А царь закрыл лицо своё и громко взывал: сын мой, Авессалом! Авессалом, сын мой, сын мой!
І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю.
Тому входив того дня народ крадькома в місто, як прокрадається засоромлене військо, що втекло в часі бою.
Царь же закрив собі лице, й плакав голосно: Сину мій, Абессаломе! Абессаломе, мій сину, мій сину!
І в той день народ, коли заходив у місто, прокрадався так, як прокрадається народ, який відчуває сором, втікаючи під час битви.