«Бувши» / Симфония / Турконяк

Це він сказав не від себе, але, бувши того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, —

Я був у місті Йопії, молився і, бувши в захопленні, побачив видіння: з неба спускалася якась річ, неначе велика скатертина, яка висіла, прив’язана за чотири кінці, і наблизилася аж до мене.

Бувши в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг.

Коли, ще бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирившись, спасемося Його життям.

Але навіть Тит, який був зі мною, бувши греком, не був примушений обрізатися.

І не Адам спокусився, а жінка, бувши спокушена, потрапила в переступ.

Бо в чому Сам постраждав, бувши випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування.

Якщо ж ти, бувши за своїм чоловіком, зрадила чи заплямувала себе, і тобі дав своє ложе хтось інший, за винятком твого чоловіка, —

Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.

Господь дуже розгнівався і на Аарона, бувши готовим його погубити, та я помолився того часу й за Аарона.

Авесалом, ще бувши живим, поставив собі стовп, біля якого він і був схоплений, а поставив його, щоб мати стовп у царській долині, оскільки сказавсобі: Немає в нього сина, щоб пам’ятали його ім’я. І назвав стовп: Рука Авесалома, — аж до цього дня.

Так говорить Господь: Ви не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене сталася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, — щоб іти за Господнім словом. А цар Соломон спав зі своїми батьками, — він був похований зі своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам, його син, замість нього в Єрусалимі, бувши шістнадцятилітнього віку, коли він зацарював. Дванадцять років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Наанана, дочка Анана, сина Нааса, царя синів Аммона. І він чинив погане перед Господом, і не пішов дорогою Давида, свого батька. І був чоловік з гори Єфрема, раб Соломона, його ім’я — Єровоам, а ім’я його матері — Саріра, жінка-розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що на горі Єфрема, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Єфрема, він замкнув мури міста Давида і підносився на царство. А Соломон розшукував його вбити, тож він злякався і втік до Сусакіма, царя Єгипту, і був з ним, аж доки не помер Соломон. Єровоам почув у Єгипті, що Соломон помер, і сказав до вух Сусакіма, царя Єгипту, прохаючи: Відішли мене, і я піду до своєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь-яке прохання, і тобі дам. І Сусакім дав Єровоамові Ану, старшу сестру своєї жінки Текеміни, — йому за жінку. Вона була великою серед дочок царя і народила Єровоамові його сина Авію. І сказав Єровоам Сусакімові: Направду відпусти мене, і піду. І Єровоам вийшов із Єгипту, і пішов у землю Саріри, що на горі Єфрема. І зібрався туди весь скіпетр Єфрема. І там Єровоам збудував замок. І захворіла його дитина дуже тяжкою хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав своїй жінці Ані: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. І був чоловік у Силомі на ім’я Ахія, і він був шістдесятилітнього віку, і Господнє слово було з ним. І сказав Єровоам своїй жінці: Встань і візьми у свою руку хліба для Божого чоловіка, паляниці для його дітей, виноград і посудину меду. Тож жінка встала і взяла у свою руку хліба, дві паляниці, виноград і посудину меду для Ахії. А чоловік був старий, і його очі стали темними, так що він не бачив. І вона піднялася із Саріри, і пішла. І сталося, коли вона входила в місто, до Ахії, силонійця, то Ахія сказав своєму слузі: Вийди назустріч Ані, жінці Єровоама, і скажеш їй: Увійди і не стій, бо так каже Господь: Погане Я нашлю на тебе! І ввійшла Ана до Божого чоловіка, і Ахія сказав їй: Навіщо ти мені принесла хліб, паляниці, виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від Мене, і буде, коли ти входитимеш через браму до Саріри, твої служниці вийдуть тобі назустріч і скажуть тобі: Дитина померла! Бо так говорить Господь: Ось Я вигублю в Єровоама кожного, хто мочиться до стіни, і померлі Єровоама, які будуть в місті, їх з’їдять пси, а мертвого, який у полі, склюють небесні птахи. А дитину оплакуватимуть: Горе, Господи! — бо в ньому знайдено добре слово, в Господі. І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, то дитина померла, і назустріч вирвався крик. І Єровоам пішов до Сікіми, що на горі Єфрема, і зібрав там племена Ізраїля. Туди пішов і Ровоам, син Соломона. І було Господнє слово до Самеї, еламійця, яке наказувало: Візьми собі новий одяг, який ще не був у воді, і розірви його на дванадцять частин, і даси Єровоамові, і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частин, щоб одягнутися! І Єровоам узяв. А Самея сказав: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля! І сказав народ Ровоаму, синові Соломона: Твій батько зробив тяжким своє ярмо на нас і тягарем для нас зробив їжу свого столу. Тепер же, якщо ти нам облегшиш, то тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні, і відповім вам слово. І сказав Ровоам: Приведіть мені старійшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові на третій день. І говорив Ровоам до їхніх вух так, як послав до нього народ, і сказали старійшини народу: Так промовив до тебе народ. Та Ровоам відкинув їхню раду, — не милою вона була перед ним. І він послав, і привів вихованих з ним, і сказав їм таке: Таке послав до мене народ, кажучи. А виховані з ним юнаки сказали: Так промовиш до народу, заявляючи: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька! Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами! І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так, як йому порадили виховані з ним молодці. І весь народ, як один чоловік, промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали, вигукуючи: Немає нам частки в Давиді, ні спадку в сині Єссея! По своїх наметах, Ізраїлю, бо цей чоловік не буде нам за володаря чи за проводиря! І розійшовся весь народ із Сікіми, і кожний пішов до своїх поселень. І Ровоам залишився непохитним, він відійшов, піднявся у свою колісницю та ввійшов у Єрусалим, а за ним попрямував увесь скіпетр Юди і весь скіпетр Веніаміна. І сталося, коли наставав новий рік, Ровоам зібрав усіх мужів Юди та Веніаміна і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. І було Господнє слово до Самея, Божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові, цареві Юди, і всьому домові Юди, Веніаміна і народові, який залишився, кажучи: Так говорить Господь: Не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене збулася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, щоб не йти, згідно з Господнім словом.

Та Господь через Ія, сина Ананія, заговорив проти Вааси і проти його дому за все зло, яке він учинив перед Господом, щоб викликати Його гнів ділами своїх рук, бувши як дім Єровоама, і за те, що його погубив.

Охозія зацарював, бувши двадцятилітнім, і один рік царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія.

Амасія зацарював, бувши двадцятип’ятилітнім, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Йоаден, з Єрусалима.

І зацарював Езекія, бувши двадцятип’ятилітнім, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Авва, дочка Захарії.

На восьмий рік його царювання, бувши ще хлопцем, він почав шукати Господа, Бога свого батька Давида. На дванадцятий рік свого царювання він почав очищувати Юду і Єрусалим від високих місць, священних гаїв і від литих божків,

На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

Через це я до Нього поспішив, а бувши настановленим, я подумав про Нього. За це потурбуюся в Його присутності. Пізнаю і боятимуся Його.

І всяка зелена трава, що довкола ріки, і все, що посіяне біля ріки, посохне, бувши спалене вітром.

Та вони не послухалися, аби сприйняти, і дали спини, бувши нерозумними, і зробили свої вуха тяжкими, щоб не почути,

і появи, що були з неба тим, які за юдейство славно виявили мужність, таким чином, бувши нечисленними, вони всю країну перемогли і прогнали безліч варварів.

А Юда, він і Маккавей, з якою десяткою бувши і відійшовши в гори, проживав за звичаєм звірів з тими, що з ним, і траву споживаючи, як їжу, проживали, щоб не стати учасниками нечистоти.

А один з них, бувши першим, так сказав: Що бажаєш нас запитати і навчитися? Адже ми готові краще померти, ніж переступити батьківські закони.

Бувши при останньому подиху, він сказав: Ти, найгірший, нас вигубляєш з нинішнього життя, а цар світу, як ми помремо за його закон, воскресить нас до вічного оновлення життя.

і ще Елеазара, що читав святу книгу, і, давши знак Божої помочі, бувши полководцем першої частини, він вступив у бій з Никанором.

Не бувши безумним сам по собі, враховуючи ту втрату, що з ним трапилася, і, зрозумівши, що євреї непереможні, оскільки з ними воювала сила Божа,

Цей Ездра прийшов із Вавилону як писар, бувши обізнаним із законом Мойсея, що даний Богом Ізраїля.

Адже ось соромно нашому обличчю, якщо відпустимо таку жінку, не бувши в її товаристві. Бо якщо цю не притягнемо, вона нас висміє.

радше ж, бувши добрим, я прийшов у не осквернене тіло.

Адже вони далеко заблукали блуканням доріг, мавши за богів те, що й між живими є, безчесне між соромним, бувши обмануті, наче безумні немовлята.

Адже в усьому, Господи, Ти звеличив Твій народ, і Ти прославив, і не знехтував, бувши присутнім в усякому часі та місці.