Душа моя среди львов; я лежу среди дышущих пламенем, среди сынов человеческих, у которых зубы — копья и стрелы, и у которых язык — острый меч.
[Пс 56:5 (57)]
Душа мая між ільвоў, я ляжу сярод тых, што палаюць агнём, сярод сыноў чалавечых. Зубы іхнія — дзіды і стрэлы, языкі іхнія — мячы вострыя.
Душа мая сярод ільвоў; я ляжу сярод тых, што дыхаюць полымем, сярод сыноў чалавечых, чые зубы — як дзіды і стрэлы, чый язык — востры меч.
[Пс 56:5 (57)]
Душа мая ляжыць сярод ільвятаў, што зжыраюць сыноў чалавечых. Зубы іх — зброя і стрэлы, а язык іх — востры меч.
Душа мая сярод лявоў, ляжу меж поламяў, меж сыноў людзкіх, каторых зубы — дзіды а стрэлы, і язык іхны — войстры меч.
Душа мая міжы львоў, я ляжу сярод тых, што палаюць агнём, сярод людзей, што зубы іх — дзіды і стрэлы, языкі-ж — мячы вострыя.
Душа мая — сярод ільвоў. Я ляжу пад шуга́ючым полымем, сярод сыноў Ада́мавых: зубы іхныя ёсьць дзіды і стрэлы, язык іхны ёсьць востры меч.
І вызваліў мяне з асяродзя драпежнікаў, сярод якіх я правёў ночы ў страсе — Сыноў чалавечых, чыі зубы — зброя і стрэлы, язык — востры меч.
[Пс 56:5 (57)]
і выратаваў душу маю спасярод ільвянятаў. Я лёг спаць устрывожаны. Сыны людзкія: зубы іх — дзіды і стрэлы, а язык — востры меч.
[Пс 56:5 (57)]