Бога — Симфония — Переклад Огієнка

Ісус відказав йому: „Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!“

Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.

А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

Мт 16:16

А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“

Мт 19:17

Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.

Мт 22:31

А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:

Мт 22:37

Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.

Мт 27:43

Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.

Мк 2:7

„Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

Мк 2:12

І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

Мк 5:7

і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“

Мк 10:18

Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

Мк 10:27

Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

Мк 12:30

І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“ (Це за́повідь перша!)

Лк 1:16

І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

Лк 1:26

А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

Лк 1:30

А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

Лк 1:37

Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

Лк 1:64

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

Лк 1:78

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Лк 2:13

І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

Лк 2:20

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

Лк 2:38

І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.

Лк 2:52

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Лк 4:12

А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

Лк 5:21

А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

Лк 5:25

І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

Лк 5:26

І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

Лк 6:12

І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

Лк 7:16

А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“

Лк 8:28

А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“

Лк 10:27

А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.

Лк 12:21

Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

Лк 13:13

І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!

Лк 17:15

Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

Лк 18:2

говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.

Лк 18:4

Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,

Лк 18:27

А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“

Лк 18:43

І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.

Лк 19:37

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Лк 23:40

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Лк 23:47

Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“

Лк 24:53

І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.

Ів 1:1

На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

Ів 1:2

Воно в Бога було на поча́тку.

Ів 1:6

Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

Ів 1:13

що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

Ів 1:18

Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

Ів 3:2

Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: „Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде“.

«Бога» / Симфония / Огієнка