Петро, апостол Ісуса Христа, — вибраним у розсіянні на чужині: в Понті, Галатії, Кападокії, Азії і Витинії
за передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і окроплення кров’ю Ісуса Христа, — благодать вам і мир хай помножаться!
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який зі Свого великого милосердя через воскресіння з мертвих Ісуса Христа відродив нас до живої надії,
до нетлінної, непорочної і нев’янучої спадщини, збереженої для вас на небі, —
котрі силою Божою зберігаєтеся через віру для спасіння, яке готове з’явитися в останній час.
З того радійте, навіть якщо тепер ви маєте бути дещо засмучені всілякими випробовуваннями,
щоб випробування вашої віри — набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, — виявилося для похвали, слави і честі при з’явленні Ісуса Христа.
Ви Його любите, не бачивши, ви вірите в Нього, хоча не бачите нині, радієте невимовною і преславною радістю,
тому що досягаєте мети вашої віри — спасіння душ!
Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, які провістили для вас благодать.
Вони досліджували, на що або на який час у них вказував Дух Христа, наперед провіщаючи Христові страждання і славу, яка настане після цього.
Їм було відкрито, що не для них самих, а й для нас служило те, що нині сповіщено вам через благовісників Духом Святим, посланим з неба, що бажають побачити ангели.
Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа.
Як діти послуху, не потураючи в незнанні вашим попереднім пожадливостям,
але як Той, Хто покликав вас, є святий, будьте й ви святі в усьому вашому житті,
адже написано: Будьте святі, як Я Святий!
І коли Отцем називаєте Того, Хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час вашого життя,
знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом,
а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця,
Який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів.
Через Нього ви повірили в Бога, Який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога.
Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині, ревно й щиросердечно любіть один одного,
бо відроджені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, — живим Божим Словом, що перебуває [вічно].
Адже кожне тіло, немов трава, і всяка слава людини, як квітка рослини: засохла трава — і цвіт [її] опав.
А Слово Господнє перебуває вічно! А це те Слово, яке сповіщене вам у Євангелії.
Отже, відкладіть усяке зло, усякий обман, лицемірство, заздрість та всілякі обмови
і, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння,
бо ви скуштували, що Господь добрий.
Приходьте до Нього — живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом.
І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!
Отже, для вас, які вірите, — дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, — камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем,
і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені.
А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла.
Ви колись були «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані.
Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,
мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.
Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві,
чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.
Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей,
як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.
Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя.
Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.
Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо.
Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом.
На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.
Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його;
коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо.
Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені.
Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.
Так само дружини: підкоряйтеся своїм чоловікам, аби і деякі з тих, хто не кориться Слову, були й без Слова полонені поведінкою дружин,
побачивши ваше чисте життя у пошані.
Нехай окрасою для них буде не зовнішнє, не заплітання волосся та навішування золота чи прикрашання одягу,
а прихована сердечна людина, у нетлінності лагідного і мовчазного духа, що є дорогоцінним перед Богом.
Адже так колись і святі жінки, котрі надіялися на Бога, прикрашали себе тим, що підкорялися своїм чоловікам.
Так, Сарра слухалася Авраама, називаючи його паном, а ви — її діти, якщо робите добро і не боїтеся жодного залякування.
Так само чоловіки: живіть зі своїми дружинами в порозумінні, поводячись, немов з тендітною вазою, сповненою жіночості, виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя, щоб не було перепон для ваших молитов.
Нарешті, усі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, покірливі;
не відплачуйте злом за зло або лайкою за лайку, а навпаки, благословляйте, [знаючи], що ви були покликані на те, аби успадкувати благословення.
Бо хто хоче життя любити й бачити добрі дні, нехай утримує [свій] язик від зла й уста від лукавої мови;
нехай ухиляється від зла і чинить добро, нехай шукає миру та побивається за ним.
Адже очі Господні — на праведних, а Його вуха звернені до їхньої молитви; обличчя ж Господнє проти тих, хто робить зло!
І хто заподіє вам зло, коли ви будете прагнути добра?
А коли й терпите через праведність, то ви — блаженні. Їхнього залякування не бійтеся і не тривожтеся!
Господа Христа освячуйте у ваших серцях і будьте завжди готові дати відповідь кожному, хто запитує вас про вашу надію,
але з лагідністю і страхом, маючи добру совість, аби тим, чим обмовляють [вас як злочинців], були посоромлені ті, хто кепкує з вашого доброго способу життя в Христі.
Адже краще, якщо на те Божа воля, страждати, будучи доброчинцем, аніж злочинцем.
Тому що й Христос один раз за гріхи постраждав, — праведний за неправедних, аби привести вас до Бога; убитий тілом, але оживлений Духом;
Ним Він і духам, які були у в’язниці, прийшов і проповідував;
тим, які колись були непокірні, коли їх за днів Ноя очікувало Боже довготерпіння, як він будував ковчег, в якому мало — усього вісім душ — врятувалося від води.
Цей прообраз — хрещення — не позбавлення від тілесної нечистоти, а обітниця доброго сумління Богові, — і нині вас спасає через воскресіння Ісуса Христа,
Який зійшов на небо і перебуває праворуч Бога; Йому підкорилися ангели, влади і сили.
Отже, Христос постраждав [за вас] тілом; і ви озбройтеся тією ж думкою, бо той, хто постраждав тілом, перестав грішити,
щоб решту часу жити в тілі вже не за людськими пожаданнями, але за Божою волею.
Адже достатньо минулого часу [життя], коли ви виконували волю язичників, жили в розпусті, у пожаданнях, у пияцтві, у пристрастях, у гульні та в беззаконному служінні ідолам.
І вони тим дивуються, що ви не кидаєтеся разом в той вир розпусти, і зневажають вас.
Вони дадуть звіт Тому, Хто готовий судити живих і мертвих!
Адже тому і померлим благовістилося, щоб вони прийняли суд як люди — за тілом, і жили по-Божому — за духом.
Та наблизився всьому кінець. Тому будьте мудрі й ревні в молитвах!
Насамперед майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів.
Будьте гостинні один до одного — без нарікання;
служіть один одному — кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті.
Коли хто говорить, — нехай говорить, як Божі слова; коли хто служить, — нехай служить, наче із сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, Якому слава і влада навіки-віків! Амінь.
Любі! Не дивуйтеся вогневі, що трапляється вам для вашого випробування, — наче якомусь дивному випадкові;
але радійте, що ви є учасниками Христового страждання, щоб і при з’явленні Його слави ви раділи та веселилися.
Ви блаженні, коли вас зневажають за Христове Ім’я, бо з вами перебуває Божий Дух слави. [Отже, ними зневажається, а вами прославляється].
Ніхто з вас хай не страждає як убивця або як злодій, або як злочинець, або як той, хто втручається в чужі справи.
А коли як християнин, то хай не соромиться, але нехай прославляє Бога цим ім’ям.
Адже час розпочати суд з Божого дому; і коли він починається з нас, то який же кінець тих, хто противиться Божому Євангелію?
І коли праведний ледь спасається, то де виявиться безбожник і грішник?
Тому й ті, які терплять з Божої волі, хай, творячи добро, вручать свої душі Йому як вірному Творцеві.
Як співпресвітер і свідок Христових страждань, співучасник слави, що має відкритися, я прошу пресвітерів, які є між вами:
пасіть те Боже стадо, що є у вас; наглядайте не з примусу, а добровільно, по-Божому; не задля ненаситної жадоби користі, а з ревності;
не як ті, хто панує над спадком, але як ті, хто сам є прикладом для стада;
і коли з’явиться Архипастир, одержите нев’янучий вінець слави.
Також і ви, молодші, коріться старшим; та й усі виявляйте покору один до одного, адже Бог гордим противиться, а покірним дає благодать.
Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас підняв свого часу.
Покладіть на Нього всі ваші турботи, бо Він дбає про вас.
Будьте тверезі, пильнуйте. Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути.
Протидійте йому міцною вірою, знаючи, що тих же самих страждань зазнають і ваші брати у світі.
А Бог усякої благодаті, Який в Ісусі Христі покликав вас до Своєї вічної слави, нехай тих, хто трохи постраждав, поновить; нехай укріпить, нехай зміцнить, нехай твердо поставить!
Йому [слава і] влада навіки [-віків]! Амінь.
Коротко, як я вважаю, написав вам через вірного брата Силуана, закликаючи й засвідчуючи, що це істинна Божа благодать, в якій ви стоїте.
Вітає вас вибрана, як і ви, Церква, що у Вавилоні, та мій син Марко.
Вітайте один одного поцілунком любові. Мир усім вам у Христі [Ісусі. Амінь].