Я поступал, как бы это был друг мой, брат мой; я ходил скорбный, с поникшею головою, как бы оплакивающий мать.
Як при́ятель, бу́цім то брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жало́бі по матері, був я засму́чений, схи́лений.
Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.
[Пс 35:14 (34)]
Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
[Пс 35:14 (34)]
Я піклувався про кожного з них, як про друга, як про свого брата, і впокорювався — як той, хто ридає і сумує.