БиблияСимфонияТурконякВ › Вода

«Вода» / Симфония / Турконяк

Слово: «Вода» встречается 106 раз в 99 стихах.
Все НЗ ВЗ АП

Я ХОЧУ ПОМОЧЬ

Стихи 1–50 из 99
І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне водоймище, і нехай з’явиться суша! І сталося так. І зібралася вода, що під небом, у свої водоймища, і показалася суша.
І сказав Бог: Нехай виведе вода плазунів, живі душі, та птахів, які літають над землею по небозводі! І сталося так.
І був потоп на землі сорок днів і сорок ночей; і прибула вода, і підхопила ковчег, і піднявся він із землі.
Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, а ковчег носило по поверхні води.
Усе більше і більше прибувала вода на землі й покрила всі високі гори, що були під небом;
вода піднялася і покрила всі найвищі гори товщею води в п’ятнадцять ліктів.
І здіймалася вода над землею сто п’ятдесят днів.
І згадав Бог Ноя, усіх звірів, усю худобу, усіх птахів і всіх плазунів, які були з ним у ковчезі, тож навів Бог вітер на землю, — і вода спинилася:
Вода почала спадати й сходити із землі, — після ста п’ятдесяти днів почала спадати та зменшуватися вода.
Вода ж, відступаючи, спадала до десятого місяця. А одинадцятого місяця, першого дня місяця, з’явилися вершини гір.
і випустив крука, щоби побачити, чи відступила вода. І вилетівши, той не повернувся, доки не висохла вода наповерхні землі.
А після нього він послав голубку, щоби побачити, чи зійшла вода з поверхні землі.
Та голубка, не знайшовши спочинку для своїх ніг, повернулася до нього, до ковчега, бо вода була на всій поверхні всієї землі; простягнувши свою руку, він узяв і впустив її до себе в ковчег.
під вечір голубка повернулася до нього, вона мала у своєму дзьобі оливкову галузку з листям. Тож дізнався Ной, що зійшла вода із землі.
І сталося на шістсот першому році життя Ноя, першого місяця, першого дня місяця: зійшла вода із землі. Тож розкрив Ной верх ковчега, якого зробив, і побачив, що зійшла вода з поверхні землі.
Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен
А ґерарські пастухи розпочали бійку з пастухами Ісаака, кажучи, що вода є їхня, тож він назвав криницю «Кривда», тому що скривдили його.
Закипів ти, як вода, — гляди, щоб не вибухнув. Бо ти ввійшов на ложе свого батька; тоді заплямував ти постіль, на яку ввійшов.
І станеться, якщо не повірять тобі через ці дві ознаки, і не прислухаються до твого голосу, то візьмеш воду з ріки й виллєш на суходіл, — і вода, яку візьмеш з ріки, стане кров’ю на суходолі.
І простягнув Мойсей руку на море, і за цілу ніч Господь сильним південним вітром відігнав море і зробив море сушею, — вода розступилася.
І ввійшли Ізраїльські сини на середину моря по суші, а вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч.
А Господь промовив до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай повернеться вода на колісниці та на вершників, і нехай вона покриє єгиптян.
І простягнув Мойсей руку на море, і на світанку вода повернулася на місце, а єгиптяни втікали під водою. Тож Господь кинув єгиптян усередину моря.
Вода повернулася і покрила колісниці, вершників і все військо фараона, — тих, які ввійшли за ними в море. Не залишилося жодного з них.
Сини ж Ізраїля пройшли сушею посеред моря, а вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч.
і від духа Твого гніву розступилася вода. Застигли води, наче стіна, — застигли хвилі посеред моря.
Прийшли вони до Мери , та не могли пити з Мери, оскільки вода була гіркою. Через те дали назву тій місцевості: Гіркота.
Тож Мойсей закликав до Господа. А Господь показав йому дерево, і той кинув його у воду, і вода стала солодкою. Там Він дав йому заповіді та настанови, і там його випробовував.
Я вже стоятиму там перед тим, як ти прийдеш до скелі в Хориві. Ти вдариш скелю, і з неї потече вода, і народ питиме. Мойсей так і вчинив перед синами Ізраїля.
Усяка їжа, яка їсться, що на неї потрапить вода з такої посудини, буде нечиста. Усякий напій, який п’ється з кожної такої посудини, буде нечистим.
Якщо ж на будь-яке насіння проллється вода, і щось з їхньої мертвечини впаде на нього, то воно для вас нечисте.
І священик поставить жінку перед Господом, і відкриє голову жінки, і покладе в її руки жертву пригадування — жертву ревнощів, а в руці священика буде вода звинувачення, яка наводить це прокляття.
і ця вода, яка наводить прокляття, увійде у твоє нутро, щоб опухнув живіт і відпало твоє стегно. А жінка скаже: Нехай так буде, хай буде так.
і він напоїть жінку водою звинувачення, яка наводить прокляття, і ввійде в неї вода звинувачення, яка наводить прокляття.
І станеться, якщо вона заплямувала себе і приховувала від свого чоловіка, то ввійде в неї вода звинувачення, яка наводить прокляття, і роздує живіт, і її стегно відпаде, і жінка буде прокляттям серед свого народу.
А чистий чоловік нехай збере попіл з телиці й висипле його поза табором на чисте місце; це буде для громади ізраїльських синів на зберігання — вода для кроплення. Це є очищення.
Кожен, хто доторкнеться до мертвого з людської душі (коли хтось помре) і не очиститься, той осквернив Господній намет; та душа вигубиться з Ізраїлю. Бо вода кроплення не покроплена на нього. Він — нечистий, — його нечистість — у ньому.
Це — Вода Суперечки Мериви, бо ізраїльські сини нарікали перед Господом, а Його святість була в них!
Адже ви порушили Моє слово в пустелі Сін, коли громада противилася, щоб святити Мене. Ви Мене не святили перед ними біля води. (Це — Вода Сперечання, Кадиса, у пустелі Сін).
І буде, коли в йорданській воді зупиняться ноги священиків, які несуть ковчег завіту Господа всієї землі, то йорданська вода відійде, а вода, що сходить згори, стане.
то вода, що стікала згори, стала, — стала суцільним валом на дуже-дуже далекій відстані, аж до околиць Каріятіріма, а та, що текла, потекла до Аравійського моря (до Солоного моря) доки повністю не зійшла. Народ же стояв перед Єрихоном.
І сталося, коли священики, які несли ковчег Господнього завіту, вийшли з Йордану і поставили ноги на землю, то вода Йордану потекла на своє місце і плила, як учора й третього дня, вздовж усього русла.
І вбили з них мужі Ґаю до тридцяти шести мужів — вони погнали їх від брами і розгромили їх на схилі. Тож серце народу переповнилося жахом і стало, наче вода.
Тоді Бог відкрив розщілину в щелепі, і з неї вийшла вода, і він пив, і повернувся його дух до нього, і він ожив. Через це дано їй назву, яка є аж до цього дня: Джерело Прикликаного, що в Щелепі.
Адже ми безсумнівно помремо , і будемо, як вода, що проливається на землю, якої не зберуть, і Бог візьме душу, і того, хто задумує відкинути від себе відкиненого.
І взяла Ресфа, дочка Аї, мішок, і прикріпила його до скелі на початку жнив ячменю, аж доки не випала на них вода з неба, і не давала птахам неба вдень і звірам поля вночі спочити на них.
І вода переходила довкола жертовника, і рів наповнився водою.
Ілля взяв свій плащ, звинув і вдарив об воду, і вода розступилася по обидва боки, і вони обидва перейшли до пустелі.
Бо таким чином твоє обличчя засяє, наче чиста вода, тож скинь нечистоту і не матимеш страху.
Вода злизала каміння, і води затопили низини пороху землі. І Ти знищив очікування людини.
Стихи 1–50 из 99
Предыдущее:
Вод
Следующее:
Водам

Симфония: Українська Біблія LXX УБТ. Турконяк

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.