Люди — Симфония — Переклад Хоменка

Мт 5:13

Ви — сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба — викинути її геть, щоб топтали люди.

Мт 6:2

Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.

Мт 7:12

Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, — це ж бо закон і пророки.

Мт 8:27

І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”

Мт 9:33

Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об'являлося в Ізраїлі!”

Мт 12:23

І здивувалися всі люди й говорили: “Чи не є часом цей син Давида?”

Мт 12:36

Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, — дадуть відповідь судного дня за нього.

Мт 12:41

Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є — більше, ніж Йона!

Мт 13:25

Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.

Мт 14:35

Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих

Мт 15:31

І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.

Мт 16:13

Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: “За кого мають люди Сина Чоловічого?”

Мт 19:12

Бувають бо скопці, що з матернього лона такими народились; бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства. Хто може збагнути, нехай збагне.”

Мт 20:31

Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”

Мт 21:9

Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!”

Мт 23:5

Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці.

Мт 23:7

та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: Учителю!

Мк 6:54

А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали

Мк 8:27

І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"

Мк 10:1

Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.

Лк 1:21

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Лк 3:10

Люди питали його: “Що ж нам робити?”

Лк 3:15

А із-за того, що люди вижидали (Месії), кожен сам у собі розмірковував про Йоана, чи не він часом Христос.

Лк 4:42

Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.

Лк 5:18

Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.

Лк 6:22

Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.

Лк 6:26

Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.

Лк 6:31

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

Лк 8:35

І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі — і злякались.

Лк 8:42

бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.

Лк 8:45

Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”

Лк 9:11

Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того.

Лк 9:18

Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, — він спитав їх: “За кого мене мають люди?”

Лк 11:14

Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди.

Лк 11:44

Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.”

Лк 18:11

Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.

Лк 19:11

Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з'явитись.

Лк 21:26

Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили.

Лк 22:63

Тим часом люди, що держали його, б'ючи його, над ним знущалися

Лк 23:35

Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він — Месія Божий, Вибраний!”

Лк 23:48

Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б'ючи себе у груди.

Ів 3:19

А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, — лихі бо були їхні діла.

Ів 6:14

Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»

Ів 7:12

І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.

Ів 8:2

Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх.

Дії 2:5

А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.

Дії 2:15

Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.

Дії 4:13

Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;

Дії 8:2

Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.

Дії 10:17

Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, — он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей

«Люди» / Симфония / Хоменка