Благоволение царя — к рабу разумному, а гнев его — против того, кто позорит его.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
Царська прихильність — розумному слузі; гнів його на того, що йому сором коїть.
Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.