если останется от мяса вручения и от хлеба до утра, то сожги остаток на огне: не должно есть его, ибо это святыня.
А якщо позоста́неться з м'яса посвя́чення та з того хліба до ранку, то спалиш позостале в огні, — не буде те їджене, бо святість воно!
А коли зостанеться щось до ранку від посвятного м'яса й від хліба, спалиш останок вогнем; не можна його їсти, бо то святе.
І коли зостанеться що до ранку од мясива посьвятного й від хлїба, мусиш спалити останок огнем. Не їсти меш; бо се сьвяте.
Якщо ж до ранку залишиться м’ясо з жертви посвячення на служіння чи з хліба, то спалиш рештки у вогні; його не будуть їсти, бо воно — святиня.