«Великою» / Симфония / Турконяк

Побачивши зорю, вони зраділи дуже великою радістю.

І тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі, і заголосять усі племена землі, і побачать Сина Людського, Який іде на хмарах небесних з великою силою і славою;

Вони з поспіхом відійшли від гробниці — зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів.

І тоді побачать Сина Людського, Який іде на хмарах з великою силою і славою.

І тоді побачать Сина Людського, Який йде на хмарі з силою і великою славою.

А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима

Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх.

А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].

А наступного дня прийшли Агрипа й Верніка з великою пишнотою і ввійшли до судової зали разом із тисяцькими та знатними мужами міста. Коли наказав Фест, привели Павла.

Тому, маючи таку надію, діємо з великою сміливістю,

і мала панцери, подібні до залізної броні, а шум її крил — як від колісниць з великою кількістю коней, які біжать до бою.

Та фараон не послухає вас. Тож Я накладу Свою руку на Єгипет і з Моїми полками виведу Мій народ, Ізраїльських синів, з Єгипетської землі — з великою відплатою.

Та Мойсей молився перед Господом Богом і сказав: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і сильною рукою Ти вивів з Єгипетської землі?

Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.

Задля Своєї любові до твоїх батьків Він обрав їхніх нащадків після них — вас — і Сам Своєю великою силою вивів тебе із Єгипту,

Я молився до Бога й казав: Господи, Господи, царю богів! Не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Ти визволив Своєю великою силою, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою, Своєю могутньою рукою і Своїм піднесеним раменом!

Адже вони — Твій народ і Твоя спадщина, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою і Своїм піднесеним раменом!

І, озвавшись, ти скажеш перед Господом, своїм Богом: Мій батько покинув Сирію, спустився в Єгипет, оселився там з малою кількістю людей і став там великим народом, численною і великою безліччю.

І Сам Господь вивів нас із Єгипту великою силою, могутньою рукою й піднесеним раменом, великими видіннями, знаменнями і чудесами;

І він розгромив їх дуже великою поразкою — від Ароіра і аж до підходу в Семоіт, двадцять міст, аж до виноградників Авела. І були посоромлені сини Аммона перед ізраїльськими синами.

І він побив їх стегном великою поразкою. Він пішов і поселився біля потоку в печері Ітама.

А сини Єхонії не були задоволені мужами Ветсамуса, бо побачили Господній ковчег. І Господь побив у них п’ятдесят мужів і сімдесят тисяч мужів. І народ заплакав, бо Господь уразив народ дуже великою карою.

І Давид і мужі, які з ним, пішли до Кеїли, і воювали проти филистимців, і вони втекли з-перед нього, і він захопив їхню худобу, і розгромив їх великою поразою, і Давид спас тих, які жили в Кеїлі.

Та Амнон зненавидів її дуже великою ненавистю, бо сильною була ненависть, якою її зненавидів, — понад любов, якою її полюбив. І сказав їй Амнон: Устань і йди!

Верзеллій — дуже старий чоловік, вісімдесятилітнього віку, і він годував царя, коли той жив у Манаїмі, оскільки був дуже великою людиною.

І весь народ пішов за ним, вони танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос.

Так говорить Господь: Ви не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене сталася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, — щоб іти за Господнім словом. А цар Соломон спав зі своїми батьками, — він був похований зі своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам, його син, замість нього в Єрусалимі, бувши шістнадцятилітнього віку, коли він зацарював. Дванадцять років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Наанана, дочка Анана, сина Нааса, царя синів Аммона. І він чинив погане перед Господом, і не пішов дорогою Давида, свого батька. І був чоловік з гори Єфрема, раб Соломона, його ім’я — Єровоам, а ім’я його матері — Саріра, жінка-розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що на горі Єфрема, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Єфрема, він замкнув мури міста Давида і підносився на царство. А Соломон розшукував його вбити, тож він злякався і втік до Сусакіма, царя Єгипту, і був з ним, аж доки не помер Соломон. Єровоам почув у Єгипті, що Соломон помер, і сказав до вух Сусакіма, царя Єгипту, прохаючи: Відішли мене, і я піду до своєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь-яке прохання, і тобі дам. І Сусакім дав Єровоамові Ану, старшу сестру своєї жінки Текеміни, — йому за жінку. Вона була великою серед дочок царя і народила Єровоамові його сина Авію. І сказав Єровоам Сусакімові: Направду відпусти мене, і піду. І Єровоам вийшов із Єгипту, і пішов у землю Саріри, що на горі Єфрема. І зібрався туди весь скіпетр Єфрема. І там Єровоам збудував замок. І захворіла його дитина дуже тяжкою хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав своїй жінці Ані: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. І був чоловік у Силомі на ім’я Ахія, і він був шістдесятилітнього віку, і Господнє слово було з ним. І сказав Єровоам своїй жінці: Встань і візьми у свою руку хліба для Божого чоловіка, паляниці для його дітей, виноград і посудину меду. Тож жінка встала і взяла у свою руку хліба, дві паляниці, виноград і посудину меду для Ахії. А чоловік був старий, і його очі стали темними, так що він не бачив. І вона піднялася із Саріри, і пішла. І сталося, коли вона входила в місто, до Ахії, силонійця, то Ахія сказав своєму слузі: Вийди назустріч Ані, жінці Єровоама, і скажеш їй: Увійди і не стій, бо так каже Господь: Погане Я нашлю на тебе! І ввійшла Ана до Божого чоловіка, і Ахія сказав їй: Навіщо ти мені принесла хліб, паляниці, виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від Мене, і буде, коли ти входитимеш через браму до Саріри, твої служниці вийдуть тобі назустріч і скажуть тобі: Дитина померла! Бо так говорить Господь: Ось Я вигублю в Єровоама кожного, хто мочиться до стіни, і померлі Єровоама, які будуть в місті, їх з’їдять пси, а мертвого, який у полі, склюють небесні птахи. А дитину оплакуватимуть: Горе, Господи! — бо в ньому знайдено добре слово, в Господі. І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, то дитина померла, і назустріч вирвався крик. І Єровоам пішов до Сікіми, що на горі Єфрема, і зібрав там племена Ізраїля. Туди пішов і Ровоам, син Соломона. І було Господнє слово до Самеї, еламійця, яке наказувало: Візьми собі новий одяг, який ще не був у воді, і розірви його на дванадцять частин, і даси Єровоамові, і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частин, щоб одягнутися! І Єровоам узяв. А Самея сказав: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля! І сказав народ Ровоаму, синові Соломона: Твій батько зробив тяжким своє ярмо на нас і тягарем для нас зробив їжу свого столу. Тепер же, якщо ти нам облегшиш, то тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні, і відповім вам слово. І сказав Ровоам: Приведіть мені старійшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові на третій день. І говорив Ровоам до їхніх вух так, як послав до нього народ, і сказали старійшини народу: Так промовив до тебе народ. Та Ровоам відкинув їхню раду, — не милою вона була перед ним. І він послав, і привів вихованих з ним, і сказав їм таке: Таке послав до мене народ, кажучи. А виховані з ним юнаки сказали: Так промовиш до народу, заявляючи: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька! Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами! І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так, як йому порадили виховані з ним молодці. І весь народ, як один чоловік, промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали, вигукуючи: Немає нам частки в Давиді, ні спадку в сині Єссея! По своїх наметах, Ізраїлю, бо цей чоловік не буде нам за володаря чи за проводиря! І розійшовся весь народ із Сікіми, і кожний пішов до своїх поселень. І Ровоам залишився непохитним, він відійшов, піднявся у свою колісницю та ввійшов у Єрусалим, а за ним попрямував увесь скіпетр Юди і весь скіпетр Веніаміна. І сталося, коли наставав новий рік, Ровоам зібрав усіх мужів Юди та Веніаміна і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. І було Господнє слово до Самея, Божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові, цареві Юди, і всьому домові Юди, Веніаміна і народові, який залишився, кажучи: Так говорить Господь: Не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене збулася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, щоб не йти, згідно з Господнім словом.

але хіба лише Господу, Який великою силою і могутньою рукою вивів вас із Єгипетської землі! Його боятиметеся, Йому служитимете і Йому приноситимете жертви!

Цар ассирійців послав Тартана, Рафіса, Рапсака з Лахіса до царя Езекії з великою армією проти Єрусалима, вони прийшли та підійшли до Єрусалима і стали при водогоні горішньої купелі, яка є на дорозі поля прядильників.

Тож Авія і його народ розгромили їх великою поразкою, і полягли вбитими з Ізраїля п’ятсот тисяч сильних мужів.

Хіба не ефіопи та лівійці були численною, хороброю армією, з дуже великою кількістю кіннотників? Та коли ти понадіявся на Господа, то Він передав їх у твої руки!

І повернувся кожний чоловік Юди і Йосафат, їхній проводир, в Єрусалим з великою радістю, бо радість учинив їм Господь від їхніх ворогів.

І сини Ізраїля, які виявилися в Єрусалимі, зробили свято опрісноків сім днів з великою радістю, співаючи Господу. З дня на день левіти і священики грали на гуслах для Господа.

Вони — раби Твої і Твій народ, яких Ти викупив Твоєю великою силою і Твоєю сильною рукою!

І послали через листонош по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в один день у дванадцятому місяці, який зветься адар, і пограбувати їхній маєток. А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям ста двадцяти сімох країн і наставленим місцевим володарям, що від Індії аж до Ефіопії: Володіючи над багатьма народами і пануючи над усім всесвітом, я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, надати постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найвіддаленіших частин, намагаючись обновити і всіма людьми бажаний мир. А коли я вивідував у радників, як це привести до завершення, мудрістю вищий за нас, незмінно в доброму помислі, наділений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, замішаний є якийсь ворожий народ, який противиться законам кожного народу, і котрий постійно відкидає накази царів, щоб не встоялася наша без закиду проваджена спільна влада. Отже, прийнявши, що єдиний цей народ є в постійному протистоянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою, тож ми наказали: тих, що вказані вам в письмах Аманом, який настановлений над ділами і є нашим другим батьком, усіх — з жінками і дітьми — цілковито вигубити ворожими мечами без будь-якого милосердя і пощади в чотирнадцятий день дванадцятого місяця адара поточного року, щоб давні й теперішні вороги в один день насильно пішли до аду, аби на тривалий час справи проходили цілком спокійно і без клопоту для нас.

Навіть якщо з великою силою прийде на мене, то й тоді з погрозами не нападе на мене.

Великою силою схопила недуга мій одяг, оточила мене, наче облямівка мого одягу.

Господь дасть слово тим, які з великою силою звіщають добру вістку.

У той день Господь поголить великою й оп’янілою бритвою, що по тому боці ріки царя ассирійців, голову, волосся ніг і бороду.

І Господь уразить єгиптян великою раною, і вилікує їх оздоровленням, і вони повернуться до Господа, і Він їх вислухає та їх оздоровить.

великою водою, нащадки купців? Як жнива зібрані купці народів.

І буде, що в той день затрублять великою трубою, і прийдуть ті, які гинули в країні ассирійців та які гинули в Єгипті, і поклоняться Господу на святій горі в Єрусалимі.

І цар ассирійців послав Рапсака з Лахіса до Єрусалима, до царя Езекії, з великою армією, і став біля водогону горішньої купелі на дорозі поля білильників.

І зрадів ними Езекія великою радістю, і показав їм дім скарбів, пахощів, ладану, мира, срібла та золота, і всі доми обладнання скарбниці, і все, що було в його скарбницях. І не було нічого такого, чого Езекія не показав у своєму домі.

і Я воюватиму проти вас простягненою рукою і сильною рукою з гнівом і великою люттю,

і Я поб’ю великою смертю всіх, що живуть у цьому місті, людей і худобу, і вони помруть.

Я зробив землю Моєю великою силою та Моєю високою рукою, і Я дам її, кому лишень миле буде в Моїх очах.

Ти, що є, Господи, Ти вчинив небо і землю Твоєю великою силою і Твоїм високим раменом, від Тебе нічого не сховається,

Що тобі засвідчу чи що уподібню до тебе, дочко Єрусалиме? Що до тебе прирівняю і як тебе потішу, дівице, дочко Сіоне? Адже великою стала чаша твого побиття! Хто тебе вилікує?

І фараон не вчинить з ним війну великою силою ні численною юрбою, споруджуючи вали і будуючи машини для метання, щоб вигубити душі.