«Чотирнадцятий» / Симфония / Турконяк

А коли почало розвиднятися, Павло благав усіх вживати їжу, кажучи: Сьогодні чотирнадцятий день ви продовжуєте чекати голодними, нічого не ївши.

Та на чотирнадцятий рік прийшов Ходолоґомор і царі, які з ним, вибили велетнів, котрі в Астарот-Карнаїні, і сильні народи разом з ними, і омейців, які в місті Саві,

Коли надійде чотирнадцятий день першого місяця, їстимете опрісноки, — від того вечора і до вечора двадцять першого дня місяця.

коли починався чотирнадцятий день місяця в Синайській пустелі, — і як Господь заповів Мойсеєві, так ізраїльські сини і зробили.

А в чотирнадцятий день місяця звечора, на захід від Єрихона, на другому боці Йордану, на рівнині, ізраїльські сини звершили Пасху,

тринадцятий — Оххоффі, чотирнадцятий — Ісваалу,

Чотирнадцятий — Маттатія, його сини і його брати, — дванадцять.

І зарізали пасхальне ягня в чотирнадцятий день другого місяця. Священики і левіти навернулися та очистилися, і внесли всепалення до Господнього дому.

Йосія звершив Пасху Господу, своєму Богові, і зарізали пасхальне ягня на чотирнадцятий день першого місяця.

У чотирнадцятий день першого місяця сини переселення звершили Пасху,

і прийняв рішення у дванадцятому році царства Артаксеркса та кинув жереби з дня на день і місяць на місяць, щоб вигубити в один день рід Мардохея, і впав жереб на чотирнадцятий день місяця, який є адар.

І послали через листонош по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в один день у дванадцятому місяці, який зветься адар, і пограбувати їхній маєток. А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям ста двадцяти сімох країн і наставленим місцевим володарям, що від Індії аж до Ефіопії: Володіючи над багатьма народами і пануючи над усім всесвітом, я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, надати постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найвіддаленіших частин, намагаючись обновити і всіма людьми бажаний мир. А коли я вивідував у радників, як це привести до завершення, мудрістю вищий за нас, незмінно в доброму помислі, наділений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, замішаний є якийсь ворожий народ, який противиться законам кожного народу, і котрий постійно відкидає накази царів, щоб не встоялася наша без закиду проваджена спільна влада. Отже, прийнявши, що єдиний цей народ є в постійному протистоянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою, тож ми наказали: тих, що вказані вам в письмах Аманом, який настановлений над ділами і є нашим другим батьком, усіх — з жінками і дітьми — цілковито вигубити ворожими мечами без будь-якого милосердя і пощади в чотирнадцятий день дванадцятого місяця адара поточного року, щоб давні й теперішні вороги в один день насильно пішли до аду, аби на тривалий час справи проходили цілком спокійно і без клопоту для нас.

І юдеї зібралися в Сузах на чотирнадцятий день адара, і вбили триста чоловік, та не пограбували нікого.

А юдеї, що в Сузах, зібралися в місті, та на чотирнадцятий день не спочили. А вони провели п’ятнадцятий день з радістю і веселістю.

Отже, через це юдеї, що розсіяні по всій країні, проводять з радістю чотирнадцятий день адара, як святковий день, посилаючи частки кожний ближньому, а ті, що живуть в метрополіях, проводять радісно, святково і п’ятнадцятий день адара, посилаючи частки ближнім.

аби зробити ці дні святковими, і проводити чотирнадцятий і п’ятнадцятий день адара,

А Мардохей був другим по царі Артаксерксі, він був великий і славний у царстві та улюблений юдеями. Про його подвиг розповідалося всьому народові. І Мардохей сказав: Це сталося від Бога. Адже я згадав про сон, який я побачив, про ці справи, бо з них не пропало жодного слова. Мале джерело, яке перетворилося на ріку, і було світло, сонце і багато води. Естер є рікою, з якою побрався цар і зробив її царицею. А два дракони є я і Аман. Народи — ті, що зібралися вигубити ім’я юдеїв. А народ мій — це Ізраїль, ті, що закликали до Бога і врятувалися. І Господь спас Свій народ, і Господь спас нас від усього цього зла. Бог зробив великі ознаки і чуда, які не були в народах. Через це Він зробив два жереби, один — Божому народові, а один — усім народам. І ці два жереби прийшли на годину і час, і на день суду перед Бога і всім народам. І Бог згадав Свій народ, і вчинив справедливість Своєму спадку. І ці дні в місяці адарі — чотирнадцятий і п’ятнадцятий цього місяця — будуть їм на зібрання, радість і веселість перед Богом навіки в роди в Його народі, Ізраїлі. У четвертому році царювання Птоломея і Клеопатри приніс Дозитей, який сказав, що він є священиком і левітом, і його син Птоломей, вище поданий лист стосовно Фрурів, про який сказали, що він існує, і який пояснив Лізімах, син Птоломея, що в Єрусалимі.

І сталося, що на чотирнадцятий рік царювання Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, на укріплені міста Юдеї і захопив їх.

А в перший місяць, на чотирнадцятий день місяця, буде вам свято — Пасха. Сім днів їстимете прісне.

І зробив Йосія в Єрусалимі Пасху своєму Господеві, і заколов Пасху на чотирнадцятий день першого місяця,

І провели сини Ізраїля ті, що з полону, Пасху в чотирнадцятий день першого місяця. Бо священики і левіти очистилися разом,