и пусть возьмёт священник горстью своею из приношения хлебного и пшеничной муки, и елея, и весь ливан, который на жертве, и сожжёт на жертвеннике: это приятное благоухание, в память пред Господом;
А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
Так само зробить помазаний миром священик, наслідник з його потомків. Це установа віковічна. Вся офіра має бути спалена для Господа.
І сьвященник із синів його помазаний намість його мусить се приносити; установа віковічня: Вся жертва буде спалена Господеві.
Нехай її приготує священик, який буде помазаний замість нього з його синів; це — вічний закон, він має бути повністю виконаний.