Не позволял я устам моим грешить проклятием души его.
Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
я, що устам моїм не дозволяв грішити, домагаючись його життя з прокльоном?
Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.