БиблияСимфонияХоменкаО › Одежу

«Одежу» / Симфония / Хоменка

Слово: «Одежу» встречается 149 раз в 141 стихе.
Все НЗ ВЗ

Я ХОЧУ ПОМОЧЬ

Стихи 1–50 из 141
13
А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була — сарана й мед дикий.
Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.
І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.
На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м'яку? Таж ті, що носять м'яку одежу, сидять у царських палацах.
Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: “Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!
Ті ж, що розп'яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий.
Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.
а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу.
Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: "Навіщо нам іще свідків?
Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття.
Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.
Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, — і вжахнулись.
А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.
І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі.
“Нічого”, — відповіли. Він же до них промовив: “А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.
Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То — Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, — та й кинувся в море!
та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло.
Довідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи:
І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;
А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я — чистий; віднині піду між поган.»
А коли лилась кров Стефана, твого свідка, то і я сам стояв при тому й похваляв тих, що його вбивали, і стеріг їхню одежу.
Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла.
інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.
А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені.
Раджу тобі купити від мене золото прочищене огнем, щоб ти збагатів, і одежу білу, щоб зодягнувся, і не видно було сором наготи твоєї, і мастю очною помаж свої очі, щоб бачити міг.
І дано їм кожному одежу білу і проречено їм, нехай спочиють іще на час малий, поки не доповнять числа співслужники їхні і брати їхні, що мають бути убиті, як і вони.
Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його.
Одягнений він в одежу, побагрену кров'ю; і зветься ім'я його — Слово Боже.
Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх.
і вийняв слуга золоті та срібні речі й одежу й дав Ревеці; а братові й матері її дав коштовні подарунки.
І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина,
І сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: "Викиньте геть чужих божків, що серед вас: очистітеся і змініть вашу одежу,
Ізраїль любив Йосифа більше, ніж усіх своїх синів, бо він народився за його старости, і справив йому квітчасту одежу.
І коли Йосиф прийшов до братів, вони здерли з нього квітчасту одежу, що була на ньому,
І взяли вони одежу Йосифа, зарізали козеня та й намочили одежу в крові,
і послали квітчасту одежу батькові з словами: "Це ми знайшли. Пізнавай, чи одежа твого сина, чи ні."
Тоді Яків розірвав на собі одежу, накинув на бедра волосянницю та й сумував за своїм сином довго.
Тож скинула вона з себе вдовичу одежу, накрилась наміткою, затулилася та й сіла при вході в Енаїм, що при дорозі до Тімни, бо бачила вона, що Шела вже виріс, та не дали йому її за жінку.
вона вхопила його за одежу й каже: "Візьми ж бо мене!" Але він залишив свою одежу в її руках і втік та й вийшов надвір.
Як же вона побачила, що покинув він свою одежу в її руках, а сам утік надвір,
І поклала вона його одежу біля себе, поки не прийде його пан додому.
Та коли я зняла мій голос і закричала, то він покинув свою одежу біля мене й утік геть із дому."
Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його притьмом вивели з темниці. Поголив він свою бороду, змінив одежу і прийшов до фараона.
До виноградини він прив'язує своє осля, що до найкращої лози — дитя ослиці. В вині пере він свою одежу, у крові грон — свій одяг.
Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.
Господь сказав Мойсеєві: "Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свого,
Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу.
службову одежу, щоб служити в святині, священні ризи для Арона, священика, і ризи для синів його, щоб служити священну службу.
Стихи 1–50 из 141
13
Предыдущее:
Одежою
Следующее:
Одежі

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.