Мав — Симфония — Переклад Хоменка

А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була — сарана й мед дикий.

А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.

Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно.

Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику.

Мт 25:35

Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;

Мт 25:42

бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;

Мт 26:35

Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.

Мк 3:1

І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.

Мк 3:3

І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: "Стань посередині!"

Мк 5:2

І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.

Мк 5:15

Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.

Мк 7:11

А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —

Мк 10:22

Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.

Мк 12:6

Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

Лк 3:23

Сам же Ісус, коли розпочинав (свою діяльність), мав яких років тридцять і, як гадали, був сином Йосифа, сина Елі,

Лк 4:33

А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:

Лк 4:40

А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.

Лк 6:8

Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.

Лк 7:2

А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.

Лк 8:27

Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах.

Лк 9:31

що, з'явившись у славі, говорили про його смерть, якої він мав зазнати в Єрусалимі.

Лк 9:51

А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму.

Лк 10:1

Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.

Лк 11:5

Далі до них промовив: “Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,

Лк 13:6

І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.

Лк 16:1

І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.

Лк 19:4

Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.

Ів 2:25

а й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.

Ів 4:47

Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.

Ів 5:26

Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.

Ів 6:71

А говорив він про Юду, сина Симона Іскаріота, — той бо, один з дванадцятьох, і мав його зрадити.

Ів 11:51

Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ;

Ів 12:4

Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:

Ів 13:11

Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»

Ів 13:29

А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, — чи щоб роздав щось бідним.

Ів 17:5

Тепер же прослав мене, Отче, у себе — славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

Ів 18:10

Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу.

Ів 18:11

Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, — чи не мав би я її пити?»

Ів 19:11

І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх.»

Ів 20:9

Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.

Дії 4:22

Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.

Дії 4:37

мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.

Дії 5:4

Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»

Дії 14:9

Він слухав, як Павло говорив; глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися,

Дії 14:12

І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові.

Дії 16:2

Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.

Дії 18:18

Павло ж, перебувши там ще доволі днів, попрощався з братами і відплив у Сирію, а з ним Прискилла й Акила. Він остриг собі голову в Кенхреях, бо мав обіт.

Дії 20:7

А першого дня тижня, як ми зібралися, щоб хліб ламати, Павло, що мав вибратися в дорогу наступного дня, розмовляв з ними і затягнув бесіду до півночі.

Дії 21:3

Коли виринув перед нами Кіпр, ми лишили його ліворуч і попливли в Сирію та й пристали до Тиру, бо там мав корабель скинути вантаж.

Дії 25:4

Та Фест відповів, щоб Павла тримали в Кесарії, бо й сам він мав вирушити туди незабаром;

«Мав» / Симфония / Хоменка