«Сон» / Симфония / Турконяк

Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про звичайний сон.

А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв. Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим.

Тож Бог наслав глибокий сон на Адама, і той заснув. І Бог взяв одне з його ребер, а його місце заповнив тілом.

При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх.

Він мав сон: ось драбина, що стояла на землі, а її верх сягав аж до неба, і Божі ангели піднімалися й спускалися по ній.

Бувало зі мною, що вдень мене палила спека, а вночі — мороз; і сон утікав з моїх очей.

Якось наснився Йосифові сон, і він розповів його своїм братам:

Послухайте той сон, який наснився мені, — сказав їм, —

А він побачив інший сон — та й виклав його своєму батькові й своїм братам: Ось наснився мені інший сон, — сказав він, — наче мені поклонялися сонце, місяць і одинадцять зірок.

І докорив йому його батько, промовивши до нього: Що це за сон, який наснився тобі? Невже насправді я і твоя мати з твоїми братами прийдемо поклонитися тобі до землі?

І обидва побачили сон — кожний свій сон — в одну ніч кожний мав своє видіння уві сні — головний виночерпій та головний пекар, які були в царя Єгипту, котрі перебували у в’язниці.

Вони ж йому відповіли: Ми бачили сон — і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та Йосиф сказав їм: Хіба не від Бога їх пояснення? Тож розкажіть мені.

І головний виночерпій розповів Йосифові свій сон, і сказав: У моєму сні переді мною була виноградна лоза.

Головний пекар побачив, що він правильно пояснив, і сказав Йосифові: І я бачив сон; мені здалося, що три кошики хлібовиробів ніс я на своїй голові.

І сталося, що через два роки часу фараон побачив сон. Здавалося йому, що він стоїть біля ріки,

І вдруге побачив сон: ось сім колосків виростали з одного стебла — добірні й гарні;

і сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім добірних, повних колосків. Фараон прокинувся — то був сон.

А вранці сталося таке: його душа стривожилася, і він послав, щоби покликали всіх віщунів Єгипту і всіх його мудреців. Фараон розповів їм сон, але не було нікого, хто б його міг пояснити фараонові.

Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон.

А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити.

І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені.

І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить.

Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один.

А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням.

Тож Ґедеон увійшову табір, і ось муж розповідав сон своєму ближньому і сказав: Ось сон, який мені приснився: Бачу буханка ячмінного хліба котиться по табору Мадіяма, і налетіла на намет Мадіяма, і вдарила його, і перевернула його, і намет упав!

І Давид взяв спис і посуд для води з-перед його обличчя, і вони пішли до себе. І не було того, хто дізнався, і не було того, хто бачив, і не було того, хто пробудився, — усі спали, бо на них напав Господній сон.

І Соломон пробудився, і це був сон. І він устав, прийшов у Єрусалим і став перед жертовником, що перед входом до ковчега Господнього завіту в Сіоні, приніс всепалення, звершив мирні жертви і влаштував собі та всім своїм слугам великий бенкет.

На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

А Господь тієї ночі забрав сон від царя, і той наказав своєму читцеві внести літописні записи днів, щоб йому читати.

А Мардохей був другим по царі Артаксерксі, він був великий і славний у царстві та улюблений юдеями. Про його подвиг розповідалося всьому народові. І Мардохей сказав: Це сталося від Бога. Адже я згадав про сон, який я побачив, про ці справи, бо з них не пропало жодного слова. Мале джерело, яке перетворилося на ріку, і було світло, сонце і багато води. Естер є рікою, з якою побрався цар і зробив її царицею. А два дракони є я і Аман. Народи — ті, що зібралися вигубити ім’я юдеїв. А народ мій — це Ізраїль, ті, що закликали до Бога і врятувалися. І Господь спас Свій народ, і Господь спас нас від усього цього зла. Бог зробив великі ознаки і чуда, які не були в народах. Через це Він зробив два жереби, один — Божому народові, а один — усім народам. І ці два жереби прийшли на годину і час, і на день суду перед Бога і всім народам. І Бог згадав Свій народ, і вчинив справедливість Своєму спадку. І ці дні в місяці адарі — чотирнадцятий і п’ятнадцятий цього місяця — будуть їм на зібрання, радість і веселість перед Богом навіки в роди в Його народі, Ізраїлі. У четвертому році царювання Птоломея і Клеопатри приніс Дозитей, який сказав, що він є священиком і левітом, і його син Птоломей, вище поданий лист стосовно Фрурів, про який сказали, що він існує, і який пояснив Лізімах, син Птоломея, що в Єрусалимі.

Його не знайдуть, наче сон, що минув, — відлетів, наче нічний привид.

Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.

Даремно вам уставати зранку. Ви, що їсте хліб болю, могли би вставати після спочинку, адже Він дає сон Своїм улюбленим.

Як будеш сидіти, — не матимеш страху, коли заснеш, — то матимеш солодкий сон.

Адже вони не заснуть, якщо не заподіють якоїсь шкоди. Їхній сон пропав — їм не заснути.

Бо в безлічі плутанини приходить сон і голос безумного в багатьох словах.

Сон солодкий у раба, чи мало або чи багато їсть. А хто наситився багатінням, не має того, хто дозволив би йому спати.

І будуть так, як ті, що вві сні п’ють та їдять, коли вони встали, і їхній сон марний, і так, як спраглий, коли сниться, що п’є, уставши, і надалі є спраглий, а його душа марно надіялася, — так буде багатство всіх народів, які воювали проти гори Сіон.

Я почув те, що говорять пророки, які фальшиво пророкували Моїм Іменем, кажучи: Я побачив сон!

Пророк, в якого є сон, нехай розповість свій сон, а в кого Моє слово до нього, нехай розкаже Моє слово в правді. Чим є полова відносно зерна?

Через це Я встав і побачив, і Мій сон Мені був солодким.

У другому році царювання Навуходоносора приснився Навуходоносорові сон, і його дух був сильно вражений, та його сон відійшов від нього.

І цар сказав покликати заклиначів і чародіїв, чарівників і халдеїв, щоб сповістили цареві його сон, і вони прийшли й стали перед царем.

А цар сказав їм: Мені приснився сон, і мій дух був сильно вражений, я хочу взнати сон!

І промовили халдеї сирійською мовою до царя: Царю, живи навіки! Ти розкажи сон твоїм рабам, і ми сповістимо пояснення.

Цар відповів і сказав халдеям: Від мене відійшло слово! Якщо мені не сповістите сон і його пояснення, то ви будете на вигублення, а ваші доми будуть пограбовані!

Якщо ж сон і його пояснення мені сповістите, то одержите від мене дари, дарунки і велику пошану. Тільки сповістіть мені сон і його пояснення!

Вони вдруге відповіли і сказали: Нехай цар розкаже сон своїм рабам, і ми сповістимо його пояснення.

Отже, якщо не сповістите мені сон, знаю, що ви задумали сказати переді мною оманливе і спотворене слово. Поки не мине час, скажіть мені мій сон, і я пізнаю, що сповістите мені його пояснення!

І цар відповів, і сказав Даниїлові, ім’я якого Валтасар: Чи ти зможеш мені сповістити сон, який я побачив, і його пояснення?