БиблияСимфонияКуліш/ПулюйА › Аврам

«Аврам» / Симфония / Куліш/Пулюй

Слово: «Аврам» встречается 27 раз в 27 стихах.
Все ВЗ

ПОЖЕРТВОВАТЬ

Стихи 1–27 из 27
І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.
І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.
І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Море, Канаанеї ж тодї жили в тїй землї.
І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.
І сталась голоднеча в тїй землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тїй землї.
І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.
І зійшов же Аврам геть із Египту з жінкою своєю й усїм, що мав, і Лот із ним, на полуднє.
І був Аврам богатий вельми на скотину, на срібло й на золото.
На те врочище, де спорудив жертівника вперве. І призвав там Аврам імя Господнє.
Рече ж Аврам Лотові: Нехай не буде звяги між мною й тобою і між чабанами моїми та чабанами твоїми: бо ми брати.
Аврам осївся в землї Канаанській, а Лот осївся в городах околишнїх, і двинув з наметом своїм до Содому.
І відселившись Аврам, прийшов та й осївсь коло Мамрієвого дуба, що був у Гебронї, та й спорудив там жертівника Господеві.
Чуючи ж Аврам, що його небожа зайнято в полонь, уворужив своїх сьвідомих кметїв, що породились у його в господї, три сотнї і восїмнайцятеро, та й двинув нагоньця до Дану.
І благословен Бог всевишнїй, що подав тобі у руки ворогів твоїх запеклих! Аврам дав йому десятую часть із всього.
Рече ж Аврам до царя Содомського: Здіймаю руку мою до Господа Бога вишнього, що сотворив небо й землю:
Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
І рече Сара до Аврама: Се зачинив мене Господь, щоб не роджати; дак увійди до рабинї моєї, щоб у мене були дїти від неї. І послухав Аврам гласу Сариного.
І взяла Сара, Аврамова жена, Агару, рабиню свою Египтянку, після того, як Аврам седїв осадою десять років у землї Канаанській, та й оддала її за жінку мужові свойму Аврамові.
Рече ж Аврам до Сари: Ось рабиня твоя в руках у тебе. Твори їй по твоїй вподобі.
І вродила Агара Аврамові сина, і дав Аврам імя синові, що вродила йому Агара, Ізмаель.
І впав Аврам ниць на лице своє, і рече йому Бог і глаголе:
І не зватимуть уже тебе на імя Аврам, а буде імя твоє Авраам, бо я вчинив тебе отцем купи народів.
Аврам, се Авраам.
Стихи 1–27 из 27
Предыдущее:
Авраамів
Следующее:
Аврама

Симфония: Біблія в перекладе Куліша та Пулюя

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.