«Народі» / Симфония / Турконяк

Тож [Ісус] ходив по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства та зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу в народі.

Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].

Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!

Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.

Горе ж вагітним і тим, хто годуватиме грудьми в ті дні. Бо буде велике горе на землі й гнів на цьому народі;

І він пристав та шукав нагоди, щоб видати Його їм не при народі.

Тож через Нього в народі постала незгода.

Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона.

Степан же, сповнений благодаттю і силою, здійснював у народі великі ознаки й чудеса.

але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне.

А були і в народі лжепророки, як і між вами будуть лжевчителі, які вноситимуть згубні єресі й відречуться від Того Владики, Який їх викупив, і тим наведуть на себе швидку погибель.

Поза цим хай він раптово не оскверняється у своєму народі, щоб не опоганити себе.

— і не опоганить своїх нащадків у своєму народі; Я — Господь, Який його освячує.

Будь милосердним до Свого народу, Ізраїлю, якого Ти, Господи, визволив, щоб не було пролиття невинної крові у Твоєму народі, Ізраїлі. І та кров буде їм викуплена.

Підіймись, підіймись, Деворо! Збуди десятки тисяч в народі! Підіймись, підіймись, говори в пісні! Устань, зміцнюючись, Вараче, — зміцни, Деворо, Варака! Захопи в полон твоїх бранців, сину Авінеема!

І вони викинули чужих богів з-посеред себе, і служили Господу. Він не мав уподобання в народі, і зневірився в гніті Ізраїль.

А його батько і його матір сказали йому: Хіба немає з дочок твоїх братів і в усьому моєму народі жінки, що ти йдеш взяти жінку з-посеред необрізаних филистимців? Та Самсон відповів своєму батькові: Цю мені візьми, бо вона сподобалася моїм очам!

А чоловік у відповідь сказав: Ізраїльський чоловік втік з-перед филистимців, і була велика поразка в народі, і обидва твої сини померли, а Божий ковчег забрали…

А ті запитують: Що віддамо Йому за муки? Вони ж сказали: За числом сатрапів филистимців — п’ять золотих сидінь, бо провина у вас, ваших князях і в народі,

І промовив Саул: Господи, Боже Ізраїля, чому не відповів Ти сьогодні Твоєму рабові? Чи несправедливість в мені, чи в моєму синові Йонатані? Господи, Боже Ізраїля, дай об’явлення! Якщо ж скажеш це: У народі Твоєму Ізраїлі, дай же праведність! І жереб випав на Йонатана та Саула, і народ відійшов.

Тож Анхус дуже довіряв Давидові, кажучи: Він зовсім осоромлений у своєму народі, в Ізраїлі, тож буде мені рабом навіки.

Бо ось він тепер сховався на одній з вершин, що в одному з місць. І буде, коли нападе на них на початку, і почує той, хто слухає, скаже: Сталося побиття в народі, який за Авесаломом.

І були дні жнив пшениці, і Господь дав смерть в Ізраїлі від ранку аж до обідньої години, і почалася смертність у народі, і померло з народу від Дана й аж до Вирсавії сімдесят тисяч чоловік.

І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи!

Йоав, син Саруї, почав рахувати в народі, та не завершив, і був за це гнів на Ізраїлі. Тож їхня кількість не зазначена в книзі літопису царя Давида.

то ось Господь уразить тебе сильною карою у твоєму народі, у твоїх синах, у твоїх жінках і в усьому твоєму майні,

І сталося по закінченні року, прийшла проти нього сирійська армія, — прийшла проти Юди і проти Єрусалима, — і вони вигубили всіх володарів народу в народі, а всю їхню здобич послали цареві Дамаску.

І на кожний день було одне теля, і мені готували шість добірних овець, козла і на десять днів для всіх багато вина. І при цьому я не вимагав хліба силою, бо було тяжке служіння на цьому народі.

Ти дав ознаки в Єгипті на фараонові, на всіх його рабах і на всьому народі його землі, бо Ти пізнав, що повелися принизливо з ними, і Ти зробив Собі Ім’я до цього дня.

А Мардохей був другим по царі Артаксерксі, він був великий і славний у царстві та улюблений юдеями. Про його подвиг розповідалося всьому народові. І Мардохей сказав: Це сталося від Бога. Адже я згадав про сон, який я побачив, про ці справи, бо з них не пропало жодного слова. Мале джерело, яке перетворилося на ріку, і було світло, сонце і багато води. Естер є рікою, з якою побрався цар і зробив її царицею. А два дракони є я і Аман. Народи — ті, що зібралися вигубити ім’я юдеїв. А народ мій — це Ізраїль, ті, що закликали до Бога і врятувалися. І Господь спас Свій народ, і Господь спас нас від усього цього зла. Бог зробив великі ознаки і чуда, які не були в народах. Через це Він зробив два жереби, один — Божому народові, а один — усім народам. І ці два жереби прийшли на годину і час, і на день суду перед Бога і всім народам. І Бог згадав Свій народ, і вчинив справедливість Своєму спадку. І ці дні в місяці адарі — чотирнадцятий і п’ятнадцятий цього місяця — будуть їм на зібрання, радість і веселість перед Богом навіки в роди в Його народі, Ізраїлі. У четвертому році царювання Птоломея і Клеопатри приніс Дозитей, який сказав, що він є священиком і левітом, і його син Птоломей, вище поданий лист стосовно Фрурів, про який сказали, що він існує, і який пояснив Лізімах, син Птоломея, що в Єрусалимі.

Не буде знайомого в його народі, ані не врятується його дім у піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші.

Спасіння — від Господа; Твоє благословення — на Твоєму народі.

Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.

І будуть зіткнення в народі: людина на людину, — кожний на свого ближнього. Дитина образиться на старця, безчесний — на шляхетного.

Але голова Араму — Дамаск, і ще шістдесят п’ять років, і не стане царства Єфрема в народі,

Хіба за це Я не навідаюся? — говорить Господь, — чи на такому народі не помститься Моя душа?

Адже в Моєму народі знайшлися безбожні й поставили пастку, щоби знищити людей, і схопили їх.

Хіба за це не відвідаю, — говорить Господь, — чи не помститься Моя душа на цьому народі?

Хіба Я на це не зглянуся, — говорить Господь, — чи на цьому народі не помститься Моя душа?

А коли закінчаться сімдесят років, то помщуся на тому народі й поставлю їх на вічне знищення.

Не бійся, Мій рабе Якове, — говорить Господь, — бо Я з тобою. Адже зроблю завершення в кожному народі, до яких Я тебе туди вигнав, тобі ж не дам пропасти. І напоумлю тебе на суд, і безкарним тебе таки не залишу.

І постане знищення у твоєму народі, і всі твої міста, що огороджені мурами, будуть знищені. Як володар Саламан з дому Єроваала, у дні війни вони розбили об землю матір на дітях.

І велика радість була в народі, і відвернули погорду народів.

І була велика поразка в народі, тому що не послухалися Юди і його братів ті, що бажали показати шляхетні діла.

Та Симон дізнався, що говорять до нього з оманою, то він посилає взяти срібло і дітей, щоб не підняти велику ворожнечу в народі, кажучи:

А про Йоппію і Ґазару, про які ти запитуєш, то вони чинили в народі та в нашій країні велику пошесть, за цих дамо сто талантів.

Але оскільки Ти зволив показати Твою славу у Твоєму народі Ізраїлі, освятивши це місце,

І спекли Пасху на вогні, як і належалося, і варили жертви в мідних казанах і котлах з пахощами і принесли всім, що в народі.

Тож зараз, владико пане, якщо є провина через незнання в цьому народі, і вони грішать проти їхнього Бога, і ми побачимо, що в них є цей гріх, то підемо і завоюємо їх.

Якщо ж немає беззаконня в їхньому народі, то нехай обмине їх мій пан, щоб часом їхній Господь і їхній Бог не покрив їх щитом, — і ми станемо погордою перед усією землею.