БиблияСимфонияКуліш/ПулюйЗ › Задуми

«Задуми» / Симфония / Куліш/Пулюй

Слово: «Задуми» встречается 26 раз в 25 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Стихи 1–25 из 25
І як постигнуть його всякі злиднї і горя, так пісня ся сьвідкувати ме проти них; бо в устах насїння їх не забудеться вона. Знаю бо задуми їх, що вже й тепер в серцї їх, перш нїж я привів їх у землю, що про неї клявся.
Він розбиває задуми підступних, і руки їх не доводять до кінця те, що почали.
Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
Господь повертає в нїщо раду народів, він нївечить задуми людські.
Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє!
Як великі творива твої, Господи! Глибокі вельми задуми твої.
Вийде дух з його, знов до землї своєї він вертає; того ж дня самого задуми його марою стали.
Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
Складайте задуми, та вони в нїщо обернуться; виповідайте їх словом, та воно не збудесь, бо се — з нами Бог!
Господи! ти Бог мій; буду тебе прославляти, буду хвалити імя твоє; ти бо вчинив речі дивні; задуми давні спевнились; — так!
Горе синам неслухняним, — говорить Господь, тим, що задумують задуми без мене, — що ввіходять у вмови, менї супротивні, та гріхи на гріхи громадять:
А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити,
Я прорікаю заздалегідь наперед те, що колись буде, й від давнезних давен говорю про те, що ще не сталось; задуми мої спевняться, та й усе, що хочу, я вчиню.
Нї, як небо висше землї, так дороги мої висше доріг ваших, і задуми мої висше задумів ваших.
А я, мов те смирне ягня, що ведуть заколювати, я й не відав, що вони проти мене лихі задуми складають: Всипмо (потовченого їдовитого) дерева в його страву, а вирвемо його з землї живих, щоб і ймя його вже більш не споминалось.
Ти ж, Господи, знаєш усї їх задуми проти мене; не прости ж неправедностї їх, і гріхи їх не змивай перед лицем твоїм; нехай вони поваляться перед тобою; вчини з ними по правдї в часї гнїву твого.
Земля бо повна перелюбників; земля плаче від прокляття; посохли степові пасовища; а задуми їх ледачі, й сила їх — у кривдї.
Бо тілько я самий знаю задуми мої про вас, говорить Господь, — задуми на добро, а не на лихо, щоб забезпечити вам будущину й надїю.
Нехай затруситься й затремтить земля; бо спевняться на Вавилонї задуми Господнї, щоб повернути Вавилона в пустиню безлюдну.
І впаде меч на міста їх, потре засови їх і пожере їх за їх задуми.
Стихи 1–25 из 25
Предыдущее:
Задумаєш
Следующее:
Задумом

Симфония: Біблія в перекладе Куліша та Пулюя

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.