1 Після цього Ісус іще раз явився Своїм учням біля Ґалилейського озера.[71] Ось як це сталося.
2 Якось були разом Симон-Петро, Хома, який звався Дідимом, Нафанаїл з Кани, що в Ґалилеї, обидва сини Зеведеєві, а також іще двоє Ісусових учнів.
3 Симон-Петро й каже: «Я йду ловити рибу». А решта йому: «Ми йдемо з тобою!» Тож вони пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не зловили.
4 Настав ранок. Ісус прийшов і став на березі, але учні Його не впізнали.
5 І запитав Ісус: «Друзі, впіймали ви щось?» Вони відповіли: «Ні».
6 Тоді Ісус сказав їм: «Закиньте сіть праворуч від човна, то й зловите». Вони закинули, а витягти вже не могли, так багато риби вони впіймали.
7 Тоді улюблений учень Ісуса сказав Петрові: «Це ж Господь!» Почувши, що то був Господь, Петро обв’язався навколо своїм одягом, бо він роздягнувся для риболовлі, й кинувся у воду.
8 Решта учнів допливла до берега в човні, тягнучи за собою сіть із рибою. До берега там було недалеко, метрів зо ста.[72]
9 Вийшовши з човна на берег, вони побачили там розкладене вогнище, на якому пеклася риба, а поруч лежав хліб.
10 Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, тієї, що ви зловили».
11 Симон-Петро увійшов до човна й витяг на берег сітку, повну великої риби. І було там сто п’ятдесят три рибини, та сіть від такої кількості не порвалася.
12 І сказав Ісус: «Ідіть снідати!» І жоден з учнів не наважився запитати: «Хто Ти?» — бо вони знали, що то Господь.
13 Ісус підійшов, узяв хліба й дав їм. Він також дав їм і риби.
14 І це було вже втретє, як Ісус з’явився Своїм учням після того, як Він воскрес з мертвих.
15 Коли вже всі поснідали, Ісус запитав Симона-Петра: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене дужче, ніж усі інші?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе». Ісус наказав йому: «Подбай про Моїх ягнят[73]».
16 І вдруге Він спитав його: «Симоне, Іоанів сину, чи ти Мене любиш?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я Тебе люблю». Ісус сказав: «Паси овець Моїх».
17 Ісус запитав Петра втретє: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене?» Петро засмутився від того, що Ісус утретє його спитав: «Чи любиш ти Мене?» Але відповів: «Господи, Ти все знаєш. Ти знаєш, що я Тебе люблю».
І сказав тоді Ісус: «Подбай про овець Моїх.
І сказав тоді Ісус: «Подбай про овець Моїх.
18 Істинно кажу тобі: коли ти був молодий, ти вдягався сам і йшов, куди тобі заманеться, та постарівши, простягатимеш руки свої і хтось інший одягатиме тебе й вестиме туди, куди ти не схочеш».
19 Сказав Він це, щоб вказати, якою смертю Петро загине, щоб принести Славу Господу. Після цих слів Ісус звернувся до Петра: «Іди за Мною».
20 Петро озирнувся й побачив, що за ними йшов улюблений учень Ісуса, той, що під час вечері нахилився до Нього й спитав: «Господи, хто ж той, що зрадить Тебе?»
21 Тож, побачивши його, Петро спитав Ісуса: «Господи, а з ним що буде?»
22 Ісус відповів йому: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього? Ти йди за Мною!»
23 Чутка про те, що той учень не помре, розійшлася поміж браттями. Але Ісус не казав, що той учень не помре. Він лише сказав: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього?»
24 Саме цей учень і свідчить про все, він же й написав це, і ми знаємо, що свідчення це правдиве.
25 Багато ще чого Ісус здійснив, і якщо про все написати докладно, то книг було б стільки, що цілий світ, я думаю, не вмістив би всього написаного.
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Євангелія від св. Івана, 21 глава. Сучасний переклад.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.