Уста́ми — Симфония — Переклад Огієнка

„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

Мк 7:6

А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

Лк 1:70

як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

Лк 19:22

І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Дії 1:16

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

Дії 3:18

А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

Дії 3:21

що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

Дії 4:25

Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?

2Ів 1:12

Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити уста́ми до уст, щоб повна була́ ваша радість!

3Ів 1:14

але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст.

Рим 10:9

Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

Рим 10:10

бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

Рим 15:6

щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

1Кор 14:21

У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

Вих 4:12

А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що́ ти маєш говорити“.

Вих 4:15

І ти бу́деш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що́ маєте робити.

Вих 4:16

І він буде говорити за тебе до наро́ду. І станеться, — він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.

Лев 5:4

або коли хто присягне́, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє люди́на в прися́зі, і буде це незна́не йому́, а він довідається, що завини́в одним із цих, —

Втор 23:24

Що вийшло з уст твоїх, будеш додержувати й будеш виконувати, як обіцяв ти Господе́ві, Богові своєму, добровільну жертву, що промовляв ти своїми устами.

1Сам 1:12

І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілі́й пильнував за її устами.

1Цар 8:15

І він сказав: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і рукою Своєю тепер ви́конав, говорячи:

1Цар 8:24

Ти доде́ржав Своє́му рабові, Давидові, ба́тькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виконав, як цього дня.

2Хр 6:4

А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:

2Хр 6:15

Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.

2Хр 36:21

щоб ви́повнилося Господнє слово, проре́чене Єреміїними устами, аж поки вподо́бає собі земля свої суботи, — по всі дні її спусто́шення святкува́ла вона суботи, щоб спо́внилися сімдеся́т літ.

2Хр 36:22

А першого року Кіра, царя перського, коли спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кі́ра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своє́му, а також на письмі, говорячи:

Ездр 1:1

А першого року Кіра, царя перського, щоб спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголоси́в по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

Йов 2:10

А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

Йов 16:5

уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Йов 19:16

Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

Пс 58:8

й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.

Пс 61:5

Вони́ тільки й ду́мають, я́к би зіпхнути її з висоти, вони полюбили непра́вду: благословляють своїми уста́ми, в своєму ж нутрі́ проклинають! Се́ла.

Пс 65:17

До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!

Пс 77:36

І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

Пс 88:2

Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

Пс 105:33

бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

Пс 108:30

Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,

Пс 118:13

Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.

Пс 139:4

Вони го́стрять свого язика́, як той вуж, отру́та гадю́ча під їхніми у́стами! Се́ла.

Прип 6:12

Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,

Прип 11:9

Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.

Прип 11:11

Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.

Прип 19:1

Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

Прип 24:28

Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

Прип 26:24

устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

Екл 5:1

Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

Іс 28:11

Тому незрозумілими у́стами й іншою мовою буде казати наро́дові цьому

Іс 29:13

І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,

Єр 9:7

Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку.

«Уста́ми» / Симфония / Огієнка