Я говорил сам себе: «пусть говорят дни и многолетие поучает мудрости».
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
Я собі думав: Хай дні говорять, і літа многі хай покажуть мудрість!
Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
Я сказав: Нехай вік буде тим, хто веде розмову, — упродовж багатьох років вони набули мудрості.