«Наслав» / Симфония / Турконяк

як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня.

Тож Бог наслав глибокий сон на Адама, і той заснув. І Бог взяв одне з його ребер, а його місце заповнив тілом.

І сталося, що на початку свого поселення вони не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, які вмирали.

Йоаким мав двадцять п’ять років, коли став царем, і одинадцять років він царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Зехора, дочка Нирія з Рами. І він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. У його дні прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, у його землю, і він йому служив три роки, після чого він відділився від нього. І Господь наслав на них халдеїв, розбійницькі групи сирійців і розбійницькі групи моавців, синів Аммона і Самарії, та після цього вони, згідно з Господнім словом через його рабів-пророків, відійшли. Однак Господній гнів був на Юді, щоб його відкинути з-перед Себе через гріхи Манасії, за все, що він учинив, і за невинну кров, яку пролив Йоаким, — він наповнив Єрусалим невинною кров’ю, та Господь не захотів їх повністю вигубити.

Наслав на них псячих мух, — і ті їх кусали, а також жаб, і ті спустошували їх.

Наслав на них лють Свого гніву, гнів, обурення, скруту, нашестя злих ангелів.

Наслав темряву — і стемніло, та не зважили на Його слова.

Він, наче дощ, наслав на них град, нищівний вогонь на їхню землю,

А Бог наслав на царя частину сну, гарне творіння від вічного часу, що вночі та вдень подається Тим, Хто всім дарує, кому лиш Він захоче,

А задля безумних задумів їхньої неправедності, в яких, блукаючи, вшановували безсловесних зміїв і диких звірів, Ти наслав на них безліч безсловесних тварин на помсту,