Имея пажити, они были сыты; а когда насыщались, то превозносилось сердце их, и потому они забывали Меня.
Мали добрі пасо́виська й ситі були, наси́тилися — і загорди́лось їхнє серце, тому́ то забули про Мене вони!
Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, — серце їхнє загорділо, тому мене й забули.
Маючи поживу, вони їли до ситу; а коли засичувались, підіймалось у гору їх серце, й забували про мене.
за їхніми пасовищами. І вони наповнилися вдосталь, і піднялися вгору їхні серця. Через це Мене забули.