БиблияСимфонияХоменкаЛ › Любі

«Любі» / Симфония / Хоменка

Слово: «Любі» встречается 39 раз в 38 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОЖЕРТВОВАТЬ

Стихи 1–38 из 38
Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.
Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.
Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?
Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
Любі, не дивуйтеся тій пожежі, що у вас постає, вам на пробу, немов би з вами діялось щось дивне,
Це, любі, друге вже послання я вам пишу. В них попередженням я розбуджую у вас здорову думку,
Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день.
Тому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі.
Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности;
Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь — слово, що ви чули.
Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом,
Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, — багато бо лжепророків прийшло на світ.
Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога.
Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.
Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.
Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,
Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», — говорить Господь.
Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.
Маючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі.
Віддавна вже думаєте, що ми виправдуємося перед вами. Ми перед Богом у Христі говоримо; а все вам, любі, на збудування.
Будьте, отже, послідовниками Бога, як любі діти,
Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,
Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої!
Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість,
А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, — власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй.
Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння.
Сауле та Йонатане, любі та милі, і за життя й по смерті нерозлучні! Вони були понад орлів прудкіші, сильніші понад левів.
Які ж то вони любі, твої шатра, Господи сил!
Щоб визволились твої любі, рятуй десницею твоєю і вислухай нас!
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.
Огидні для Господа лукаві серцем, та любі йому ті, хто ходять бездоганно.
Я ввійшов у сад мій, о моя сестро-дружино, збирав мірру мою з моїм бальзамом, їв мою крижку з медом, пив моє вино з моїм молоком. Їжте, о друзі! Пийте, впивайтесь, мої любі!
Ви будете соромитися дубів, що вам такі любі; ви будете стидатися садів, що вам такі милі.
я приведу на мою святу гору і звеселю їх у моїм домі молитви; всепалення їхні та жертви їхні будуть мені любі на моїм жертовнику, бо дім мій буде названий домом молитви для всіх народів.»
Усіх жінок, що позоставались у палатах юдейського царя, віддадуть до князів царя вавилонського, і ті жінки промовлятимуть: Ошукали тебе та одурили твої любі друзі! Ноги твої загрязли у болоті; вони ж повідверталися від тебе!
Неначе любі пахощі, я прийму вас ласкаво, як повиводжу вас із-поміж народів і позбираю вас із чужих земель, де ви розсіялись, і появлю у вас мою святість перед очима народів.
Стихи 1–38 из 38
Предыдущее:
Любу
Следующее:
Любій

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.