БиблияСимфонияХоменкаБ › Будемо

«Будемо» / Симфония / Хоменка

Слово: «Будемо» встречается 74 раза в 65 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОЖЕРТВОВАТЬ

Стихи 1–50 из 65
Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?
Тоді озвався Петро і сказав до нього: “Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?”
самі ж ми будемо пильно перебувати у молитві і служінні слова.»
Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.»
Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити.
Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння.
Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні!
Хіба не знаєте, що ангелів будемо судити? Оскільки більше життєві справи!
Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми — міцніші від нього?
якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.
Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.
Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.
Його ж розп'ято з-за немочі, але він живе з Божої сили. Та й ми, хоч і немічні в ньому, однак будемо з ним жити з Божої сили супроти вас.
Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом.
Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою — у Христа.
Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.
А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені.
Вірне слово: Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити.
Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати. Коли його зрікаємося, то й він зречеться нас.
Тоді будемо видавати за вас наших дочок, а брати собі ваших дочок, і житимемо з вами та й станемо одним народом.
Знайдеться в когонебудь із твоїх рабів чаша, хай йому й смерть, та ще й ми будемо нашому владиці рабами."
Коли ж минув рік, вони прийшли до нього наступного року та й кажуть йому: "Не будемо таїти від нашого владики, що й грошам кінець і скотина наша в нашого володаря. Не зосталось для нашого владики вже аж нічого, як тільки наші тіла й наші землі.
Чого ж нам гинути перед очима в тебе, нам і землі нашій? Купуй нас і нашу землю за збіжжя, то й будемо ми й наша земля фараонові підневільними. Дай тільки нам насіння на засів, і будемо ми жити, не помремо, та й земля наша не спустошиться."
А вони відповіли: "Ти врятував життя нам! Ми знайшли ласку в очах нашого владики; будемо рабами фараонові."
Хіба ми тобі цього не казали ще в Єгипті: Дай нам спокій! Ми будемо єгиптянам служити; бо ж краще нам бути в неволі, ніж гинути в пустині."
Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю?
Дозволь нам, будь ласка, пройти через твою землю. Не будемо ми йти ні полями, ані виноградниками, і не питимемо води з криниць; ми перейдемо царським шляхом, не звертаючи ні направо, ні наліво, аж поки не перейдемо через твої границі.”
“Дозволь мені перейти через твою землю; не будемо звертати ні на поля, ні на виноградники, не питимемо води з колодязів; головним шляхом ітимемо, аж поки не вийдемо поза твої границі.”
Якщо твій брат (син твого батька) або син твоєї матері, або твій син, чи твоя дочка, чи дорога тобі жінка, чи приятель твій, любий тобі як власна душа, буде потайки підмовляти тебе, кажучи: Ходім і будемо служити іншим богам, яких ти не знаєш, ні ти, ні батьки твої,
нікчемні людці появилися серед тебе й підмовили мешканців свого міста, говоривши: Ходім, будемо служити іншим богам, яких ви не знаєте, —
Хто ж вийде за двері твоєї хати на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвинні. Усіх же тих, що будуть із тобою в хаті — кров їх на нашій голові, якби хто до них приторкнувся.
Коли ж ти розголосиш про цю нашу справу, ми будемо вільні від клятви, якою ти нас примусила поклястись.”
Я ж з усім народом, що зо мною, підійдемо до міста, і як вони вийдуть проти нас, як першим разом, ми будемо втікати від них.
І от вони кинуться за нами, аж поки ми їх відтягнемо від міста, бо гадатимуть, що ми втікаємо, як і перше, від них; і як ми будемо втікати від них,
Народ же відказав Ісусові: “Ні! Ми таки Господеві будемо служити!”
І мовив народ до Ісуса: “Ми будемо служити Господу, Богу нашому, й голосу його слухатися.”
Юда й сказав своєму братові Симеонові: “Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.” І пішов Симеон разом з ним.
Сказали вони до Єфти: “Ходи, будеш нашим вождем, і ми будемо воювати з синами Аммона.”
Через який місяць Нахаш, аммоній, двигнувся й отаборився проти Явеш-Гілеаду. Всі явешські люди сказали до Нахаша: «Вчини з нами угоду, й ми будемо служити тобі.»
Вони заголосили до Господа, кажучи: Ми згрішили, бо покинули Господа й служили Ваалам та Астартам. Тепер же визволь нас із рук ворогів наших, і ми будемо тобі служити. —
Як вони скажуть нам: стійте, поки ми не наблизимось до вас, то ми зупинимось на нашім місці й не будемо до них здійматись.
Коли він зможе боротися зо мною і мене вб'є, ми будемо вашими рабами, а коли я подужаю його та його вб'ю, ви будете нашими рабами й будете нам служити.»
А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»
«Батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши тепер нам тяжку службу твого батька і важке ярмо, що він наклав на нас, і ми будемо служити тобі.»
Слуги царя арамійського сказали йому: «Бог їхній — це Бог гір, тим і взяли вони над нами гору. Якщо ж будемо битися з ними на рівнині, напевне їх переможемо.
«Батько твій наклав на нас важке ярмо; тож полегши тверде рабство твого батька й тяжке ярмо, що його він наклав на нас, і ми будемо тобі служити.»
невже ж ми знову будемо заповіді твої порушувати та ріднитись із оцими мерзенними народами? Чи ти ж не розгніваєшся на нас так, що цілком нас знищиш і не зоставиш нам у живих ні решти, ні останку?
І не будемо віддавати дочок наших народам цього краю, ні їхніх дочок брати за синів наших;
і як народи цього краю привозитимуть на продаж суботами крам і всяку живність, ми не будемо брати в них у суботу або в святий день, і будемо що сьомий рік лишати землю облогом і всякі борги дарувати.
Стихи 1–50 из 65
Предыдущее:
Будем
Следующее:
Будете

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.