а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов». Сказав сие, Иисус возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!
Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».