и хулитель имени Господня должен умереть, камнями побьёт его всё общество: пришлец ли, туземец ли станет хулить имя Господне, предан будет смерти.
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.
А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
І хто назве Господнє Ім’я, нехай буде неодмінно вбитий [1]: нехай уся ізраїльська громада поб’є його камінням; чи то захожий, чи то корінний житель, коли він назве Господнє Ім’я, — нехай помре.