«Надію» / Симфония / Турконяк

Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!

Зрозумівши, що одна частина тут — садукеї , а друга — фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію на воскресіння мертвих мене судять!

І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] — праведних і неправедних.

А тепер я стою, і мене судять за надію обітниці, яку Бог дав нашим батькам,

до якої дванадцять наших поколінь, служачи безнастанно ніч і день, надіються дійти, — за цю надію, царю, я звинувачений юдеями!

Тому що багато днів не з’являлися ні сонце, ні зорі, а буря сильно налягала, ми повністю втратили надію на порятунок.

Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа.

Господа Христа освячуйте у ваших серцях і будьте завжди готові дати відповідь кожному, хто запитує вас про вашу надію,

І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе, як і Він чистий.

а терпеливість — досвід, а досвід — надію.

А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і втіху з Писання ми мали надію.

як тільки вирушатиму до Іспанії, [я прийду до вас]. Маю надію побачити вас під час подорожі, і що ви будете супроводжувати мене туди після того, як спочатку я хоча би частково задовольню своє бажання.

Тепер же не хочу бачитися з вами мимохідь, бо маю надію, якщо Господь дозволить, якийсь час перебути між вами.

Тому, маючи таку надію, діємо з великою сміливістю,

Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.

Надмірно не хвалимося чужою працею, а маємо надію, що коли у вас зросте ваша віра, ми надміру звеличимося, згідно з нашим взірцем,

Маю надію, ви розумієте, що ми не є недосвідченими!

Ми ж духом очікуємо надію праведності з віри.

щоб ми були для прославлення Його величі, ми, які раніше мали надію на Христа.

Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами.

Адже обрізання — це ми, які поклоняємося Богові духом і хвалимося Ісусом Христом, і не покладаємо надію на тіло,

через надію, що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелія,

Сам же Господь, наш Ісус Христос, і Бог, наш Отець, Який полюбив нас і в благодаті дав вічну втіху та добру надію,

Ми на Господа покладаємо надію за вас, що ви робите і робитимете те, що наказуємо [вам].

Бо для цього ми і працюємо й зазнаємо утисків, поклавши надію на живого Бога, Який є Спасителем усіх людей, особливо вірних.

щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху.

Віддай йому його платню того самого дня, хай не зайде сонце раніше того, адже він — убогий і має на неї надію, — відтак він не заволає проти тебе до Господа, і на тобі не буде гріха.

Нехай Господь винагородить тебе за твоє діло, і нехай твоя винагорода буде повна перед Господом, Богом Ізраїля, до Якого ти прийшла, щоб мати надію під Його крилами.

Він покладав надію на Господа, Бога Ізраїля, і після нього, ні між тими, які були перед ним, не було подібного до нього між царями Юди.

Ось тепер ти поклав надію на себе, на цю зломлену палицю з тростини, на Єгипет. Як лиш чоловік підіпреться нею, вона ввійде в його руку і її проб’є. Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто надіється на нього.

Оскільки ти мені сказав: Ми поклали надію на Господа Бога: Хіба це не Той, висоти Якого і Його жертовники відкинув Езекія і сказав Юді та Єрусалимові: Будете поклонятися перед цим жертовником, що в Єрусалимі! —

І як відвернеш обличчя володаря, одного з найменших рабів мого володаря? І ти сам поклав надію на Єгипет, на колісниці й коні.

І заголосив Аса до Господа, свого Бога, волаючи: Господи, не є неможливим у Тебе спасти як багатьма, так і малою кількістю! Укріпи нас, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе поклали надію, і у Твоє Ім’я ми вийшли проти цієї численної безлічі! Господи, Боже наш, хай людина не здолає Тебе!

Так говорить Сеннахирім, цар ассирійців: На що ви поклали надію і засіли в облозі в Єрусалимі?

А коли пройшло багато часу, то його жінка промовила до нього: Доки терпітимеш, кажучи: Ось почекаю час ще недовго, очікуючи надію мого спасіння. Бо ось із землі знищено пам’ять про тебе, синів і дочок, болі й муки мого лона, які я надаремно боляче переносила. Ти ж сам сидиш у гної червів, ночуючи на дворі. А я мандрую і служу з місця на місце, і з дому до дому, очікуючи, коли зайде сонце, щоб я спочила від трудів і болів, які мене тепер охоплюють. Але скажи якесь слово на Господа і помирай!

О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!

Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.

Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

Ти ж на нього поклав надію, тому що його сила велика, а чи доручиш йому твої роботи?

Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.

На закінчення. Псалом Давида. Я на Господа покладаю надію. Як же ви можете казати моїй душі: Втікай у гори, як той горобець?

Але я покладаю надію на Твоє милосердя, моє серце радітиме Твоїм спасінням. Заспіваю Господу, Який учинив мені добро, оспівуватиму Ім’я Господа Всевишнього.

Напис Давида на таблиці. Збережи мене, Господи, бо я на Тебе покладаю надію.

Він — Мій Бог, Його дорога бездоганна, Господні слова випробувані вогнем; Він — захисник усіх тих, які на Нього покладають надію.

На Тебе надіялися наші батьки; вони покладали надію, — і Ти їх спас.

він покладав надію на Господа, то нехай його спасе; нехай його визволить, коли він Йому любий!

Господь — мій помічник і мій оборонець. На Нього моє серце поклало надію, і Він мені допоміг, — моє тіло віджило. Тож я добровільно прославлятиму Його.

Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.

Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.