«Великі» / Симфония / Турконяк

Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.

Почувши ці слова, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки.

Бо постануть лжехристи та лжепророки і будуть чинити великі ознаки й чудеса, щоби звести, якщо вдасться, навіть і вибраних.

А Ісус сказав йому: Чи бачиш ці великі будівлі? Не залишиться тут каменя на камені, котрий не був би зруйнований!

і будуть місцями великі землетруси, голод, пошесті й жахливі події, і будуть великі ознаки з неба.

Степан же, сповнений благодаттю і силою, здійснював у народі великі ознаки й чудеса.

Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, — казали вони, — через великі утиски увійти до Царства Божого.

А тисяцький відповів: Я набув це громадянство за великі гроші. Павло ж сказав: А я в ньому й народився.

Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, але керуються малим стерном, куди [лише] хоче стерновий.

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

бо переді мною відкрилися великі й широкі двері, та противників багато.

Адже коренем усього зла є грошолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри й самі наштовхнулися на великі страждання.

І він робить великі чудеса, так що і вогонь зводить з неба на землю перед людьми,

Вони співали пісню Мойсея, Божого раба, та пісню Агнця, проголошуючи: Великі та дивні діла Твої, Господи Боже, Вседержителю! Праведні й правдиві дороги Твої, Царю народів!

І вийшов голос від престолу, що закликав: Хваліть нашого Бога, усі Його раби, і ті, хто боїться Його, малі й великі!

Крик Содома й Гоморри посилився, — сказав Господь, — і їхні гріхи дуже великі.

Але народ, який там живе, — відважний, а міста — укріплені, обнесені муром і дуже великі. І ми знайшли там рід Енака.

Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.

щоб вигубити перед твоїм обличчям великі й сильніші від тебе народи, щоби ввести тебе і дати тобі успадкувати їхню землю, як ти маєш її сьогодні.

І буде, — коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю, яку Він поклявся твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати тобі — великі та гарні міста, яких ти не будував;

Господь здійснив перед нами великі й жахливі знамення та чудеса над Єгиптом, над фараоном і над його домом,

Коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю, в яку входиш, щоб заволодіти нею, то Він усуне перед твоїм обличчям великі й численні народи: хета, ґерґесейця, аморейця, ханаанця, ферезейця, евейця та євусейця — сім численних і сильніших від вас народів.

великі випробовування, які бачили твої очі, ті великі знамення та чудеса, могутню руку і піднесене рамено, якими Господь, твій Бог, вивів тебе. Так само Господь, наш Бог, учинить з усіма народами, обличчя яких ти боїшся.

Він — твоя похвала і Він — твій Бог, Який здійснив посеред тебе ці великі й славні речі, які бачили твої очі.

І буде, — того дня, коли ви переправитеся через Йордан до землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі, поставиш собі великі камені, побілиш їх вапном

то Господь учинить надзвичайними твої покарання і покарання твоїх нащадків, великі й дивовижні покарання, згубні й невідступні хвороби.

ті великі випробовування, які бачили твої очі, великі знамення та чудеса.

Тепер прошу в тебе цю гору, як сказав Господь у той день, бо ти чув це слово в той день. Тепер же там є енакімці, сильні й великі міста. Отже, якщо зі мною є Господь, то я вигублю їх, як і сказав мені Господь!

І Господь вигубив їх — великі й сильні народи — з-перед вашого обличчя, і щодо вас, то ніхто не повстав проти вас аж до цього дня.

Адонівезек же втік, та вони гналися за ним, схопили його і відрубали великі пальці його рук та його ніг.

В Іссахарі з Деворою послав своїх піших у долину. Навіщо ти живеш посеред губ? Простягнув ноги свої? У поділах Рувима — великі пошуки серця.

Навіщо мені сидіти між масфатемцями, щоб вислуховувати свистіння тих, які встають? Щоб перейти до того, що Рувима, великі пошуки серця.

У багатого були отари і дуже великі стада,

І цар настановив Ванею, сина Йодая, замість нього над військом. І царство піднялося в Єрусалимі, і цар поставив священика Садока на першого священика замість Авіятара. Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту. І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок. І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім. Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста. І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!

І сталося, що в чотириста сороковому році після виходу синів Ізраїля з Єгипту, у четвертому році другого місяця цар Соломон зацарював над Ізраїлем. І наказав цар, і приносять великі цінні камені для основи дому та камені нетесані, і сини Соломона та сини Хірама нарізали, і поклали їх. У четвертому році він заклав основу Господнього дому в місяці нісані — другому місяці. В одинадцятому році в місяці ваала (це восьмий місяць) закінчили дім з усіма його ділами і з усім його устаткуванням.

І промовив цар до Ґіезія, слуги Елісея, Божого чоловіка, наказуючи: Розвідай мені про всі великі діла, які вчинив Елісей!

Та було Господнє слово до мене, яке промовило: Ти пролив багато крові, і ти вів великі війни. Ти не збудуєш дому Моєму Імені, оскільки ти пролив багато крові на землю переді Мною!

І ще зробили собі вилите теля і сказали: Це боги, які вивели нас з Єгипту. І спричинили великі обурення.

І привели володарів Юди на мур, і поставили дві великі групи для співу, і я пройшов справа по Стіні гною,

І в той день принесли в жертву великі жертви і зраділи, бо Бог їх дуже розвеселив. Їхні жінки та їхні діти зраділи, і було чути радість у Єрусалимі здалека.

На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя. І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,

А Мардохей був другим по царі Артаксерксі, він був великий і славний у царстві та улюблений юдеями. Про його подвиг розповідалося всьому народові. І Мардохей сказав: Це сталося від Бога. Адже я згадав про сон, який я побачив, про ці справи, бо з них не пропало жодного слова. Мале джерело, яке перетворилося на ріку, і було світло, сонце і багато води. Естер є рікою, з якою побрався цар і зробив її царицею. А два дракони є я і Аман. Народи — ті, що зібралися вигубити ім’я юдеїв. А народ мій — це Ізраїль, ті, що закликали до Бога і врятувалися. І Господь спас Свій народ, і Господь спас нас від усього цього зла. Бог зробив великі ознаки і чуда, які не були в народах. Через це Він зробив два жереби, один — Божому народові, а один — усім народам. І ці два жереби прийшли на годину і час, і на день суду перед Бога і всім народам. І Бог згадав Свій народ, і вчинив справедливість Своєму спадку. І ці дні в місяці адарі — чотирнадцятий і п’ятнадцятий цього місяця — будуть їм на зібрання, радість і веселість перед Богом навіки в роди в Його народі, Ізраїлі. У четвертому році царювання Птоломея і Клеопатри приніс Дозитей, який сказав, що він є священиком і левітом, і його син Птоломей, вище поданий лист стосовно Фрурів, про який сказали, що він існує, і який пояснив Лізімах, син Птоломея, що в Єрусалимі.

І в нього була худоба — сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць, які пасуться, і дуже велике господарство, і він звершував великі справи на землі. І чоловік той був із найбільш знатних жителів сходу сонця.

Згадай, що Його діла великі, понад ті, які звершили люди.

Загримить Сильний своїм дивовижним голосом. Адже Він звершив великі речі, які ми не бачили,

Його отінюють великі дерева з гілками і гілки верби.

Ти навів великі труднощі на Свій народ, Ти напоїв нас вином приголомшення.

Які великі й страшні муки Ти показав мені; та, повернувшись, Ти мене оживив і знову вивів мене з бездонних земних глибин.

Я — нещасний, я в біді від моєї молодості: я був звеличений, понижений, пройшов через великі труднощі.

Ось велике й широке море: там плазуни, яким нема числа, — тварини великі й малі.