БиблияСимфонияКуліш/ПулюйД › Доля

«Доля» / Симфония / Куліш/Пулюй

Слово: «Доля» встречается 24 раза в 22 стихах.
Все ВЗ

ПОДДЕРЖИТЕ НАС

Стихи 1–22 из 22
І встав царь від гостини в гнїві своєму й пійшов у сад коло палати; Аман же зістався благати царицю Естеру за життє своє, бо бачив, що йому від царя призначена вже гірка доля.
Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.
Вважай на безвинного і гляди на правдивого; є бо добра доля для чоловіка мирного.
Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.
До тебе взивав я, Господи, кажучи: Ти моє прибіжище, моя доля в країнї живих!
Щасливий нарід, в котрого така доля! Щасливий нарід, котрому Господь — Бог його!
Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
І кажу сам собі; доля дурного, се й моя доля. Про що ж менї було добиватись мудростї? І мусїв сказати сам собі: І се марнота!
Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?
От же що здалось менї добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з працї своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав; бо ж се доля його.
Усьому й усїм — одно: однака доля праведному й безбожному, доброму й злому, чистому й нечистому; тому, що приносить жертви, й тому, що не приносить жертви; честивому, як і грішникові; тому, хто клянеться, як і тому, хто совіститься клястись.
Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.
Ввечорі — трівога, та досьвіта — вже й нема його! Ось такий пай тим, що нас обдирали, така доля тим, що нас пустошили.
Нїякий знаряд, зроблений проти тебе, не буде придатний; та й всякий язик, що буде правуватись з тобою на судї, — ти обвинуватиш. Се є доля слуг Господнїх, се оправданнє їх від мене, — говорить Господь.
Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
Стихи 1–22 из 22
Предыдущее:
Долю
Следующее:
Долівки

Симфония: Біблія в перекладе Куліша та Пулюя

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.