БиблияСимфонияКуліш/ПулюйЕ › Едом

«Едом» / Симфония / Куліш/Пулюй

Слово: «Едом» встречается 25 раз в 25 стихах.
Все ВЗ

Я ХОЧУ ПОМОЧЬ

Стихи 1–25 из 25
Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;
Се ж родопись Езавова, він же Едом.
Осївся ж Езав на Сеїр горах; Езав, він же Едом.
Дука Кораг, дука Гатам, дука Гайфас, дука Амалек. Се дуки Єлифасові в Едом землї. Се сини Адині.
А се сини Рагуїла Езавенка: дука Нахат, дука Серах, дука Шамма, дука Миза. Се дуки Рагуїлові в Едом землї. Се синове Басмати Езавихи.
Се сини Езава, і се дуки їх. Він Едом.
Та Дишон, та Єзер, та Дишан. Се дуки Горійські в синів Сеїрових в Едом землї.
А се царі, що царювали в Едом землї, перш нїж царював там який царь в Ізраїлї.
Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе.
І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою.
І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його.
І рушили дальше від Ор-гори шляхом до Червоного моря, щоб обминути Едом землю. І впав дух у людей в дорозї.
Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу дїлами здобуде.
І йшов собі пустинею, обійшов землю Едом і землю Моаб, і дійшов сим робом до займища на востоцї від Моабу, й таборували вони по тім боцї Арнону та й не ступили ступнем на Моабове займище: Арнон бо становить гряницю Моабську.
За його часів відпав Едом від Юди, й постановили в себе царя,
Одначе Едом відпав таки від Юди й по сей день. Того самого часу відпала й Либна від його, бо він покинув Господа, Бога батьків своїх.
Бо, наче упився (досадою), меч мій на небі; і ось, він сходить тепер суддею на Едом, і на народи, що на них я проклін наложив.
І зробиться Едом острахом; хто попри його буде переходити, з'уміється і буде посвистувати, споглядаючи на рани його.
Так говорить Господь Бог: За те, що Едом жорстоко мстився на Юдиному домові і тим тяжко прогрішився,
За те, так говорить Господь Бог: Простягну руку мою на Едом та й повигублюю в йому й людину й скотину, й зроблю з його пустку. Від Теману до Дедану поляжуть вони од меча.
Там — Едом, царі його й усї князї його, що мимо всієї своєї хоробростї зложені між побитими мечем; коло необрізаних лежять вони й коло тих, що посходили в яму.
І наступить він на красу між краями й багато міст упаде; спасуться від руки його тілько Едом, Моаб та більша часть синів Аммонових.
Египет стане тодї пустинею, та й Едом — нїмою пусткою, за те, що кривдили синів Юдиних, і неповинну в землї їх кров проливали.
Видиво Авдія. — Так говорить Господь Бог про Едом: До нас надійшла була од Господа Бога звістка, що посланий був до народів посол, сказати їм: Уставайте, виступимо в похід проти нього!
Коли б Едом сказав: Хоч ми розбурені, та ми повідновлюємо розбурене, то Господь Саваот каже на те: Вони побудують, а я порозвалюю, так що їм приложать прізвище: Країна безбожностї, — нарід, що на його Господь прогнївився по віки.
Стихи 1–25 из 25
Предыдущее:
Едияїлові
Следующее:
Едом-землї

Симфония: Біблія в перекладе Куліша та Пулюя

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.