в один день у всьому царстві Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, який є адар. Це є відпис листа, — те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів!