена, і домом Юди, тому що вони пішли в полон, через це ось Я видаю вас синам Кедема в спадок, і поселяться зі своїм добром посеред тебе, і поставлять посеред тебе свої шатра. Вони з’їдять твої плоди, і вони питимуть твоє добро. І дам місто Аммона на пасовиська верблюдів, — синів Аммона на пасовисько овець. І пізнаєте, що Я — Господь. Тому так говорить Господь: Оскільки ти плескав твоєю рукою і тупав твоєю ногою, і зрадів від твоєї душі над землею Ізраїля, через це Я простягну на тебе Мою руку і дам тебе на пограбування в народах, вигублю тебе з народів і вигубленням вигублю тебе з країн. І пізнаєш, що Я — Господь.

Так говорить Господь: Тому що Моав сказав: Ось дім Ізраїля і Юди, як і всі народи, через це ось я ослабляю плече Моава від його пограничних міст, вибрану землю, дім Асімута над джерелом приморського міста. Синам Кедема до синів Аммона — Я їм дав у спадок, щоб не було пам’яті синів Аммона. І на Моаві вчиню помсту, і пізнають, що Я — Господь. Так говорить Господь: За те, що зробила Ідумея, коли вони жорстоко мстилися домові Юди, і що вони були злопам’ятні й жорстоко мстилися , через це так говорить Господь: І простягну Мою руку проти Ідумеї, і вигублю з неї людину та худобу, і поставлю її пустелею, і з Теману впадуть гнані мечем. І дам Мою помсту на Ідумею рукою Мого народу Ізраїля, і зроблять в Ідумеї за Моїм гнівом і за Моєю люттю. І пізнають Мою помсту, — говорить Господь.

Тому так говорить Господь: Через те, що зробили чужинці в помсті й поставили помсту, радіючи з душі, аби вигубити аж до віку, через це так говорить Господь: Ось Я простягну Мою руку на чужинців і вигублю критійців, і знищу решту тих, що живуть на узбережжі. І вчиню серед них великі помсти, і пізнають, що Я — Господь, коли Я дам на них Мою помсту.

І сталося, що на одинадцятий рік, у перший день місяця було до мене Господнє слово, що промовляло: Людський сину, тому що Сор заговорив проти Єрусалима: Добре був розбитий, знищені народи повернулися до мене, вона, що була повна, спустошена, через це так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сор, і наведу на тебе багато народів, як море підноситься своїми хвилями. І повалять стіни Сора, і повалять твої вежі, і розвію його порох з нього, і зроблю його гладким каменем. Сушильнею для сітей буде посеред моря, бо Я сказав, — говорить Господь. І буде на пограбування для народів, і його дочки в долині будуть мечем убиті. І пізнають, що Я — Господь!

Адже так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе, Соре, Навуходоносора, царя Вавилону, з півночі, він є царем царів, з кіньми і колісницями, і кіннотниками, і дуже численним збором народів. Цей твоїх дочок, що в долині, вб’є мечем і дасть на тебе сторожу, обложить і зробить проти тебе довкола вали та військові табори, і свої списи наставить проти тебе. Твої стіни і твої вежі повалить своїми мечами. Від безлічі його коней тебе покриє їхній порох, і від голосу його кіннотників і коліс його колісниць твої стіни затрясуться, коли він входитиме крізь твої брами, як той, що входить до міста з рівнини. Копитами їхніх коней вони потопчуть усі твої рівнини. Твій народ він вигубить мечем, і буття твоєї сили кине на землю. І пограбує твою силу, і розграбує твій маєток, і повалить твої мури, і твої любі доми знищить, і твоє каміння, твоє дерево й твій порох кине посеред моря. І знищить безліч твоїх музик, і голос твоїх псалтирів більше не почується. І зроблю з тебе гладкий камінь, ти будеш сушильнею для сітей. Не будеш більше збудований, бо Я сказав, — говорить Господь.

Тому що так говорить Господь, Господь, до Сора: Хіба не від голосу твого падіння в стогнанні побитих у витяганні посеред тебе меча здригнуться острови? І зійдуть зі своїх престолів усі володарі з народів моря, і знімуть митри зі своїх голів, і їхній багатобарвний одяг скинуть. Неймовірно жахнуться , сядуть на землю і боятимуться за своє знищення, і застогнуть за тобою. І голосіння над тобою піднімуть, і скажуть: Як ти знищений з моря, місто, гідне похвали, що наводило свій страх на всіх, що його населяли? І острови злякаються від дня твого падіння. Бо так говорить Господь: Коли дам тебе спустошеним містом, як міста, що не збудовані, коли Я наведу на тебе безодню, і покриє тебе велика вода, і зведу тебе до тих, яких зводять у глибочінь, до народу віку, і поселю тебе в глибині землі, як вічну пустелю з тими, що сходять у глибину, щоб ти не був заселений і не встав на землі живих. На вигублення Я тебе дам, і не будеш більше навіки, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, візьми над Сором голосіння і скажеш Сорові, що живе біля виходу моря, купцеві народів із численних островів: Так говорить Господь до Сора: Ти сказав: Я поставив на себе мою красу. У серці моря Ґовелін твої сини поставили тобі красу. З кедру із Саніра тобі збудовано, дошки кипарисового настилу взято з Лівану, щоб зробити для тебе соснові щогли. З Васанітиди зробили твої весла, твоє священне зробили зі слонової кості, затишні доми — з островів хеттійців. Вісон з різнобарвним полотном з Єгипту було тобі на постелю, щоб покласти тобі славу й одягнути тебе в синє полотно і кармазин з островів Еліси, і воно стало твоїм одягом. І твої володарі, що живуть у Сідоні та Арадії стали твоїми веслярами. Твої мудреці, Соре, були посеред тебе, це твої проводирі.

Старійшини бубліїв і їхні мудреці були в тебе, ці скріпляли твою раду. І всі кораблі моря, і їхні веслярі були в тебе на заході заходів. Перси, лудійці та лівійці були у твоїй армії, твої військові мужі посеред тебе повісили щити і шоломи, вони дали твою славу. Сини адійців і твоя сила на твоїх мурах були охоронцями у твоїх баштах, свої сагайдаки вони повісили на твоїх охоронах довкола. Ці доповнили твою красу. Кархидонці, твої купці, від безлічі всієї твоєї сили, срібло, золото, залізо, олово і свинець давали тобі за товар. Греція, уся околиця і близькі ці торгували з тобою людськими душами і мідний посуд давали за твій товар. З дому Терґами коні й кіннотники давали за твій товар. Сини Родіїв, купці з островів, помножили твої товари слоновими бивнями, і з того, що внесено, ти давав твою винагороду, для людей твоя купівля безлічі твоєї суміші, пахощів і вишивки — з Тарсіса, Рамота і Хорхора давали свій товар.

Юда і сини Ізраїля, ці твої купці на купівлю пшениці, мира, касії, першого меду, олії і смоли з дерев дали для твоєї суміші. Дамаск, твій купець, з безлічі всієї твоєї сили. Вино з Хелвону і вовна з Мілита. І вони дали вино на твій ринок. З Асила — оброблене залізо і колеса, які є тобі на обмін. Дедан — твої купці з вибраною худобою для колісниць. Аравія і всі володарі Кидара, ці — твої купці через твою руку, верблюдами, баранами і ягнятами вони торгують серед тебе. Купці Сави і Раґми — це твої купці з першими солодощами і шляхетним камінням, і золото вони дали за твій товар. Харран і Ханна — це твої купці. Ассур і Харман — твої купці, що несуть товари із синього полотна і вибрані скарби, зв’язані шнурами і кипарисовим деревом. Кораблі — в них Кархидонці, твої купці в безлічі твоєї суміші, і ти наситився, і ти дуже отяжів у серці моря.

Великою водою тебе провадили твої веслярі. Південний вітер розбив тебе в серці моря. Твої сили були і твій наймит, і твої суміші, і твої веслярі, і твої провідники, і твої радники, і твої суміші з твоїх сумішей, і всі твої боєздатні чоловіки, що в тебе, і весь твій збір упаде посеред тебе, у серці моря в дні твого падіння. На голос твого крику твої проводирі надзвичайно перелякаються , і зійдуть з кораблів усі твої веслярі та моряки, і командири моря стануть на землі, і заголосять своїм голосом над тобою, і гірко закричать, і покладуть землю на свою голову, і постелять попелом. І їхні сини піднімуть над тобою голосіння та плач, Соре! Яку велику винагороду ти знайшов у морі? Ти наповнив народи твоєю безліччю і з твоєї суміші ти збагатив усіх царів землі. Тепер ти розбитий у морі, в глибині води. Твоя суміш і весь твій збір упали посеред тебе, усі твої веслярі. Усі, що жили по островах, засумували за тобою, і їхні царі неймовірно жахнулися , і їхнє обличчя випустило сльози. Купці з народів засичали на тебе. Сталося знищення, і більше тебе не буде навіки.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: І ти, людський сину, скажи володареві Тиру: Так говорить Господь: Тому що твоє серце піднялося вгору, і ти сказав: Я є богом, я поселився в Божій оселі в серці моря, — а ти є людиною, а не богом, і ти дав твоє серце за Боже серце! Хіба ти мудріший від Даниїла? Чи мудреці не навчили тебе їхнього вміння? Хіба не твоїм умінням чи твоєю розумністю ти собі зробив силу, срібло і золото у твоїх скарбницях? Чи не твоїм великим умінням і твоєю торгівлею ти виповнив твою силу, твоє серце піднялося у твоїй силі?

Через це так говорить Господь: Тому що ти дав твоє серце за Боже серце, то замість цього ось Я наводжу на тебе поганих чужинців з народів, і вони обнажать свої мечі проти тебе і проти краси твого вміння, і розсиплю твою красу на знищення, і вони тебе зведуть, і помреш смертю побитих у серці моря. Невже ж ти скажеш перед тими, що тебе нищать, «я — бог»? Ти ж є людиною, а не богом! Ти загинеш від безлічі необрізаних, від рук чужинців. Бо Я сказав, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, підніми голосіння над володарем Тиру і скажи йому: Так говорить Господь: Ти — віддзеркалення подоби і вінець краси, ти став у розкоші Божого раю. Ти одягнув усякий шляхетний камінь, сердолік, топаз, смарагд, гранат, сапфір і яшму, срібло, золото, ліґурій, агат, аметист, хризоліт, берил, онікс, і ти золотом наповнив твої скарби, і твої скарбниці в тебе з дня, в який ти був створений.

Я тебе поставив з херувимом на святій Божій горі, ти був посеред палаючого каміння. Ти був бездоганний у твоїх днях, від дня, в який ти був створений, аж доки не знайдено неправедності в тобі. Від безлічі твоєї торгівлі ти наповнив свої кімнати беззаконням, і ти згрішив, і ти був уражений, скинений з Божої гори, — тебе херувим вивів з-посеред вогнистого каміння. Твоє серце піднялося вгору через твою красу, зітліла твоя вмілість з твоєю красою. Через безліч твоїх гріхів Я тебе кинув на землю, Я тебе дав як приклад перед царями. Через безліч твоїх гріхів і неправедностей твоєї торгівлі Я осквернив твоє святе. І Я виведу вогонь з-посеред тебе, він тебе пожере. І дам тебе на порох на твоїй землі перед усіма, що тебе бачать. І всі в народах, що тебе знають, сумуватимуть за тобою. Ти став на знищення і більше тебе не буде навіки.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скріпи твоє обличчя проти Сідону і пророкуй проти нього, і скажи: Так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сідоне, і прославлюся в тобі, і ти пізнаєш, що Я — Господь, коли Я звершу серед тебе суди і освячуся в тобі. Смерть і кров на твоїх дорогах, і впадуть побиті мечами серед тебе довкола тебе. І пізнають, що Я — Господь, і не будуть більше колючкою гіркоти і терниною болю для дому Ізраїля від усіх, що довкола них, що їх не вшановують. І пізнають, що Я є Господь.

Так говорить Господь: І зберу Ізраїль з народів, звідти, куди були розсипані, і освячуся в них перед народами і племенами. І вони поселяться в їхній землі, яку Я дав Моєму рабові Якову, і поселяться на ній в надії, збудують доми, насадять виноградники і поселяться в надії, коли вчиню суд над усіма, що їх не шанують, з тими, що довкола них. І пізнають, що Я — їхній Господь Бог і Бог їхніх батьків.

У десятому році, у десятому місяці, у перший день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скріпи твоє обличчя проти фараона, царя Єгипту, і пророкуй проти нього та проти всього Єгипту, і скажи: Так говорить Господь: Ось Я проти тебе, фараоне, великий змію, що сидиш посеред твоїх рік, запевняючи: Моїми є ріки, і я їх створив! І Я поставлю пастку на твої щелепи, і приліплю риби твоєї ріки до твоїх крил, і виведу тебе з-посеред твоєї ріки та всі риби твоєї ріки, і скину тебе швидко та всі риби твоєї ріки. Ти впадеш на поверхні рівнини і не зберешся, і не будеш поставлений, Я дав тебе в їжу звірам землі та птахам неба. І всі, що живуть у Єгипті, пізнають, що Я є Господь, тому що ти став тростиновою палицею для дому Ізраїля. Тому що вони схопилися за тебе своєю рукою, і ти зламався. І коли всяка їхня рука взяла, і коли спочила на тобі, ти розломився, і ти розбив усяке їхнє стегно.

Через це так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе меч і знищу з-поміж тебе людей і худобу. І єгипетська земля буде на знищення і запустіння, і пізнають, що Я — Господь, тому що ти сказав: Ріки мої, і я їх створив! Через це ось Я проти тебе і проти всіх твоїх рік, і дам єгипетську землю на запустіння та під меч, — на знищення від Маґдолу і Суини, і аж до Ефіопських гір. Нею не пройде нога людини, і нога тварини не перейде нею, і буде незаселеною сорок років. І дам її землю на знищення посеред спустошеної землі, і її міста будуть сорок років посеред спустошених міст. І розсію єгиптянина в народах, і розвію їх у країнах.

Так говорить Господь: Після сорока років зберу єгиптян з народів, звідти, куди були розсіяні, і поверну полонених єгиптян, і поселю їх в землі Патура, у землі, звідки були забрані. І влада буде впокорена понад усі влади, більше не підніметься вгору над народи, і зроблю їх малими числом, щоб вони не були численними між народами. І більше не будуть на надію для дому Ізраїля, що згадує беззаконня, коли вони йшли за ними. І пізнають, що Я — Господь.

І сталося, що у двадцять сьомому році, у перший день першого місяця до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, Навуходоносор, цар Вавилону, змусив свою силу служити великою послугою проти Тиру, усяка голова лиса і всяке рамено оголене, і не було для нього та його сили винагороди від Тиру і за послугу, якою служили проти нього. Так говорить Господь: Ось Я даю Навуходоносорові, цареві Вавилону, єгипетську землю, і він розграбує її грабунок, і захопить її здобич, і вона буде винагородою для його сили. За його службу, якою він служив проти Тиру, Я дав йому єгипетську землю. Так говорить Господь: У той день зійде ріг усьому домові Ізраїля, і тобі дам відкриті уста посеред них. І пізнають, що Я — Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, пророкуй і скажи: Так говорить Господь: О, о день, - бо близько Господній день, буде день кінця народів! - І прийде меч на єгиптян, і буде замішання в Ефіопії, і впадуть побиті в Єгипті, і впаде його основа. Перси і критяни, лудійці та лівійці — усі змішані, і із синів Мого завіту впадуть від цього меча. І впадуть підпори Єгипту, і зійде гордість її сили з Маґдолу аж до Суини. Від меча впадуть у ньому, — говорить Господь.

І він буде спустошеним посеред спустошених країн, і їхні міста будуть посеред спустошених міст. І пізнають, що Я — Господь, коли дам вогонь на Єгипет, і будуть розбиті всі, що йому допомагають. У той день вийдуть посли, що поспішають знищити Ефіопію, і буде в них замішання в день Єгипту, бо ось він прийшов. Так говорить Господь: Я знищу безліч єгиптян рукою Навуходоносора, царя Вавилону, його рукою і його народу. Губителі з народів послані знищити землю, і вони оголять усі свої мечі проти Єгипту, і земля наповниться побитими, і дам їхні ріки спустошеними, і знищу землю, і її повнота — у руці чужинців. Я, Господь, сказав!

Адже так говорить Господь: І знищу вельмож з Мемфіса та володарів із землі Єгипту, і більше їх не буде. І знищу землю Патури, і дам вогонь на Танін, і зроблю помсту в Діосполі, і виллю Мій гнів на Саін, силу Єгипту, і знищу безліч Мемфіса. І дам вогонь на Єгипет, і замішанням змішається Суина, і в Діосполі буде ущелина, і розіллються води. Молодці Еліополя і Вуваста впадуть від меча, а жінки підуть у полон. І в Тафнаху потемніє день, коли Я там розіб’ю скіпетри Єгипту і знищу там гордість його сили, і його покриє хмара, і його дочки ведені будуть полонянками. І Я вчиню суд у Єгипті, і пізнають, що Я — Господь.

І сталося, що в одинадцятому році, у першому місяці, у сьомий день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, Я розбив руки фараона, царя Єгипту, і ось він не перев’язаний, щоб отримати лікування, аби покласти на нього пластир, щоб дати силу вхопитися за меч. Через це так говорить Господь: Ось Я проти фараона, царя Єгипту, і розіб’ю його сильні та простягнені руки, і викину його меч з його руки, і розсію Єгипет між народами, і розвію їх в країни. І скріплю руки царя Вавилону, і дам Свого меча в його руку, і він наведе його проти Єгипту та розділить його грабунок і захопить його здобич. І скріплю руки царя Вавилону, а руки фараона впадуть. І пізнають, що Я — Господь, коли Я дам Свого меча в руки царя Вавилону, і він його простягне проти єгипетської землі. І Я розсію Єгипет між народами, і розвію їх по країнах. І всі пізнають, що Я — Господь.

І сталося, що в одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скажи фараонові, цареві Єгипту, і його безлічі: До кого ти себе уподібнив у твоїй величі? Ось Ассур — кипарис на Лівані, гарний віттям і високий величністю, до середини хмар була його влада. Вода вигодувала його, безодня підняла його, свої ріки він привів довкола своїх насаджень і свої частини послав до всіх дерев рівнини. Через це його величність піднялася вгору понад усі дерева рівнини, і його віття стало розлогим від великої води. Серед його галузок загніздилися всі птахи неба, і під його віттям народжувалися всі звірі рівнини, у його тіні поселилася вся безліч народів. І він був гарний у своїй висоті через безліч свого галуззя, бо коріння його було у великій воді. Таких кипарисів не було в Божому раю, і ялиці не були подібні їхнім віттям, і сосни не були подібні своїми галузками. Жодне дерево в Божому раю не було подібне до нього в його красі через безліч його віття. І йому приревнували дерева їжі Божого раю.

Через це так говорить Господь: Тому що ти став великий величчю, і ти поклав твоє володіння посеред хмар, — коли він піднімався, Я побачив, і Я його видав у руки володаря народів, і він звершив його знищення. І його вигубили лихі чужинці з народів, і кинули його на горах, — в усіх долинах упали його галузки, і його стовбур був знищений на кожній рівнині землі, і зійшли від їхнього покриття всі народи народів, і його знищили до основ. На його впалому стовбурі спочили всі небесні птахи, а під його стовбуром були всі дикі звірі, щоб не підносилися в їхній величності всі дерева, що у воді, і не дали своєї влади посеред хмар, і не стали в їхній висоті до них усі, що п’ють воду, усі були видані на смерть у глибину землі посеред людських синів до тих, що сходять до ями.

Так говорить Господь: У той день, в який він зійшов до аду, його оплакала безодня, і Я спинив його ріки, і Я заборонив безлічі води, і над ним потемнів Ліван, через нього ослабли всі дерева рівнини. Від голосу його падіння захиталися народи, коли зводили його до аду з тими, що сходять до ями, і потішали його в землі всі дерева їжі та вибрані Лівану, усі, що п’ють воду. Бо й вони зійшли з ним до аду поміж побитих мечем, і його насіння, ті, що поселилися під його покриттям, загинули посеред їхнього життя. До кого ти подібний? Зійди і будь зведений з деревами насолоди в землю, у глибину. Посеред необрізаних спатимеш разом з побитими мечем. Так само і фараон, і вся міць його сили, — говорить Господь.

І сталося, що на одинадцятий рік, у дванадцятий місяць, у перший день місяця до мене було Господнє слово, котре промовляло: Людський сину, підніми голосіння над фараоном, царем Єгипту, і ти скажеш йому: Ти подібний до лева народів, і ти, як дракон, що в морі, і ти наче колов рогами твоїми ріками, і ти колотив воду твоїми ногами, і ти топтав твої ріки. Так говорить Господь: Я закину на тебе сіті численних народів і приведу тебе Моєю вудкою, і простягну тебе на землі, рівнини наповняться тобою, і посаджу на тобі всіх небесних птахів, і насичу всіх звірів землі. І дам твоє тіло на гори, і наповню всю землю твоєю кров’ю, і земля буде напоєна твоїм гноєм від твоєї безлічі на горах, тобою Я наповню долини. І замкну небо, коли ти згаснеш, і затемню його зірки, сонце сховаю в хмарі, і місяць не засвітить свого світла. Усе, що на небі видає світло, затемниться над тобою, і дам темряву на твоїй землі, — говорить Господь. І викличу гнів у серці численних народів, щоб повести твоїх полонених у народи, у землю, якої ти не знав. І численні народи сумуватимуть над тобою, і їхні царі неймовірно жахнуться , коли Я простягну Свого меча проти їхнього обличчя, очікуючи їхнього падіння від дня твого падіння.

Бо так говорить Господь: Меч царя Вавилону прийде на тебе в мечах велетнів, і Я скину твою силу. Усі язичники з народів, — вони знищать гордість Єгипту, і вся його сила буде розбита. І Я знищу всю його худобу від великої води, і її більше не скаламутить людська нога, і ступня худоби її не топтатиме. Таким чином, тоді замовкнуть їхні води, і їхні ріки підуть, як олія, — говорить Господь, — коли Я дам Єгипет на знищення, і земля з її безліччю буде спустошена, коли розсію всіх, що живуть у ньому, і пізнають, що Я — Господь. Це голосіння, і ним оплакуватимеш, і дочки народів ним голоситимуть. Над Єгиптом і над усією його силою голоситимуть ним, — говорить Господь.

І сталося, що у дванадцятому році, у першому місяці, на п’ятнадцятий день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, оплакуй силу Єгипту, і хай народи мертвих зведуть його дочок у глибину землі до тих, що сходять у могилу. Посеред побитих мечами впадуть з ним, і засне вся його сила. І тобі скажуть велетні в глибині ями: Від кого ти кращий? Зійди і засни з необрізаними посеред побитих мечами. Там Ассур і весь його збір, усі побиті туди були дані, і їхній гріб — у глибині ями, і його збір був довкола його гробниці, усі ранені, що впали від меча, що наводять їхній страх на землі живих. Там Елам і вся його сила довкола його гробниці, усі побиті, що впали від меча і зійшли необрізаними в глибочінь землі, які наводили їхній страх на землі живих, та одержали свою муку з тими, що сходять до ями посеред побитих. Там дано Мосоха, Товела і всю їхню силу довкола його гробниці, усі його побиті, усі необрізані, побиті мечем, які наводили їхній страх на землі живих. І вони заснули з велетнями, що впали від віку, які зійшли в ад з воєнною зброєю і поклали свої мечі під свої голови. І їхні беззаконня були на їхніх костях, бо перелякали велетнів у землі живих. І ти заснеш посеред необрізаних разом з побитими мечем. Туди дано володарів Ассура, які дають їхню силу на побиття мечами. Ці заснули з побитими, з тими, що сходять до ями, там володарі півночі, усі вожді Ассура, що сходять побиті, з їхнім страхом і їхньою силою заснули необрізаними разом з побитими мечем і одержали їхню муку з тими, що сходять до ями. Тих побачить цар-фараон і потішить усією їхньою силою, — говорить Господь. Адже Я дав його страх на землю живих, і він засне посеред необрізаних разом з побитими від меча — фараон і вся його безліч, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, заговори до синів твого народу і скажеш їм: Земля, на яку лиш наводжу меч. І візьме народ землі одну людину з них, і дадуть її собі за сторожа, і побачить меч, що приходить на землю, і затрубить трубою, і дасть знак народові, і почує той, що почув голос труби, та не стерегтиметься, то надійде меч і його захопить, і його кров буде на його голові, тому що, почувши голос труби, він не стерігся, його кров буде на ньому, а цей, тому що він стерігся, спас свою душу. А якщо сторож побачить меч, що надходить, і не дасть знаку трубою, і народ не стерегтиметься, і меч, прийшовши, захопить у них душу, то вона буде схоплена через своє беззаконня, та Я домагатимуся крові з руки сторожа.

І ти, людський сину, Я дав тебе сторожем для дому Ізраїля, і ти почуєш слово з Моїх уст, коли Я кажу грішникові: Ти дійсно помреш! — а ти не скажеш, щоби безбожний стерігся своєї дороги, то він, беззаконний, через своє беззаконня помре, а його крові Я домагатимуся з твоєї руки. Якщо ж ти сповістиш безбожному його дорогу, щоб він від неї відвернувся, та він не відвернеться від своєї дороги, то цей через свою безбожність помре, а ти врятуєш свою душу.

І ти, людський сину, скажи домові Ізраїля: Так вони сказали, мовлячи: Наш блуд і наші беззаконня на нас, і ми в них танемо; і як житимемо? Скажи їм: Живу Я, — говорить Господь, — Я не бажаю смерті безбожних, а радше, щоби безбожний повернув з його дороги, і щоб він жив. Повертаючись, зверніть з вашої дороги. І чому помираєте, доме Ізраїля? Скажи синам твого народу: Праведність праведного не врятує його, в який лиш день він заблудить, і беззаконня беззаконного не спричинить йому зла, в який лиш день він відвернеться від свого беззаконня. І праведний не може спастися. Коли Я кажу праведному: Цей поклав надію на свою праведність, та він учинить беззаконня, то всі його праведності не згадаються. У його неправедності, яку він вчинив, у ній помре! І коли Я скажу безбожному: Ти дійсно помреш! — а він відвернеться від свого гріха і чинитиме суд і праведність, і віддасть заставу, і поверне награбоване, піде за приписами життя, щоб не чинити неправедне, то він безсумнівно буде жити , і не помре. Усі його гріхи, якими він згрішив, не згадаються. Тому що він учинив суд і праведність, — житиме в них.

І сини твого народу скажуть: Господня дорога неправильна. Та це їхня дорога неправедна. Коли праведний відвернеться від своєї праведності й чинитиме беззаконня, то помре в них. І коли грішник відвернеться від свого беззаконня, і чинитиме суд і праведність, то такий житиме в них. І це те, що ви сказали: Господня дорога неправильна. Кожного з вас, доме Ізраїля, судитиму за його дорогами.

І сталося, що у дванадцятому році, у дванадцятому місяці, на п’ятий день місяця нашого полону прийшов до мене з Єрусалима той, що врятувався, кажучи: Місто захоплене! І на мені була Господня рука ввечері, раніше, ніж він прийшов, і я відкрив свої уста, поки він прийшов до мене вранці, і я відкрив свої уста, більше вони не були замкнені. І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, ті зі спустошених місць, що живуть на землі Ізраїля, кажуть: Авраам був один і посів землю, і ми численні, нам дано землю у спадок. Через це скажи їм: Так говорить Господь: Живу Я, що впадуть від меча ті, що в спустошених місцях, і ті, що на поверхні рівнини, будуть дані диким звірам у їжу, і тих, що в обмурованих, і тих, що в печерах, Я безсумнівно вб’ю. І дам землю на запустіння, і загине гордість її сили, і спустошені будуть гори Ізраїля, щоб не було того, хто проходить. І пізнають, що Я — Господь. І зроблю їхню землю пустелею, і вона буде спустошена через усі їхні гидоти, які вони робили.

І ти, людський сину, сини твого народу — вони говорять про тебе біля муру і в брамах домів, і кажуть вони, кожний до свого брата, мовлячи: Зберемося і послухаймо, що виходить від Господа! І вони приходять до тебе, коли сходиться народ, і сидять перед тобою, і слухають твої слова, та їх не чинитимуть, бо брехня в їхніх устах, і їхнє серце — за опоганеннями. І вони будь їм, як голос милозвучного мелодійного Псалтиря, і почують твої слова, та не чинитимуть їх. І коли лиш прийдеш, то скажуть: Ось іде! І пізнають, що посеред них був пророк.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь, Господь: О, пастирі Ізраїля! Хіба пастирі пасуть себе самих? Чи пастирі пасуть овець? Ось ви споживали молоко й одягалися у вовну, і ріжете годоване, та не пасете Моїх овець. Ви не зміцнюєте слабке, і ви не лікували хворе, і ви не перев’язали розбите, і не повернули заблукане, і не шукали згублене, а обклали роботою сильне. І Мої вівці розсипалися, тому що не було пастирів, і стали їжею для всіх диких звірів. І розсіялися Мої вівці по всякій горі й по всякому високому горбі, і по поверхні всієї землі вони розсіялися, і не було нікого, хто шукав би, і нікого, хто би повертав.

Через це, пастирі, послухайте Господнє слово: Живу Я, — говорить Господь, Господь, — тому що Мої вівці були на пограбування і Мої вівці були на їжу всім звірам рівнини, тому що не було пастирів, і пастирі не шукали Моїх овець, і пастирі пасли себе самих, а не пасли Моїх овець! Задля цього, пастирі, так говорить Господь: Ось Я проти пастирів і домагатимуся Моїх овець з їхніх рук, і відставлю їх, щоб не пасли Моїх овець, і пастирі більше не пастимуть їх. І вирву Моїх овець з їхніх уст, і більше не будуть їм у їжу. Тому що так говорить Господь: Ось Я домагатимуся Моїх овець і навідаюся до них.

Як пастир шукає своє стадо в день, коли є темрява і хмара посеред розлучених овець, так Я шукатиму Моїх овець і заберу їх з усякого місця, куди вони були розсіяні туди в похмурий день темряви. І виведу їх з народів, і зберу їх з країн, і введу їх у їхню землю, і пастиму їх на горах Ізраїля та в долинах, і в усякому поселенні землі. Я пастиму їх на доброму пасовиську, і їхні загороди будуть на високій горі Ізраїля. Там спатимуть і там спочинуть з доброю їжею, і пастимуться на ситому пасовиську на горах Ізраїля. Я пастиму Моїх овець, і Я дам їм спочинок, і вони пізнають, що Я — Господь. Так говорить Господь: Я шукатиму загибле і поверну те, що заблудило, і обв’яжу розбите та підкріплю слабке, і стерегтиму сильного та пастиму їх судом. І ви, вівці, так говорить Господь: Ось Я судитиму між вівцею і вівцею, баранами і козлами. І не досить, вам, що на доброму пасовиську ви паслися, і ви топчете решту пасовиська вашими ногами? І ви пили стоячу воду, а решту розколотили вашими ногами? І Мої вівці випасали топтане вашими ногами і пили воду, сколочену вашими ногами. Через це так говорить Господь, Господь: Ось Я судитиму між сильною вівцею і між слабкою вівцею, тому що ви розпихаєте ребрами та вашими лопатками, і ви кололи вашими рогами, і відпихали всяке немічне. Та Я спасу Моїх овець, і більше не будуть на пограбування, і судитиму між бараном і бараном.

І підніму над ними іншого пастиря, і він їх пастиме, Мого раба Давида, і він буде їхнім пастирем. І Я, Господь, буду їм за Бога, а Давид — володарем посеред них. Я, Господь, сказав! І Я заповім Давидові завіт миру, і знищу поганих звірів із землі, і вони поселяться в пустелі, і спатимуть у лісах. І Я дам їх довкола Моєї гори. І дам вам дощ, дощ благословення. І дерева, що на рівнині, дадуть їхній плід, і земля дасть свою силу, і вони поселяться на їхній землі в надії миру, і пізнають, що Я — Господь, коли Я розіб’ю їхнє ярмо. І Я визволю їх з руки тих, що їх гнобили, і більше не будуть на пограбування для народів, і звірі землі більше не поїдатимуть їх. І поселяться в надії, і не буде того, хто злякає їх. І Я підніму їм сад миру, і більше не будуть винищені голодом на землі, і не переноситимуть більше погорду народів. І пізнають, що Я — їхній Господь Бог, а вони — Мій народ, дім Ізраїля, — говорить Господь. Ви — Мої вівці, вівці Мого стада, а Я — Ваш Господь Бог, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, поверни твоє обличчя до гори Сиїр і пророкуй проти неї, і скажи: Так говорить Господь: Ось Я проти тебе, горо Сиїр! І простягну проти тебе Свою руку та дам тебе пустелею, і будеш спустошеною, і у твоїх містах зроблю спустошення, і ти будеш пустою. І пізнаєш, що Я — Господь. Тому що в тобі була вічна ворожнеча, і ти засідала на дім Ізраїля з оманою, у руці ворогів з мечем у час неправедності до кінця. Через це живу Я, — говорить Господь, — якщо ти згрішила в крові, то кров тебе переслідуватиме. І дам гору Сиїр у пустелю і спустошення, і вигублю з неї людей і худобу, і наповню твої пагорби та твої долини побитими, і на всіх твоїх рівнинах поляжуть побиті серед тебе мечем. Поставлю тебе вічною пустелею, і твої міста більше не будуть заселені. І пізнаєш, що Я — Господь!

Тому що ти сказала: Два народи і дві країни моїми будуть, і я їх успадкую, і там є Господь. Через це живу Я, — говорить Господь, — і вчиню з тобою за твоєю ненавистю, і тобі дам пізнатися, коли лиш судитиму тебе. І ти взнаєш, що Я — Господь. Я почув голос твоєї хули, бо ти сказала: Гори Ізраїля спустошені, дані нам на поживу. І ти гордо заговорила проти Мене твоїми устами. Я почув. Так говорить Господь: У радості всієї землі Я зроблю тебе пустелею. Пустинею будеш, горо Сиїр, і вся Ідумея буде винищена. І пізнаєш, що Я — їхній Господь Бог.

І ти, людський сину, пророкуй проти гір Ізраїля і скажи горам Ізраїля: Послухайте Господнє слово: Так говорить Господь: Тому що ворог на вас сказав: Добре! Вічне спустошення нам стало на успадкування, через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Тому що ви в непошані, і ви зненавиджені тими, що довкола вас, щоб ви були в спадку решти народів, і ви стали приказкою язика і на погорду народам. Через це, гори Ізраїля, послухайте Господнє слово. Так говорить Господь до гір, пагорбів, потоків, долин, спустошених і винищених, і до решти міст, які були на розграбування і на потоптання для тих народів, що залишилися довкола.

Через це так говорить Господь: Якщо ж Я у вогні Мого гніву заговорив проти решти народів і проти всієї Ідумеї, бо дали собі Мою землю в спадок, з радістю не пошанувавши душі, аби вигубити в грабунку, через це пророкуй на землю Ізраїля і скажи горам, пагорбам, долинам і дібровам: Так говорить Господь: Ось Я в Моїх ревнощах і в Моєму гніві заговорив, тому що ви понесли погорди народів. Через це Я підніму Мою руку на народи, що довкола вас, і вони одержать їхнє безчестя. А ваш виноград і ваш плід, гори Ізраїля, їстиме Мій народ, бо наближаються прийти. Бо ось Я над вами і погляну на вас, і будете оброблені, і будете засіяні. І Я помножу у вас людей, весь дім Ізраїля до кінця, і міста будуть поселені, і спустошене буде забудоване. І Я помножу у вас людей і худобу, і поселю вас так, як на вашому початку, і добро вам зроблю, як спочатку вам робив. І пізнаєте, що Я — Господь. І народжу у вас людей, Мій народ Ізраїля, і вони вас успадкують, і будете їм у спадок. І більше не продовжуватимете бути бездітними без них.

Так говорить Господь: Тому що тобі сказали: Ти — та, що пожираєш людей, і ти стала бездітною без твого народу, через це більше не пожиратимеш людей і більше не будеш бездітною без твого народу, — говорить Господь. І більше не почується у вас безчестя народів, і більше не носитимете погорди народів, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, дім Ізраїля поселився на їхній землі, і вони її опоганили їхньою дорогою, їхніми ідолами і їхніми нечистотами. За нечистотою відставленої була їхня дорога перед Моїм обличчям. І Я вилив на них Мій гнів, і Я розсіяв їх між народи, і Я розвіяв їх у країни за їхньою дорогою, і за їхнім гріхом Я їх судив. І вони прийшли до народів, туди, куди ввійшли, і опоганили Моє святе Ім’я, коли вони говорили: Вони — Господній народ і вийшли з Його землі. Та Я їх пощадив задля Мого святого Імені, яке дім Ізраїля опоганив у народах, — там, куди вони ввійшли. Через це скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь: Не для вас Я чиню, доме Ізраїля, але лиш задля Мого святого Імені, яке ви опоганили в народах, там, куди ви ввійшли!

Та Я в народах освячу Моє велике опоганене Ім’я, яке ви опоганили посеред них, і народи пізнають, що Я — Господь, коли ви Мене святитимете перед їхніми очима. І Я візьму вас з народів, і зберу вас з усіх країн, і введу вас у вашу землю. І покроплю на вас чисту воду, і очиститеся від усіх ваших нечистот і від усіх ваших ідолів, і Я вас очищу. І дам вам нове серце, і дам вам новий дух, і заберу кам’яне серце з вашого тіла та дам вам тілесне серце. І дам вам Мій дух, і зроблю, щоб ви ходили в Моїх заповідях і берегли Мої суди, і ви зробите. І ви поселитеся на землі, яку Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, і Я буду вам Богом. І спасу вас від усіх ваших нечистот, і прикличу пшеницю, і розмножу її, і не дам вам голоду. І розмножу плід дерева та плоди поля, щоб ви не прийняли голод, погорду в народах. І згадаєте ваші погані дороги та ваші недобрі почини, і будете злі на себе особисто за ваші беззаконня та за ваші гидоти. Не задля вас Я чиню, — говорить Господь, — нехай вам буде відомим. Засоромтеся і зверніть з ваших доріг, доме Ізраїля!

Так говорить Господь: У день, в який Я очищу вас з усього вашого беззаконня, і заселю міста, і забудуються спустошені місця, і занедбана земля буде оброблена, усупереч тому, що була знищена перед очима кожного, хто проходить. І скажуть: Та знищена земля стала, наче сад насолоди, і спустошені, знищені та розбиті міста стали сильними. І пізнають народи, які тільки залишилися довкола вас, що Я, Господь, збудував зруйноване і насадив винищене. Я, Господь, сказав і зроблю!

Так говорить Господь: Тому ще Мене шукатиме дім Ізраїля, щоб Я їм учинив, Я помножу їх, як людських овець. Як святі вівці, як вівці Єрусалима в його свята, такими будуть спустошені міста, сповнені людськими вівцями. І пізнають, що Я — Господь.

І на мені була Господня рука, і Господь вивів мене в дусі й поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських кісток. І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на поверхні рівнини, дуже сухі. І Він сказав мені: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш! І Він сказав мені: Пророкуй над цими кістками і скажеш їм: Сухі кості, послухайте Господнє слово. Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наводжу дух життя і дам вам сухожилля, і наведу на вас м’ясо, і розтягну на вас шкіру, і дам у вас Мій дух — і житимете. І пізнаєте, що Я — Господь.

І я пророкував так, як мені заповідано. І сталося, що коли я пророкував, і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної. І я побачив — ось на них росло сухожилля і тіло, а зверху на них з’являлася шкіра, та в них не було духу. І Він сказав мені: Пророкуй про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди із чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай оживуть! І я пророкував так, як мені заповідано. І в них увійшов дух, і вони ожили, і стали на свої ноги — дуже великий збір.

І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості — це весь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, загинула наша надія, ми пропали. Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці й виведу вас із ваших гробниць, і введу вас у землю Ізраїля, і взнаєте, що Я — Господь, коли Я відкрию ваші гробниці, щоб Мені вивести Мій народ з гробниць. І дам у вас Мій дух, і оживете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я — Господь, сказав і зроблю, — говорить Господь.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду та синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю, і на ній запишеш Йосифа, палиця Єфрема і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього. І з’єднаєш їх разом собі в одну палицю, щоб їх зв’язати, і будуть у твоїй руці. І буде, коли скажуть тобі сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це в тебе? То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я візьму плем’я Йосифа, що в руці Єфрема, і племена Ізраїля, що прилягають до нього, і дам їх до племені Юди, і будуть однією палицею в руці Юди, і будуть палиці, на яких ти написав на них, у твоїй руці перед ними, і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я беру весь дім Ізраїля з-посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкола них, і введу їх у землю Ізраїля. І дам їх в один народ у Моїй землі й на горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, і більше не розділяться на два царства, щоби більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від усіх їхніх беззаконь, тих, в яких згрішили, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я, Господь, буду їм за Бога.

І Мій раб Давид буде володарем посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть у Моїх приписах і зберігатимуть Мої суди, і їх чинитимуть. І поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму рабові Якову, там, де колись поселилися їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид, Мій раб, буде їхнім володарем навіки. І Я дам їм завіт миру, — з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них навіки Мої святощі. І Моє поселення буде серед них, і Я буду їм Богом, і вони будуть Моїм народом. І народи пізнають, що Я — Господь, що освячує їх, коли Мої святощі будуть посеред них навіки.

І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, скріпи твоє обличчя проти Ґоґа і землі Маґоґа, володаря Роса, Мосоха і Товела, і пророкуй проти нього, і скажи йому: Так говорить Господь: Ось Я, Ґоґе, проти тебе, володаря Роси, Мосоха і Товела, і зберу тебе і всю твою силу, коней і всіх кіннотників, одягнених у панцирі, у численний збір, шоломи, мечі і щити, персів, ефіопів та лівійців, усіх зі щитами і шоломами, Ґомера і всіх, що з ним, дім Терґама від кінця півночі й усіх, що довкола нього, і з тобою — численні народи. Приготуйся, приготуй себе, ти і весь твій збір, які зібрані з тобою, — і будеш Мені за сторожа. Після багатьох днів приготовиться і прийде в кінці років, і ввійде в землю, повернену від меча, зібрану із численних народів, у землю Ізраїля, яка стала повністю спустошеною. І цей вийшов з народів, і всі замешкають у мирі. І підеш, як дощ, і прийдеш, як хмара, щоб покрити землю, і будеш, ти та всі, що довкола тебе, і з тобою — численні народи.

Так говорить Господь: І буде, що в той день прийдуть слова на твоє серце, і задумаєш погані задуми, і скажеш: Піду на відкинену землю, прийду на тих, що мовчки перебувають у спокої, і що живуть у мирі, на всіх, що живуть у землі, в якій немає муру ані дверей, і немає в них засувів, щоб награбувати грабунок і здобути їхню здобич, щоб повернути твою руку на спустошену землю, яка заселена, і на народ, зібраний із численних народів, що зробили достаток, живучи на середині землі. Сава і Дедан, і купці Кархидонці та всі їхні села тобі скажуть: Чи ти йдеш грабувати грабунок і брати здобич? Чи ти зібрав твій збір, щоб захопити срібло і золото, відвезти худобу, взяти здобич?

Через це пророкуй, людський сину, і скажи Ґоґові: Так говорить Господь: Хіба не в той день, коли Мій народ Ізраїль поселиться в мирі, ти піднімешся? І прийдеш з твого місця, з кінця півночі, а з тобою багато народу, усі вершники на конях, великий збір і численна сила, і підеш проти Мого народу Ізраїля — як хмара, щоб покрити землю. У кінці днів буде: наведу тебе на Мою землю, щоб Мене пізнали всі народи, коли Я буду святитися тобою перед ними. Так говорить Господь до Ґоґа: Ти є той, про кого Я сказав завчасно, наперед рукою Моїх рабів — пророків Ізраїля, щоб у ті дні й роки привести тебе на них.

І буде в той день, у день, в який лиш прийде Ґоґ на землю Ізраїля, — говорить Господь, — підніметься Мій гнів і Мої ревнощі. У вогні Мого гніву Я заговорив: Насправді в той день буде велике трясіння в землі Ізраїля, і перед Господнім обличчям затремтять риби моря і птахи неба, і звірі рівнини, і всі плазуни, що повзають по землі, і всі люди, що на поверхні землі, і розколються гори, і впадуть долини, а на землі впаде кожний мур. І Я накличу на нього всякий страх, — говорить Господь, — меч чоловіка буде проти його брата. І Я його судитиму смертю і кров’ю, і затоплюючим дощем, і камінням граду, і пошлю вогонь і сірку на нього та на всіх, що з ним, і на численні народи, що з ним. І звеличуся, і освячуся, і прославлюся, і об’явлюся перед численними народами, і пізнають, що Я — Господь.

І ти, людський сину, пророкуй проти Ґоґа, і скажи: Так говорить Господь: Ось Я, Ґоґе, проти тебе, володаря Роси, Мосоха і Товела, і зберу тебе, і поведу тебе, і підійму тебе з кінця півночі, і наведу тебе на гори Ізраїля. І знищу твій лук з твоєї лівої руки та твої стріли з твоєї правої руки, і кину тебе на горах Ізраїля, і ти впадеш, і всі, що довкола тебе, і народи, що з тобою, будуть дані безлічі птахів, усякому, що літає, і всім звірам рівнини Я дав тебе в їжу. На поверхні рівнини впадеш, бо Я сказав, — говорить Господь. І Я пошлю вогонь на Ґоґа, і острови поселяться в мирі. І пізнають, що Я — Господь. І Моє святе Ім’я буде знане посеред Мого народу Ізраїля, і Моє святе Ім’я більше не буде опоганене. І народи пізнають, що Я — Господь, Святий Ізраїля.

Ось іде, і пізнаєш, що буде, — говорить Господь. Це — день, про який Я говорив. І вийдуть ті, що живуть у містах Ізраїля, і спалять зброю, щити, списи, луки, стріли, ручні кийки і дротики. І палитимуть їх у вогні сім років. І не візьмуть дерево з рівнини, і не зрубають з лісу, але лиш зброю палитимуть вогнем. І пограбують тих, що їх грабували, і візьмуть здобич у тих, що в них брали, — говорить Господь. І буде, що в той день Я дам Ґоґові славне місце, пам’ять в Ізраїлі, — цвинтар тих, що прийшли до моря. І забудують устя долини, і там поховають Ґоґа та всю його безліч, і назветься: Земля — цвинтар Ґоґа. І закопають їх — дім Ізраїля, щоби земля очистилася, упродовж семи місяців. І закопають їх — весь народ землі, і буде їм славним, прославленим у той день, — говорить Господь. І постійно призначатимуть мужів, що проходитимуть землю, щоби хоронити тих, що залишилися на поверхні землі, щоби її очистити після семи місяців, і шукатимуть. І кожний, що проходитиме землю і побачить людську кістку, збудує при ній знак, аж доки її не поховають ті, що хоронять у землі — цвинтарі Ґоґа. Бо ім’я міста: Цвинтар. І земля очиститься.

І ти, людський сину, скажи: Так говорить Господь: Скажи всякому птахові, що літає, і всякому звірові рівнини: Зберіться і прийдіть, зберіться з усіх околиць на Мою жертву, яку Я для вас заколов, велику жертву на горах Ізраїля, і їстимете м’ясо, і питимете кров! Їстимете м’ясо велетнів і питимете кров володарів землі, баранів, телят і козлів, і всі — вигодувані телята. І їстимете лій досита, і питимете кров до оп’яніння з Моєї жертви, яку Я для вас заколов. І при Моєму столі насититеся конем і вершником, велетнем і всяким військовим мужем, — говорить Господь. І Я дам Мою славу у вас, і всі народи побачать Мій суд, який Я вчинив, і Мою руку, яку Я на них навів. І пізнають вони, дім Ізраїля, що Я — їхній Господь Бог від цього дня і надалі. І всі народи пізнають, що через їхні гріхи вони, дім Ізраїля, були полонені, тому що відреклися Мене, і Я відвернув від них Моє обличчя, і Я їх видав у руки їхніх ворогів, і всі впали від меча. Я їм учинив за їхніми нечистотами та за їхніми беззаконнями, і Я відвернув від них Моє обличчя.

Тому так говорить Господь. Тепер Я поверну полон Якова і помилую дім Ізраїля, і ревнуватиму за Моє святе Ім’я. І заберу їхнє безчестя та неправедність, якою вони були неправедні, коли поселю їх на їхній землі в мирі, і не буде нікого, хто наводитиме страх. Коли Я їх поверну з народів, і Я їх зберу з країн народів, і освячуся в них перед народами, і пізнають, що Я — їхній Господь Бог, коли Я їм об’явлюся в народах. І більше від них Я не відверну Моє обличчя, тому що Я вилив Мій гнів на дім Ізраїля, — говорить Господь.

І сталося, що на двадцять п’ятому році нашого полону, у перший місяць, у десятий день місяця, у сорок восьмому році після захоплення міста, у той день на мені була Господня рука, і вона повела мене в Божому видінні до землі Ізраїля, і поставила мене на дуже високій горі, а на ній — наче будова міста напроти. І Він ввів мене туди, і ось чоловік, і його вигляд був, наче вигляд міді, що блистить, і в його руці був шнурок будівничих і мірна тростина, і він стояв біля брами. І сказав мені чоловік: Чи ти побачив, людський сину? Поглянь твоїми очима і почуй твоїми вухами, і постав усе, що я тобі показую, у твоє серце, тому що ти прийшов сюди, щоб тобі показати, і виявиш усе, що ти бачиш, домові Ізраїля.

І ось огорожа ззовні довкола дому. А в руці чоловіка тростина — мірило шість ліктів за ліктем і долоня, і він виміряв передню стіну, ширина рівна тростині, і його висота рівна тростині. І він увійшов у браму, що дивилася на схід, по сімох сходинках, і виміряв покій, шість звідси і шість звідти, і елам брами, рівний тростині, і покій, рівний тростині, довжина і ширина рівні тростині, і елам між покоями — шість ліктів, і другий покій, ширина рівна тростині й довжина рівна тростині, і елам п’яти ліктів, і третій покій, тростині рівна ширина і тростині рівна довжина, і елам дверей поблизу еламу брами — вісім ліктів, і два лікті елам, і елам зовнішніх дверей, і покої дверей, передній покій, три звідси і три звідти, і одна міра в трьох, і одна міра еламів звідси і звідти. І він виміряв ширину дверей брами — десять ліктів, і ширина брами — тринадцять ліктів, і лікоть, що сходився перед лицем покоїв звідси і звідти, і покій — шість ліктів звідси і шість ліктів звідти. І він розміряв браму від стіни покою до стіни покою, ширина двадцять п’ять ліктів, це брама до брами. І притвор еламу брами — шістдесят ліктів, двадцять до покоїв від брами довкола. І притвор брами ззовні до притвору елама всередині брами — п’ятдесят ліктів. І сховані вікна в покоях і в еламі всередині брами довкола двору, так само і в еламів вікна всередині довкола, а на еламі — пальми звідси і звідти. І він ввів мене до зовнішнього двору, і ось кімнати на склади і колонада довкола двору, тридцять кімнат на склади в колонадах, і портики на півдні брам, за довжиною брам нижня колонада. І він виміряв ширину двору — від притвору зовнішньої брами всередині до притвору брами, що спрямована назовні, ліктів сто, що спрямована на схід. І повів мене на північ, і ось брама, що дивиться на північ у зовнішньому дворі, і він її виміряв, її довжину і ширину. І три покої звідси і три звідти, і стовпи, елами і її пальми, і була за розміром брами, що дивиться на схід, п’ятдесят ліктів її довжина і її висота — двадцять п’ять ліктів. І її вікна, елами і її пальми такі, як і в брами, що дивиться на схід. І сімома східцями підходили до неї, і до еламів усередині. І брама внутрішнього двору, що спрямована до північного двору така, як і в брами, що дивиться на схід, і він виміряв двір від брами до брами — сто ліктів. І повів мене на південь, і ось брама, що дивиться на південь, і він її виміряв, покої, стовпи і елами за цією ж мірою. І її вікна і в еламі довкола, такі як і вікна еламу, п’ятдесят ліктів її довжина і її ширина — двадцять п’ять ліктів. І в ній — сім східців, і елам усередині, і її пальми, одна звідси і одна звідти на стовпах. І брама напроти брами внутрішнього двору до півдня. І він виміряв двір від брами до брами, сто ліктів ширина до півдня.

І він увів мене до внутрішнього двору брами, що до півдня, і виміряв браму за тою ж мірою, і покої, стовпи і елами за цією ж мірою. І вікна її і еламу довкола, п’ятдесят ліктів її довжина і двадцять п’ять ліктів ширина. І елам у зовнішньому дворі, і пальми стовпів, і вісім східців. І він підвів мене до брами, що дивиться на схід, і виміряв її цією ж мірою, і покої, стовпи та елами за цією ж мірою. І її вікна і в еламі довкола, п’ятдесят ліктів її довжина і двадцять п’ять ліктів ширина. І елам у зовнішньому дворі, і пальми на стовпі звідси і звідти, і вісім східців в ній. І він підвів мене до брами, що до півночі, і виміряв цією мірою, і покої, стовпи і елами. І вікна її довкола і в її еламі, п’ятдесят ліктів її довжина і ширина — двадцять п’ять ліктів. І елами в зовнішньому дворі, і пальми на стовпі звідси і звідти, і вісім її східців. Її кімнати для складів і її двері та її елами над брамою другого виходу, щоб різали в ній те, що за гріх, і те, що за незнання.

І позаду зливу всепалень, що спрямований на північ, — два столи до сходу, і позаду другого і еламу брами — два столи до сходу, чотири звідси і чотири звідти позаду брами. На них ріжуть жертви напроти вісьмох столів для жертв. І чотири столи для всепалень, кам’яні, витесані, ширина — лікоть з половиною, і два лікті з половиною довжина, і лікоть — висота, на них поставлять знаряддя, яким різатимуть там всепалення і жертви. І вони матимуть у долоню обвід, витесаний усередині довкола, а над столами вгорі дашки, щоб закрити від дощу та від спеки. І він увів мене до внутрішнього двору, і ось два зали у внутрішньому дворі, один позаду брами, що дивиться на північ, що провадить на південь, і один позаду брами, що на південь, а спрямований на північ. І він сказав мені: Цей зал, що дивиться на південь, для священиків, охоронців варти дому, а зал, що спрямований на північ, для священиків, охоронців варти жертовника. Вони є синами Саддука, які від Левія наближаються до Господа, щоби Йому служити. І він виміряв двір, сто ліктів довжина і сто ліктів ширина, на його чотири сторони, і жертовник напроти дому.

І він ввів мене до еламу дому. І він виміряв стовп еламу — п’ять ліктів довжина звідси, і п’ять ліктів — звідти, а ширина дверей — чотирнадцять ліктів, і бокові частини дверей еламу — три лікті звідси і три лікті звідти. І довжина еламу — двадцять ліктів, а ширина — дванадцять ліктів. І десятьма сходами підходили до нього. І стовпи були на еламі, один звідси і один звідти.

І він ввів мене в храм, в якого виміряв елам, шість ліктів ширина звідси і шість ліктів ширина еламу звідти, а ширина брами — десять ліктів, і бокові частини брами — п’ять ліктів звідси і п’ять ліктів звідти. І він виміряв його довжину, сорок ліктів, а ширина — двадцять ліктів. І він увійшов до внутрішнього двору, і виміряв стовп дверей — два лікті, і двері — шість ліктів, і бокові частини дверей — сім ліктів звідси і сім ліктів звідти. І він виміряв довжину дверей — сорок ліктів і ширину — двадцять ліктів перед лицем храму. І сказав: Це — святе святих. І він виміряв стіну дому — шість ліктів, а ширина сторони — сорок ліктів довкола. І сторони, сторона до сторони — тридцять три двічі, і прохід у стіні дому в боках довкола, щоб можна було бачити тим, що входять, аби зовсім не доторкалися до стін дому. І ширина вищої частини стін за виступом зі стіни до горішньої частини довкола дому, щоби була розширена вгорі. А знизу вони виходили на другий поверх, а з середини — на третій поверх. І траел дому — висота довкола проходу сторін дорівнює тростині, шість ліктів прохід. І ширина стіни боку ззовні — п’ять ліктів. І решта — між боками дому і між залами — ширина двадцять ліктів, обвід дому довкола. І двері залу при решті одних дверей, що до півночі. І одні двері, що до півдня, і ширина світильника решти, п’ять ліктів ширша довкола. І переділ перед обличчям решти, як до моря , — сімдесят ліктів, ширина стіни, що розділяла, п’ять ліктів, ширина довкола і його довжина — дев’яносто ліктів. І він виміряв довжину перед домом — сто ліктів, і решту, і те, що ділило, і їхні стіни, довжина сто ліктів, і ширина напроти лиця дому, і решту напереді — сто ліктів. І він виміряв довжину поділу перед обличчям того, що залишилося, що позаду того дому, і решту звідси і звідти, — довжина сто ліктів. І храм, і кути, і зовнішній елам оббиті деревом, а вікна решітчасті, з вузьким відкриттям довкола трьох, щоб дивитися. І дім, і дотичне, покрите деревом довкола, і долівка, і від долівки аж до вікон, і вікна відкривалися потрійно, щоб дивитися. І аж до близького внутрішнього, і аж до зовнішнього, і на всій стіні довкола всередині та ззовні вирізьблені херувими, і пальми між херувимом і херувимом. Два обличчя в херувима, обличчя людини до пальми звідси і звідти, і обличчя лева до пальми звідси і звідти. Увесь дім покритий різьбою довкола, від долівки аж до дощок, вирізьблені херувими і пальми. І святе, і храм відкривається на чотири сторони. Перед обличчям святого — подоба, наче вигляд дерев’яного жертовника, три лікті його висота, два лікті довжина і два лікті ширина. І він мав роги, а його основа та його стінки — дерев’яні. І він сказав мені: Це — стіл, що перед Господнім обличчям. І двоє дверей у храмі й у святому. Для обох дверей — двоє стулок, що поверталися, двоє стулок для одних, і двоє стулок для других дверей. І різьба на них, і на дверях храму — херувими та пальми за різьбою святого, і гарні дерева перед обличчям еламу ззовні, й сховані вікна. І він виміряв звідси і звідти до даху еламу, і боки дому з’єднані разом.

І він вивів мене до зовнішнього двору на схід перед браму, що до півночі. І ввів мене, і ось п’ять залів близько того, що залишилося, і близько поділу до півночі, на сто ліктів довжина до півночі, і ширина — п’ятдесят ліктів, описані так, як брами зовнішнього двору і так, як колонади зовнішнього двору, розкладені обличчям напроти обличчя потрійні кімнати. А напроти залів — перехід десяти ліктів ширини, на сто ліктів довжина. І їхні двері — до півночі. І проходи горішні, так само, бо з нього виходила колонада, з долішньої колонади, і місце між ними. Так колонада і місце між ними, і так кімнати. Тому що вони були потрійними і не мали стовпів, як і стовпи зовнішніх, через це виходили від тих, що внизу і в середині від землі. І світло ззовні так, як залу зовнішнього двору, що були спрямовані напроти залів, що до півночі, довжина — п’ятдесят ліктів. Бо довжина залів, що дивилися на зовнішній двір — п’ятдесят ліктів, і вони є напроти обличчя цих. Усе сто ліктів. І двері цих залів виходу, що до сходу, щоб входити через них із зовнішнього двору, за світлом, що на початку проходу. І до півдня за обличчям сходу перед лицем того, що залишилося, і перед обличчям поділу — залу, і прохід перед їхнім обличчям за розміром залу, що до півночі, і за їхньою довжиною, і за їхньою шириною, і за всіма їхніми виходами, і за всіма їхніми поворотами, і за їхніми світильниками, і за їхніми дверима, зали, що до півдня, і за дверима від початку проходу, наче світло поділу тростини, і на схід, щоб ними проходити.

І він сказав мені: Зали, що до півночі, і зали, що до півдня, які є перед обличчям розділів, — це зали святого, в яких там їстимуть священики, сини Саддука, які наближаються до Господа, до святого святих. І там покладуть святе святих і жертву, і за гріх, і за незнання, тому що це — святе місце. Туди ніхто не ввійде, за винятком священиків. Не вийдуть зі святого до зовнішнього двору, тому що завжди святими будуть ті, що приступають, і не доторкатимуться до їхнього одягу, в якому вони служать у ньому, бо вони — святі. І одягнуть інший одяг, коли доторкатимуться до народу.

І закінчено вимірювання дому всередині. І він вивів мене по дорозі брами, що спрямована до сходу, і виміряв подобу дому довкола з приписом. І він став позаду брами, що спрямована на схід, і наміряв п’ятсот мірною тростиною. І він повернувся до півночі, і наміряв перед обличчям півночі п’ятсот ліктів мірною тростиною. І повернувся до моря, і наміряв перед обличчям моря п’ятсот мірною тростиною. І він повернувся до півдня, і наміряв перед півднем п’ятсот мірною тростиною. Чотири сторони тою самою тростиною. І позначив його, і його обвід довкола — п’ятсот до сходу, і п’ятсот ліктів ширина, щоб відділено було між святим і між передмур’ям, що в позначенні дому.

І повів мене до брами, що спрямована на схід, і вивів мене, і ось слава Бога Ізраїля йшла дорогою брами, що дивиться на схід, і голос табору, як голос багатьох тих, що подвоюють оклики, і земля довкола світилася, як світло від слави. І видіння, яке я побачив, подібне до видіння, яке я бачив, коли входив помазати місто, і вигляд колісниці, яку я побачив, подібний до видіння, яке я бачив біля ріки Ховар. І я впав на своє обличчя. І Господня слава ввійшла в дім дорогою брами, що спрямована на схід, а дух мене схопив і ввів мене до внутрішнього двору, і ось Господній дім повний слави.

І я став, і ось голос з дому, що говорив до мене, і поблизу мене стояв чоловік. І сказав мені: Людський сину, чи ти побачив місце Мого престолу і місце стопи Моїх ніг, в яких поселиться Моє Ім’я посеред дому Ізраїля навіки. І дім Ізраїля, вони та їхні володарі, більше не опоганять Моє святе Ім’я їхньою розпустою і вбивствами володарів посеред них, коли вони поставили Мої ґанки біля їхніх ґанків, і Мої пороги — поряд з їхніми порогами, і поставили Мою стіну, наче близьку до Мене і до них, і опоганили Моє святе Ім’я їхніми беззаконнями, які вони чинили. І Я викинув їх у Моєму гніві та у вбивстві. І тепер хай відставлять свою розпусту та вбивства їхніх володарів від Мене, і Я поселюся посеред них навіки. І ти, людський сину, покажи домові Ізраїля дім, і хай спиняться від їхніх гріхів, і його вигляд, і його розташування. І хай вони одержать своє покарання за все, що зробили. І опишеш дім, його виходи і його буття, і всі його приписи, і всі його закони сповістиш їм, і опишеш перед ними, і вони зберігатимуть, усі Мої заповіді та всі Мої приписи, і їх чинитимуть. І опис дому. На верхів’ї гори, усі його околиці довкола — святе святих.

І це — міри жертовника в лікті ліктя і долоні. Усередині — глибина на лікоть, і ширина — лікоть, і виступ на його краю довкола — долоня. І це висота жертовника. Від глибини початку його середини до великого престолу благодаті внизу — два лікті, а ширина — лікоть. І від малого престолу благодаті до великого престолу благодаті — чотири лікті, і лікоть ширина. І аріїл — чотири лікті, а від аріїла і понад роги — лікоть. І аріїл — дванадцять ліктів довжина, дванадцять ліктів ширина, чотирикутний на чотири свої сторони. І престол благодаті — чотирнадцять ліктів довжина, чотирнадцять ліктів ширина, — на чотири його сторони. І в нього виступ, що оточує довкола, йому половина ліктя, і його обвід — лікоть довкола. І його східці звернені на схід.

І Він сказав мені: Людський сину, так говорить Господь, Бог Ізраїля: Це — приписи жертовника на день, коли його робитимуть, щоб на ньому приносити всепалення і виливати до нього кров. І даси священикам-левітам, тим, що з насіння Саддука, які наближаються до Мене, щоб Мені служити, — говорить Господь, — теля з рогатої худоби за гріх. І візьмуть з його крові, і нанесуть на чотири роги жертовника, і на чотири кути престолу благодаті, і на основу довкола, і надолужать за нього. І візьмуть теля, що за гріх, і воно буде спалене у відокремленому місці дому, поза святим. А на другий день візьмуть два козли без вад з кіз за гріхи, і надолужать за жертовник, так, як надолужили телям. І коли ти завершиш надолуження, то принесуть безвадне теля з рогатої худоби і безвадного барана з овець, і принесете перед Господом, і священики кинуть на них сіль, і принесуть їх Господу у всепалення. Сім днів приноситимеш козла за гріхи кожного дня, і теля з рогатої худоби, і барана з овець, безвадного приноситимеш, сім днів. І вони надолужать за жертовник, і його очистять, і наповнять свої руки. І буде, що від восьмого дня й далі священики звершуватимуть на жертовнику ваші всепалення і ваші жертви за спасіння. І Я прийму вас, — говорить Господь.

І він повернув мене дорогою брами святих, зовнішньою, що дивиться на схід, і вона була замкнена. І Господь сказав мені: Ця брама буде замкненою, не відкриється, і ніхто нею не пройде, бо нею ввійде Господь, Бог Ізраїля, тож вона буде замкненою! Тому що володар, він сяде в ній їсти хліб перед Господом. Дорогою еламу брами ввійде і його дорогою вийде. І Він ввів мене дорогою брами, що до півночі напроти дому, і я побачив, і ось Господній дім, повний слави, і я впав на своє обличчя.

І Господь сказав мені: Людський сину, постав у твоєму серці й поглянь твоїми очима, і послухай твоїми вухами все, що Я говорю з тобою, за всіма приписами Господнього дому і за всіма Його законами. І поставиш твоє серце на вході дому, за всіма його виходами в усіх святих. І скажеш дому, що засмучує, дому Ізраїля: Так говорить Господь: Хай буде досить вам усіх ваших беззаконь, доме Ізраїля, щоб ви вводили чужорідних синів, необрізаних серцем і необрізаних тілом, щоби були в Моїх святих, і опоганювали їх, коли ви приносите хліби, м’ясо та кров, і переступаєте Мій завіт в усіх ваших беззаконнях, і заповідаєте берегти сторожі в Моїх святих! Через це так говорить Господь: Усякий чужорідний син, необрізаний серцем і необрізаний тілом, не ввійде до Мого святого з усіх чужорідних синів, що є посеред дому Ізраїля, але навіть левіти, які відступили від Мене, коли зблудив Ізраїль від Мене, за своїми пожаданнями, то й вони одержать їхню неправедність. Тож вони будуть служити в Моїх святих тільки як придверники при дверях дому, і прислуговуватимуть у домі. Ті різатимуть всепалення і жертви народові, і ті стоятимуть перед народом, щоб їм служити. Тому що вони їм служили перед обличчям їхніх ідолів, і це стало для дому Ізраїля на муку неправедності, через це Я підняв на них Мою руку, — говорить Господь, — і вони не наближатимуться до Мене, щоб Мені служити, і щоб приходити до святого синів Ізраїля, і до Мого Святого святих, і одержать їхню непошану через відхилення, яким ухилилися. І зведуть їх стерегти сторожі дому на всі його діла і на все, що тільки чинитимуть.

Священики-левіти, сини Саддука, які зберегли сторожі Моїх святих, коли дім Ізраїля ухилився від Мене, ці приноситимуть Мені, щоб Мені служити, і стоятимуть перед Моїм обличчям, щоб Мені приносити жертву, жир і кров, — говорить Господь. Ці ввійдуть до Мого святого, і ці прийдуть до Мого вівтаря, щоб Мені служити, і зберігатимуть Мої сторожі. І буде, що коли вони входитимуть через брами внутрішнього двору, вони одягатимуться в льняний одяг, і не одягнуться у вовняний, коли вони служитимуть, від воріт внутрішнього двору. І матимуть льняні клобуки на своїх головах, і матимуть льняні штани на своїх стегнах, і не підперізуватимуться візою. А коли вони виходитимуть до народу, до зовнішнього двору, то знімуть їхній одяг, в якому вони служать, і поставлять його у святих залах, і одягнуться в інший одяг, і не освячуватимуть народ у своєму одязі. І вони не голитимуть свої голови, і не вириватимуть їхні чуприни, неодмінно покриватимуть свої голови. І кожний священик не питиме вина, коли вони входять до внутрішнього двору. І не братимуть собі за жінку вдову чи відпущену, але тільки дівчину з насіння Ізраїля. Та якщо стане вдовою по священику, то братимуть.

І навчатимуть Мій народ розрізняти між святим і опоганеним, і між чистим і нечистим їм сповіщатимуть. І ці стоятимуть над судом крові, щоб судити. Вони оправдуватимуть Моїми заповідями і судитимуть Моїми судами, і зберігатимуть Мої закони та Мої приписи в усіх Моїх святах, і святитимуть Мої суботи. І на душу людини не ввійдуть, щоб опоганитися, але лиш стане нечистим із-за батька, із-за матері, із-за сина, із-за дочки, із-за брата, із-за своєї сестри, яка не була за чоловіком. І після того, як він очиститься, то відрахує собі сім днів. І тільки в той день вони входитимуть до внутрішнього двору, щоб служити у святому, принесуть надолуження, — говорить Господь, — і буде їм у спадок. Я — їхній спадок, і їм не дасться частки серед синів Ізраїля, бо Я — їхня частка. І жертви, і те, що за гріхи і за незнання, вони їстимуть, і все відлучене в Ізраїлі буде для них. Первоплоди всього і первородне всього, і все відділене з усіх ваших первоплодів буде для священиків. І дасте ваші первоплоди священикові, щоб покласти ваші благословення на ваші доми. І священики не їстимуть усяку дохлятину і роздерте звірами — з птахів і з худоби.

І коли ви розмірюватимете землю в спадку, то відділите первоплід Господеві, святе із землі: в довжину — двадцять п’ять тисяч, а в ширину — двадцять тисяч. Святим буде в усіх його околицях довкола. І з цього буде п’ятсот на п’ятсот на освячення, чотирикутник довкола, і його межа — п’ятдесят ліктів довкола. І з цього розміру відміряєш у довжину двадцять п’ять тисяч і в ширину двадцять тисяч, і в ньому буде освячення, Святе святих. Частини землі будуть для священиків, що служать у святому, і будуть для тих, що наближаються для служіння до Господа, і для них буде виділене місце для домів, для їхнього освячення. Двадцять п’ять тисяч довжина, і двадцять тисяч ширина буде для левітів, які служать домові, на володіння для них, — міста, щоб поселитися. І даси частину міста шириною п’ять тисяч і довжиною двадцять п’ять тисяч. Так, як первоплоди святих, вони будуть для всього дому Ізраїля. І з цього для володаря, і з цього на первоплоди для святих, на частину міста перед обличчям первоплодів святих, і перед обличчям частини міста, що до моря, і з тих, що до моря на схід, і довжина, як одна частина з околиць, що до моря, і довжина до околиці, що до сходу землі. І буде йому як власність в Ізраїлі, і володарі Ізраїля більше не чинитимуть насилля над Моїм народом, і дім Ізраїля успадкує землю за їхніми племенами.

Так говорить Господь: Нехай буде вам досить, володарі Ізраїля! Усуньте неправедність і страждання, а чиніть суд і праведність, викиньте насилля з-посеред Мого народу! — говорить Господь. Хай у вас будуть точні важки, точна міра і точний хойнікс. Міра і хойнікс один — однаковий буде, щоби брати. Хойнікс — десята частина ґомора, і міра — десята частина ґомора, буде рівне до ґомора. І вага — двадцять оболів. П’ять сиклів — п’ять, і десять сиклів — десять, і п’ятдесят сиклів буде для вас міна.

І це первоплоди, які відкладете. Шосту частину міри від ґомора пшениці, і шосту частину ефи з кора ячменю. І припис олії. Котулу олії з десяти котул, бо десять котул є ґомор. І вівцю з десяти овець, відлучення з усіх батьківщин Ізраїля на жертви, і на всепалення, і на спасіння, щоб за вас надолужити, — говорить Господь. І весь народ дасть ці первоплоди володареві Ізраїля. І через володаря буде всепалення та жертви, і будуть жертви виливання у свята, і в нові місяці, і в суботи, і в усі свята дому Ізраїля. Він зробить те, що за гріх, жертви і всепалення, і те, що за спасіння, щоб надолужити над домом Ізраїля.

Так говорить Господь: У перший місяць, першого дня місяця візьмете непорочне теля з рогатої худоби, щоб надолужити за святе. І священик візьме з крові надолуження, і дасть на одвірки дому та на чотири кути престолу благодаті, і на жертовник, і на одвірки брами внутрішнього двору. І так зробиш у сьомий місяць, першого дня місяця, візьмеш у кожного частину, і надолужите за дім. А в перший місяць, на чотирнадцятий день місяця, буде вам свято — Пасха. Сім днів їстимете прісне. І в той день володар приготує за себе та дім і за весь народ землі — теля за гріхи. І сім днів свята робитимеш всепалення Господеві — сім телят і баранів, сім без вади, кожного дня, сім днів, і козла з кіз за гріх кожного дня. І зробиш жертву, і корж до теляти, і корж до барана, і гін олії до коржа. І сьомого місяця, на п’ятнадцятий день місяця, справиш свято згідно із цим сім днів, так як те, що за гріх, і так як всепалення, і так як манаа , і так як олію.

Так говорить Господь: Брама, що у внутрішньому дворі, що дивиться до сходу, буде замкнена в шість днів, в які працюється, а в суботній день — відкриється, і в день нового місяця буде відкрита. І ввійде володар дорогою еламу зовнішньої брами та стане при переддвер’ях брами, і священики зроблять його всепалення і те, що за його спасіння. І він поклониться в напрямку переддвер’я брами, і вийде, а браму не замкнуть аж до вечора. І народ землі поклонятиметься перед переддвер’ям тієї брами в суботи і в нові місяці перед Господом. І володар принесе всепалення в суботній день Господу — шість ягнят без вади і барана без вади, і манаа, корж до барана і жертву до ягнят, дар його руки, і гін олії до коржа. І в день нового місяця буде теля без вади, шість ягнят і баран без вади, і корж до теляти, і корж до барана, буде манаа, і до ягнят, так, як зробить його рука, і гін олії до коржа.

І коли володар входить, він увійде дорогою брами еламу і дорогою брами вийде. А коли входить народ землі перед Господом у свята, той, хто входить дорогою брами, що до півночі, поклонитися, вийде дорогою брами, що до півдня, а хто входить дорогою брами, що до півдня, вийде дорогою брами, що до півночі. Не повернеться брамою, якою ввійшов, але неодмінно вийде тією, що напроти неї. І володар вийде з ними посеред них, коли вони входять, і вийде, коли вони виходять. І у свята і на загальних зібраннях буде манаа, корж до теляти, і корж до барана та до ягняти, так, як зробить його рука, і гін олії до коржа. Якщо ж володар робитиме визнавання, всепалення і за спасіння Господеві, то він відкриє собі браму, що дивиться до сходу, і зробить своє всепалення, і те, що за його спасіння, так, як чинить у суботній день, і вийде, і замкне двері після того, як він вийде. І він приноситиме однолітнє ягня без вади у всепалення кожного дня Господеві, вранці його приноситиме. І зробить над ним манаа вранці, шосту частину міри, і третю частину гіна олії, щоби замісити муку, манаа Господу, постійний припис. Принесете ягня і манаа, і принесете олію вранці — постійне всепалення.

Так говорить Господь: Якщо володар дасть дар зі свого спадку одному зі своїх синів, це буде частиною в спадку для його синів. Якщо ж дасть дар одному з його рабів, то буде йому так, як у рік відпущення, і поверне володареві. Лише спадок його синів буде для них. І володар не візьме зі спадку народу, щоби чинити над ними насилля. Зі свого спадку дасть спадок своїм синам, щоб Мій народ не був розсіяний кожний зі свого спадку.

І він ввів мене до входу брами, що на південь, до залу святих, священиків, що звернена до півночі, і ось там відокремлене місце. І він сказав мені: Це місце, де варитимуть там священики те, що за незнання, і те, що за гріх, і там спечуть постійні манаа, щоб не виносити на зовнішній двір і не освятити народ. І він мене вивів до зовнішнього двору, і обвів мене по чотирьох частинах двору, і ось двір на кожному боці двору, двір на боці двору. На чотирьох боках двору — малий двір, довжина — сорок ліктів, а ширина — тридцять ліктів, одна міра для чотирьох. І довкола в них зали довкола в чотирьох, і кухні були під залами довкола. І він сказав мені: Це — доми кухарів, де пектимуть там ті, що служать домові при жертвах народу.

І він увів мене до ґанків дому, і ось вода виходила під двором на схід, бо обличчя дому дивилося на схід, і вода виходила з правої сторони з півдня до жертовника. І він вивів мене дорогою брами, що до півночі, і обвів мене дорогою ззовні до брами двору, що спрямована на схід, і ось вода виходила з правої сторони. Так, як вихід для людини напроти, і міра в його руці, і він відміряв тисячу мірою, і пройшов водою, вода відпущена. І відміряв тисячу, і пройшов водою, вода аж до гомілок. І відміряв тисячу, і пройшов воду, — аж до стегон. І відміряв тисячу, і не міг перейти, бо вода забурлила, наче шум потоку, якого не пройдуть. І він сказав мені: Чи ти побачив, людський сину? І він повів мене на берег ріки. Коли я повернувся, і ось на березі ріки дуже багато дерев, звідси і звідти. І він сказав мені: Це — вода, що виходить до Галилеї, що на сході, і сходить до Аравії, і веде аж до моря, до води лиману, і вона вилікує води. І буде, що всяка душа тварин, що всюди живуть, куди тільки пройде туди ріка, житимуть. І там буде дуже багато риби, бо туди прибуває ця вода, і оздоровлятиме, і живитиме. Усе, на що тільки прийде ріка, житиме. І там стоятимуть рибалки — від Енґадіну аж до Енаґаліму. Буде місце для сушіння сітей, саме по собі буде, і її риби, як риби великого моря, — дуже велика безліч. А де вона виходить, і де вона повертається, і де її висока вода, не оздоровлятимуть. Як солончак вони дані. І біля ріки підніметься на її березі звідси і звідти всяке їстівне дерево, воно не постаріє при ньому, і не бракуватиме плоду. Вони видадуть первоплід своїх ранніх плодів, тому що ця їхня вода виходить зі святого, і їхній плід буде на їжу, і їхній ріст — на здоров’я.

Так говорить Господь: Ви успадкуєте ці околиці землі, для дванадцятьох племен синів Ізраїля — дар відмірювання. І успадкуєте її — кожний так, як його брат, — землю, на яку Я підняв Мою руку, щоб її дати їхнім батькам, і в спадку припаде ця земля вам. І це границі землі до півночі: від Великого моря, що сходить і розділює вхід Імата Седдада, Вирот, Севраїм, Іліям, поміж околицями Дамаску і поміж околицями Імата, двори Савнана, які є над околицями Авранітіди. Це околиці від моря: від двору Енана, околиці Дамаску і на північ. І ті, що на схід, між Авранітідою, між Дамаском, між Ґалаадітідою і між землею Ізраїля, Йордан ділить до моря, що на сході Фінікону. Це те, що до сходу. І те, що до півдня, і південь від Темана і Фінікону аж до води Марімота Кадису, що простягається до Великого моря, це частина півдня і південного заходу. Це — частина Великого моря, границя аж до місця напроти входу Імата, аж до його входу. Це те, що до моря від Імата. І розмірте собі цю землю для племен Ізраїля. Киньте на неї жереб — для вас і для приходька, тих, що живуть посеред вас, які породили синів посеред вас. І вони будуть вам, як тубільці між синами Ізраїля, з вами їстимуть у спадку посеред племен Ізраїля. І будуть у племені приходьків, між приходьками, що з ними, там дасте їм спадок, — говорить Господь.

А це імена племен. З початку до півночі, на частині, що спускається вниз, що тягнеться до виходу Імата, двору Енана, околиць Дамаску, до півночі за частиною двора Імата, і буде їм те, що до сходу, аж до моря, — для Дана, одна частина. І від околиць Дана, що на сході, аж до тих, що до моря, Асир, одна частина. І від околиць Асира, від тих, що на сході, аж до тих, що до моря, — для Нефталима, одна частина. І від околиць Нефталима, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Манасії, одна частина. І від околиць Манасії, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Єфрема, одна частина. І від границь Єфрема, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Рувима, одна частина. І від околиць Рувима, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Юди, одна частина.

І від околиць Юди, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, буде первоплодом відділення, двадцять п’ять тисяч ширина і довжина — так, як одна з частин від тих, що до сходу, і аж до тих, що до моря, і посеред них буде святе. Первоплід, який відділять Господу, довжина двадцять п’ять тисяч і ширина двадцять п’ять тисяч. Із цих буде первоплід святих. Для священиків, на північ — двадцять п’ять тисяч, і до моря ширина — десять тисяч, і на південь — довжина двадцять п’ять тисяч, і посеред нього буде свята гора. Для освячених, для священиків, синів Саддука, що є охоронцями варти дому, які не блудили блуканнями синів Ізраїля, як заблудили левіти, і буде їм первоплід, даний з первоплодів землі, святе святих від околиць левітів.

А левітам близько околиць священиків, двадцять п’ять тисяч довжина і ширина — десять тисяч. Уся довжина — двадцять п’ять тисяч і ширина — двадцять тисяч. Не продаватиметься з нього і не відміряється, і не відділиться первоплід землі, бо він святий — Господеві. А решту — п’ять тисяч у ширину на двадцять п’ять тисяч — буде передмур’я для міста на поселення і на його розділення, і посеред нього буде місто. І це його розміри: від тих, що з півночі, — чотири тисячі п’ятсот, і від тих, що до півдня, — чотири тисячі п’ятсот, і від тих, що до сходу, — чотири тисячі п’ятсот, і від тих, що до моря, — чотири тисячі п’ятсот. І буде проміжок між містом до півночі двісті п’ятдесят, і до півдня — двісті п’ятдесят, і до сходу — двісті п’ятдесят, і до моря — двісті п’ятдесят. І решту довжини, що близько первоплодів святих, — десять тисяч до сходу, і десять тисяч до моря, — будуть первоплодами святого, і їхні плоди будуть за хліб для тих, що працюють у місті. А ті, що працюють у місті, працюватимуть у ньому з усіх племен Ізраїля. Весь первоплід — двадцять п’ять тисяч і двадцять п’ять тисяч. Чотирикутником його відділите, первоплід святого, від частини міста. А решту із цього для володаря і з цього з первоплодів святого, і на частину міста на двадцять п’ять тисяч ширина аж до тих околиць, що до моря, і на схід на двадцять п’ять тисяч аж до тих околиць, що до моря, близько до частин володаря. А посеред нього буде первоплід святих і освячення дому. І від частки левітів, і від частки міста буде посеред власності володарів. Поміж границями Юди і поміж границями Веніаміна буде власністю володарів.

А решта племен від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Веніаміна, одна частина. І від околиць Веніаміна від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Симеона, одна частина. І від околиць Симеона, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Іссахара, одна частина. І від околиць Іссахара від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Завулона, одна частина. І від околиць Завулона, від тих, що до сходу, аж до тих, що до моря, — для Ґада, одна частина. І від околиць Ґада, аж до тих, що до півдня, і його околиці будуть від Темана і води Марімота Кадиса, — спадку аж до Великого моря. Це — земля для племен Ізраїля, на яку ви кинете жереб, і це їхні наділи, — говорить Господь.

І це — виходи міста, що до півночі, чотири тисячі п’ятсот мірою. І брами міста за іменами племен Ізраїля, три брами до півночі: одна брама Рувима, одна брама Юди і одна брама Левія. І до сходу — чотири тисячі п’ятсот. І три брами: одна брама Йосифа, одна брама Веніаміна і одна брама Дана. І ті, що до півдня, — чотири тисячі п’ятсот мірою. І три брами: одна брама Симеона, одна брама Іссахара і одна брама Завулона. І те, що до моря, чотири тисячі п’ятсот мірою. І три брами: одна брама Ґада, одна брама Асира і одна брама Нефталима. Обвід — вісімнадцять тисяч. А ім’я міста, якого лише дня воно постане, буде його ім’я.