Псалмів

Блаженний чоловік, який не взяв участі в раді безбожних, не став на дорогу грішних і не сів на престолі з губителями,

але його бажання — в Господньому законі, і над Його законом він роздумуватиме вдень і вночі.

Він буде, як дерево, посаджене біля потоків води, яке приноситиме свій плід у свою пору, і листя якого не опадатиме. Він у всьому, що тільки буде робити, матиме успіх.

Не так у безбожних, не так! Вони — наче пил, що вітер його змітає з поверхні землі.

Тому-то і безбожні не піднімуться на суді, ні грішники — на раді праведних.

Адже Господь знає дорогу праведних, а дорога безбожних загине.

Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?

Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа.
(Музична пауза).

Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.

Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.

Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.

Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,

щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.

Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.

Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.

Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті.

Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.

Псалом Давида, коли він утікав з-перед обличчя свого сина Авесалома.

Господи, чому стало так багато тих, які спричиняють мені біль? Як багато повстає проти мене!

Багато кажуть моїй душі: Нема йому спасіння в його Бозі.
(Музична пауза).

А Ти, Господи, є моїм заступником, моєю славою; Ти — Той, Хто підносить мою голову.

Своїм голосом заволав я до Господа, і Він мене вислухав зі Своєї святої гори.
(Музична пауза).

Я заснув, виспався і прокинувся, бо Господь допоможе мені.

Тож не побоюся я й десятків тисяч людей, які звідусіль разом нападають на мене.

Підіймись, Господи, спаси мене, мій Боже, бо Ти розгромив усіх, хто безглуздо ворогував зі мною, розтрощив зуби грішників.

Спасіння — від Господа; Твоє благословення — на Твоєму народі.

На закінчення псалмів. Пісня Давида.

Коли я закликав, вислухав мене Бог моєї праведності. В утисках Ти послав мені полегшення. Помилуй мене і вислухай мою молитву.

Людські сини! Доки будете твердосерді? Чому любите безумне і прагнете омани?
(Музична пауза).

Знайте, що Господь зробив дивовижне для Свого побожного. Господь мене вислухає, коли я до Нього покличу.

Гнівайтеся, та не грішіть. [Про що] роздумуєте у ваших серцях, у тому кайтеся на ваших постелях.
(Музична пауза).

Принесіть жертву праведності й надійтеся на Господа.

Багато хто запитує: Хто нам покаже добро? А на нас позначилося світло Твого обличчя, Господи.

Ти послав радість моєму серцю: Від [плоду] пшениці, винограду й оливки вони збагатилися.

У спокої я відразу засинаю і сплю, бо Ти, Господи, єдиний дав жити мені в надії.

На закінчення. Про ту, яка успадкує. Псалом Давида.

Господи, вислухай мої слова, зверни увагу на моє голосіння.

Прислухайся до голосу мого благання, мій Царю і мій Боже, бо я, Господи, буду молитися до Тебе.

Вранці Ти почуєш мій голос, — вдосвіта я стану перед Тобою, і [Ти зглянешся].

Адже Ти — Бог, Який не може погодитися з беззаконням, і не поселиться біля Тебе той, хто чинить зло.

Порушники закону не встоять перед Твоїми очима: Ти не злюбив усіх, які чинять беззаконня,

і вигубиш усіх, котрі говорять неправду. Кровожерною та підступною людиною гидує Господь.

Я ж, за Твоїм великим милосердям, увійду до Твого дому, поклонюся до Твого святого храму — у Твоєму страсі.

Господи, заради моїх ворогів веди мене Своєю праведністю, Ти вирівняй переді мною Свою дорогу.

Адже на їхніх устах немає правди; їхнє серце — нікчемне; їхнє горло — відкрита могила; вони своїми язиками вчинили обман.

Суди їх, Боже, хай відступляться від своїх задумів; за їхню велику безбожність відкинь їх, бо вони вчинили Тобі велику прикрість, Господи.

А всі, які надіються на Тебе, хай відчують радість. Вони веселитимуться повік, а Ти поселишся між ними. І будуть Тобою хвалитися всі ті, хто любить Твоє Ім’я, —

бо Ти поблагословиш праведного. Господи, Ти наче щитом милості увінчав нас.

На закінчення між піснями — для восьмої. Псалом Давида.

Господи, не карай мене у Своєму гніві, не картай мене, коли Ти обурений.

Помилуй мене, Господи, бо я безсилий. Зціли мене, Господи, бо мої кості здригаються,

і душа моя дуже занепокоєна. А Ти, Господи, доки ще?

Повернися, Господи, визволи мою душу, спаси мене задля Свого милосердя.

Адже в смерті немає того, хто пам’ятає про Тебе! І в аді хто Тебе прославлятиме?

Я стомився від свого стогону; щоночі ставатиме мокрим ліжко моє, — своїми сльозами я обливатиму постіль свою.

Моє око здригнулося від гніву, я зістарівся через усіх своїх ворогів.

Відступіть від мене всі ті, які чините беззаконня, бо Господь прислухався до голосу мого ридання,

Господь почув моє благання, і Господь прийняв молитву мою.

Хай посоромляться і сильно занепокояться всі мої вороги, хай відвернуться і миттю нехай соромом покриються.

Псалом Давида, який він заспівав Господу в справі веніаминця Хусія.

Господи, мій Боже, Тобі я довірився. Спаси мене від усіх, хто мене переслідує, і визволи мене,

щоби хтось із них мою душу не схопив, наче лев, — коли немає того, хто би міг викупити чи спасти.

Господи, Боже мій, коли я це вчинив, коли в моїх руках неправедність,

коли я помстився тим, які заподіяли мені зло, то нехай упаду, спустошений моїми ворогами,

нехай тоді ворог переслідує мою душу, нехай схопить і затопче в землю життя моє і славу мою нехай кине в пилюку.
(Музична пауза).

Підіймись, Господи, у Своєму гніві, підведись у славі в околицях моїх ворогів, підведися, Господи, Боже мій, згідно з постановою, яку Ти заповів;

Тебе оточить збір народів, і над ним повернися на висоту.

Господь судить народи! Суди мене, Господи, за моєю праведністю, за моєю невинністю, яка є в мені.

Нехай назавжди промине злоба грішників, а праведного Ти поведеш. Боже, Ти досліджуєш серця й утроби.

Праведна поміч моя — від Бога, Який спасає щирих серцем.

Бог — то праведний і сильний суддя, Він довготерпеливий і не виявляє Свого гніву щодня.

Та якщо не навернетеся, Він приготує Свій меч. Він натягнув тятиву Свого лука, — приготовив його,

і до нього Він налаштував знаряддя смерті — заготовив Свої стріли для запеклих.

Ось у такому неправедність терпить муки родів: вона завагітніла болем і породила беззаконня.

Він вирив рів, поглибив його, та сам упаде в яму, яку зробив.

Його біль повернеться на його ж голову, і його неправда вилізе йому на тім’я.

Я ж прославлятиму Господа за Його справедливість, буду оспівувати Ім’я Всевишнього Господа.

На закінчення. Над виноградним давилом. Псалом Давида.

Господи, Господи наш! Яке величне Твоє Ім’я на всій землі! Велич Твоя піднялася вище небес.

З уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу задля Своїх ворогів, щоби знищити ворога і мстивого.

Коли я погляну на небо — діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти заснував, —

хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?

Ти зробив її дещо меншою за ангелів, Ти увінчав її славою і честю.

І поставив Ти його над ділами рук Своїх, усе підкорив йому під ноги:

усіх овець і биків, а також польових тварин,

небесних птахів, морських риб, що носяться морськими глибинами.

Господи, Господи наш! Яке величне Твоє Ім’я на всій землі!

На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида.

Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.

Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.

Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності.

Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний.

Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків.

У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них.

А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол,

Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.

Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках.

Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.

Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння,

бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих.

Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті,

щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм.

Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили.

Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук.
(Пісня під час музичної паузи).

Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога.

А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди.

Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою.

Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди.
(Музична пауза).

Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках?

Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали.

Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе.

Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема.

Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами.

Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха.

Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль.

Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним.

Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його.

Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними.

Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити.

А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних.

Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту?

А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті.

Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде.

Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі.

Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця,

щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.

На закінчення. Псалом Давида. Я на Господа покладаю надію. Як же ви можете казати моїй душі: Втікай у гори, як той горобець?

Ось грішники натягнули тятиву лука, приготовили в сагайдаку стріли, щоб у темряві перестріляти довірливих серцем.

Адже вони зруйнували те, що Ти впорядкував. А що зробив праведний?

Господь у Своєму святому храмі, Господь — Його престол на небі. Його очі споглядають на бідного, Його повіки стежать за людськими синами.

Господь досліджує праведного і безбожника, а той, хто любить неправедність, ненавидить свою душу.

Він, наче дощ, пошле пастки грішникам; вогонь, сірка та нищівний вітер — це частка їхньої долі.

Бо праведний Господь, Він полюбив праведність, і Його обличчя споглядає праведність.

На закінчення — для восьмої. Псалом Давида.

Господи, спаси мене, бо зник праведний, бо рідко зустрінеш правду між людськими синами.

Кожний говорив пусте своєму ближньому, у серця зрадливі уста, — в серці вони говорили [зло].

Нехай знищить Господь усі зрадливі уста і зухвалий язик

тих, які говорять: Величаймо наш язик, і уста наші — при нас! Хто наш володар?

Задля страждань жебраків та стогону убогих підіймуся нині, — говорить Господь, — пошлю спасіння і відкрито скажу про це.

Господні слова — чисті слова, очищене вогнем срібло, випробуване в землі — сім разів очищене.

Ти, Господи, збережеш нас та охоронятимеш нас і від цього роду й навіки.

Довкола кружляють безбожники, та зі Своєї висоти Ти подбав про людських синів.

На закінчення. Псалом Давида. Господи, доки Ти зовсім не звертатимеш на мене уваги? Доки відвертатимеш Своє обличчя від мене?

Доки буду нагромаджувати роздуми в моїй душі й увесь день складати скорботи в моєму серці? Доки буде величатися мій ворог наді мною?

Зглянься і вислухай мене, Господи, Боже мій. Просвіти мої очі, щоби часом я не заснув смертним сном,

щоб не сказав мій ворог: Я його переміг! Ті, які мене цькують, зрадіють, якщо я спотикнуся.

Але я покладаю надію на Твоє милосердя, моє серце радітиме Твоїм спасінням. Заспіваю Господу, Який учинив мені добро, оспівуватиму Ім’я Господа Всевишнього.

На закінчення. Псалом Давида. Безумний у своєму серці сказав: Нема Бога! Вони піддалися розтлінню і стали огидними у своїх діяннях; нема того, хто би чинив добро, — навіть одного нема.

Господь поглянув із неба на людських синів, щоби побачити, чи є хтось здатний розуміти або такий, що шукає Бога.

Усі збилися з дороги, усі стали непридатними; нема такого, хто робив би добро, нема ні одного. [Їхня гортань — гріб відкритий; своїми язиками кажуть неправду. Отрута зміїна — під їхніми язиками; їхні уста повні прокляття і гіркоти. Їхні ноги швидкі, щоби проливати кров. На їхніх дорогах — руїни й нещастя; шлях миру їм невідомий. Немає Божого страху перед їхніми очима].

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня? Ті, які поглинають мій народ, як хліб, але до Господа не закликали?

Там, де страху не було, вони жахнулися від страху, адже Бог — із праведним родом.

Ви зганьбили раду убогого, однак Господь є його надією.

Хто принесе Ізраїлеві спасіння із Сіону? Коли Господь поверне полонених зі Свого народу, нехай зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

Псалом Давида. Господи, хто перебуватиме в оселі Твоїй, хто проживатиме на Твоїй святій горі?

Той, хто в досконалості ходить і чинить по правді, хто говорить правду у своєму серці;

хто не лукавив своїм язиком, не скоїв зла своєму ближньому і не зневажив своїх ближніх.

Він цурається лиходіїв, але звеличує тих, які бояться Господа: хто дає клятву своєму ближньому — і не порушує її,

хто срібла свого не віддавав на лихву і не брав хабарів супроти невинних. Хто робить так — не похитнеться повік.

Напис Давида на таблиці. Збережи мене, Господи, бо я на Тебе покладаю надію.

Я сказав Господу: Ти — мій Господь, і мого добра Ти не потребуєш.

Святим, які в Його землі, — в них Він дивовижним чином виконав усі свої прагнення.

Їхні немочі намножилися; після цього вони поспішили. Та я нізащо не скликатиму їхніх кривавих зборищ і своїми устами не згадаю їхніх імен.

Господь — частка мого спадку і моєї долі; Ти — Той, Хто відновить мою спадщину.

Наділи випали мені в найкращих місцях, тож спадок мій — найкращий.

Благословлятиму Господа, Який дарував мені здатність розуміти. До того аж до ночі мені давало настанови моє нутро.

Я завжди бачив Господа переді мною, адже Він — праворуч, поряд зі мною, щоб я не похитнувся.

Через це зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє буде охоплене надією,

бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму святому побачити тління.

Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї, у Твоїй правиці — радість навіки.

Молитва Давида. Господи, вислухай мою правду, зверни увагу на моє благання, прийми мою молитву з уст нелукавих.

Нехай вийде присуд для мене від Твого обличчя, нехай мої очі побачать праведність.

Ти випробував моє серце, навідав уночі. Ти випробував мене вогнем — і в мені не знайдено неправди.

Хай мої уста не розголошують людських справ, а я, задля слів Твоїх уст, уникав крутих доріг.

Спрямуй мої стопи на Свої стежки, щоб мої ноги не похитнулися.

Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене Своє вухо і почуй мої слова.

Ти, Який спасаєш тих, котрі надіються на Тебе, від тих, які чинять опір Твоїй правиці, пошли Свою дивовижну милість.

Охороняй мене, як зіницю ока. Ти збережеш мене під прикриттям Своїх крил

від обличчя безбожних, що завдають мені страждань. Мої вороги посягають на мою душу.

Вони позамикали свій жир, і їхні уста пихато заговорили.

Мене відкидають, тепер мене оточили, стежать своїми очима, щоби повалити мене на землю.

Схопили мене, наче лев, який чатує на здобич, як левеня, що проживає в лігвищі.

Устань, Господи, випереди їх, аби вони спіткнулися, спаси від безбожних мою душу, Твій меч — від ворогів Твоєї руки.

Господи, вкороти їхнє недовгочасне проживання на землі. Твоїми прихованими дарами наповнилося їхнє нутро; вони задоволені синами і решту залишили своїм дітям.

А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям, буду насиченим, коли з’явиться Твоя слава.

На закінчення; слуги Господнього Давида. Слова тієї пісні, якими він звернувся до Господа того дня, коли Господь врятував його від руки всіх його ворогів та від руки Саула.

Він сказав: Любитиму Тебе, Господи, моя сило.

Господь — моя надійна опора, мій притулок, мій Спаситель, мій Бог, моя допомога, — я надіятимусь на Нього! Він — мій захисник, ріг мого спасіння, мій заступник.

Із похвалою закличу я до Господа і буду врятований від моїх ворогів.

Охопили мене смертельні болі, бурхливі потоки беззаконня сильно збентежили мене.

Мене облягли звідусіль, оточили болі аду, попереду в мене — тенета смерті.

Та коли вони налягли на мене, я закликав до Господа, заволав до мого Бога. І Він зі Свого святого храму почув мій голос, — мій крик долинув до Нього, до Його вух.

І захиталася земля, стала тремтіти, а основи гір здригнулися й затряслися, тому що Бог прогнівився на них.

Піднявся дим у Його гніві, вогонь спалахнув від Його обличчя, вугілля зайнялося від Нього.

Він нахилив небо і зійшов, а під Його ногами — темрява.

І Він зійшов на херувимів і злетів, — понісся на крилах вітрів.

А темряву Він зробив Своєю заслоною, навкруги Нього — намет Його — води чорних повітряних хмар.

Від яскравого сяйва перед Ним розбіглися хмари, град і палаючий жар.

І загримів Господь з неба, — Всевишній подав Свій голос.

І Він пустив стріли, — і розпорошив їх; Він намножив блискавки, — і викликав у них замішання.

І від погрози Твоєї, Господи, від подиху гніву і Духа Твого прорвалися джерела вод, оголилися основи Всесвіту.

Він послав з висот, узяв мене і з могутніх потоків води витягнув мене.

Він мене врятує від могутніх моїх ворогів, від тих, хто ненавидить мене, адже вони стали сильнішими від мене.

Вони випередили мене в дні мого лиха, та Господь став мені опорою;

Він вивів мене на вільний простір, врятує мене, бо прихильний до мене. [Він мене спасе від моїх могутніх ворогів і від тих, які мене ненавидять].

Господь віддасть мені за моєю правотою, Він віддасть мені за чистотою моїх рук,

бо я ходив Господніми дорогами і не вчинив гріха перед моїм Богом.

Адже всі Його присуди — переді мною, і Його постанов я не відкинув від себе.

І я буду бездоганний з Ним, буду остерігатися мого беззаконня.

А Господь мені віддасть за моєю правотою, за чистотою моїх рук перед Його очима.

З праведним ти станеш праведний, із чоловіком невинним ти будеш невинний;

з вибраним ти будеш вибраний, із лукавим — за лукавством його.

Адже Ти спасеш покірних людей, а очі пихатих упокориш,

бо Ти, Господи, засвітиш мого світильника, Ти, Боже Мій, наповниш світлом мою темряву.

Адже в Тобі я врятуюся від випробування, і з моїм Богом я подолаю мур.

Він — Мій Бог, Його дорога бездоганна, Господні слова випробувані вогнем; Він — захисник усіх тих, які на Нього покладають надію.

Бо хто Бог, крім Господа? І хто Бог, крім нашого Бога?

Він — Бог, Який підперізує мене силою, бездоганною робить дорогу мою,

а мої ноги — стрункими, як у оленя. Він підіймає мене на висоти,

навчає мої руки до бою, — Він зробив мої руки бронзовим луком.

Ти послав мені захист і мій порятунок, Твоя правиця підтримала мене, Твої повчання повністю мене виправили, і Твої настанови — вони мене будуть навчати.

Ти розчистив піді мною дорогу для моїх кроків, — і мої ноги не стомилися.

Я гнатимуся за моїми ворогами, захоплю їх — і не повернуся, доки вони не загинуть.

Завдам їм поразки, вони не зможуть встояти — упадуть під мої ноги.

Ти підперезав мене силою для бою, повалив під мене і скував усіх тих, які повстають проти мене.

Ти показав мені спини моїх ворогів і вигубив тих, хто мене ненавидить.

Вони заволали, та не було рятівника, — до Господа, але Він їх не вислухав.

Рознесу їх, як порох на вітрі, вирівняю їх, наче глину на площі.

Ти визволиш мене від нарікань людей і поставиш мене головою народів. Люди, яких я не знав, послужили мені —

ледь почувши, — послухалися мене. А сини чужинців сказали неправду мені;

сини чужинців зістарілися і від своїх доріг стали каліками.

Нехай живе Господь! Хай буде благословенний мій Бог! Нехай звеличиться Бог мого спасіння!

Боже, Який мстишся за мене, що підкоряєш мені народи,

Який рятуєш мене від моїх запеклих ворогів, — Ти поставиш мене вище бунтівників, визволиш мене від неправедного чоловіка.

За це прославлятиму Тебе, Господи, серед народів, оспівуватиму Твоє Ім’я.

Він цілковито спасає Свого царя, виявляє милосердя Своєму помазанцю Давидові та його потомству навіки.

На закінчення. Псалом Давида. Небеса розповідають про Божу славу, а небозвід сповіщає про творіння Його рук.

День дневі передає вістку, а ніч ночі сповіщає знання.

Немає мови, немає слів, де би не чулися їхні голоси.

По всій землі пішло їхнє відлуння, і їхні слова — до кінців світу! У сонці Він поставив своє поселення:

воно, як наречений, котрий виходить зі своєї світлиці; радітиме, наче велетень, який біжить дорогою.

Воно виходить від крайнеба і добігає крайнеба, і ніхто не сховається від його теплоти.

Господній закон бездоганний, — він навертає душі. Господнє свідчення вірне, — воно робить мудрими дітей.

Господні постанови праведні, — вони звеселяють серце. Господня заповідь яскраво сяє, — вона дає світло очам.

Господній страх чистий — він перебуває навіки-віків. Господні присуди справедливі, праведні самі по собі,

їх бажають більше за золото і численні коштовні камені, вони солодші за мед і вощину.

Адже Твій раб виконує їх. В їх дотриманні — велика нагорода.

Проступки хто зрозуміє? Від таємних моїх очисти мене

і стримай Свого раба від чужих. Якщо не запанують вони наді мною, тоді буду непорочним, стану чистим від тяжкого гріха,

і слова моїх уст, і роздуми мого серця завжди будуть перед Тобою і Тобі до вподоби, Господи, — мій помічник і мій викупитель!

На закінчення. Псалом Давида. Нехай почує тебе Господь у день смутку, — захистить тебе Ім’я Бога Якова.

Нехай пошле тобі поміч зі святині й нехай допоможе тобі із Сіону.

Нехай згадає кожну твою жертву і прийме твоє всепалення.
(Музична пауза).

Нехай дасть тобі за твоїм серцем і здійснить кожний твій задум.

Ми радітимемо Твоїм спасінням і будемо звеличені Ім’ям нашого Бога. Нехай Господь виконає всі твої прохання.

Тепер я дізнався, що Господь спас Свого помазанця. Він вислухає його зі Свого святого неба, — спасіння в силі Його правиці.

Одні хваляться колісницями, інші — кіньми, а ми будемо величатися Ім’ям Господа, нашого Бога.

Їх спутали, і вони попадали, а ми встали і випрямилися.

Господи, спаси Свого царя і вислухай нас того дня, коли ми волатимемо до Тебе.

На закінчення. Псалом Давида. Господи, цар буде веселитися Твоєю силою і дуже радітиме Твоїм спасінням.

Ти дав йому те, що його душа бажала, і не відмовив у проханні його вуст.
(Музична пауза).

Бо Ти випередив його благословенням добра, поклав на його голову вінець із дорогоцінного каміння.

Він просив у тебе життя, і Ти дав йому довготривалі дні навіки-віків.

Його велика слава — у Твоєму спасінні, Ти наділив його славою та величчю.

Ти даси йому благословення навіки-віків, ощасливиш його радістю Своєї присутності.

Бо цар надіється на Господа, і завдяки милості Всевишнього він не похитнеться.

Нехай Твоя рука всіх Твоїх ворогів досягне, нехай Твоя правиця знайде всіх тих, які Тебе ненавидять.

Ти зробиш з них наче вогненну піч на час Своєї присутності. Господь потривожить їх у Своєму гніві, — їх пожере вогонь.

Ти знищиш із землі їхній плід — їхніх нащадків з-посеред людських синів.

Бо вони замислили проти Тебе зло, прийняли рішення, яке не зможуть здійснити.

Адже Ти змусиш їх до втечі; на тих, які залишаться, Ти приготуєш їхнє обличчя.

Підіймися вгору Своєю силою, Господи. А ми будемо співати і славити могутність Твою.

На закінчення. Про ранкове заступництво. Псалом Давида.

Боже, Боже мій! Вислухай мене. Чому Ти мене покинув? Слова моїх переступів далекі від мого спасіння.

Боже мій, я волатиму вдень, — Ти не почуєш, вночі — і це для мене не буде безумністю.

Ти ж, хвало Ізраїля, живеш у святому.

На Тебе надіялися наші батьки; вони покладали надію, — і Ти їх спас.

Бо до Тебе кликали — і спаслися; на Тебе надіялися — і не були засоромлені.

Я ж не людина, а черв’як, — посміховисько в людей і погорда для народу.

Усі ті, які мене бачили, насміхалися з мене, шепотіли губами і похитували головами:

він покладав надію на Господа, то нехай його спасе; нехай його визволить, коли він Йому любий!

Але ж Ти — Той, Хто вивів мене з лона, Ти — надія моя від грудей моєї матері.

Тобі я був відданий від лона, — від лона моєї матері Ти — мій Бог!

Не відходь від мене, бо скорбота близько, а помічника немає.

Багато бичків обступило мене, вигодувані бики оточили мене.

Вони розкрили на мене свою пащу, наче лев, що хапає і ричить.

Я розлився, як вода, і всі мої кості розсипалися; наче віск зробилося моє серце, що тане в моєму нутрі.

Моя сила висохла, як глиняний черепок, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти звів мене.

Мене обступило багато псів, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги.

[Вони порахували] всі мої кості, і вони придивлялися та спостерігали за мною.

Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереб.

Ти ж, Господи, не віддаляй допомоги [Своєї від мене], будь готовий заступитися за мене.

Спаси мою душу від меча і мою єдинородну — від собачої лапи.

Спаси мене з пащі лева і мою смиренність — від рогів однорогів.

Сповіщу Твоє Ім’я моїм братам, серед церкви оспівуватиму Тебе.

Ви, що боїтеся Господа, хваліть Його! Усі нащадки Якова, прославте Його! Хай бояться Його всі нащадки Ізраїля!

Адже Він не погордував і не знехтував молитвою бідного, і не відвернув Свого обличчя від мене, а коли я закликав до Нього, то Він вислухав мене.

Тобі моя хвала на великому зібранні; я засилатиму свої молитви перед тими, хто Його боїться.

Будуть їсти убогі й наситяться; будуть хвалити Господа ті, хто Його шукає. Їхні серця житимуть навіки-віків.

Усі кінці землі згадають і повернуться до Господа; усі сімейства народів поклоняться перед Тобою.

Адже царство — воно Господнє, і Він панує над народами.

Наситилися і поклонилися всі багачі землі; перед Ним припадуть усі, які сходять у землю. А моя душа живе для Нього.

І мої нащадки будуть служити Йому. Про майбутнє покоління сповіститься Господу,

вони звіщатимуть про Його праведність народові, що має народитися, — бо так встановив Господь.

Псалом Давида. Господь турбується про мене як пастир, — я ні в чому не матиму недостатку.

На зелених лугах — там Він мене оселив, при тихих водах піклувався мною;

мою душу навернув, провів мене стежками правди заради Свого Імені.

Коли я піду навіть серед смертної тіні, не злякаюся зла, бо Ти зі мною. Твій жезл і Твій посох — вони втішили мене.

Ти приготував переді мною трапезу в присутності тих, які мене тривожили. Ти намастив мою голову олією, Твоя п’янка чаша — найкраща.

І Твоє милосердя супроводжуватиме мене в усі дні мого життя, і я поселюся в Господньому домі на довгі дні.

Псалом Давида. У перший день тижня.
Земля і все, що наповняє її, Усесвіт і всі ті, які живуть у ньому, — вони Господні.

Він заснував її на морях і на ріках облаштував її.

Хто вийде на гору Господню, і хто стане на Його святому місці?

Той, у кого руки невинні й серце чисте, хто не прив’язав до марного свою душу і підступно не клявся своєму ближньому.

Такий отримає благословення від Господа і милосердя від Бога, свого Спасителя.

Це покоління тих, які шукають Його, — шукають обличчя Бога Якова.
(Музична пауза).

Відчиніть брами, ви, володарі, підніміться, вічні брами, і ввійде Цар слави.

Хто Він — Цар слави? Це Господь — могутній і сильний, Господь, могутній у битві.

Відчиніть брами, ви, володарі, підніміться, вічні брами, — і ввійде Цар слави.

Хто Він — Цар слави? Господь сил — ось Хто Цар слави.

Псалом Давида. Господи, до Тебе підношу я мою душу, Мій Боже,

на Тебе я надіюся. Хай не буду засоромлений і хай не поглузують з мене мої вороги.

Адже всі ті, хто з нетерпінням очікує Тебе, не будуть засоромлені. Нехай будуть посоромлені ті, які без причини чинять беззаконня.

Господи, відкрий мені дороги Свої — навчи мене ходити Твоїми стежками.

Провадь мене згідно зі Своєю правдою і навчай мене, бо Ти — Бог, Спаситель мій, і я Тебе з нетерпінням очікую весь день.

Господи, згадай Своє милосердя і Свою милість, бо вони одвічні.

Не згадай гріхів моєї молодості й мого незнання, а за Своїм милосердям і через Свою доброту згадай мене, о Господи.

Господь — добрий і праведний, тому видасть закон для тих, які грішать у дорозі.

Він поведе лагідних у суді й навчить сумирних Своїх шляхів.

Для тих, хто шукає Його завіту і Його свідчень, усі Господні дороги — це милосердя і правда.

Задля Твого Імені, Господи, і мій гріх простиш, — бо їх багато.

Хто та людина, що боїться Господа? Дасть Він закон йому на тій дорозі, яку обрав.

Її душа перебуватиме в добрі, а нащадки її успадкують землю.

Господь — сила тих, які Його бояться [і Господнє Ім’я — для тих, які бояться Його], а Його завіт, — щоби дати їм знання.

Мої очі постійно звернені до Господа, бо Він вирве стопи мої з пастки.

Поглянь на мене і помилуй мене, бо я — самотній і нещасний.

Помножилася журба мого серця. Виведи мене з моїх бід.

Поглянь на моє приниження, на мою біду і прости всі мої гріхи.

Подивися на моїх ворогів, бо їх стало багато, і вони неправедною ненавистю зненавиділи мене.

Збережи мою душу і спаси мене, щоб я не був засоромлений, бо я на Тебе надіюся.

Невинні й праведні приєдналися до мене, адже я з нетерпінням очікував Тебе, Господи.

Боже, визволи Ізраїля від усіх його страждань.

Псалом Давида. Розсуди мене, Господи, бо у своїй невинності я ходив, і в надії на Господа не похитнуся.

Досліди мене, Господи, і випробуй мене, очисти вогнем моє нутро і моє серце,

бо Твоя милість — перед моїми очима, і мені приносить задоволення Твоя правда.

Я не сидів у раді безумних і не ходив зі злочинцями.

Зібрання тих, які роблять лукаве, я зненавидів, і не сяду з безбожними.

Я з невинними вмию свої руки і обійду Твій жертовник, Господи,

щоби почути голос хвали і сповістити про всі Твої чудеса.

Господи, я полюбив красу Твого дому, місце перебування Твоєї слави.

Не погуби моєї душі з безбожними і мого життя з кровожерними людьми.

На їхніх руках є беззаконня, а їхня правиця повна хабарів.

Я ж ходив у моїй невинності. Визволи мене і помилуй мене,

адже моя нога стала на праведний шлях. На зібраннях благословлятиму Тебе, Господи.

Псалом Давида. Перед помазанням.
Господь — моє Світло і мій Спаситель. Кого мені боятися? Господь — Захисник мого життя. Кого мені лякатися?

Коли підступали до мене злочинці, щоб їсти моє тіло, — гнобителі й мої вороги, — вони знемагали і падали.

Якщо проти мене підніметься табір, моє серце не злякається. Якщо проти мене виникне війна, я [на Нього] буду надіятися.

Одного просив я в Господа, одного буду прагнути: щоб упродовж усього мого життя я перебував у Господньому домі, бачив Господню красу й оглядав Його храм.

Бо в день моєї недолі Він сховав мене в наметі, — Він заховав мене в потаємному місці Свого намету, підняв мене на скелю.

І ось тепер Він підніс угору мою голову на моїх ворогів. Тож я обійшов і в Його наметі приніс жертву хвали. Я буду співати і грати Господу.

Почуй, Господи, мій голос, яким я кликав, помилуй мене і вислухай мене.

Моє серце сказало Тобі: [Буду шукати Господа; шукало Тебе моє обличчя]. Тож я, Господи, шукатиму Твого обличчя!

Не відверни від мене Свого обличчя, не відвертайся від раба Свого в гніві. Будь моїм помічником, не покинь мене і не залиши мене, Боже, Спасителю мій!

Адже мій батько і моя мати залишили мене, а Господь мене прийняв.

Господи, визнач законом дорогу Свою, — задля моїх ворогів веди мене прямою стежкою.

Не видай мене людям, моїм гнобителям, бо проти мене повстали неправедні свідки, і несправедливість сама себе ввела в оману.

Я ж маю віру побачити Господні блага на землі живих.

Із нетерпінням чекай на Господа! Будь мужнім, нехай зміцняється серце твоє — з нетерпінням очікуй Господа!

Псалом Давида. До Тебе, Господи, я покликав: мій Боже, не будь безмовним до мене, щоб Ти не мовчав до мене, і я не уподібнився до тих, які сходять у могилу.

Почуй голос мого благання, коли я молюся до Тебе, коли я підношу свої руки до Твого святого храму.

Не зачисли моєї душі до громади грішників і не вигуби мене з тими, які чинять несправедливість, з тими, котрі мирно говорять зі своїми ближніми, а в їхніх серцях — зло.

Віддай їм згідно з їхніми ділами, за їхніми злочинними діями. Відплати їм згідно з ділами їхніх рук. Дай їм їхню відплату.

Адже вони не збагнули Господніх дій та діл Його рук. Ти їх знищиш і більше їх не відновиш.

Благословенний Господь, бо Він почув голос мого благання.

Господь — мій помічник і мій оборонець. На Нього моє серце поклало надію, і Він мені допоміг, — моє тіло віджило. Тож я добровільно прославлятиму Його.

Господь — сила народу Свого, рятівник, оборонець Свого помазанця.

Спаси Свій народ, поблагослови Свій спадок: паси їх і возвелич їх навіки!

Псалом Давида. На свято шатра.
Принесіть Господу, Божі сини, принесіть Господу молодих баранів, принесіть Господу славу і честь!

Віддайте Господу славу Його Імені, поклоніться Господу в Його святому дворі.

Господній голос над водами, Бог слави загримів, Господь — над великими водами.

Господній голос могутній, Господній голос величний.

Голос Господа такий, що валить кедри, — Господь повалить ліванські кедри;

Він зробить їх маленькими, наче теля [ліванське]; і улюблений — наче молодий одноріг.

Голос Господа такий, що ділить полум’я вогню,

голос Господа такий, що потрясає пустелю, — Господь потрясе Кадиську пустелю.

Голос Господа такий, що дає силу оленям, оголює діброви. У Його храмі все віддає Йому славу.

Господь перебуватиме у водних потоках, і Господь сходить як цар навіки.

Господь дасть силу Своєму народові, Господь поблагословить Свій народ миром.

На закінчення. Псалом Давида. Пісня при оновленні дому.

Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене підняв і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.

Господи, Боже мій, я закликав до Тебе, і Ти зцілив мене.

Господи, Ти вивів мою душу з аду, — Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.

Співайте Господу, праведні Його, прославляйте пам’ять Його святині.

Адже гнів у спалаху Його люті, а життя — у Його волі: ввечері вселиться плач, а на ранок — радість.

Я сказав у своєму добробуті: Повік не захитаюся!

Господи, якщо Твоя воля, дай силу моїй красі. Ти ж відвернув Своє обличчя, — і я стривожився.

Господи, я кликатиму до Тебе і помолюся до мого Бога.

Яка користь від моєї крові, коли я закінчу зотлінням? Хіба буде прах прославляти Тебе, чи проголошуватиме він Твою правду?

Господь почув і помилував мене, Господь став моїм помічником.

Ти мій плач обернув мені на спів, Ти роздер на мені верету, а підперезав мене радістю,

щоб моя слава співала Тобі, і не тужитиму. Господи, Боже мій, я славитиму Тебе вічно.

На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.

Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.

Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.

Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.

Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.

У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.

Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.

Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;

Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.

Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.

Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.

Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.

Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,

бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.

Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.

У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.

Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.

Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.

Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.

Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!

Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.

Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.

Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.

Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.

Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!

Псалом Давида. Повчання. Блаженні ті, кому прощено беззаконня і кому покрито гріхи.

Блаженний чоловік, якому Господь не порахує гріха, і в чиїх устах немає підступу.

Оскільки я замовк, мої кості зістарілися від того, що я стогнав увесь день.

Вдень і вночі тяжіла наді мною Твоя рука; коли мене прошило терня, я став зовсім нещасний.
(Музична пауза).

Я усвідомив свій гріх і не приховав свого беззаконня, а сказав: Я признався Господу у своєму беззаконні. І Ти простив провину мого [серця].
(Музична пауза).

За це буде молитися до Тебе всякий праведний у відповідний час, тож навіть у велику повінь води не наблизяться до нього.

Ти для мене — притулок від утисків, що обсіли мене. Радосте моя, визволи мене від тих, які оточили мене.
(Музична пауза).

Навчу тебе і наставлю тебе на ту дорогу, якою маєш іти; зосереджу на тобі Свій погляд.

Не будьте, як кінь та осел, які не мають розуму, челюсті яких треба загнуздати вуздечкою і намордником, коли до тебе не підходять.

Численні болячки в грішника, а того, хто покладає надію на Господа, оточуватиме милість.

Веселіться в Господі, радійте, праведні, величайтеся всі, у кого щире серце!

Псалом Давида. Радійте в Господі, праведні, бо праведним личить хвала.

Прославляйте Господа на гуслах, співайте Йому в супроводі десятиструнного інструмента.

Співайте Йому нову пісню, співайте гарно, з радісними окликами.

Бо Господнє слово праведне, і всі Його діла вірні.

Він любить милосердя і справедливість, Господньою милістю наповнена земля.

Господнім словом непорушно встановлені небеса і подихом Його уст — уся їхня сила.

Він збирає води морські, ніби в бурдюк, і безодню складає в сховища.

Нехай уся земля боїться Господа, хай дрижать перед Ним усі, хто заселяє світ.

Адже Він сказав — і сталося, Він звелів — і було створене.

Господь руйнує наміри людей, відкидає задуми народів і відкидає наміри володарів.

А Господня постанова залишається навіки; задуми Його серця — з роду в рід.

Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, — народ, якого Він обрав собі в спадщину.

Господь поглянув з неба і побачив усіх людських синів.

Зі Своєї приготованої оселі Він глядить на всіх жителів землі.

Той, Хто створив їхні серця, — кожному зокрема, — знає всі їхні діла.

Царя не захистить велике військо, і велетня не спасе його могутня сила.

Кінь ненадійний для спасіння, — його велика сила не спасе.

Адже очі Господні на тих, які бояться Його, котрі покладають надію на Його милосердя,

щоби спасти їхні душі від смерті, прогодувати їх під час голоду.

Наша душа очікує Господа, бо Він — наш помічник і оборонець, —

в Ньому розвеселиться наше серце, і на Його святе Ім’я ми надіємося.

Господи, Твоє милосердя нехай буде на нас, оскільки ми на Тебе покладаємо надію.

Псалом Давида, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом. Той його відпустив, і він пішов.

Величатиму Господа повсякчас, — хвала Його постійно на моїх устах.

Господом буде хвалитися моя душа. Хай почують лагідні й розвеселяться.

Звеличуйте Господа зі мною, тож разом прославимо Його Ім’я.

Я шукав Господа, і Він вислухав мене, і визволив мене від усіх моїх поневірянь.

Підійдіть до Нього і просвітіться, і ваші обличчя не будуть засоромлені.

Цей убогий заволав — і Господь почув його, — спас його від усіх його бід.

Господній ангел отабориться навкруги тих, які бояться Його, — і визволить їх.

Скуштуйте й побачите, що добрий Господь. Блаженний чоловік, що покладає на Нього надію.

Бійтеся Господа, Його святі, адже ті, хто боїться Його, не мають недостатку.

Багатії стали бідними та голодними, а ті, хто шукає Господа, не будуть позбавлені жодних благ.
(Музична пауза).

Прийдіть, діти, послухайте мене, і навчу вас Господнього страху:

Хто та людина, яка бажає жити, якій любо бачити добрі дні?

Тож утримай свій язик від зла і свої уста, щоб не говорили лукаве.

Відвернися від зла і роби добро, шукай миру і постійно прямуй до нього.

Господні очі звернені на праведних, а Його вуха — на їхні благання.

Але обличчя Господнє — проти тих, які чинять зло, щоб вигубити із землі пам’ять про них.

Праведні закликали — і Господь почув та визволив їх від усіх їхніх бід.

Господь близький до тих, чиї серця в скорботі, і спасе лагідних духом.

Багато скорбот у праведних, та від них усіх визволить їх [Господь].

Господь оберігає всі їхні кості, жодна з них не буде поламана.

Смерть грішників погана, і ті, які ненавидять праведного, — грішать.

Господь викупить душі Своїх рабів, і не зроблять помилки всі ті, котрі на Нього покладають надію.

Псалом Давида. Господи, учини суд над тими, котрі кривдять мене, побори тих, які воюють зі мною.

Візьми зброю та щит і підіймись мені на допомогу.

Витягни меча і перепини тих, які мене переслідують. Скажи моїй душі: Я — твоє спасіння.

Хай посоромляться й зазнають стиду ті, які дошукуються моєї душі, хай обернуться назад і покриються ганьбою ті, котрі виношують проти мене зло.

Хай стануть вони, як порох, який розносить вітер, — нехай прожене їх Господній ангел.

Нехай їхня дорога покриється темрявою і стане ковзкою, нехай ангел Господній їх переслідує.

Однак вони даремно наставили на мене свою згубну пастку, безпідставно дорікали моїй душі.

Нехай накриє їх сітка, про яку не знають, нехай їх схопить капкан, який самі прикрили, хай попадуться в ті ж тенета.

А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися своїм Спасителем.

Усі мої кості скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з рук тих, які сильніші за нього, а вбогого і нужденного — від тих, які його грабують.

Піднялися фальшиві свідки й стали допитувати мене про те, чого я не знав.

Відплатили мені злом за добро, осиротили душу мою.

А я, коли вони тривожили мене, одягався в мішковину, упокорював свою душу постом; тож моя молитва повернеться в моє нутро.

Я піклувався про кожного з них, як про друга, як про свого брата, і впокорювався — як той, хто ридає і сумує.

Вони ж з мене глузували, зійшлися, зібрали на мене кари, а я не знав; розділилися і не покаялися.

Цькували мене, глузливо висміювали, скреготали на мене своїми зубами.

Господи, коли Ти зглянешся? Відведи мою душу від їхнього злодіяння, мою єдину — від левів.

Я прославлятиму Тебе, Господи, на багатолюдному зібранні, оспівуватиму Тебе перед великим народом.

Не дай потішитися наді мною тим, які безпідставно ворогують проти мене, котрі без причини мене ненавидять і переморгуються очима:

бо зі мною вони говорять мирно, а в гніві задумують зраду.

Порозкривали на мене свої уста й сказали: Добре, добре! Побачили наші очі!

Ти побачив, Господи, тож не промовчи. Господи, не відступи від мене.

Устань, Господи, і зваж на мій суд і мою справу, Боже мій і Господи мій!

Суди мене за Своєю праведністю, Господи, Боже мій, аби не насміхалися наді мною

і не говорили у своїх серцях: Добре, добре нашій душі! Хай не скажуть: Ми проковтнули його!

Хай застидаються і засоромляться разом ті, які радіють з мого лиха, хай одягнуться в стид і сором ті, які вихваляються переді мною.

Хай радіють і веселяться ті, які бажають справедливості щодо мене, і хай завжди говорять ті, котрі бажають миру Своєму рабові: Тож буде звеличений Господь!

І язик мій буде навчатися Твоєї праведності та як віддавати весь день Тобі хвалу.

На закінчення. Псалом Господнього раба Давида.

Порушник закону вмовляє себе на гріх; нема Божого страху перед його очима.

Адже він поблажливо поставився до себе, аби не викрити свого беззаконня і не зненавидіти його.

Слова його уст — беззаконня і підступ; він не забажав зрозуміти, як чинити добро.

На своєму ліжку він думав про беззаконня, пустився на всяку недобру дорогу, не зненавидів зла.

Господи, Твоя милість на небі, а правда Твоя сягає до хмар.

Твоя праведність — наче Божі гори, Твої суди — глибока безодня. Господи, Ти спасаєш людей і тварин.

Як намножив Ти Свою милість, о Боже! Людські сини покладаються на захист Твоїх крил.

Вони оп’яніють від щедрот Твого дому, — Ти потоком Твоїх солодощів їх напоїш.

Бо в Тебе — джерело життя; у Твоєму світлі ми побачимо світло.

Продовж милість Свою до тих, які Тебе знають, і праведність Свою до тих, котрі праведні серцем.

Хай не наблизиться до мене нога гордого, і рука грішного хай не захитає мене.

Там упали ті, які чинять беззаконня, їх викинули геть — і не можуть вони встати.

Псалом Давида. Не заздри тим, які лукаве роблять, не наслідуй тих, котрі чинять беззаконня, —

бо, як трава, швидко засохнуть вони і скоро зів’януть, немов зелені пагони.

Надійся на Господа, роби добро і населяй землю, — і будеш користатися її багатством.

Веселися в Господі, і Він задовольнить прохання твого серця.

Відкрий Господу свою дорогу, покладися на Нього, а Він потурбується:

виведе твою правду, наче світло, і твій вирок, наче полудень.

Підкорися Господу й благай Його. Не заздри тому, кому добре ведеться на його дорозі, — людині, яка чинить переступ.

Стримайся від люті й залиши гнів; не піддавайся потягові чинити лукаве.

Адже ті, які чинять переступ, будуть вигублені, а ті, котрі з нетерпінням очікують Господа, — тільки вони успадкують землю.

Ще трохи — і не буде грішника; шукатимеш його місце — і не знайдеш.

А лагідні успадкують землю і будуть насолоджуватися великим миром.

Грішник буде слідкувати за праведним і скреготатиме на нього своїми зубами.

Та Господь буде сміятися з нього, бо наперед бачить, що настане його день.

Грішники оголили меч, натягнули тятиву свого лука, щоби вразити бідного й убогого, щоби знищити праведних серцем.

Але їхній меч нехай прошиє їхнє ж серце, а їхні луки хай будуть поламані.

Краще мале для праведного, ніж велике багатство для грішника.

Адже сила грішників пропаде, а праведних Господь зміцнить.

Господь знає дороги невинних, і їхня спадщина пробуватиме повік.

Вони не будуть посоромлені в чорну годину, а в час голоду будуть ситі.

Бо грішники загинуть, — щезнуть вороги Господа. Як тільки вони будуть себе славити й підноситися вгору, то зникнуть, як дим.

Грішник позичає і не повертає, а праведний має милосердя і дає.

Адже ті, які Його благословляють, успадкують землю, а ті, котрі Його проклинають, будуть вигублені.

У Господі випрямляється хода людини, і її дорога буде Йому до вподоби.

Коли впаде — не розіб’ється, бо Господь підтримує її за руку.

Я був молодим і постарів, але не бачив ні праведного покинутим, ні його нащадків, які просили би хліба.

Увесь день він виявляє милість і позичає, тож його нащадки будуть благословенні.

Відвертайся від зла, роби добро — і живи навіки-віків!

Адже Господь любить справедливість, і Він не залишить Своїх богобійних, — вони будуть бережені повік. А беззаконні будуть вигнані, нащадки безбожних будуть вигублені.

Праведні ж успадкують землю і оселяться на ній навіки-віків.

Уста праведного навчаться мудрості, і його язик сповіщатиме справедливість.

Закон його Бога — у його серці, і його ноги не спотикатимуться.

Грішник вистежує праведного і шукає, як би його погубити.

Але Господь його не залишить у руках того і не осудить його, коли його судитиме.

З нетерпінням очікуй Господа, тримайся Його дороги — і Він тебе піднесе вгору, щоб ти успадкував землю. Ти побачиш, як грішники будуть вигублені.

Я бачив безбожника, що дуже пишався, здіймався вгору, як ліванські кедри.

Та я пройшов мимо — і вже його не було; шукав його — та не знайшлося і його місця.

Тримайся невинності, слідкуй за праведністю, бо мирна людина залишить нащадків.

А беззаконні будуть разом повністю знищені, — нащадки безбожних зовсім пропадуть.

Спасіння ж праведних — у Господа, Він — їхня оборона в скрутний час.

Господь допоможе їм, визволить їх, забере їх з-посеред грішників; спасе їх, бо вони на Нього надіялися.

Псалом Давида. На спомин про суботу.

Господи, не докоряй мені Своїм гнівом, не картай мене обуренням Своїм;

бо Твої стріли позастрявали в мені, і Ти твердо поклав на мене Свою руку.

Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою моїм костям від моїх гріхів.

Адже мої гріхи піднялися вище моєї голови, вони лягли на мене, наче важкий тягар.

Мої рани загноїлися і смердять через моє безумство.

Я став нещасний, зовсім згорблений, весь день я тинявся сумний,

бо мої стегна зазнали знущань — нема здорового місця на моєму тілі.

Дуже пригнічений і принижений, я волав від стогону мого серця.

Господи, усі мої бажання — перед Тобою, мій стогін від Тебе не прихований.

Моє серце стривожене, моя сила залишила мене, і світло моїх очей — і воно не зі мною.

Мої друзі й мої приятелі наблизилися до мене й зупинилися, — мої найближчі стали осторонь.

А ті, які шукали моєї душі, насіли на мене, ті, котрі накликали на мене лихо, говорили безумне і весь день обмовляли мене.

Я ж, мов глухий, не чув, і мов німий, не відкривав своїх уст.

Я став, як та людина, що не чує і не має у своїх устах докору,

бо на Тебе, Господи, я надію покладаю. Ти почуєш, Господи, Боже мій.

Тож я сказав: Хай мої вороги не зловтішаються з мене; як тільки мої ноги захиталися, то вони гордовито проти мене виступили.

Та я готовий до бичування, а мій біль постійно переді мною.

Тож я своє беззаконня виявлю і буду журитися про свій гріх.

А мої вороги живуть, вони стали сильнішими за мене, намножилися ті, хто безпідставно мене ненавидить.

Ті, які відплачують злом за добро, обмовляли мене за те, що я добивався справедливості, (і мене, колись любого, відкинули, наче щось гидке і мертве).

Не залиши мене, Господи, Боже мій! Не відступи від мене.

Поспіши мені на допомогу, Господи мого спасіння.

На закінчення — Ідітунові. Пісня Давида.

Я сказав: Пильнуватиму мої дороги, щоб не грішити своїм язиком. Я поставив охорону моїм устам, коли грішний став переді мною.

Я втратив голос і став сумирний, не говорив навіть про добро, та мій біль відновився.

Жаром зайнялося в мені моє серце, і в моїх роздумах палахкотітиме вогонь. Я став промовляти своїм язиком:

Господи, об’яви мені мій кінець і міру моїх днів, яка вона, щоб я знав, чого мені бракує.

І Ти показав мої дні — ось вони, декілька п’ядей; моє існування — це ніщо перед Тобою. Усе — лише марнота — кожна людина, що живе.
(Музична пауза).

Отак, наче привид, проминає людина, — даремно клопочеться вона. Збирає скарби, та не знає, для кого їх збирає.

А тепер, хто надія моя? Хіба не Господь? Моє існування — в Тобі.

Звільни мене від усіх моїх беззаконь, — докором для безумного Ти зробив мене.

Я онімів і не міг відкрити моїх уст, бо Ти — Той, Хто мене створив.

Відверни від мене Свої кари. Я зовсім ослаб від сили Твоєї руки.

Докорами за беззаконня Ти покарав людину і забрав її душу, як павутину. Тож даремно непокоїться кожна людина.
(Музична пауза).

Господи, вислухай мою молитву і почуй моє благання. Відгукнися на мої сльози, бо я в Тебе, як мандрівник і чужинець, як і всі мої батьки.

Дай полегшу мені, щоб я спочив перед тим, як відійду, і мене вже не стане.

На закінчення. Псалом Давида. З великим нетерпінням очікував я Господа, і Він вислухав мене та почув моє благання,

витягнув мене з ями страждань, з багнистої трясовини, поставив мої ноги на камені та скерував мої кроки,

нову пісню він вклав у мої уста — пісню хвали нашому Богу. Багато хто побачить, і їх охопить страх, і будуть надіятися на Господа.

Блаженний чоловік, для якого Господнє Ім’я є його надією, який не зважає на марноту і обманливе безглуздя.

Господи, Боже мій! Ти вчинив багато Своїх чудес, у Твоїх задумах нема такого, хто подібний до Тебе. Я сповіщав і сповіщав про них: вони намножилися — їх безліч.

Жертви і приношення Ти не схотів, але Ти приготовив мені [тіло]. Всепалення і жертви за гріх Ти не забажав.

Тоді я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про мене:

Боже мій, я забажав виконати Твою волю і Твій закон у глибині мого серця.

Я благовістив правду на великому зібранні, адже своїм устам не забороню. Господи, Тобі відомо, —

Твою правду я не заховав у своєму серці: я проголошував Твою правду і Твоє спасіння, я не приховав Твого милосердя і Твоєї правди від великого зібрання.

Ти ж, Господи, не забери від мене Своїх щедрот. Твоє милосердя і Твоя правда постійно мені допомагали.

Бо мене оточило зло без кінця і краю, оволоділо мною моє беззаконня, і я не був здатний бачити. Його стало більше, як волосин на моїй голові, тож моє серце покинуло мене.

Господи, зволь мене визволити. Господи, зглянься, щоб мені допомогти.

Хай покриються ганьбою й будуть засоромлені разом ті, які зазіхають на мою душу, щоб її забрати; хай відступлять назад і будуть засоромлені ті, котрі бажають мені зла.

Нехай враз самі зазнають ганьби ті, які кажуть мені: Добре, добре!

Хай звеселяться й відчують радість у Тобі всі ті, які шукають Тебе, Господи, і ті, котрі люблять Твоє спасіння, нехай кажуть завжди: Будь прославлений, Господи!

Я ж — бідний і вбогий, та Господь за мене подбає. Ти — мій помічник і мій оборонець. Боже мій, не забарися.

На закінчення. Псалом Давида. Блаженний той, хто зважає на бідного й убогого. У лиху годину Господь його визволить.

Нехай Господь обереже його, дасть йому життя, зробить його блаженним на землі. Хай його не видасть у руки його ворога.

Нехай Господь допоможе йому, коли лежатиме хворий на ліжку. Усю постіль його Ти перемінив під час його хвороби.

Я сказав: Господи, помилуй мене, зціли мою душу, бо я згрішив проти Тебе.

Мої вороги наговорювали на мене зло: Коли ж він помре, і його ім’я зникне?

І коли хто приходив побачити мене, то улесливо говорив, а його серце вбирало в себе беззаконня; він ішов геть і розголошував.

Проти мене перешіптувалися разом усі мої вороги, задумували зло проти мене,

висловлювали проти мене беззаконні слова: Хіба той, хто зліг, ще підніметься?

Навіть людина, з якою я в мирі, якій довіряв, яка їла мій хліб, — підняла на мене п’яту!

Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, — і я їм відплачу.

Про Твою прихильність до мене я довідався з того, що мій ворог перестав насміхатися з мене.

А мене прийми через невинність мою, — Ти утвердив мене перед Собою навіки.

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку й до віку. Нехай буде так, хай так буде!

На закінчення. Повчання для синів Кореєвих.

Як олень прагне до джерела води, так душа моя прагне до Тебе, Боже.

Моя душа спрагнена Живого Бога. Коли прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?

Мої сльози стали для мене хлібом удень і вночі, коли щодня мені говорили: Де твій Бог?

Згадав про це я і вилив перед собою душу свою, бо перейду до місця, де дивовижний намет, — аж до дому Божого — з голосом радості й хвали, зі святковим відлунням.

Чому сумуєш, душе, чому тривожиш мене? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його. Мій Бог — спасіння моєї особи.

Моя душа збентежена в мені. Через це я згадуватиму Тебе в околицях Йордану і Гермону, з малого пагорба.

Безодня перекликається з безоднею гуркотом своїх водоспадів; усі Твої буруни і Твої хвилі нахлинули на мене.

Вдень Господь заповість Своє милосердя, а вночі зі мною пісня — молитва до Бога мого життя.

Промовлятиму Богові: Ти — Той, Хто за мене заступається. Чому Ти забув мене? Чому я ходжу засмучений тим, що мене гнітить ворог?

Коли кості мої тріщали, мої гнобителі дорікали мені, говорячи щодня: Де твій Бог?

Чому ти сумуєш, душе, чому тривожиш мене? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його. Мій Бог — спасіння моєї особи.

Псалом Давида. Суди мене, Боже, розглянь мою справу з народом безбожним, визволи мене від людини неправедної і лукавої.

Адже Ти, Боже, моя сила. Чому Ти мене відкинув? Чому я ходжу засмучений тим, що на мене насідає ворог?

Пошли Своє світло і Свою правду. Вони мене вели і привели до Твоєї святої гори, до Твоїх осель.

І я прийду до Божого жертовника, до Бога, Який робить веселою молодість мою. Прославлятиму Тебе на гуслах, Боже, Боже мій!

Чому ти сумуєш, душе, і чому мене тривожиш? Поклади надію на Бога, адже я буду Його прославляти. Бог мій — спасіння моєї особи.

На закінчення. Пісня для синів Корея — на повчання.

Боже, ми своїми вухами почули, наші батьки розповіли нам про справу, яку Ти здійснив у їхні дні, у давні дні.

Твоя рука вигубила народи: їх Ти поселив, а народи Ти розгромив і вигнав їх.

Адже не своїм мечем вони набули в спадок землю, не їхня рука врятувала їх, але Твоя правиця, Твоя сила, сяйво Твого обличчя, — бо Ти їх уподобав.

Саме Ти є моїм царем і моїм Богом, що проголошуєш спасіння Якову.

З Твоєю допомогою ми поборемо наших ворогів, Твоїм Іменем матимемо за ніщо тих, які повстають проти нас.

Адже я не покладаюся на свій лук, і мій меч мене не врятує.

Бо Ти нас врятував від наших гнобителів; Ти засоромив тих, які нас ненавиділи.

Тож будемо Богом хвалитися весь день, Твоїм Іменем будемо висловлювати хвалу повік.
(Музична пауза).

Та тепер Ти відкинув нас і засоромив, не будеш іти з нашим військом.

Ти довів нас до втечі перед нашими ворогами, а наші ненависники захопили собі наше майно.

Наче овець, Ти віддав нас на поталу, розсіяв нас між народами.

За безцінь віддав Ти Свій народ, — небагато Ти отримав, коли їх виміняв.

Ти виставив нас на глузування перед нашими сусідами, на наругу й посміховисько тим, які оточують нас.

Ти зробив так, що ми стали притчею між народами, щоб між народами кивали на нас головами.

Увесь день моя ганьба переді мною, і соромом покрилося моє обличчя

від голосу того, хто поносить і пліткує, від обличчя ворога і гонителя.

Усе це прийшло на нас, та ми Тебе не забули і не порушили Твого завіту.

Наше серце не відступило назад, і Ти допустив, щоб наші стежки звернули з Твоєї дороги.

Адже Ти нас упокорив на місці, де нам чинили зло, і нас покрила тінь смерті.

Якщо би ми забули Ім’я нашого Бога і почали здіймати наші руки до чужого бога,

то хіба Бог цього не дослідить? Адже Він знає таємниці серця.

Тож за Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.

Устань, чому спиш, Господи? Підіймись, не відкинь назавжди!

Чому відвертаєш Своє обличчя, не пам’ятаєш про нашу убогість і наше поневолення?

Адже нашу душу втоптали в порох, наше нутро прилипло до землі.

Устань, Господи, допоможи нам, визволи нас — задля Свого Імені!

На закінчення. Про тих, які зміняться. Для повчання синів Корея. Пісня про Улюбленого.

З мого серця ллються приємні слова, я розповідаю Цареві про свої діла; мій язик — перо скорописця.

Твоя врода перевершує красу людських синів, ласка розплилася на Твоїх устах. Тому поблагословив Тебе Бог навіки.

Пов’яжи на стегна Свого меча, о Могутній, — зі Своїм квітучим виглядом і красою;

натягни тятиву лука і нехай щастить Тобі: царюй задля правди, лагідності та справедливості, і Тебе дивовижно поведе Твоя правиця.

Народи впадуть перед Тобою, о Могутній, Твої стріли вигострені — в серце ворогів царя.

Боже, Твій престол навіки-віків, скіпетр Твого царства — це скіпетр справедливості.

Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог олією радості — більше, ніж друзів Твоїх.

Смирною, алое і касією духмяніють Твої ризи у величних Твоїх палацах зі слонової кості, в яких Тебе розвеселили.

Дочки-царівни — у Твоїй славі, і цариця, одягнена в чудові позолочені шати, стала по Твоїй правиці.

Послухай, дочко, поглянь, прихили своє вухо: забудь свій народ і дім свого батька,

бо ж Цар забажав твоєї краси, адже Він є твоїм Паном!

І йому з дарами поклоняться дочки Тира, — перед Твоїм обличчям складатимуть прохання найбагатші з народу.

Уся слава її, дочки царівни, — в ній самій; вона одягнена в прегарні шати із золотим мереживом.

А за нею до Царя приведуть дівчат, — до Тебе приведуть її подруг.

Їх приведуть веселими та в захопленні — їх уведуть до палацу Царя.

Замість Твоїх батьків у Тебе народилися сини. Ти їх поставиш володарями над усією землею.

Вони будуть згадувати Твоє Ім’я в кожному роді й поколінні. Тому народи славитимуть Тебе повік і навіки-віків.

На закінчення. Пісня для синів Корея. Про таємне.

Бог — наш захист і сила, допомога в бідах, які нас міцно обсіли.

Тому не злякаємося ми, коли земля здригнеться, і гори рухнуть у серце морів.

Їхні води заревіли і збурилися, гори здригнулися від його сили.
(Музична пауза).

Протікаючі ріки веселять Боже місто; Всевишній освятив Свою оселю.

Бог посеред нього, воно не зрушиться. Бог удосвіта йому допоможе.

У народах виникли заворушення, захиталися царства. Він подав Свій голос, — і земля задрижала.

З нами — Господь сил, Бог Якова, наш Заступник!
(Музична пауза).

Прийдіть, погляньте на Господні діла, які дивні речі Він здійснив на землі!

Він покладе край війнам до кінців землі, поламає луки, потрощить зброю і щити спалить вогнем.

Вгамуйтеся і зрозумійте, що Я — Бог! Я буду прославлений в народах — буду прославлений на землі.

З нами — Господь сил, Бог Якова — наш Заступник.

На закінчення. Пісня для синів Корея.

Усі народи, заплещіть у долоні, вигукуйте Богові голосом радості,

бо Всевишній Господь — грізний, Він великий цар усієї землі.

Він підкорив нам народи, кинув племена під наші ноги.

Він обрав нам Свою спадщину, — красу Якова, якого полюбив.
(Музична пауза).

Бог піднявся вгору під радісні вигуки, Господь — під звуки сурми.

Співайте нашому Богові, співайте! Співайте нашому цареві, співайте!

Адже Бог — цар усієї землі, співайте з розумінням.

Бог зацарював над народами, Бог сидить на Своєму святому престолі.

Володарі народів із Богом Авраама зібралися разом, адже Божі володарі землі надзвичайно звеличилися.

Пісня. Псалом для синів Корея. Другого дня в тижні.

Великий Господь і вельми прославлений у місті нашого Бога, на Його святій горі,

добре вкоренився на радість усій землі. Гори Сіонські, північні схили — місто великого царя.

У його палацах Бог дає Себе знати, коли заступається за нього.

Бо ось царі зібралися, зійшлися разом.

Та, побачивши це, вони були вражені, збентежилися і похитнулися.

Там їх охопив трепет, наче біль тієї, яка народжує.

Буревієм Ти знищиш Тарсійські кораблі.

Те, що ми почули, — саме те й побачили в місті Господа сил, у місті нашого Бога. Бог заснував його навіки.
(Музична пауза).

Боже, ми осягнули Твоє милосердя посеред Твого храму.

Як Твоє Ім’я, о Боже, так само й слава Твоя — до краю землі. Твоя правиця повна праведності.

Нехай веселиться гора Сіон, хай радіють юдейські дочки задля Твоїх судів, о Господи.

Оточіть Сіон, обступіть його, розповідайте на його вежах.

Зверніть ваші серця на його велич, зверніть увагу на його палаци, щоби розповісти наступним поколінням.

Адже Він — Бог, наш Бог повік і навіки-віків! Він буде опікуватися нами навіки.

На закінчення. Псалом для синів Корея.

Послухайте це, усі народи, почуйте всі, які живете у Всесвіті:

сини землі, сини людські, — як багаті, так і бідні.

Мої уста промовлятимуть премудрість, і роздуми мого серця — розуміння.

Своє вухо я зверну на притчі, і мою загадку відкрию на гуслах:

Чому маю боятися в лиху годину? Беззаконня моєї п’яти оточить мене.

Ви, що надієтеся на свою силу і хвалитеся численністю свого багатства, знайте:

брат не визволяє! Чи визволить людина? Він не дасть Богові викупу за себе,

не заплатить ціну викупу за свою душу.

Тож потрудився навіки, жити буде до кінця, бо не побачить знищення, хоча побачить мудрих, що помирають:

безумний і нерозумний разом гинуть; своє багатство вони залишать чужим.

Їхні могили — це їхні домівки навіки, це їхні житла з роду в рід. Лише свої землі вони назвали своїми іменами.

Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.

Такий їхній шлях — спотикання для них, та потім будуть милуватися тим, що в них на вустах.
(Музична пауза).

Наче овець, їх загнали до аду, смерть їх пасе. А на світанку праведні запанують над ними; їхня підтримка постаріє в аді: [вони були позбавлені своєї слави].

Проте Бог визволить мою душу з руки аду, коли прийме мене.
(Музична пауза).

Не тривожся, коли людина стає багатою, коли зростає слава її дому.

Адже коли вона помре, не забере вона нічого, і слава її з нею не піде,

бо за її життя благословенною буде її душа, прославлятиме тебе, коли ти їй робитимеш добро.

Вона піде до роду своїх батьків і аж довіку не бачитиме світла.

Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.

Псалом Асафа. Бог богів Господь проголосив і закликав землю від сходу сонця і до заходу.

Із Сіону, що є розквітом Його краси, видимо з’явиться Бог —

наш Бог, — і Він не мовчатиме! Перед Ним палатиме вогонь, а навколо Нього — надзвичайно сильна буря.

Він з висоти закличе небо і землю, щоби судити Свій народ.

Зберіть до Нього Його святих, які уклали з Ним завіт над жертвами;

і небеса проголосять Його правду, адже Бог — суддя.
(Музична пауза).

Послухай, народе Мій! Я до тебе промовлятиму, Ізраїлю, Я свідчитиму тобі. Я — Бог, твій Бог.

Я не буду звинувачувати тебе за твої жертви, оскільки твої всепалення постійно переді Мною.

Не прийму телят із твого дому, ні козлів із твоїх отар.

Адже всі звірі в лісі, тварини в горах і воли — Мої.

Мені відомі всі небесні птахи, і краса полів належить Мені.

Коли б Я зголоднів, то тобі не сказав би, адже Всесвіт і все, що в ньому, — Мої.

Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?

Ти в жертву принеси Богові жертву подяки і виконай свої обітниці, дані Всевишньому.

Тож заклич до Мене в дні скорботи, — і Я тебе визволю, і ти Мене прославиш.
(Музична пауза).

Бог промовив до грішника: Чому ти розповідаєш про Мої постанови, чому своїми устами постійно згадуєш Мій завіт?

Ти ж зненавидів повчання і відкинув Мої слова.

Коли ти бачив злодія, то біг з ним, і з перелюбниками з’єднав свою долю.

Твої уста повні злоби, а твій язик сплітав оману.

Сидячи без діла, ти наговорював на свого брата, та для сина своєї матері ти був спотиканням.

Ти таке робив, а Я мовчав. І ти в беззаконні вважав, що Я буду подібний до тебе. Я ж докорю тобі й виставлю [твої гріхи] перед твоїм обличчям.

Затямте це собі ви, що забуваєте Бога! Щоби часом Він не спіймав, — і не буде кому врятувати.

Мене прославлятиме жертва хвали: і це та дорога, на якій Я покажу йому Боже спасіння.

На закінчення. Псалом Давида, коли до нього прийшов пророк Натан, після того, як він увійшов до Вирсавії.

Помилуй мене, Боже, з великої милості Своєї, і через велике Своє милосердя очисти беззаконня моє.

Особливо обмий мене від мого беззаконня і очисти мене від мого гріха.

Бо я знаю своє беззаконня, і мій гріх постійно переді мною.

Проти Тебе єдиного я згрішив і вчинив негідне перед Тобою, щоби Ти виявився праведним у Своїх словах, і переміг, коли судитимешся.

Я ж народився в беззаконнях, — у гріхах моя мати мене зачала.

Ти ж, однак, полюбив правду й об’явив мені приховані й таємничі глибини Своєї мудрості.

Покропиш мене гісопом — і я стану чистий. Обмий мене — і я стану біліший за сніг.

Ти даси мені відчути радість і втіху — і радітимуть упокорені кості.

Відверни Своє обличчя від моїх гріхів і зітри всі мої беззаконня.

Створи в мені, Боже, чисте серце і віднови праведного духа в моєму нутрі.

Не відкинь мене від Свого обличчя і не забери від мене Свого Святого Духа.

Поверни мені радість Свого спасіння і зміцни мене Духом могутнім.

Я навчатиму беззаконних Твоїх доріг, і безбожні навернуться до Тебе.

Визволи мене від крові, Боже, Боже мого спасіння. Мій язик радісно проголошуватиме Твою справедливість.

Господи, Ти відкриєш мої уста, — і мої уста звістять Тобі хвалу.

Бо якщо би Ти забажав жертви, я приніс би. Та всепалення Тобі не до вподоби.

Жертва Богові — це впокорений дух; Бог не погордує сумирним і впокореним серцем.

Зроби ж Сіонові добро, Господи, — з Твоєї милості! Хай будуть збудовані мури Єрусалима!

Тоді приємною буде Тобі жертва праведності, приношення і всепалення. Тоді приноситимуть на Твій жертовник телят.

На закінчення. Повчання Давида,

коли ідумеєць Доїк прийшов і приніс вістку Саулові, коли сказав йому: Давид увійшов у дім Авімелеха.

Сильний, чому ти цілий день вихваляєшся злобою і беззаконням?

Твій язик задумав беззаконня. Ти, наче гостра бритва, вчинив оману.

Ти полюбив зло більше, ніж добро, і замість того, щоби говорити правду, ти полюбив несправедливість.
(Музична пауза).

Ти полюбив усі згубні слова, улесливий язик.

Через це Бог знищить тебе назавжди. Він вирве тебе і позбавить тебе житла та коріння твого в землі живих.
(Музична пауза).

А праведні побачать і злякаються; вони насміхатимуться з нього й говоритимуть:

Ось чоловік, який не обрав Бога як свого помічника, але понадіявся на своє велике багатство й утвердився у своєму безглузді.

Я ж, наче плідне оливкове дерево в домі Бога. Я поклав надію на Боже милосердя навіки й навіки-віків.

Я буду славити Тебе повік, тому що Ти так учинив; на Твоє Ім’я буду покладатися, бо це добре перед Твоїми святими.

На закінчення. Про маелет. Повчання Давида.

Сказав безумний у своєму серці: Нема Бога. Вони піддалися розтлінню і зробилися огидними в беззаконнях, нема нікого, хто чинить добро.

Бог поглянув з неба на людських синів, щоби побачити, чи є розумний, чи є такий, хто шукає Бога.

Усі відвернулися, враз стали непридатними, нема такого, хто чинить добро, немає ні одного.

Невже не зрозуміють усі, які чинять беззаконня? Ті, хто поїдає мій народ, — наче хліб їдять, — Бога вони не прикликали.

Вони будуть охоплені страхом там, де страху нема, адже Бог розсіяв кості тих, які догоджають людям. Вони засоромлені, оскільки Бог погордував ними.

Хто пошле Ізраїлеві спасіння із Сіону? Радітиме Яків і втішатиметься Ізраїль, коли Господь поверне з полону Свій народ.

На закінчення, зі співом. Повчання Давида,

коли прийшли зифеї й запитали Саула: Чи не в нас, бува, переховується Давид?

Боже, спаси мене Своїм Ім’ям і суди мене Своєю силою.

Боже, вислухай мою молитву, прислухайся до слів моїх уст,

бо чужі повстали проти мене, і сильні домагалися моєї душі. Не мали Бога перед собою.
(Музична пауза).

Та ось Бог мені помагає, і Господь — заступник моєї душі.

Він поверне зло на моїх ворогів. У Своїй істині Ти повністю вигуби їх!

Я добровільно принесу Тобі жертву, прославлятиму Твоє Ім’я, Господи, бо так добре.

Адже Ти визволив мене від усяких турбот, і око моє побачило моїх ворогів.

На закінчення, зі співом. Повчання Давида.

Боже, прислухайся до моєї молитви, не відвертайся від мого благання,

зглянься наді мною і вислухай мене. Смуток охопив мене в моїх роздумах, і я перелякався

від голосу ворога і від гніту грішника, бо вони звалили на мене беззаконня і в гніві сповнилися люті на мене.

Моє серце стурбоване в мені, і страх смерті напав на мене.

Жах і трепет охопили мене, і темрява накрила мене.

Тож я сказав: Хто би мені дав крила, наче в голубки, щоби полетіти мені й відпочити?

Ось, втікаючи, пішов я далеко, та тинявся по пустелі.
(Музична пауза).

Я очікував того, хто би врятував мене від малодушності й бурі.

Потопи їх, Господи, і змішай їхню мову, бо я бачив беззаконня і лихослів’я в місті.

Вдень і вночі будуть блукати вони навколо нього — по його мурах; беззаконня, біда й неправда посеред нього;

не зникли з його площ здирство і обман.

Якби ворог мене зневажав, я стерпів би! Якщо б ненависник мій вихвалявся переді мною, я заховався би від нього!

Але ти, чоловіче, рівного зі мною духу, мій провідник і мій знайомий,

з яким ми разом насолоджувалися стравами, у злагоді ходили до Божого дому!

Нехай найде на них смерть, хай живими зійдуть в ад, бо лукавство є в їхніх поселеннях — посеред них.

Я ж закликав до Бога, і Господь мене вислухав.

Увечері, вранці й опівдні буду розказувати й оповідати, — і Він почує мій голос.

Він у мирі визволить мою душу від тих, які підступають до мене, адже в багатьох обставинах вони були зі мною.

Бог — Той, Хто перш віків, почує і впокорить їх.
(Музична пауза). Адже для них немає зміни — вони не побоялися Бога.

Він простягнув руку Свою, щоб відплатити: вони зневажили Його завіт.

Вони були розсіяні перед гнівом Його присутності, — Його серце наблизилося. Його слова масніші за олію, але то випущені стріли.

Поклади ж на Господа свої турботи — і Він буде опікуватися тобою. Він не дасть праведному захитатися повік.

А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди хай не доживуть до половини своїх днів. Я ж, Господи, надіюся на Тебе.

На закінчення. Про народ, віддалений від святині. Псалом Давида — на згадку про те, як його затримали филистимці в Ґеті.

Помилуй мене, Господи, бо по мені пройшлася людина, весь день гнітила мене, ворогувала зі мною.

Мої вороги весь день нападали на мене з погордою, адже безліч тих, які нападають на мене від світанку.

Вдень [не] буду боятися, бо на Тебе покладаю надію.

Перед Богом увесь день віддаватиму хвалу своїми словами. На Бога покладаю надію. Не матиму страху, бо що заподіє мені людина?

Весь день відчували огиду до моїх слів, усі їхні задуми — на зло мені.

Будуть жити поряд і таїти; вони вистежуватимуть мою п’яту, оскільки з нетерпінням чекають на мою душу.

У жодному разі Ти не врятуєш їх, у гніві, Боже, зведеш в могилу народи.

Я відкрив перед Тобою своє життя, Ти поклав сльози мої перед Собою, — як і є у Твоїй обітниці.

Того дня, коли я закличу до Тебе, мої вороги втечуть геть. Ось пізнав я, що Ти — мій Бог.

Перед Богом віддаватиму хвалу Слову, у Господі віддаватиму хвалу Слову.

На Бога я покладаю надію, тож не буду боятися! Що заподіє мені людина?

На мені, о Боже, обітниці прославляти Тебе, які я виконаю.

Адже Ти визволив мою душу від смерті, а мої ноги — від спотикання, щоб я у світлі живих був Богові до вподоби.

На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида — на згадку про його втечу від Саула до печери.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію покладає душа моя, і в тіні Твоїх крил я матиму надію, доки не минеться беззаконня.

Я буду кликати до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.

Він послав з неба і спас мене, віддав на зневагу тих, які глумилися наді мною.
(Музична пауза).
Бог послав Свою милість і Свою правду

й захистив душу мою, що посеред молодих левів. Я засинаю в тривозі; людські сини… їхні зуби — зброя і стріли, а їхній язик — гострий меч.

Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя!

Вони приготовили капкан для моїх ніг, пригнітили мою душу. Вони викопали яму переді мною — і впали туди.
(Музична пауза).

Готове моє серце, Боже, серце моє готове: буду співати й прославляти.

Пробудись, славо моя, пробудіться, псалтирю і гусла! Я встану рано.

Прославлятиму Тебе між людьми, Господи, співатиму Тобі між народами,

бо аж до неба звеличилася милість Твоя, а правда Твоя — аж до хмар.

Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя.

На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида. Спомин.

Чи ви дійсно правду говорите? Чи творите ви праведний суд, людські сини?

Та ж у серці ви виношуєте беззаконня на землі, ваші руки сплітають несправедливість.

Від народження грішники стали чужими, від материнського лона вони заблукали й говорили неправду.

Їхня лють схожа на зміїну, наче в глухої гадюки, яка затикає свої вуха

і не чує голосу заклинателів, — чаклуна, майстерного в чарах.

Бог [обламає] їхні зуби в їхніх пащах! Господь розтрощив ікла левів!

Вони зникнуть, як протікаюча вода. Він триматиме натягненим Свій лук, доки вони не ослабнуть.

Щезнуть вони, як розтоплений віск. Упав вогонь, і вони не побачили сонця.

Він, перш ніж ваше терня виросте в кущ тернини, — мов живих, наче в гніві, — пожере вас.

Зрадіє праведний, коли побачить відплату безбожним. Він омиє свої руки в крові грішного.

І скаже людина: є таки нагорода для праведного, є таки Бог, що вершить суд на землі над усіма!

На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида, коли Саул послав стерегти його дім, аби вбити його.

Боже, визволи мене від моїх ворогів, визволи мене від тих, які повстають проти мене.

Забери мене від тих, котрі чинять беззаконня, спаси мене від кровожерних людей.

Оскільки вони вчинили полювання на мою душу; проти мене повстали сильні — це не моя провина і не мій гріх, Господи.

Я йшов без переступів, біг по прямій; встань мені назустріч і подивися.

Ти, Господи, Боже сил, Боже Ізраїля, зверни увагу, щоби дослідити всі народи, — Ти не виявиш милосердя до всіх тих, які чинять зло.
(Музична пауза).

Увечері вони повернуться, зголодніють, як пси, і кружлятимуть містом.

Ось вони будуть промовляти своїми устами, — меч у їхніх устах. Бо хто, — кажуть вони, — почув?

А Ти, Господи, висмієш їх, не зважатимеш на всі народи.

Ти — моя сила, Тебе буду триматися, бо Ти є моїм Богом — захисником.

Мій Бог, — Його милість піде попереду мене. Бог покаже мені на моїх ворогах.

Не знищуй їх, щоби часом не забули мій народ. Розсій їх Своєю силою і зведи їх вниз, Господи, мій оборонцю.

Гріх на їхніх устах — слово на їхніх губах; хай будуть спіймані у своїй гордині; за прокльони і брехню буде визначений їхній кінець.

Кінець — у гніві, — і їх не стане. І знатимуть до краю землі, що Бог є володарем Якова.
(Музична пауза).

Увечері повернуться, зголодніють, як пси, і кружлятимуть містом.

Вони розбредуться, щоб наїстися, та, не наситившись, нарікатимуть.

Я ж буду оспівувати Твою силу, вранці радітиму Твоїм милосердям, бо Ти став моїм захисником і притулком у день моєї недолі.

Ти — моя допомога, Тебе оспівуватиму, адже Ти, Боже, є моїм захисником. Боже мій, Ти — моє милосердя!

На закінчення. Тим, які колись зміняться. Повчання Давида на згадку про те, як він спустошив вогнем Сирійську Месопотамію і Сирію Сованську,

коли повернувся Йоав і розгромив у Соляній долині дванадцять тисяч чоловік.

Боже, Ти нас відкинув і розтрощив, — Ти був розгніваний, та помилував нас.

Ти потряс землею, привів її в замішання. Зціли її рани, бо вона захиталася.

Ти навів великі труднощі на Свій народ, Ти напоїв нас вином приголомшення.

А тим, які Тебе бояться, Ти подав знак, щоб утікали від лука.
(Музична пауза).

Щоби Твої улюблені спаслися, — вислухай мене і спаси Своєю правицею.

Бог сказав у святині Своїй: Буду радіти, розділю Сікіму, виміряю Долину поселень:

Мій Ґалаад, Мій Манасія, Ефраїм — сила Моєї голови, Юда — Мій цар.

Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!

Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?

Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?

Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.

А з Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо тих, які гноблять нас.

Псалом Давида на закінчення, зі співом.

Боже, вислухай моє благання, зверни увагу на мою молитву.

Від краю землі я закликав до Тебе, коли стало безсилим серце моє. І Ти мене підняв на скелю,

і повів мене, адже Ти став моєю надією, неприступною вежею зі сторони ворога.

Я проживатиму у Твоїх оселях навіки, знайду захист в укритті крил Твоїх.
(Музична пауза).

Адже Ти, Боже, вислухав мої молитви і дав спадок тим, які бояться Твого Імені.

Ти добавиш дні до днів царя, його роки сягатимуть із роду в рід.

Він навіки перебуватиме перед Богом. Милості та Його правди хто буде дошукуватися.

Отож я оспівуватиму Твоє Ім’я навіки-віків, щоби з дня на день засилати свої молитви.

На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Давида.

Хіба моя душа не покориться Богові? Адже від Нього — моє спасіння.

Бо Він — мій Бог, мій спаситель і мій захисник: я надалі не похитнуся.

Доки будете насідати на людину? Усі ви несете згубу, — як похилена стіна, як розхитаний частокіл.

Вони лише прийняли рішення відкинути моє достоїнство; я біг спрагнений. Вони на словах благословляли, а в серці проклинали.
(Музична пауза).

Лише Богові покорися, моя душе, адже на Нього я з нетерпінням чекаю.

Бо Він — мій Бог, мій спаситель, мій захисник: я не похитнуся.

У Бозі — моє спасіння і моя слава. Бог — моя поміч, тож моя надія — на Бога.

Усе зібрання народу, покладіть на Нього надію. Розкрийте перед Ним ваші серця. Бог — наш помічник.
(Музична пауза).

Однак, людські сини — нерозумні; оманливі людські сини, коли нечесно обважують, — усі вони разом безглузді.

Не покладайте надію на злочинні дії та не жадайте награбованого. Коли пливе багатство, не прикладайте до нього свого серця.

Одного разу промовив Бог, і я такі дві речі почув,

що сила належить Богові, і Твоє, Господи, милосердя, і що Ти даси кожному за його ділами.

Псалом Давида, коли він перебував у Юдейській пустелі.

Боже, Боже мій, до Тебе я підіймаюся вдосвіта. До Тебе прагне моя душа, як часто до Тебе прагне моє тло в цій пустинній, непрохідній і безводній землі.

Так я з’явився перед Тобою у святині, щоби побачити Твою силу і Твою славу!

Бо Твоя милість краща за життя. Мої уста Тебе величатимуть.

Так буду прославляти Тебе у своєму житті; в Ім’я Твоє підноситиму свої руки.

Нехай наповниться моя душа, немовби жиром і ситістю, і радісними окликами висловлюватимуть хвалу мої вуста.

Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе.

Адже Ти став мені помічником, і я радітиму під захистом Твоїх крил.

Моя душа приліпилася до Тебе, мене підтримала Твоя правиця.

Ті ж даремно шукали моєї душі, — вони зійдуть у найвіддаленіші глибини землі.

Вони попадуть під владу меча, — стануть здобиччю лисів.

А цар звеселиться в Бозі, буде хвалитися кожен, що Ним клянеться, бо уста тих, які говорять неправду, будуть закриті.

На закінчення. Псалом Давида. Боже, почуй мій голос, коли я молюся; звільни мою душу від страху перед ворогами.

Ти захистив мене від збіговиська лиходіїв, від юрби беззаконників,

що вигострили свій язик, як меч, натягнули свій лук — прикрі вчинки,

щоби скритно прошити стрілою невинного. Вони зненацька вразять його стрілою і не будуть боятися.

Вони утвердилися в лихому намірі, домовились таємно поставити капкани. Вони сказали: Хто їх помітить?

Вони вишукували беззаконня, та щезли ті, які ретельно вистежували. Приступить людина — серце ж глибоке,

та Бог підійметься вгору. Їхні рани були спричинені пострілами немовлят.

І знемоглися їхні язики. Жахнулися всі, які спостерігали за ними,

і кожна людина пройнялася страхом. Вони сповіщали про Божі діла і зрозуміли Його діяння.

Праведний буде радіти в Господі, покладатиме на Нього надію, і всіх праведних серцем будуть прославляти.

На закінчення. Псалом Давида. Пісня. Згідно з пророцтвами Єремії та Єзекиїла про переселення, коли їм належало виходити.

Тобі, Боже, належить пісня в Сіоні, Тобі засилатимуть молитву в Єрусалимі.

Вислухай мою молитву. До Тебе прийде все живе.

Нас побороли беззаконні вчинки, прости ж Ти нам наші нечестиві дії.

Блаженний той, кого Ти вибрав і прийняв. Він поселиться у Твоїх дворах. Ми наповнені добром Твого дому. Твій храм — святий.

[Дивовижний у праведності], вислухай нас, Боже, наш Спасителю, надія всіх кінців землі й тих, хто далеко в морі, —

Ти, Який утворюєш гори Своєю силою і підперезаний могутністю,

Котрий збурюєш морські глибини та викликаєш галас його хвиль. Народи стривожаться, —

ті, хто живе на окраїнах землі, налякаються Твоїх знамень. Настанням ранку та вечора приноситимеш радість.

Ти відвідав землю, напоїв її, надзвичайно збагатив її: Божа ріка повна води. Ти приготував їм поживу, бо так Ти запровадив.

Напувай її борозни, примножуй її плоди; вона радітиме краплинами дощу, коли рясно зазеленіє.

Ти благословлятимеш вінець року у своїй доброті, і Твої поля наповняться рясним врожаєм.

Розквітне пустеля красою, пагорби будуть охоплені радістю.

Барани твоїх отар покриються шерстю, а долини зарясніють пшеницею. Радісно вони вигукуватимуть і співатимуть.

На закінчення. Пісня-псалом [Воскресіння].
Заспівайте Богові, уся земля,

співайте Його Імені, віддайте Йому хвалу Його величі!

Скажіть Богові: Які дивовижні Твої діла! Через велич Твоєї сили підлещуватимуться до Тебе Твої вороги.

Нехай поклониться перед Тобою вся земля, хай співають Тобі й хай співають Твоєму Імені!
(Музична пауза).

Приходьте, подивіться на Божі діла: У рішеннях Він грізний, — понад людських синів.

Він робить з моря суходіл, і ріку перейдуть пішки. Там ми радітимемо Тим,

Хто Своєю могутністю владарює над віком. Його очі споглядають на народи — тож ті, які завдають болю, хай в собі не величаються.
(Музична пауза).

Благословіть, народи, нашого Бога, нехай пронесеться луна хвали Тому,

Хто зберіг душу мою при житті й не дає схибитися моїм ногам.

Адже Ти випробував нас, Боже, випробував нас вогнем, як випробовується вогнем срібло.

Ти завів нас у пастку і поклав тягар на наші плечі.

Ти дозволив людям поїздити по наших головах, ми пройшли крізь вогонь і воду, — і Ти привів нас на місце спочинку.

Увійду до Твого дому зі всепаленнями, перед Тобою виконаю свої обітниці,

які склали мої губи і виголосили мої уста в моєму горі.

Принесу Тобі всепалення, повні кісткового мозку, — з ладаном і баранами, принесу Тобі в жертву волів із козлами.
(Музична пауза).

Прийдіть, послухайте всі, які боїтеся Бога: я розповім, як багато зробив Він для моєї душі.

Я закликав до Нього своїми устами, звеличив Його своїм язиком.

Якби я бачив неправду у своєму серці, — хай Господь [мене] не почує.

Та Бог мене вислухав, зважив на голос мого благання.

Благословенний Бог, Який не відкинув ні моєї молитви, ні Свого милосердя від мене.

На закінчення, зі співом. Пісня-псалом.

Боже, будь милосердний до нас і поблагослови нас, осяй нас Своїм обличчям.
(Музична пауза).

Щоб ми пізнали Твою дорогу на землі; Твоє спасіння — між усіма народами.

Хай прославлять Тебе народи, Боже; нехай прославлять Тебе всі племена.

Хай веселяться і радіють народи, бо Ти судиш народи праведно і ведеш народи на землі.
(Музична пауза).

Хай прославлять Тебе народи, Боже; нехай прославлять Тебе всі племена.

Земля дала свій урожай. Нехай благословить нас Бог, наш Бог.

Нехай благословить нас Бог і хай бояться Його всі кінці землі.

На закінчення. Пісня-псалом Давида.

Нехай підніметься Бог, і хай розсіються Його вороги, — хай втечуть від Його обличчя ненависники Його.

Як зникає дим, так хай зникнуть вони; як віск плавиться від полум’я вогню, так хай пропадуть грішники від обличчя Божого.

А праведні хай радіють, хай веселяться перед Богом, хай сповняться радістю.

Співайте Богові, співайте Його Імені. Зробіть дорогу Тому, Хто піднявся на заході, — Господь Його Ім’я, — тож радійте перед Ним. Хай стривожаться в Його присутності:

Він — батько сиріт і суддя вдів, — Бог на Своєму святому місці.

Бог оселяє самотніх у домі, відважно звільняючи закованих, як і непокірливих, що перебувають у гробах.

Боже, коли Ти йшов перед Своїм народом, коли Ти проходив пустелею,
(Музична пауза)

то земля тряслася і з неба крапало від присутності Бога Сінаю, від присутності Бога Ізраїля.

Боже, рясний дощ подаруєш Своїй спадщині, — вона знемагала, а Ти її підкріпив.

Твої істоти живуть у ній, — у Своїй доброті, Боже, Ти потурбувався про бідного.

Господь дасть слово тим, які з великою силою звіщають добру вістку.

Цар військ улюбленого також дозволить для окраси дому розділити здобич.

Якщо перебуватимете серед спадку, матимете крила голубки, покриті сріблом, а її груди — блиском золота.
(Музична пауза).

Коли Небесний розсіює царів на ній, вони забіліють, як сніг на Селмоні.

Гора Божа — гора жирна, гора сирна, гора жирна.

Чому ви, сирні гори, нападаєте на гору, яку вподобав Собі Бог, щоб оселитися на ній? Адже Господь оселиться назавжди.

Колісниця Божа десятитисячекратна, тисячі радіючих. Господь серед них на Сінаї — у святині.

Ти піднявся на висоту, полон полонив, прийняв дари від людей, щоб і недовірливі оселилися. Господь Бог — благословенний.

Благословенний Господь день у день. Бог — Наш Спаситель — нам допоможе.
(Музична пауза).

Бог наш — Бог спасіння: в Господа Владики — визволення від смерті.

І Бог розтрощить голови Своїх ворогів, кудлаті тім’я тих, хто ходить у своїх гріхах.

Сказав Господь: Я поверну з Васана, поверну морськими глибинами,

аби твоя нога і язик твоїх псів змочилися в крові твоїх ворогів.

Видимі стали Твої дороги, Боже, — хода мого Бога-царя у святині:

попереду йшли старші, а за ними — музиканти в оточенні молодих дівчат, які грали на тимпанах.

На зібраннях благословляйте Господа Бога, ви — з джерел Ізраїля!

У захопленні там наймолодший Веніамин, правителі Юди та їхні володарі, правителі Завулона, правителі Нефталима.

Накажи, Боже, Своєю силою, утверди, Боже, те, що вчинив Ти для нас.

Задля Твого храму в Єрусалимі царі приноситимуть Тобі дари.

Накажи звірам, що в очереті; стадо биків серед телиць народів; щоб випробувані сріблом не були замкнені. Розпороши народи, що прагнуть війни.

З Єгипту прийдуть посли, Ефіопія поспішить простягнути свої руки до Бога.

Царства землі! Співайте Богові — оспівуйте Господа!
(Музична пауза).

Співайте Богові, що зійшов на небеса небес, на сході. Ось Він подасть Свій голос — могутній голос:

Віддайте славу Богові, велич Якого — над Ізраїлем, потуга Якого — на хмарах!

Дивовижний Бог у святих Своїх. Бог Ізраїля дасть силу й міць Своєму народові. Благословенний Бог!

На закінчення. Про тих, які будуть змінені. Псалом Давида.

Спаси мене, Боже, бо води досягли вже моєї душі.

Я загруз у глибокому болоті — нема на чому стати. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна буря налетіла на мене.

Я втомився від крику, мій голос охрип, у моїх очах потемніло, а я все надіявся на мого Бога.

Тих, які невідомо за що ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Набралися сили мої вороги, які безпідставно мене переслідують. Тоді я платив за те, чого не брав.

Боже, Ти знаєш мою безумність, мої провини не приховані від Тебе.

Хай через мене не будуть засоромлені ті, які з нетерпінням очікують Тебе, Господи, Господи сил! Хай через мене не вкриються ганьбою ті, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїля!

Адже за Тебе я переніс зневагу, соромом покрилося моє обличчя.

Чужим я став для моїх братів, — чужинцем для синів моєї матері.

Адже ревність до Твого дому з’їдає мене, на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають.

Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір.

Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них.

На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене.

Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене.

Спаси мене з трясовини, щоб я не загруз, аби визволитися мені від тих, які ненавидять мене, — від глибоких вод.

Хай не накриє мене буря водою, не поглине мене глибінь, і хай не стулить наді мною своєї пащі безодня.

Вислухай мене, Господи, бо Твоє милосердя добре. У багатстві Своїх щедрот зглянься наді мною.

Не відверни Свого обличчя від Свого слуги, бо я в журбі; невідкладно вислухай мене.

Зверни увагу на мою душу й визволи її; з огляду на моїх ворогів, врятуй мене.

Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, які завдають мені болю.

Душа моя розраховувала на зневагу та страждання, тож я з нетерпінням чекав співчутливого, та не було, шукав утішителя — і не знайшов.

Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом.

Нехай їхня їжа, що перед ними, стане для них пасткою, відплатою і спокусою.

Хай їм в очах потемніє, щоб не бачили, а їхню спину назавжди зігни.

Вилий на них Свій гнів, нехай їх охопить обурення Твого гніву.

Нехай стане їхнє житло пусткою, і в їхніх оселях хай не буде мешканця,

бо вони переслідували того, кого Ти уразив, і біль моїх ран побільшили.

Додай беззаконня до їхнього беззаконня, — хай не ввійдуть у Твою праведність.

Хай будуть викреслені з книги живих, хай не будуть записані разом з праведними.

Я — нещасний і страждаю, та спасіння Твого обличчя, Боже, мені допомогло.

Прославлятиму Ім’я Боже піснею, звеличуватиму Його похвалою.

І це буде угодне Богові більше, ніж молоде теля, в якого підростають роги й копита.

Нехай убогі побачать і зрадіють. Шукайте Бога — і житиме ваша душа,

бо Господь почув нужденних і не погордив в’язнями Своїми.

Хай величають Його небеса, земля, море і все, що живе в них.

Адже Бог врятує Сіон, і міста Юди будуть відбудовані; там оселяться й отримають їх у спадок.

Нащадки Його рабів одержать це в спадщину, — ті, які люблять Його Ім’я, оселяться там.

На закінчення. Псалом Давида на спогад,

щоби Господь мене спас. Боже, прийди мені на допомогу.

Хай засоромляться і зніяковіють ті, хто шукає моєї душі, хай відступлять назад і покриються ганьбою ті, які бажають мені зла.

Нехай вмить втечуть засоромленими ті, хто каже мені: Добре… добре…

Тож хай звеселяться і знайдуть радість у Тобі всі, які Тебе шукають і люблять Твоє спасіння, хай постійно промовляють: Будь звеличений, о Боже!

Я ж — бідний та вбогий. Боже, допоможи мені! Ти — моя допомога, мій визволитель. Господи, не забарися!

Давидові. Синів Йонадава та перших полонених.
На Тебе, Боже, покладаю надію, тож хай не буду засоромлений навіки.

У Своїй праведності врятуй мене, визволи мене; прихили до мене Своє вухо і спаси мене.

Будь для мене Богом-захисником, міцною опорою, щоб мене спасати, бо Ти — моя сила і мій притулок.

Боже мій, визволи мене з рук грішника, з рук беззаконника і неправедного.

Адже Тебе, Господи, я з нетерпінням очікую! Господь — моя надія від моєї молодості.

На Тебе я покладався від народження, — від лона моєї матері Ти є моїм покровителем. До Тебе постійно лине моя пісня.

Я став для багатьох, наче диво, але Ти — могутній помічник.

Хай наповняться мої уста хвалою, щоб я оспівував Твою славу, весь день — Твою велич.

Не відкинь мене в час старості, не залиш мене, коли мене покине моя сила.

Бо наговорювали на мене мої вороги, — ті, які чатують на мою душу, разом змовлялися

і казали: Бог його покинув. Женіться за ним і схопіть його, бо нема того, хто би його врятував!

Боже, не віддаляйся від мене; Боже мій, прийди мені на допомогу!

Хай будуть засоромлені й щезнуть ті, які зводять наклепи на мою душу; нехай вкриються ганьбою і соромом ті, котрі зичать мені зла.

Я ж завжди буду надіятися і примножувати всю Твою хвалу.

Мої уста сповіщатимуть про Твою праведність, увесь день — про Твоє спасіння, бо я не навчений книжного мистецтва.

Я прийду в силі Господній. Господи, триматиму в пам’яті лише Твою праведність.

Боже, Ти мене навчив ще в моїй молодості, тож я досі розповідаю про Твої чудеса.

Аж до старості й похилого віку не покинь мене, Боже, доки не розповім про Твою могутню силу кожному поколінню, що прийде, — про Твою силу і праведність Твою.

Боже, величні діла, які Ти вчинив, сягають аж до найбільших висот! Боже, хто подібний до Тебе?

Які великі й страшні муки Ти показав мені; та, повернувшись, Ти мене оживив і знову вивів мене з бездонних земних глибин.

Ти примножив Свою велич і, повернувшись, мене потішив і знову вивів мене з бездонних глибин землі.

Тож буду прославляти на музичних інструментах Твою правду, Боже; на гуслах буду грати Тобі, Святий Ізраїля.

Мої вуста й моя душа, яку Ти визволив, радітимуть, коли я буду співати Тобі.

Також і язик мій повсякдень буде навчатися Твоєї праведності, а ті, які шукають мені зла, покриються соромом і ганьбою.

Соломона. Боже, дай Свій суд цареві й Свою праведність — синові царя,

щоби судити Твій народ у праведності й Твоїх убогих — у справедливості.

Хай принесуть гори мир Твоєму народові, а пагорби — праведність.

Він буде судити бідних із народу, спасатиме синів убогих і впокорить наклепника.

Він буде перебувати, доки існує сонце і перед місяцем, — з роду в рід.

Він зійде, як дощ на руно, — немов краплі, що падають на землю.

За його днів процвітатиме справедливість і буде тривалий мир, — доки не зникне місяць.

І він буде панувати від моря і до моря, і від ріки аж до кінців світу.

Перед ним упадуть ниць ефіопи, а його вороги лизатимуть порох.

Царі Тарсу й островів принесуть дари, — царі арабів і Сава принесуть дари.

Йому поклоняться всі царі, йому служитимуть усі народи.

Бо він вирвав бідного з рук сильного, — убогого, в якого не було помічника.

Він буде турбуватися про бідного й убогого, і душі нужденних спасе.

Він спасе їхні душі від здирства й несправедливості, а їхнє ім’я буде в пошані у нього.

І буде жити, і отримуватиме золото з Аравії, і за нього завжди будуть молитися, і весь день його величатимуть.

У землі будуть міцні споруди — на шпилях гір. Плід його здійматиметься понад Ліван, а ті, хто в місті, розростатимуться, мов трава на землі.

Нехай буде його ім’я благословенне навіки, його ім’я перебуватиме, доки існує сонце. У ньому будуть благословенні всі племена землі, усі народи назвуть його блаженним.

Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїля — Єдиний, Який чинить дивовижні речі.

Благословенне Ім’я Його слави навіки — і навіки-віків; і вся земля наповниться Його славою. Нехай буде так, хай так буде!

Закінчилися пісні Давида, сина Єссея.

Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем!

А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи.

Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників,

бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні.

Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд.

Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність.

Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця.

Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду.

Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі.

Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них.

Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього?

Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством.

Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої,

і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці?

Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів.

Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене,

аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець.

Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися.

Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня.

Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.

Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося.

Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина.

Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку,

провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою.

Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі?

Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки.

Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе.

Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.

Повчання Асафа. Боже, чому Ти остаточно відкинув нас? Чому Твій гнів запалав на овець Твоєї отари?

Згадай Свою громаду, яку Ти придбав віддавна. Ти викупив жезл Своєї спадщини: це — гора Сіон, на якій Ти оселився.

Здійми, нарешті, Свої руки на їхню зухвалість, — за те зло, яке ворог накоїв у Твоїй святині.

На Твоєму святі вихвалялися ті, які Тебе ненавидять; підняли знамена — свої знамена, і не зрозуміли.

Начебто дерлися вгору,

начебто були в лісовій гущавині, — розтрощили сокирами двері її; ще й сікачем і ломом зруйнували її.

Спалили вогнем Твою святиню, опоганили до основ оселю Твого Імені.

У своєму серці їхні свояки сказали разом: Давайте вигубимо до тла із землі всі Божі свята!

Ми більше не бачимо наших знамен; уже немає пророка, і Він нас більше не знатиме.

Доки, Боже, ворог буде знущатися? Доки ворог буде постійно глумитися з Твого Імені?

Чому Ти завжди забираєш Свою руку, Свою правицю, з-посеред Твого лона?

Бог — одвіку наш Цар — звершив спасіння посеред землі!

Силою Своєю Ти встановив границі моря, Ти розтрощив у воді голови зміїв.

Ти розчавив голови дракона і дав його на поживу народам Ефіопії.

Ти пробив джерела й потоки, Ти висушив ріки Ітама.

Твій день і Твоя ніч. Ти створив світло та сонце.

Ти встановив усі границі землі. Створив літо й весну.

Тож пам’ятай: ворог поглумився з Господа, і безумний народ зневажив Твоє Ім’я.

Не віддай звірам душу, яка Тебе прославляє, не забудь назавжди душ Своїх убогих.

Поглянь на Свій завіт, бо темні закутки землі заповнені оселями беззаконня.

Хай упокорений не повернеться засоромленим. Бідний та вбогий величатимуть Твоє Ім’я.

Устань, Боже, здійсни Свій суд. Згадай наклепи на Тебе від безумного, які зводить увесь день.

Не забудь голосу тих, які шукають захисту в Тебе. Гордість Твоїх ненависників постійно підіймається до Тебе.

На закінчення. Не призведи до тління. Пісня-псалом Асафа.

Ми будемо прославляти Тебе, Боже, Тебе прославляти й призивати Твоє Ім’я.

Я розповім про всі Твої дивовижні діла, вибравши час, я буду судити по правді.

Розпалася земля та всі її жителі, а я утвердив її стовпи.
(Музична пауза).

Я сказав беззаконним: Не чиніть беззаконня! І грішникам: Не здіймайте вгору рога,

не підносьте вгору вашого рога, не говоріть неправди проти Бога.

Адже не зі сходу, не із заходу і не з пустинних гір приходить звеличення,

але Бог є суддею: одного понижує, а другого підносить.

Бо в руці Господа — чаша міцного вина, повна суміші. Він нахиляє її сюди й туди; лише осад залишиться — його питимуть усі грішники землі.

Я ж буду радіти навіки, — співатиму Богові Якова.

І обламаю всі роги грішників, а роги праведного підіймуться вгору.

На закінчення псалмів. Псалом Асафа, пісня до ассирійця.

Знають Бога в племені Юди, в Ізраїлі — Ім’я Його велике.

Його місце — в мирі, Його оселя — в Сіоні.

Там Він зруйнував владу луків, щит, меч і війну.
(Музична пауза).

Ти дивовижно сяєш із вічних гір.

Стурбовані всі нерозважливі серцем — заснули своїм сном, і всі багаті мужі нічого не знайшли у своїх руках.

Від Твоєї погрози, Боже Якова, задрімали ті, які сиділи на конях.

Ти — грізний! Хто підійметься проти Тебе? Відтоді Твій гнів.

З неба Ти звістив суд. Земля злякалася і замовкла,

коли Бог піднявся на суд, щоби спасти лагідних землі.
(Музична пауза).

Адже й людські затії прославлять Тебе, а рештки задумів справлятимуть Тобі свято.

Помоліться і віддайте належне Господу, Богові вашому. Усі, хто навколо Нього, принесуть дари

Грізному, Який забирає дух у володарів, — Він грізніший понад царів землі.

На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа.

Голосно я закличу до Господа, голосом своїм — до Бога, і Він мене почує.

У день моєї журби я шукаю Бога, шукаю Його руками вночі, — і я не був обманутий. Моя душа відмовилася від потіх.

Як згадав Бога, — втішився; як виговорився, — мій дух підупав.
(Музична пауза).

Мої очі не заплющуються до ранньої сторожі; я в журбі та в мовчанні.

Я роздумую про давні дні, я згадую одвічні роки — і вчуся.

Вночі я розмовляю зі своїм серцем, і мій дух допитується:

Чи Господь відкине навіки і більш не прихилиться?

Невже назавжди припинилося Його милосердя від роду до роду?

Невже Бог забуде помилувати і стримає Своє милосердя у Своєму гніві?
(Музична пауза)

І я сказав: Тепер я почав, — це зміна правиці Всевишнього!

Я пригадаю Господні діла, бо пам’ятатиму Твої давні дивовижні чудеса,

навчуся з усіх Твоїх справ і буду роздумувати над Твоїм промислом.

Боже, Твоя дорога свята. Хто ще такий великий бог, як наш Бог?

Ти — Бог, що твориш чудеса, Ти виявив Свою силу в народах.

Ти визволив Свій народ Своєю рукою — синів Якова і Йосифа.
(Музична пауза).

Боже, Тебе бачили води, Тебе бачили води — і збурились. І безодні захиталися — могутній шум хвиль.

Хмари подали голос, їх пронизували Твої стріли.

На небозводі — гуркіт Твого грому, Твої блискавки спалахували у Всесвіті, земля здригалась і тремтіла.

Твоя дорога — в морі, Твої стежки — серед великих вод, Твої сліди — незбагненні.

Наче отару овець, Ти вів народ Свій рукою Мойсея та Аарона.

Повчання Асафа. Прислухайся, мій народе, до мого закону, прихили своє вухо до слів моїх уст.

Я відкрию уста свої в притчах, розкажу давні загадки:

те, що ми почули і що зрозуміли, що розповіли нам наші батьки.

Воно в наступному поколінні не сховалося від їхніх дітей, які звіщали хвалу Господню, Його силу, усі Його дивовижні діла, які Він учинив.

Він дав свідчення в Якові й встановив закон в Ізраїлі, — те, що Він заповів нашим батькам, аби вони об’явили своїм синам;

щоби знало наступне покоління — сини, які народяться; тож вони піднімуться і сповістять це своїм синам,

аби ті покладали свою надію на Бога, не забували Божих діянь і шукали Його заповідей;

щоб не стали такими, як їхні батьки — родом лукавим і прикрим, який не виправив свого серця, а свій дух не довірив Богові.

Сини Єфрема, що натягали луки і стріляли, у день битви втекли.

Вони не зберегли Божого завіту, не забажали ходити в Його законі,

забули про Його добродійність і всі Його дивовижні діла, які Він їм виявив,

перед їхніми батьками — ті дивовижні діла, які Він вчинив у Єгипетській землі, на рівнині Танеос.

Він розділив море і провів їх, а води поставив, наче бурдюк,

і вів їх хмарою вдень і світлом вогню всю ніч.

Він розколов скелю в пустелі й напоїв їх, наче з великої безодні:

вивів воду зі скелі, — пустив води, наче ріки.

Та вони й надалі продовжували грішити проти Нього, бунтувалися проти Всевишнього в безводній пустелі,

випробовували Бога у своїх серцях, вимагаючи їжі для своєї душі.

Вони говорили проти Бога й казали: Хіба Бог спроможний приготувати обід у пустелі?

Адже коли вдарив Він об скелю, полилися води, та й наповнилися потоки, то чи не спроможний Він дати й хліба, забезпечити Свій народ їжею?

Тож Господь почув, піднявся, — і вогонь запалав посеред Якова, над Ізраїлем пронісся гнів,

бо не повірили Богові, не повірили в Його спасіння.

І Він з висоти звелів хмарам, відкрив небесні брами —

і, як їжу, дощем послав їм манну, — дав їм небесний хліб.

Людина їла ангельський хліб; Він послав їм вдосталь їжі.

Він послав з неба південний вітер, — і силою Своєю навіяв південний суховій;

посипав на них м’ясо, немов пил, і пернатих птахів, немов морський пісок:

їх багато нападало серед їхнього табору, довкола їхніх поселень.

Вони їли й надмірно наситилися, — Він задовольнив їхнє бажання.

Та своїх примх вони не позбавилися. Ще їхня їжа була в них у роті,

а на них зійшов Божий гнів і вигубив [багатьох] із них, — скував вибраних Ізраїля.

У всьому цьому вони продовжували грішити, — не повірили Його чудесам.

Їхні дні в марноті проминули, а їхні літа — дуже швидко.

Коли Він вигублював їх, вони Його шукали, поверталися, зранку вставали до Бога,

згадували, що Бог є їхнім помічником, що Всевишній Бог є їхнім визволителем.

Своїми устами вони підлещувалися до Нього, а своїм язиком зводили брехню на Нього.

Їхнє серце не було з Ним щире, і вони не були вірні Його завітові.

Та Він милосердний, Він простить їхні гріхи, не знищуватиме, а часто відвертатиме Свій гнів, не запалає Своїм всеохоплюючим обуренням.

Адже Він пам’ятав, що вони — тіло і вітер, який проходить і не повертається.

Як часто вони засмучували Його в пустелі, викликали Його гнів у безводній землі!

Вони відвернулися і кинули виклик Богові, викликали обурення Святого Ізраїлевого.

Не зберегли в пам’яті той день, коли Він своєю владою вирвав їх із рук гнобителя,

коли показав у Єгипті Свої знамення і Свої чудеса на рівнині Танеос.

Він перетворив їхні ріки й їхні потоки на кров, щоб не змогли пити.

Наслав на них псячих мух, — і ті їх кусали, а також жаб, і ті спустошували їх.

Він віддав їхній урожай тлі, а плоди їхньої праці — сарані.

Їхні виноградники знищив градом, а їхні шовковиці — морозом.

Він віддав їхню худобу градові, а їхнє майно — вогневі.

Наслав на них лють Свого гніву, гнів, обурення, скруту, нашестя злих ангелів.

Він дав вихід Своєму гнівові, не пощадив їхніх душ від смерті, а їхню худобу прирік на смерть.

Він уразив кожного первістка в Єгипті, — первоплоди їхніх болів у поселеннях Хама.

Свій народ Він забрав, як овець, і, наче отару, вів їх пустелею.

Провадив їх з надією, і вони не мали страху, а їхніх ворогів покрило море.

І привів їх до гори Своєї святості — до тієї гори, яку здобула Його правиця.

Прогнав з-перед їхнього обличчя народи і дав їм через жеребкування наділи спадщини, і розселив ізраїльські племена по їхніх поселеннях.

А вони випробовували і засмучували Всевишнього Бога, не зберігали Його настанов.

Вони, як і їхні батьки, відступили і порушили завіт, — стали покрученим луком.

Викликали Його гнів своїми жертовниками, — своїми ідолами збудили в Нього ревнощі.

Бог почув — і відвернувся та вельми погордував Ізраїлем;

Він покинув намет у Силомі — місце Свого перебування, де проживав між людьми.

І силу Він їхню передав у полон, і їхню красу — у руки ворога.

Він Свій народ віддав під меч і знехтував Своєю спадщиною.

Вогонь поглинув їхніх юнаків, і їхні дівчата не були оплакані.

Їхні священики загинули від меча, і їхні вдови не будуть оплакані.

Та Господь, наче від сну пробудився, наче велетень, розігрітий вином, —

і розгромив Своїх ворогів з тилу, піддав їх вічній ганьбі.

Він відкинув оселі Йосифа, не обрав племені Єфрема,

а вибрав плем’я Юди — гору Сіон, яку полюбив.

І звів Свою святиню, яка наче одноріг, заснував її на землі навіки.

І вибрав Давида, Свого раба, і забрав його від овечих отар, —

Він забрав його від овець з ягнятами, щоби пасти Свій народ — Якова, і Свій спадок — Ізраїля.

І той пас їх у простоті свого серця і провадив їх у мудрості своїх рук.

Псалом Асафа. Боже, прийшли народи до Твоєї спадщини, осквернили Твій святий храм, перетворили Єрусалим у сховище для овочів!

А трупи рабів Твоїх покинули на поживу небесним птахам, — тіла Твоїх праведних — земним звірам.

Пролили, наче воду, їхню кров навколо Єрусалима — і не було, кому поховати.

Ми стали посміховиськом для наших сусідів, предметом глуму та наруги для тих, хто навколо нас.

Доки, Господи, залишатимешся в гніві? Невже навіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?

Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на царів, які не прикликали Твого Імені!

Адже вони поглинули Якова і спустошили його місцевість.

Не згадай нашого давнього беззаконня. Нехай якнайшвидше Твоє милосердя піде попереду нас, бо ми стали надто нужденні.

Поможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, Господи, визволи нас, — очисти наші гріхи задля Твого Імені.

Щоб народи часом не сказали: Де їхній Бог? Хай на наших очах народам стане відомо про відплату за пролиту кров Твоїх рабів.

Нехай дійде до Тебе стогін закованих! Згідно з могутністю Своєї сили захисти синів тих, які приречені на смерть.

Віддай нашим сусідам усемеро: на їхнє лоно — їхню ж наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.

Ми ж — Твій народ, вівці Твоєї отари; будемо навіки Тебе прославляти, у рід і рід будемо сповіщати хвалу Твою.

На закінчення, про тих, які будуть змінені. Свідчення Асафа. Псалом про ассирійця.

Зглянься, Пастирю Ізраїля! Ти, що провадиш Йосифа, мов овець, що сидиш на херувимах, — з’явися!

Покажи Свою силу перед Єфремом, Веніамином і Манасією, прийди спасти нас!

Боже, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося.

Господи, Боже сил, доки палатимеш гнівом на молитву Свого раба?

Доки годуватимеш нас хлібом зі сльозами, і повною мірою поїтимеш нас сльозами?

Ти зробив з нас помовку для наших сусідів, наші вороги глузували з нас.

Господи, Боже сил, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося.
(Музична пауза).

Ти переніс виноградну лозу з Єгипту: народи викинув, а її посадив.

Ти йшов перед нею, вкопав її коріння — і земля вкрилася нею.

Її тінню вкрилися гори, а її галузки — мов Божі кедри.

Вона простягнула свої гілки до моря, а свої галузки — аж до ріки.

Навіщо Ти повалив її огорожу? Її обривають усі, хто йде дорогою!

Її нищив лісовий кабан, її обгризав самотній дикий звір.

Боже сил, повернися ж, поглянь з неба і подивися; і відвідай виноградник цей,

і обнови його, адже його насадила правиця Твоя; і на сина людського, якого Ти зміцнив для Себе.

Він опалений вогнем і розритий. Від докору Твого обличчя вони загинуть!

Нехай буде Твоя рука на людині, яка праворуч від Тебе, на сині людському, якого Ти зміцнив для Себе.

Тож ми не відступимо від Тебе; Ти нас оживиш — і ми прикликатимемо Твоє Ім’я.

Господи, Боже сил, поверни нас і покажи Своє обличчя — і спасемося!

На закінчення. Над виноградним давилом. Псалом Асафа.

Радійте в Бозі — нашому захиснику, радісно вигукуйте Богові Якова!

Заспівайте псалом, заграйте на тимпані, на милозвучному псалтирі з гуслами.

Затрубіть при настанні нового місяця в сурму — в знаменний день нашого свята.

Адже це закон для Ізраїля і постанова від Бога Якова.

Він встановив це як свідчення в Йосифові, коли той виходив з Єгипетської землі. Він почув мову, якої не знав;

Він звільнив його спину від тягарів, — руки його носили кошики.

У біді ти закликав до Мене — і Я тебе визволив. Я тебе почув у сховищах бурі, Я тебе випробував при водах нарікання.
(Музична пауза).

Слухай-но, народе Мій, Я свідчитиму тобі: Ізраїлю, якщо послухаєшся Мене,

в тебе не буде нового бога, — ти не поклонятимешся чужому богові!

Бо Я є твій Господь Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі. Широко відкрий свої уста — і Я наповню їх!

Та Мій народ не послухався Мого голосу, — Ізраїль не звернув уваги на Мене.

І Я відпустив їх за бажаннями їхніх сердець; вони житимуть за своїми забаганками.

Якщо би Мій народ послухав Мене, якщо б Ізраїль ходив Моїми дорогами, —

Я скоро впокорив би їхніх ворогів, — наклав би Мою руку на тих, хто їх пригноблює.

Ненависники Божі підлещувалися до Нього, а їхній час перебуватиме повік.

І Він нагодував їх добірною пшеницею і медом зі скелі наситив їх!

Псалом Асафа. Бог став на зібранні богів, — Він чинить суд серед богів.

Доки будете не по правді судити й зважати на особи грішників?
(Музична пауза).

Судіть сироту й бідного, оправдуйте впокореного і вбогого.

Визвольте пригнобленого і нужденного, — спасіть з руки грішника.

Вони не пізнали і не зрозуміли, блукають у темряві, — тож захитаються всі основи землі.

Я сказав: Ви — боги, і всі ви — сини Всевишнього.

Але ви вмираєте, як люди, і падаєте, як будь-хто з володарів.

Підіймись, Боже, суди землю, бо Ти матимеш спадок серед усіх народів.

Пісня-псалом Асафа. Боже, хто уподібниться до Тебе? Не мовчи, не заспокоюйся, Боже,

бо ось Твої вороги зашуміли, і Твої ненависники підняли голову.

Вони склали хитрий задум проти Твого народу і змовилися проти Твоїх святих.

Сказали: Давайте винищимо їх з-посеред народів, — більше не буде згадуватися ім’я Ізраїля!

Адже вони і одностайно змовилися, спільно уклали проти Тебе союз:

поселення ідумейців та ізмаїльців, Моав й аґаряни,

Ґевал, Аммон, Амалик і филистимці з мешканцями Тира.

Оскільки й Ассур прийшов одночасно з ними, і вони стали на захист нащадків Лота.
(Музична пауза).

Зроби з ними так, як з Мадіямом і Сісарою, — як з Явіном при річці Кісон.

Вони були знищені в Аендорі, стали перегноєм землі.

Поклади їхніх володарів, як Орива, Зива, Зевея і Салману, — усіх їхніх володарів,

які говорили: Візьмемо у свою спадщину Божу святиню!

Боже мій, хай стануть вони, наче вихор, наче стеблина під поривами вітру!

І як вогонь, що спалює ліс, як полум’я, що спопеляє гори,

так само Ти поженеш їх Своєю бурею і у Своєму гніві викличеш у них замішання.

Покрий їхні обличчя безчестям — і вони будуть шукати Твого Імені, Господи!

Нехай посоромляться і навіки-віків залишаться збентежені, хай вкриються ганьбою і пропадуть, —

тож взнають, що Твоє Ім’я — Господь, що Ти — єдиний Всевишній на всій землі.

На закінчення. Над виноградними давилами. Псалом синів Корея.

Які любі Твої оселі, Господи сил!

Моя душа знемагає і лине до Господніх дворів, моє серце і моє тіло зраділи Живим Богом.

Адже й горобець знайшов собі хатку, і горлиця — собі гніздо, де виведе своїх пташенят, — Твої жертовники, Господи сил, мій царю і мій Боже!

Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі: вони навіки-віків складатимуть хвалу Тобі.
(Музична пауза).

Блаженний чоловік, який у Тебе знайшов для себе заступництво, Господи. Він у своєму серці поклав сходинки —

в долині плачу — до місця, яке призначив. Адже законодавець дасть благословення.

Вони все більше й більше набиратимуться сили. Бог богів з’явиться в Сіоні.

Господи, Боже сил, почуй мою молитву. Прислухайся, Боже Якова!
(Музична пауза).

О Боже, Ти — наш захисник, поглянь і подивися на обличчя Свого помазаника.

Адже один день у Твоїх дворах кращий за тисячі. Я вибрав бути покинутим у Божому домі, ніж жити в поселеннях грішників.

Адже Господь Бог любить милосердя і правду, Він посилатиме милість і славу. Господь не позбавить благополуччя тих, які ходять бездоганно.

Господи сил, блаженна людина, яка покладає надію на Тебе!

На закінчення. Псалом синів Корея.

Господи, Ти вподобав Свою землю й повернув із полону Якова.

Ти простив беззаконня Своєму народові, — покрив усі їхні гріхи.
(Музична пауза).

Весь Свій гнів Ти стримав, — відвернувся від гніву Свого обурення.

Поверни нас, Боже нашого спасіння, відверни від нас Свій гнів.

Невже Ти вічно будеш гніватися на нас, чи продовжуватимеш Свій гнів із роду в рід?

Боже, повернувшись, Ти оживиш нас, — і Твій народ буде радіти Тобою!

Вияви нам, Господи, Своє милосердя і подай нам Своє спасіння.

Послухаю, що мені скаже Господь Бог, бо Він говоритиме про мир для Свого народу, для Своїх побожних і для тих, які звертають своє серце до Нього.

Адже Його спасіння близьке до тих, хто боїться Його, — аби Його слава оселилася в нашому краї.

Милосердя і правда зустрілися, правда і мир поцілувалися:

правда піднялася вгору із землі, а справедливість із неба нахилилася.

Тож Господь дасть добро, — і наша земля дасть свій врожай.

Правда піде перед Ним — своїми кроками ступатиме по дорозі.

Молитва Давида. Господи, прихили Своє вухо і вислухай мене, бо я — нужденний і вбогий.

Збережи мою душу, бо я — богобійний. Спаси Свого раба, мій Боже, — того, хто надіється на Тебе.

Помилуй мене, Господи, бо до Тебе я волатиму весь день.

Розвесели душу Свого раба, бо до Тебе, Господи, підняв я душу свою.

Адже Ти, Господи, добрий і лагідний, багатомилостивий до всіх, хто до Тебе кличе.

Господи, вислухай мою молитву і будь уважний до голосу мого благання.

У дні моєї скорботи я до Тебе закликав, а Ти мене вислухав.

Нема подібного до Тебе між богами, Господи, і нема нікого з такими ділами, як у Тебе.

Усі народи, які Ти створив, прийдуть і поклоняться перед Тобою, Господи, і прославлять Ім’я Твоє,

оскільки Ти великий і чиниш дивовижне. Ти — єдиний великий Бог!

Провадь мене, Господи, Своєю дорогою, і я піду за Твоєю правдою. Нехай розвеселиться моє серце, щоб мало страх перед Твоїм Іменем.

Буду величати Тебе, Господи, Боже мій, усім моїм серцем прославлю навіки Твоє Ім’я.

Адже велике Твоє милосердя до мене, Ти визволив мою душу з найглибшого аду.

Боже, беззаконні повстали проти мене, і натовп сильних дошукувався моєї душі: вони не поставили Тебе перед собою.

А Ти, Господи Боже, щедрий і милосердний, довготерпеливий, багатомилостивий і праведний!

Поглянь на мене і помилуй мене, наділи Своєю силою Свого слугу, спаси сина Своєї рабині.

Зроби мене знаком на добро: хай побачать мої ненависники, хай покриються соромом, адже Ти, Господи, допоміг мені й потішив мене.

Синів Корея. Пісня-псалом. Основи Його — на святих горах.

Господь любить брами Сіону більше за всі поселення Якова.

Славна вістка рознеслася про тебе, Боже місто.
(Музична пауза).

Розкажу про Раав і Вавилон тим, які мене знають. Ось филистимці, Тир та народ Ефіопії, — вони там. Вони народилися там.

Людина скаже: Сіон — мати, — людина народилася в ньому! А заснував його сам Всевишній!

Господь запише в літописі народів тих володарів, що перебували в ньому.
(Музична пауза).

Оселя Твоя — оселя всіх тих, які радіють.

Пісня-псалом синів Корея. На закінчення. У відповідь про маелет. Повчання Емана-ізраїльтянина.

Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волав перед Тобою.

Нехай дійде до Тебе молитва моя; прихили Своє вухо до мого благання, Господи.

Адже моя душа сповнена горя, і моє життя наблизилося до аду.

Я віднесений до числа тих, які сходять до ями, я став немов безпомічна людина, вільний серед мертвих,

немов покинуті смертельно поранені, які лежать у гробах, котрих Ти більше не згадуєш, — вони відпали від Твоєї руки.

Мене вкинули до преглибокого рову — у темряву, серед тіні смерті.

Наді мною тяжів Твій гнів, Ти навів на мене всі Свої буруни.
(Музична пауза).

Ти віддалив від мене моїх знайомих, вони гидують мною; мене ув’язнено, і я не виходив.

Мій зір ослаб від злиднів. Увесь день я кликав до Тебе, Господи, простягав до Тебе свої руки.

Хіба Ти творитимеш чудеса для мертвих? Хіба лікарі підіймуть їх, і вони будуть прославляти Тебе?

Чи хтось у гробі розповідатиме про Твоє милосердя і в знищенні — про Твою правду?

Хіба в темряві знатимуть про Твої дивовижні діла, і в забутій землі — про Твою праведність?

Я ж, Господи, закликав до Тебе, і вранці моя молитва найпершою полине до Тебе.

Господи, чому відкидаєш мою душу, відвертаєш від мене обличчя Своє?

Я — нещасний, я в біді від моєї молодості: я був звеличений, понижений, пройшов через великі труднощі.

На мене найшов Твій гнів, і Твої страхи потрясли мною.

Вони оточили мене — увесь день, наче вода, і разом тримали мене в облозі.

Ти віддалив від мене друга та ближнього і моїх знайомих через страждання.

Повчання Етана-ізраїльтянина. Господи, повік оспівуватиму Твоє милосердя — з роду в рід своїми устами буду сповіщати Твою правду.

Адже Ти сказав: Навіки буде встановлене милосердя. На небесах буде забезпечена Твоя правда.

Я уклав завіт зі Своїми вибранцями, поклявся Своєму рабові Давидові:

Навіки утверджу твоїх нащадків і буду підтримувати твій престол із роду в рід.
(Музична пауза).

Небеса прославлятимуть Твої дивовижні діла, Господи, і Твою правду в зібранні святих.

Бо хто на хмарах зрівняється з Господом і хто між Божими синами уподібниться до Господа?

Бога прославляють на раді святих, Він — могутній і грізний — понад усіх, хто оточує Його.

Господи, Боже сил, хто подібний до Тебе? Ти, Господи, сильний, Твоя правда — довкола Тебе.

Ти пануєш над силою моря, Ти втихомирюєш його розбурхані хвилі.

Ти впокорив гордого, наче побитого, і Своєю могутньою рукою розсіяв Своїх ворогів.

Твої небеса і земля — Твоя. Ти заснував Усесвіт і все, що наповняє його.

Ти створив північ і моря; Фавор і Ермон радітимуть Твоїм Ім’ям.

У Тебе могутня рука. Нехай переможною буде Твоя рука, нехай високо буде піднята Твоя правиця!

Праведність і правосуддя — основа Твого престолу, милосердя і правда йтимуть перед Твоїм обличчям.

Блаженний народ, який знає переможний клич! Господи, вони ходитимуть у сяйві Твого обличчя.

Твоїм Іменем вони радітимуть увесь день, і Твоєю правдою вони будуть звеличені.

Адже Ти — гордість їхньої сили, через Твою прихильність зросте наша міць.

Бо допомога від Господа, від святого Ізраїлевого, від нашого царя.

Колись Ти сказав у видінні Своїм праведним, Ти промовив: Я поклав допомогу на сильному, Я звеличив вибранця з Мого народу.

Я знайшов Давида, Свого раба, Я помазав його Своєю святою олією.

Йому допоможе Моя рука, його зміцнить Моя потуга.

Ворог нічим не скористає з нього, син беззаконня більше не спричинить йому зла.

Постинаю його ворогів, з-перед його обличчя, — прожену тих, хто його ненавидить.

Моя правда і Моє милосердя — з ним, у Моєму Імені зросте його міць.

Я поставлю його руку на морі, і його правицю — на ріках.

Він закличе до Мене: Ти — мій Отець, мій Бог, вершитель мого спасіння!

І Я зроблю його первістком, вищим за царів землі.

Навіки зберігатиму над ним Своє милосердя, і Мій завіт буде йому вірний.

І закріплю навіки-віків його нащадків, а його престол — як дні неба.

Якщо ж його сини залишать Мій закон і не підуть за Моїми заповідями,

якщо зневажатимуть Мої постанови і не дотримуватимуться Моїх наказів,

то палицею відвідаю їхні беззаконня і пройдуся бичем по їхніх гріхах.

Однак Свого милосердя не відніму від нього і не вчиню несправедливо у Своїй праведності.

Не зневажу Свого завіту — того, що вийшло з Моїх уст, Я не зречуся.

Якщо Я поклявся Своєю святістю, то хіба скажу Давидові неправду?

Його потомство залишиться навіки, і його престол — наче сонце переді Мною,

наче місяць, установлений навіки, — вірний свідок на небі!
(Музична пауза).

Однак Ти відкинув і зневажив, — Ти відкинув Свого помазанця,

порушив завіт зі Своїм рабом, втоптав у землю його святиню.

Ти повалив усі його огорожі, Ти зробив жахом усі його твердині:

його грабували всі, які проходили дорогою, — він став посміховиськом для своїх сусідів.

Ти звеличив правицю його противників, порадував усіх його ворогів.

Ти відняв допомогу від його меча і не підтримав його на війні.

Ти позбавив його очищення, Ти повалив його трон на землю.

Ти скоротив дні його життя, вкрив його соромом.
(Музична пауза).

Невже Ти, Господи, назавжди відвернешся? Доки палатиме, наче вогонь, Твій гнів?

Згадай, яка суть мого буття. Хіба отак нінащо Ти створив усіх людських синів?

Хіба є людина, яка житиме, і не побачить смерті, — яка врятує свою душу від влади аду?
(Музична пауза).

Господи, де Твоє віковічне милосердя, яким Ти у Своїй праведності поклявся Давидові.

Господи, згадай про зневагу Своїх рабів від багатьох народів, яку я переніс на самому собі, і

якою і Тебе зневажили Твої вороги, Господи, і якою зневажили наступників Твого помазанця.

Благословенний же Господь навіки! Нехай буде так, хай так буде!

Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Господи, Ти був для нас притулком із роду в рід.

Перш, ніж постали гори й були створені Земля і Всесвіт, від віку й до віку Ти є.

Ти не повертай людини до приниження. Ти ж бо сказав: Поверніться, людські сини!

Адже у Твоїх очах тисяча років — як учорашній день, що минув, — як нічна сторожа.

Роки стануть для них погордою. Тож вранці минеться, як трава, —

вранці розцвіте і минеться: ввечері зів’яне, задеревіє і засохне.

Бо ми поникли перед Твоїм гнівом, стривожені Твоїм обуренням.

Ти поставив перед Собою наші беззаконня, наш вік — у світлі Твого обличчя.

Отож, усі наші дні промайнули, ми поникли перед Твоїм гнівом. Наші літа схожі на павутину.

При тому днів нашого віку — сімдесят років; якщо ж у силі, — то вісімдесят років; і більшість із них — важка праця і страждання, бо нас знаходить сумирність, і ми зазнаємо покарання.

Хто знає силу Твого гніву і через Твій страх спроможний розпізнати Твій гнів?

Таким чином вияви нам Твою потугу, і тих, які прив’язалися серцем до мудрості.

Повернися ж, Господи! До яких пір? Дай себе впросити за Своїх рабів.

Уранці ми сповнилися Твоїм милосердям, раділи й веселилися всі наші дні, —

веселилися за ті дні, коли Ти нас упокорював, — за літа, в яких ми бачили лихо.

І поглянь на Своїх рабів, на Свої діла — і попровадь їхніх синів.

Нехай світло Господа, нашого Бога, буде над нами, і Ти за нас керуй ділами наших рук, — [ділом наших рук керуй].

Пісня хвали Давида. Хто живе під захистом Всевишнього, той перебуватиме під покровом Бога небесного.

Він скаже Господу: Ти — мій помічник, мій притулок, мій Бог. Я на Нього покладатиму надію,

бо Він визволить мене від пастки мисливців і від тривожної справи.

Своїми плечима Він закриє тебе, — ти будеш у безпеці під Його крилами: Його правда, наче щит, оточить тебе звідусіль.

Ти не злякаєшся нічного страхіття, ні стріли, що летить удень,

ні того, що підкрадається в темряві, ні напасті чи злого духа, який приходить опівдні.

Збоку від тебе впаде тисяча, десять тисяч — праворуч від тебе, та до тебе не наблизиться.

Лише своїми очима будеш дивитися — і побачиш відплату грішникам.

Адже Ти, Господи, моя надія. Всевишнього зробив ти своїм пристановищем.

На тебе не найде зло, і лихоліття не наблизиться до твого поселення.

Адже Своїм ангелам накаже про тебе, щоби берегли тебе на всіх дорогах твоїх.

Вони на руках понесуть тебе, аби ти часом не спіткнувся об камінь своєю ногою.

На гадюку і змію наступиш, — ти потопчеш лева й змія!

Адже він на Мене покладав надію — і Я його визволю. Захищу його, бо він пізнав Моє Ім’я.

Закличе він до Мене — і Я його вислухаю; Я з ним у недолі — визволю і прославлю його.

Я насичу його довгим віком і покажу йому Своє спасіння!

Пісня-псалом на суботній день. Добре прославляти Господа і співати Твоєму Імені, Всевишній:

вранці сповіщати про Твоє милосердя і вночі про Твою правду —

на десятиструнному псалтирі та з піснею на гуслах.

Адже Ти мене, Господи, порадував Своїм творінням: я радітиму ділами Твоїх рук!

Якими славними виявилися Твої діла, Господи. Твої задуми — надзвичайно глибокі.

Нерозумний чоловік цього не пізнає, — безумний не зрозуміє.

Коли грішники, як трава, піднялися, і всі, хто чинить беззаконня, показалися, щоби повністю, навіки-віків, бути знищеними,

то Ти, Господи, найвищий навіки.

Бо ось Твої вороги, Господи, бо ось Твої вороги загинуть, — будуть розпорошені всі, хто чинить беззаконня,

а моя сила, наче ріг однорога, буде підноситися вгору, і старість моя — в густій олії.

Моє око поглянуло на моїх ворогів, моє вухо почує тих лиходіїв, які повстають проти мене.

Праведний розквітне, наче пальма, намножиться, як кедр на Лівані.

Посаджені в Господньому домі, вони розквітнуть у дворах нашого Бога.

Навіть у пізній старості будуть множитися і матимуть насолоду,

аби сповіщати, що праведний Господь, мій Бог, і нема в Ньому неправди.

У день перед суботою, коли була заселена земля. Пісня хвали Давида.
Господь зацарював, Він одягнувся в красу, — Господь силою одягнувся і підперезався. Адже Він міцно поставив Усесвіт, який не захитається.

Віддавна готовий Твій престол, — Ти споконвіку!

Підняли ріки, Господи, підняли ріки свій шум.

Від шуму могутніх вод — дивовижні морські хвилі, — дивовижний Господь на висотах.

Твої свідоцтва вельми вірні. Твоєму домові, Господи, належить святість на безконечні дні.

Псалом Давида на четвертий день тижня.
Бог відплати — Господь! Бог відплати з’явився.

Підіймися, Судде землі, дай відплату гордим!

До яких пір, Господи, до яких пір грішники будуть вихвалятися,

будуть кричати, голосити неправду й говорити пусте всі, хто чинить беззаконня?

Господи, вони принизили Твій народ, заподіяли зло Твоїй спадщині,

замордували вдову і захожого, вигубили сиріт

і говорили: Господь не побачить, Бог Якова не помітить!

Тож схаменіться, безумні з народу! Безглузді, коли ви наберетесь розуму?

Хіба Той, Хто створив вухо, не чує? Або Хто створив око, не бачить?

Хіба не докорить Той, Хто повчає народи, Хто навчає людину розуму?

Господь знає задуми людей — знає, що вони марні.

Блаженна та людина, яку Ти, Господи, напоумляєш, навчаєш Свого закону,

щоби дати полегшення в лихі дні, доки грішникові не буде викопана яма.

Адже Господь Свого народу не відкине і спадщини Своєї не залишить напризволяще,

доки не повернеться правда до суду, — усі щирі серцем дотримуються її.
(Музична пауза).

Хто підніметься зі мною проти злочинців? Хто стане зі мною проти тих, які чинять беззаконня?

Якщо би Господь не допоміг мені, ще трохи — і моя душа переселилася б до аду.

Якщо б я сказав: Посковзнулася моя нога, — Твоє милосердя, Господи, підтримає мене.

Господи, через надмір моїх страждань, що в моєму серці, Твої потіхи огорнули любов’ю мою душу.

Чи може бути в Тебе якась спільність із престолом беззаконня — з тим, хто винаходить перепони за допомогою закону?

Вони полюватимуть на душу праведного і засудять невинну кров.

Але Господь став для мене пристановищем, мій Бог — помічник, моя надія.

Він віддасть їм за їхнім беззаконням, — їх вигубить Господь, Бог наш, за їхнє лукавство.

Пісня хвали Давида. Підемо, радісно заспіваємо Господу, будемо вигукувати Богові — нашому Спасителеві.

Поспішимо стати в Його присутності з хвалою — і радісно заспіваємо Йому псалми.

Адже Господь — величний Бог, Він великий цар над усіма богами.

У Його руці — кінці землі, Йому належать вершини гір.

І море — Його, — Він його створив, і суходіл створили Його руки.

Підемо, поклонимося і припадемо перед Ним, — будемо голосити перед Господом, Який нас створив.

Адже Він є наш Бог, ми — Його народ, частина Його отари, вівці під Його рукою. Сьогодні, коли почуєте Його голос,

не робіть закам’янілими ваші серця, як підчас нарікання в день випробування в пустелі,

де спокушали ваші батьки. Вони випробували — і побачили Мої діла.

Сорок років Я був спокушуваний тим родом, тож сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг,

тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!

Коли після полону відбудовували святиню. Пісня Давида. Заспівайте Господу нову пісню! Співай Господу, уся земле!

Співайте Господу, благословляйте Його Ім’я, день у день сповіщайте про Його спасіння.

Звістіть між народами Його славу, серед усіх племен — дивовижні Його діла.

Бо великий Господь і гідний найвищої хвали. Він грізний — понад усіх богів.

Адже всі боги народів — це демони, а Господь — небеса створив.

Слава і краса — перед Ним, а в Його святині — святість і велич.

Покоління народів, принесіть Господу, принесіть Господу славу і честь.

Принесіть Господу славу Його Імені, візьміть жертви, та й заходьте в Його двори.

Поклоніться Господу в Його святому дворі. Нехай затремтить перед Його обличчям уся земля.

Сповістіть між народами: Господь зацарював! Адже Він твердо поставив світ, який не захитається. Він справедливо буде судити народи!

Нехай веселиться небо, нехай радіє земля! Нехай збуриться море і все, що наповняє його.

Нехай радіє рівнина і все, що на ній! Тоді радітимуть усі дерева в лісі

перед обличчям Господа: бо Він іде, бо йде Він судити землю! Він справедливо судитиме Всесвіт, і народи — за Своєю правдою.

Псалом Давида, коли його земля була впорядкована. Господь зацарював: нехай звеселиться земля! Хай зрадіють численні острови!

Хмара й темрява навколо Нього, справедливість і суд — основа Його престолу.

Перед Ним перейде вогонь і навкруги попалить Його ворогів.

З’явилися у Всесвіті Його блискавки, — земля побачила й здригнулася.

Гори, наче віск, розтопилися від присутності Господа, — від обличчя Господа всієї землі.

Небеса сповістили Його правду, і всі народи побачили Його славу.

Нехай покриє ганьба всіх тих, які кланяються різьбленим божкам, — тих, хто вихваляється своїми ідолами. Поклоніться Йому, усі ангели Його!

Почув Сіон і наповнився радістю, зраділи юдейські дочки щодо Твоїх присудів, Господи.

Адже Ти — Господь, Всевишній над усією землею, Ти надзвичайно звеличився над усіма богами.

Ви, що любите Господа, ненавидьте зло. Господь береже душі Своїх праведних, — Він визволить їх із рук грішників.

Світло засяяло для праведного, радість — для праведних серцем.

Радійте, праведні, у Господі, славте пам’ять Його святості.

Псалом Давида. Заспівайте Господу нову пісню, бо Господь зробив чудеса. Йому принесла спасіння Його правиця, Його свята рука.

Господь явив Своє спасіння, — відкрив перед народами Свою правду.

Він згадав Свою милість до Якова і Свою правду для дому Ізраїлевого. Усі кінці землі побачили спасіння нашого Бога.

Вигукуй Богові, уся земле, — співайте, веселіться і грайте!

Заграйте Господу на гуслах, — на гуслах, зі співом псалма.

На кованих сурмах, під звуки рога, здійміть радісний гук перед Царем — Господом.

Нехай море здригнеться і все, що наповняє його, Всесвіт і ті, хто населяє його.

Ріки заплещуть разом у долоні; гори радітимуть!

Адже Він іде судити світ, і судитиме світ у справедливості, а народи — в праведності.

Псалом Давида. Господь зацарював, — хай обурюються народи! Він — Той, Хто сидить на херувимах, — нехай здригається земля.

Господь у Сіоні великий, Він піднесений над усіма народами.

Хай славлять Твоє велике Ім’я, адже Воно грізне і святе.

Честь царя любить справедливість. Ти забезпечив правду, і над Яковом звершив суд і справедливість.

Вознесіть Господа, Бога нашого, і поклоніться підніжжю Його ніг, бо Він — святий!

Мойсей і Аарон між Його священиками, а Самуїл — серед тих, які кличуть Його Ім’я. Закликали до Господа — і Він їх вислухав,

промовляв до них із хмарного стовпа. Вони дотримувалися Його свідчень і заповідей, які Він їм дав.

Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх. Боже, Ти бував милосердний до них і відплачував за всі їхні провини.

Вознесіть Господа, Бога нашого, поклоняйтеся на Його святій горі, бо Господь, Бог наш, — святий.

Псалом хвали. Вигукуй Господу, уся земле!

Служіть Господу з радістю, з’явіться веселими перед Ним.

Знайте, що Господь є Бог, що Він створив нас, а не ми; ми ж — Його народ, вівці Його отари.

Входьте в Його брами з хвалою, у Його двори — з піснями. Славте Його, хваліть Його Ім’я,

бо Господь добрий, Його милосердя — навіки, і Його правда — з роду в рід.

Псалом Давида. Господи, заспіваю Тобі про милосердя і суд.

Буду співати й роздумувати над непорочною дорогою. Коли прийдеш до мене? У чистоті серця я ходив посеред свого дому.

Справи протизаконної я не поставив перед своїми очима, — я зненавидів тих, які чинили злочини.

Викривлене серце не приставало до мене, — злого, який уникав мене, я не помічав.

Потайного наклепника на свого ближнього — такого я проганяв. У кого горде око і ненаситне серце — з таким і не їв.

Мої очі — на вірних землі, щоб оселилися зі мною. Хто ходить бездоганною дорогою, — такий мені служив.

Хто діяв зухвало, — не жив у моєму домі. Хто говорив неправедне, — не був правим у моїх очах.

Із самого ранку я нищив усіх грішників землі, щоб вигубити з Господнього міста всіх, хто чинить беззаконня.

Молитва вбогого, коли він ослаб і виливає перед Господом своє благання.

Господи, вислухай мою молитву, — нехай дійде до Тебе моє благання.

Не відверни від мене Свого обличчя. У день, коли приходить скрута, прихили до мене Своє вухо. Того дня, коли я закличу до Тебе, вислухай мене негайно.

Адже мої дні зникли, як дим; мої кості висохли, як сухі поліна.

Я потолочений, як трава, і моє серце засохло, — я навіть забував їсти свій хліб.

Від зойків і мого стогону тіло моє присохло до моїх кісток.

Я уподібнився до пелікана, що в пустелі, — я став, як та сова в розваленому домі.

Я не спав — став, як той самотній горобець на даху.

Упродовж цілого дня наді мною глумилися мої вороги, і ті, які мене хвалили, стали проклинати мене.

Адже, наче хліб, я їв попіл, а свій напій я розводив сльозами —

через Твій гнів і обурення, оскільки, звеличивши мене, Ти скинув додолу.

Мої дні промайнули, наче тінь, я висох, як трава.

А Ти, Господи, перебуваєш навіки, і пам’ять Твоя — з роду в рід.

Тож, піднявшись, змилуйся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки прийшов час.

Адже Твої раби вподобали його каміння й будуть жаліти його пил.

І народи боятимуться Господнього Імені, — усі царі землі — Твоєї слави.

Адже Господь збудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.

Він зглянувся на молитву покірних і не погордував їхнім благанням.

Нехай це буде записано для наступного покоління, і відроджений народ хвалитиме Господа.

Бо Він поглянув зі Своєї святої висоти, — Господь поглянув із неба на землю,

аби почути стогін скованих, визволити синів, виданих на смерть,

сповіщати в Сіоні Господнє Ім’я і хвалу Його в Єрусалимі,

коли народи й царства зберуться разом, щоби служити Господу.

Він відповів йому на дорозі його сили: Сповісти мені короткочасність моїх днів.

Не забери мене в половині моїх днів, — Твої роки з роду в рід.

Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук.

Вони загинуть, а Ти — стоятимеш; і всі, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, — будуть замінені вони.

А Ти — Той Самий, і рокам Твоїм не буде кінця.

Сини Твоїх рабів житимуть, і їхнє потомство йтиме вперед навіки.

Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа і, уся істото моя, — Ім’я святе Його.

Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добрих Його нагород.

Він прощає всі беззаконня твої, оздоровляє всі твої хвороби.

Він визволяє твоє життя від тління, Він вінчає тебе милосердям і щедрістю.

Він наповняє твоє бажання добром, і молодість твоя буде оновлена — мов у орла.

Господь виявляє милість і суд усім скривдженим.

Він відкрив Мойсеєві дороги Свої, а синам Ізраїлевим — бажання Свої.

Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і багатомилостивий.

Не назавжди буде Його гнів, не вічним буде Його обурення.

Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, не відплатив нам за нашими беззаконнями.

Бо як небо високо над землею, так Господь непорушно поставив милість Свою над тими, хто боїться Його.

Як віддалений схід від заходу, так віддалив Він наші беззаконня від нас.

Як батько милує синів, так Господь виявив милість до тих, які бояться Його.

Адже Йому відомо, із чого ми створені: пам’ятай, що ми — порох!

Людина — її дні, як трава; вона зацвіла, наче польова квітка,

однак пронісся вітер над нею — і її більше не буде, і місця її вже не впізнати.

Господнє ж милосердя від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і праведність Його — на синах синів,

які зберігають Його завіт і пам’ятають про Його заповіді, щоб виконувати їх.

Господь встановив Свій престол на небі, і Його царство над усім володіє.

Благословіть Господа, усі ангели Його, міцні силою, — ви, які виконуєте слово Його, прислухаючись до голосу слів Його.

Благословіть Господа, усі сили Його, слуги Його, що виконуєте волю Його.

Благословіть Господа, усі діла Його, на кожному місці, — де влада Його. Благослови, душе моя, Господа.

Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! У славу й велич одягнувся Ти.

Ти одягаєшся у світло, як в одяг, і простягаєш небо, наче намет.

Ти покриваєш водами Свої горішні покої, робиш хмари Своїми сходинками, ходиш на крилах вітрів.

Ти робиш духів Своїми ангелами, а палаючий вогонь — Своїми слугами.

Ти заснував землю на її основі, — вона не захитається навіки-віків.

Безодня, мов плащ, покриває її, на горах зберуться води.

Від Твоєї погрози вони втечуть, — перелякаються від звуку Твого грому.

Підіймаються гори і опускаються рівнини — на місце, яке Ти визначив для них.

Ти встановив межу, яку вони не перейдуть, і не повернуться, щоби покрити землю.

Ти посилаєш джерела в долини, — і між горами протікатимуть води.

Вони напувають усіх звірів землі, — дикі осли тамуватимуть свою спрагу.

Над ними поселяться небесні птахи, — з-поміж скель подаватимуть голос.

Ти зі Своїх горішніх покоїв напуваєш гори; плодами Твоїх діл насититься земля.

Ти вирощуєш траву для худоби й зелень на благо людини, щоби земля давала хліб:

тож вино звеселяє серце людини, — вона [намащує] обличчя олією, а хліб зміцнює серце людини.

Дерева в полі наситяться — ліванські кедри, що Ти насадив.

Там пташки будуть гніздитися, і журавлине гніздо — високо над ними.

Високі гори — для оленів, скелі — сховище для зайців.

Ти створив місяць, щоб визначати час, — і сонце знає, коли йому зайти.

Ти навів темряву, — і настала ніч, а в ній виходять усі лісові звірі.

Молоді леви ричать, щоби знайти здобич, — щоби добути в Бога для себе поживи.

А зійшло сонце, — вони зібралися разом і лежать у своїх лігвищах.

Вийде людина на своє діло, на свою працю, — аж до вечора.

Які величні Твої діла, Господи! Ти все вчинив премудро — земля сповнена Твоїм творінням.

Ось велике й широке море: там плазуни, яким нема числа, — тварини великі й малі.

Там плавають кораблі й той змій, якого Ти створив, щоби йому забавлятися.

Усі на Тебе чекають, щоби дав Ти їм їжу у відповідний час.

Як даси їм — підберуть; як відкриєш руку, — усе наповниться добром.

А коли відвернеш Своє обличчя — збентежаться. Віднімеш їхній дух — вони щезнуть і обернуться у свій порох.

Пошлеш Свого духа — вони будуть створені; Ти оновиш поверхню землі.

Нехай Господня слава буде навіки, нехай Господь веселиться Своїми ділами!

Ти споглядаєш на землю і змушуєш її тремтіти; торкаєшся гір — і вони димлять.

Тож співатиму Господу в час свого життя, — співатиму моєму Богові, поки я існую.

Нехай буде приємною Йому моя мова; я ж буду радіти Господом.

А грішники хай зникнуть із землі, і беззаконні, — щоб і їх не було. Благослови, душе моя, Господа!

Алилуя. Прославляйте Господа, кличте Його Ім’я, сповістіть між народами про Його діла.

Співайте Йому, виспівуйте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діла.

Хваліться Його святим Ім’ям; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа.

Шукайте Господа і наберіться сили, постійно шукайте Його обличчя.

Пам’ятайте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його чудеса і вироки Його вуст.

Нащадки Авраама — Його раби, сини Якова — Його обранці!

Він — Господь, наш Бог, на всій землі Його присуди.

Він навіки заховав у пам’яті Свій завіт, слово, яке заповів для тисячі родів:

те, що заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові.

І поставив його для Якова як закон, — як вічний завіт для Ізраїля,

кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, як мірило вашої спадщини,

коли їх було невелике число, — нечисленними були вони в ній і чужинцями.

Вони проходили від народу до народу, від царства до іншого народу.

Він же не дозволив жодній людині їх скривдити і докоряв за них царям.

Не чіпайте Моїх помазанців і не робіть зла Моїм пророкам!

Він навів голод на землю, знищив усі їхні запаси хліба.

А перед ними послав людину: Йосиф був проданий у рабство.

Кайданами скували його ноги, залізо оповило його душу,

доки не збулося Його слово, доки не запалав він Господнім словом.

Цар послав визволити його, — володар народів звільнив його.

Він настановив його господарем над своїм домом і управителем над усім своїм маєтком,

щоб наглядав за його правителями за власним бажанням, щоб навчав його вельмож мудрості.

Тож прибув Ізраїль у Єгипет, — Яків переселився в землю Хама.

І Він дуже розмножив Свій народ і зробив його сильнішим за його ворогів.

А серце тих Він перемінив, щоби зненавиділи Його народ, щоби поводилися підступно з Його рабами.

Він послав Мойсея, Свого раба, і Аарона, якого вибрав,

і зробив між ними Свої великі ознаки й чудеса в землі Хама.

Наслав темряву — і стемніло, та не зважили на Його слова.

Він перетворив їхні води в кров і вигубив їхню рибу.

Їхня земля закишіла жабами — навіть у покоях їхніх царів.

Він сказав — і налетіли псячі мухи, і мошкара з’явилася в усіх їхніх землях.

Він, наче дощ, наслав на них град, нищівний вогонь на їхню землю,

побив їхні виноградники і їхні смоківниці, знищив усі дерева в їхньому краї.

Він сказав — і найшла сарана, сарана без числа;

вона поз’їдала всю зелень у їхній землі, пожерла врожай їхнього краю.

Він повбивав усіх первістків у їхній країні, початки всякої їхньої праці.

А їх вивів із золотом та сріблом, і серед їхніх племен не було хворих.

Єгипет був радий їхньому відходові, тому що страх перед ними охопив їх.

Він простягнув хмару як покриття для них, і вогонь, щоби світив їм уночі.

Вони попросили — і прилетіли перепелиці; Він наситив їх небесним хлібом.

Він розколов скелю — і потекли води, ринули потоки на безводні землі.

Адже Він згадав Своє святе слово до Авраама, Свого раба.

І вивів Свій народ в радості, Своїх обранців — із веселощами.

І дав їм землі народів, і вони успадкували плоди праці народів,

аби лише дотримувалися Його заповідей і досліджували Його закон.

Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.

Хто розкаже про величні Господні діла, хто розголосить про Нього всю хвалу?

Блаженні ті, які дотримуються права і поступають праведно повсякчас!

Згадай нас, Господи, коли милуватимеш Свій народ, і нас відвідай спасінням Своїм,

щоб ми бачили добробут Твоїх обранців, раділи щастям Твого народу, хвалилися Твоєю спадщиною.

Ми згрішили з нашими батьками: чинили беззаконня, творили неправду.

Наші батьки в Єгипті не збагнули Твоїх чудес, не запам’ятали численних виявів Твого милосердя, завдали прикрощів на підході до Червоного моря.

Та Він їх спас задля Свого Імені, — щоб вони пізнали Його силу.

Він погрозив Червоному морю, — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче крізь пустелю;

спас Він їх з руки ненависників, визволив їх з руки ворога.

Вода покрила тих, які пригноблювали їх: жодного з них не залишилося.

Тож повірили Його словам і заспівали Йому хвалу.

Та швидко забули Його діла, не виконали Його настанов.

І виявили свою жадобу в пустелі, випробовували Бога в безводній землі.

І Він задовольнив їм їхнє бажання — послав насичення їхнім душам.

У таборі вони викликали гнів Мойсея та Аарона — Господнього святого.

І розступилася земля — поглинула Датана й покрила зборище Авірона.

В їхньому зібранні спалахнув вогонь, — полум’я попалило грішників.

І зробили теля на Хориві, і поклонилися вилитому ідолові.

Проміняли свою славу на подобу теляти, що їсть траву.

Забули Бога, Який їх спас, Який зробив велике в Єгипті,

дивовижне — в землі Хама, страшне — на Червоному морі.

І сказав Він, що їх вигубить… коли б не Мойсей, Його обранець, який став перед Ним під час побиття, щоб відвернути Його гнів, аби Він їх повністю не знищив.

Та погордували бажаною землею, не повірили Його слову.

Тож нарікали у своїх поселеннях, не послухалися Господнього голосу.

І Він на них підняв Свою руку, щоби повалити їх у пустелі, —

повалити їхнє потомство серед народів і розсіяти їх по країнах.

І віддалися Веелфеґорові, — їли жертви для неживих.

І прогнівили Його своїми вчинками, серед них поширилася пошесть.

Та піднявся Фінеес, учинив примирення, — і спинилася пошесть.

Йому зараховано це як праведність із роду в рід, навіки.

Вони викликали Його гнів біля Води нарікання. І Мойсей через них постраждав,

бо допекли його духові, і він сказав зайве своїми вустами.

Вони не вигубили народів, про яких говорив їм Господь,

а змішалися з народами і перейняли їхні вчинки.

І служили їхнім ідолам, які стали для них спокусою.

Своїх синів і своїх дочок вони принесли в жертву демонам, —

проливали невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаана; земля була осквернена кров’ю,

опоганена їхніми ділами, — вони облудними були у своїх діяннях.

Тож Господь запалав гнівом на Свій народ, відчув огиду до Свого спадку

і передав їх у руки народів: над ними запанували ті, хто їх ненавидів.

Їхні вороги гнобили їх, і вони впокорилися під їхню руку.

Він часто визволяв їх, та вони завдавали прикрощів Йому своїми бажаннями — і зазнали приниження через свої беззаконня.

Та, як їх гнобили, Він зглянувся над ними, коли почув їхні благання.

І Він згадав Свій завіт, і розкаявся через Своє безмежне милосердя, —

розбудив милосердя в усіх тих, хто їх тримав у полоні.

Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми прославляли Твоє святе Ім’я, хвалилися Твоєю похвалою.

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку й до віку! І весь народ скаже: Нехай буде так, хай так буде!

Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.

Хай промовляють так викуплені Господом, яких Він визволив із рук ворога.

Зібрав їх з країн: зі сходу, заходу, півночі й півдня.

Вони заблукали в безводній пустелі — не знайшли дороги до заселеного міста;

були голодні й спраглі, і умлівала в них душа.

І закликали до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх бід,

і дорогою прямою попровадив їх, щоби прибули до міста, де мали проживати.

Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!

Адже Він наситив спустошену душу, — наповнив добром спраглу душу

тих, які перебували в мороку, у тіні смерті, були сковані нуждою і залізом;

оскільки вони збунтувалися проти Божих слів і поглумилися над радою Всевишнього.

Тож їхнє серце було впокорене працею; вони знемагали, та не було кому допомогти.

І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот:

вивів їх з мороку і тіні смерті, кайдани їхні розірвав.

Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!

Це ж Він розбив мідні брами і розтрощив залізні засуви!

Допоміг їм повернути з дороги їхнього беззаконня, бо через своє беззаконня вони зазнали приниження.

Будь-яка їжа стала огидною для їхньої душі, і вони наблизилися до воріт смерті.

І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот.

Він послав Своє слово й оздоровив їх, визволив їх від їхньої погибелі.

Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!

Хай принесуть жертву хвали, хай розкажуть про Його діла з радістю!

Ті, які відпливають у море на кораблях, котрі торгують на багатьох водних шляхах,

бачили Господні діла і Його чудеса в морській глибині!

Він промовив, — і зірвався нищівний вітер, піднялися вгору морські хвилі, —

вони підносяться до неба і спадають у безодню; їхня душа танула в біді.

Вони розбушувалися, заточуються, наче п’яні, — і вся їхня мудрість пропала.

Та у своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх страждань.

Він наказав бурі — і настала тиша, і заспокоїлися її хвилі.

Вони ж зраділи, що стихло. І Він привів їх до бажаної пристані.

Тож хай прославляють Господа за Його милосердя, за Його чудеса для людських синів!

Хай величають Його на зібраннях народу, на засіданні старців нехай Його прославляють!

Він обернув ріки в пустелю і водні джерела — на суху землю:

плодоносну землю — через злодіяння тих, хто на ній живе, — перетворив у солончаки.

А пустелю Він обернув в озерний край, і суху землю — у водні джерела.

Він поселив там спраглих, і вони збудували місто для проживання.

Тож вони засіяли поля, насадили виноградники і зібрали вирощений урожай.

І Він поблагословив їх, і стали дуже численними, і їхньої худоби не поменшало.

Та вони стали нечисленними, і зле їм було під тягарем страждань і болю.

Зневага вилилася на володарів, — Він дав їм блукати в непрохідних місцях, на бездоріжжі.

Він допоміг бідному вибратися з убогості й намножив родини, як отару.

Побачать це праведні й зрадіють, а все беззаконне закриє свої вуста.

Хто мудрий і буде дотримуватися цього? Вони зрозуміють милість Господню.

Пісня-псалом Давида. Готове моє серце, Боже, готове моє серце! Буду співати і грати у своїй славі.

Прокинься, псалтирю, і ви, гусла! Я встану на світанку.

Буду прославляти Тебе, Господи, між народами і співати Тобі між племенами,

бо Твоя милість вища за небо, і Твоя правда — аж до хмар.

Піднесися над небесами, Боже; Твоя слава — по всій землі.

Хай Твої улюблені будуть врятовані, визволи Своєю правицею і вислухай мене.

Бог сказав у Своїй святині: Підіймуся вгору, зміряю Сікіму, виміряю і Долину поселень.

Мій Ґалаад і Мій Манасія, Єфрем — підмога Моєї голови, Юда — Мій цар.

Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!

Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?

Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?

Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.

З Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо наших ворогів.

На закінчення. Псалом Давида.
Боже, моєї хвали не обійди мовчанням.

Адже уста грішника й уста обманця розкрилися на мене, вони заговорили проти мене підступним язиком

і оточили мене ненависними словами, без причини вели боротьбу зі мною.

Замість того, щоб любити мене, нападали на мене, а я — молився.

Вони віддали мені злом за добро, і ненавистю — за мою любов.

Постав же над ним грішника, і нехай диявол стане праворуч від нього!

Коли він буде судитися, нехай вийде осудженим, а його молитва нехай стане гріхом.

Хай укоротяться його дні, а служіння його нехай забере інший.

Хай його сини стануть сиротами, а його дружина — вдовою.

Хай сини його, тиняючись, блукають і жебракують, хай будуть викинені зі своїх домів.

Нехай лихвар витягне з нього все, що він має, хай чужинці розграбують плоди праці його.

Хай не буде в нього захисника, хай не буде того, хто змилосердився би над його сиротами.

Діти його хай будуть приречені на вигублення, — в одному поколінні нехай пропаде його ім’я.

Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не буде стертий.

Хай будуть вони постійно перед Господом, і нехай зникне пам’ять про них із землі.

За те, що не пам’ятав він чинити милосердя, а переслідував до смерті бідну, вбогу, зранену серцем людину.

Він полюбив прокляття, — тож вони зійдуть на нього. Не бажав благословення, — тож воно і віддалиться від нього.

Він одягнувся в прокляття, наче в одяг, тож просочилося воно в його нутро, як вода, у його кості, — як олія.

Нехай буде воно йому, як плащ, в який одягається, і як пояс, яким постійно підперізується.

Ось так перед Господом виглядає справа тих, які неправедно оскаржують мене і наговорюють зло на мою душу.

А Ти, Господи, Владико, вчини наді мною милосердя задля Твого Імені, бо добре Твоє милосердя.

Спаси мене, адже я бідний і вбогий, — і в мене стривожилося серце моє.

Я поник, як зникаюча тінь, мене струсили, як сарану.

Мої коліна ослабли від посту, а моє тіло змарніло від браку олії.

Тож я став для них посміховиськом: бачили мене і похитували своїми головами.

Допоможи мені, Господи, Боже мій, вирятуй мене за Своїм милосердям!

Хай дізнаються, що це Твоя рука, що Ти, Господи, зробив це.

Вони проклинатимуть, а Ти будеш благословляти. Хай осоромляться ті, які повстають проти мене, а Твій раб радітиме.

Щоби вкрилися ганьбою ті, котрі зводять на мене наклепи, хай накриються своїм соромом, наче подвійним одягом.

Вельми прославлятиму Господа своїми устами, величатиму Його між багатьма,

бо Він став по правиці нещасного, щоб врятувати від тих, які насідають на мою душу.

Псалом Давида. Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг.

Жезл Своєї сили Господь пошле із Сіону, тож пануй між своїми ворогами!

У Тебе влада в дні Твоєї могутності, у сяйві [твоїх] святих. Перед ранньою зорею я Тебе породив із лона.

Поклявся Господь — і не розкається: Ти священик навіки — за чином Мелхиседека!

Господь праворуч від Тебе, розгромив царів у день Свого гніву.

Він буде судити народи, наповнить землю трупами, і багатьом на землі розчавить голови.

У дорозі нап’ється зі струмка, тому підійме голову вгору.

Алилуя. Я буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем у раді праведних і в громаді.

Великі Господні діла, вони відомі — згідно з усім Його бажанням.

Його діяння — слава і велич, а праведність Його перебуває навіки-віків.

Незабутніми зробив Він Свої дивовижні діла, — милосердний і щедрий Господь.

Він дав поживу тим, які Його боялися, повік пам’ятатиме про Свій завіт.

Силу Своїх діянь звістив Своєму народові, щоби дати їм спадщину народів.

Діла Його рук — правда і правосуддя. Вірні всі Його заповіді,

вони непорушно встановлені навіки-віків, засновані на правді й справедливості.

Він послав визволення Своєму народові, заповів Свій завіт навіки. Святе й грізне Його Ім’я!

Початок мудрості — страх Господній: добрий розум у всіх, хто діє згідно з ним. Його хвала перебуває навіки-віків.

Алилуя. Блаженна людина, яка боїться Господа, і заповіді Його будуть їй вельми до вподоби.

Сильне буде на землі її потомство, — рід праведних буде благословенний.

Слава і багатство в її домі, і її праведність продовжується навіки-віків.

Для праведних засяяло світло в темряві. Він милосердний, щедрий і праведний.

Добра людина — та, яка щедра і позичає, — буде вести свої діла в справедливості.

Не похитнеться вона повік; у вічній пам’яті буде праведний.

Поганої чутки він не побоїться, його серце готове покладатися на Господа.

Непохитне його серце, воно не злякається, хоч і побачить своїх ворогів.

Він розсіяв, роздав бідним. Його правда перебуває навіки-віків, його сила підійметься в славі.

Грішник побачить і спалахне гнівом, заскрегоче своїми зубами і його не стане, — бажання грішників загине.

Алилуя. Хваліть, слуги, Господа, хваліть Господнє Ім’я!

Нехай буде Ім’я Господнє благословенне — віднині й довіку!

Від сходу сонця і до заходу хваліть Ім’я Господнє.

Господь високо — над усіма народами, Його слава — понад небеса.

Хто такий, як Господь, Бог наш, Який живе на висотах,

і споглядає на понижене на небі й на землі?

Він підіймає бідного із землі й підводить убогого з гноїща,

аби посадити його з правителями — з князями Свого народу.

Це Він поселяє бездітну в домі, — як матір дітей, яка радіє.

Алилуя. При виході Ізраїля з Єгипту, — дому Якова із чужоземного народу,

Юдея стала Його святинею, Ізраїль — Його володінням.

Море побачило і кинулося втікати, Йордан повернувся назад.

Гори скакали, як барани, а пагорби, — як ягнята.

Що з тобою, море, що ти втекло? Що з тобою, Йордане, що ти відступив назад?

Гори, чому ви поскакали, як барани, а ви, пагорби, наче ягнята?

Земля затряслася від обличчя Господнього, від обличчя Бога Якова!

Він перетворив скелю в повноводні озера, нетесаний камінь — у водяні потоки.

Не нам, Господи, не нам, але Твоєму Імені дай славу — заради милості Твоєї і правди Твоєї.

Щоб ніколи народи не сказали: Де їхній Бог?

А наш Бог — на небесах, вгорі! Він здійснив на небі й на землі все, що забажав.

Ідоли ж народів — це срібло й золото, витвори людських рук.

Вони мають уста, та не говорять; мають очі, та не бачать;

мають вуха, та не чують; мають ніздрі, та не сприймають запаху;

мають руки, та не можуть доторкнутися; мають ноги, та не ходять і не видають звуку зі свого горла.

Ті, хто їх виробляє, хай стануть подібними до них, — усі, які на них покладають надію.

Дім же Ізраїля надіється на Господа! Він — їхній помічник і їхній оборонець.

Дім Аарона покладає надію на Господа. Він — їхній помічник і їхній оборонець.

Ті, хто боїться Господа, покладають надію на Господа. Він — їхній помічник і їхній оборонець.

Господь пам’ятав про нас і поблагословив нас, поблагословив дім Ізраїля, поблагословив дім Аарона.

Він поблагословив тих, хто боїться Господа, — малих і великих.

Нехай же Господь намножить вас — вас і ваших дітей!

Благословенні ви Господом, Який створив небо й землю.

Небеса небес для Господа, а землю Він дав людським синам.

Господи, не мертві хвалитимуть Тебе, — не всі ті, які зійшли до аду,

але ми, які живемо, будемо прославляти Господа — віднині й довіку!

Алилуя. Я сповнений любові, бо Господь прислухається до голосу мого благання.

Адже Він прихилив до мене Своє вухо, тож буду кликати в усі свої дні.

Охопили мене смертельні болі, муки аду спіткали мене. Скорботу і муки знайшов я.

І я прикликав Господнє Ім’я: О, Господи! Визволи мою душу!

Милосердний Господь і праведний: наш Бог має співчуття.

Господь охороняє невинних: я був принижений, а Він мене врятував.

Повернися, моя душе, до свого відпочинку, бо Господь учинив тобі добро.

Він визволив мою душу від смерті, мої очі — від сліз, а ноги мої — від спотикання.

Добро чинитиму перед Господом у країні живих.

Алилуя. Я повірив, тому й сказав: Я дуже нещасний!

У стані збудження я промовив: Кожна людина — обманлива!

Чим я віддячу Господу за все, що мені дав?

Візьму чашу спасіння і прикличу Господнє Ім’я!

Дорогоцінна перед Господом смерть праведних Його.

О, Господи, я — Твій раб, я — Твій раб і син Твоєї рабині. Ти розірвав мої кайдани,

Тобі принесу жертву хвали.

Обіцяне мною в молитві віддам Господу перед усім Його народом:

у дворах Господнього дому, посеред тебе, Єрусалиме!

Алилуя. Хваліть Господа всі народи! Прославте Його всі люди,

бо утвердилося над нами Його милосердя, і Господня правда перебуває навіки.

Алилуя. Прославляйте Господа, адже Він добрий, бо Його милосердя навіки.

Нехай скаже дім Ізраїля: Він добрий, бо Його милосердя навіки!

Нехай скаже дім Аарона: Він добрий, бо Його милосердя навіки!

Хай скажуть усі, які бояться Господа: Він добрий, бо Його милосердя навіки!

У тісноті я заволав до Господа, і Він мене вислухав, — приніс полегшення.

Господь — моя підмога, не буду боятися; що зробить мені людина?

Господь — моя підмога: я буду споглядати на моїх ворогів.

Краще покладатися на Господа, ніж надіятися на людину.

Краще надіятися на Господа, ніж надіятися на володарів.

Усі народи оточили мене, та я дав їм відсіч Господнім Іменем, —

вони повністю мене оточили , а я дав їм відсіч Господнім Іменем.

Обсіли мене, наче бджоли вощину з медом, запалали, як вогонь у тернині, а я їм дав відсіч Господнім Іменем.

Мене штовхнули, я заточився й падав, та Господь мені допоміг.

Господь — Моя сила і моя пісня, Він став мені порятунком.

Голос радості й спасіння — в оселях праведних людей: Господня правиця явила силу.

Господня правиця підняла мене вгору, Господня правиця явила силу.

Не помру, але буду жити і розповідати про Господні діла.

Господь суворо покарав мене, та на смерть мене не видав.

Відчиніть мені брами правди: увійшовши ними, я буду прославляти Господа!

Це — Господня брама, нею ввійдуть праведні.

Прославлятиму Тебе, бо Ти мене вислухав і став мені порятунком.

Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, — саме він став наріжним:

від Господа це сталося, і воно є дивним у наших очах.

Це день, що його створив Господь: радіймо і веселімось у ньому!

О, Господи, спаси! О, Господи, поможи!

Благословенний той, хто йде в Ім’я Господнє! Ми благословляли вас із Господнього дому.

Бог — Господь, Він з’явився нам. Справте свято з гірляндами — аж до рогів жертовника.

Ти — мій Бог, і я буду прославляти Тебе. Ти — мій Бог, і я буду величати Тебе. Славитиму Тебе, бо Ти мене вислухав і став мені спасінням.

Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милосердя навіки!

Алилуя. [1 Алеф] Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом. Блаженні ті, які зберігають Його свідчення, — усім серцем вони шукатимуть Його. Адже вони не чинять беззаконня, — вони пішли Його дорогами. Ти заповів ретельно дотримуватися Твоїх заповідей. О, якби мої шляхи були спрямовані на те, щоби дотримуватися Твоїх настанов, тоді мені не соромно буде дивитися на всі заповіді Твої. Буду прославляти Тебе, Господи, чистим серцем, коли навчуся Твоїх справедливих присудів. Я буду дотримуватися Твоїх настанов — лише зовсім не покинь мене!

[2 Бет] Як молодому зберегти чистим свій шлях? — Лише дотриманням Твоїх слів! Усім своїм серцем шукав я Тебе: не дай ухилитися від Твоїх заповідей. Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе. Благословенний Ти, Господи, навчи мене Твоїх настанов. Своїми устами я звіщав усі присуди Твоїх уст. Дорогою Твоїх свідчень я зрадів, наче всім багатством. Я вникатиму у Твої заповіді й досліджуватиму Твої дороги. Я буду повчатися Твоїми настановами, не забуду Твоїх слів.

[3 Ґімель] Пошли нагороду Своєму рабові. Я ж буду жити й дотримуватися Твоїх слів. Відкрий мої очі, аби я побачив Твої дивовижні речі, які у Твоєму законі. Я — чужинець на землі; не заховай від мене Своїх заповідей. Охоплена нетерпінням моя душа, весь час бажаючи Твоїх присудів. Ти докорив гордим, — прокляті ті, хто ухиляється від Твоїх заповідей. Зніми з мене ганьбу і зневагу, адже я прагнув Твоїх свідчень. Хоч вельможі засіли й наговорювали на мене, та Твій раб досліджує Твої настанови. Адже Твої свідчення — повчання для мене, а Твої настанови — радники мої.

[4 Далет] Моя душа прилипла до землі: оживи мене згідно зі Своїм словом! Я розповів про свої шляхи, і Ти мене вислухав. Навчи мене Своїх постанов. Дай мені зрозуміти дорогу Твоїх постанов, — я буду вникати у Твої дивовижні діла. Поникла від виснаження моя душа: зміцни мене Своїми словами! Відверни від мене шлях неправди, — помилуй мене за законом Твоїм. Я обрав собі дорогу правди, я не забув Твоїх присудів. Я пристав до Твоїх свідчень; Господи, не осором мене. Я побіг шляхом Твоїх заповідей, оскільки Ти зробив моє серце широким.

[5 Ге] Законом вкажи мені, Господи, дорогу Своїх настанов, — буду шукати її постійно. Пошли мені розум, і буду досліджувати Твій закон, — я зберігатиму його всім своїм серцем. Провадь мене стежкою Своїх заповідей, бо дуже вона мені до вподоби. Прихили серце моє до Твоїх свідчень, а не до користолюбства. Відверни мої очі, щоб не бачили марноти; оживи мене на Своєму шляху. Міцно постав Своє слово Своєму рабові, щоб мав Твій страх. Забери від мене зневагу, якої я побоююся, адже Твої присуди — добрі. Ось, я забажав Твоїх заповідей. У Своїй правді оживи мене.

[6 Вав] І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, Твоє спасіння — за Твоїм словом. І я дам відповідь тим, хто мене зневажає, бо я покладаю надію на Твої слова. І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, бо я надію покладаю на Твої присуди. Тож назавжди збережу Твій закон — навіки, навіки-віків! Я ходив по просторах, бо шукав Твоїх заповідей. Говорив я про Твої свідчення перед царями і не соромився. І вглиблювався я у Твої заповіді, які я дуже полюбив. І я підіймав свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив, — я вникав у Твої настанови.

[7 Заїн] Згадай Своє слово до Твого раба, — ним подав Ти мені надію. Це мене потішило в моєму приниженні, — Твоє слово мене оживило. Горді чинили переступи без міри, та я не відхилився від Твого закону. Я згадав Твої одвічні присуди, Господи, і втішився. Відчай охопив мене через грішників, які залишили Твій закон. Твої настанови були для мене, немов пісня на місці мого поселення. Я і вночі згадував Твоє Ім’я, Господи, я дотримувався Твого закону. Це сталося зі мною, бо я шукав Твоїх настанов.

[8 Хет] Ти — моя частка, Господи! Я сказав, що буду дотримуватися Твого закону. Від усього свого серця я молився перед Твоїм обличчям: Помилуй мене згідно зі Своїм словом! Я роздумував над Твоїми шляхами, я спрямовував свою ходу до Твоїх свідчень. Я підготувався і не побоявся дотримуватися Твоїх заповідей. Мене опутали сіті грішників, та я не забув Твого закону. Опівночі я підіймався, щоби прославляти Тебе за присуди Твоєї праведності. Я — співучасник усіх тих, які бояться Тебе і дотримуються Твоїх заповідей. Господи, земля повна Твоєї милості. Навчи мене Своїх настанов.

[9 Тет] Ти, Господи, за Своїм словом зробив добро Своєму рабові. Навчи мене доброти, розуму і знання, бо я повірив Твоїм заповідям. Поки ще я не був упокорений, я чинив переступи; тому я дотримуюся Твого слова. Ти добрий, Господи, тож у Своїй доброті навчи мене Своїх постанов. Проти мене поширилася неправда гордих, та я всім своїм серцем вникатиму у Твої заповіді. Їхні серця затверділи, неначе сир із молока, а я повчався у Твоєму законі. Добре мені, що Ти мене впокорив, щоб я навчався Твоїх настанов. Добрий для мене закон Твоїх уст — кращий за безліч золота й срібла.

[10 Йот] Твої руки мене створили й мене зробили. Дай мені розуміння, і я навчуся Твоїх заповідей. Ті, які Тебе бояться, побачать мене і зрадіють, бо я надію покладаю на Твої слова. Зрозумів я, Господи, що Твої присуди правильні, і що Ти покарав мене справедливо. Нехай буде Твоя милість втіхою мені — згідно з Твоїм словом до Твого раба. Хай зійдуть на мене Твої щедроти, і я буду жити, бо Твій закон — повчання для мене. Нехай сором покриє гордих, бо несправедливо, беззаконно повелися зі мною. Я ж вникатиму у Твої заповіді. Хай пригорнуться до мене ті, які Тебе бояться і пізнали Твої свідоцтва. Нехай серце моє буде бездоганним у Твоїх настановах, щоб я не був засоромлений.

[11 Хет] Умліває моя душа за Твоїм спасінням, я покладаю надію на Твоє слово. Мій зір притупився задля Твого слова, запитуючи: Коли мене втішиш? Хоч я став, як той бурдюк на морозі, та настанов Твоїх я не забув. Скільки літ Твоєму рабові? Коли для мене вчиниш суд над тими, хто мене переслідує? Мені беззаконні розповідали байки, — те, що не згідне з Твоїм законом, Господи. Усі Твої заповіді — правда, а мене переслідували несправедливо. Допоможи мені! Ще трохи — і вони мене звели би із землі, та я не залишив Твоїх заповідей. Милістю Своєю оживи мене — і я зберігатиму свідчення Твоїх уст.

[12 Ламед] Господи, Твоє слово навіки залишається незмінним на небі. З роду в рід Твоя правда. Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно. За Твоєю постановою існує день, адже все служить Тобі. Якщо би Твій закон не був для мене правилом, я загинув би у своєму приниженні. Повік не забуду Твоїх настанов, бо ними Ти мене оживив, Господи. Я — Твій, спаси мене, бо я дошукувався Твоїх настанов. Мене підстерігали грішники, аби мене вбити, а я вглиблювався у Твої свідчення. Я бачив межу всілякої досконалості, — Твоя ж заповідь надзвичайно широка.

[13 Мем] Як я полюбив Твій закон, Господи! Весь день він навчає мене. Своєю заповіддю Ти зробив мене мудрішим за моїх ворогів; тож вона навіки моя! Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, тому що Твої свідчення є для мене повчанням. Я поглибив знання — більше, ніж старці, бо дошукувався Твоїх заповідей. Я утримав свої ноги від усякого поганого шляху, щоби дотримуватися Твоїх слів. Я не ухилився від Твоїх присудів, бо Ти мені дав закон. Які солодкі Твої слова для мого горла, — вони для моїх уст солодші за мед, за вощину з медом! Я отримав розуміння через Твої заповіді, тому я зненавидів усяку дорогу неправди. [Адже Ти мені дав закон].

[14 Нун] Твоє слово — світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок. Я поклявся і постановив дотримуватися присудів Твоєї справедливості. Я сильно пригнічений. Господи, оживи мене згідно зі Своїм словом! Господи, зволь прийняти добровільні жертви моїх уст і навчи мене Своїх присудів. Моя душа постійно в [Твоїх] руках, тож я не забув Твого закону. Грішники розставили на мене сіть, та я не ухилився від Твоїх заповідей. Я успадкував Твої свідчення навіки, адже вони — радість мого серця. Я спонукав своє серце повік виконувати Твої настанови — задля нагороди.

[15 Самех] Я зненавидів беззаконних, а Твій закон полюбив. Ти — мій помічник і мій заступник. Я покладаю надію на Твоє слово. Відійдіть від мене ви, які чините лукаве: я буду досліджувати заповіді свого Бога! Підтримай мене згідно зі Своїм словом, і я буду жити; не осором мене в моєму очікуванні. Допоможи мені — і врятуюся; я буду постійно навчатися Твоїх настанов. Ти погордував усіма, які відступили від Твоїх настанов, бо їхні задуми лукаві. Я вважав усіх грішників землі порушниками закону. Тому я полюбив Твої свідчення назавжди. Пройми моє тіло Своїм страхом! Адже я побоявся Твоїх присудів.

[16 Аїн] Я звершив суд і праведність. Тож не видай мене тим, які кривдять мене. Будь запорукою Твоєму рабові на добро. Хай горді не зводять наклепів на мене. Мої очі стомилися за Твоїм спасінням і за словом Твоєї праведності. Учини зі Своїм рабом за Твоїм милосердям, навчи мене Своїх настанов. Я — Твій раб. Дай мені розуміння, щоб я пізнав Твої свідчення. Пора Господу діяти! Вони зламали Твій закон. Тому я полюбив Твої заповіді — більше, ніж золото і топаз. Через це я слідував за всіма Твоїми заповідями й зненавидів усяку неправедну дорогу.

[17 Фе] Дивовижні Твої свідчення, тому вникала в них моя душа. Ясність Твоїх слів освітить і наставить немовлят. Я відкрив свій рот й хапав повітря, бо так забажав Твоїх заповідей! Поглянь на мене, помилуй мене згідно з Твоїм присудом для тих, які люблять Твоє Ім’я. Спрямуй мою ходу згідно зі Своїм словом, — хай мною не опанує ніяке беззаконня. Визволи мене від осуду людей, і я буду дотримуватися Твоїх заповідей. Засяй Своїм обличчям на Свого раба, — навчи мене Своїх настанов. Потоками полилися з очей моїх сльози, бо ті не дотримувалися Твого закону.

[18 Саде] Праведний Ти, Господи, і присуди Твої праведні. Ти заповів праведність, — особливим чином Свої свідчення і правду. Мене виснажила ревність за домом Твоїм, бо мої вороги забули Твої слова. Особливо випробуване слово Твоє, тож Твій раб полюбив його. Я — зовсім молодий, зневажений, та я не забув Твоїх настанов. Твоя праведність — вічна праведність, і Твій закон — істина. Мене спіткали клопіт і скрута, та Твої заповіді — повчання для мене. Твої свідчення є вічною правдою. Пошли мені розуміння — і я буду жити.

[19 Коф] Усім своїм серцем я заволав: Почуй мене, Господи! Я досліджуватиму Твої настанови. Закликав я до Тебе: Спаси мене, і стоятиму на варті Твоїх свідчень. Устав я вдосвіта і проголосив: На Твої слова я покладаю надію! Мої очі прокидалися ще до світанку, щоб навчатися Твоїх слів. Господи, у Своїй милості почуй мій голос і оживи мене за Своїм присудом. Наблизилися до мене ті, які безпідставно мене переслідують, а від Твого закону вони віддалилися. Ти ж, Господи, близько, і всі Твої заповіді — правда. Віддавна я пізнав Твої свідчення, бо Ти їх встановив навіки.

[20 Рес] Поглянь на моє приниження і визволи мене, адже я не забув Твого закону. Розсуди мою справу і визволи мене, — словом Своїм оживи мене. Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали Твоїх настанов. Твої щедроти численні, Господи. Оживи мене згідно зі Своїми присудами. Багато тих, які переслідують і гноблять мене, але я не відхилився від Твоїх свідчень. Подивився я на відступників і занеміг, адже вони не дотримувалися Твого слова. Поглянь, я ж полюбив Твої заповіді! Господи, оживи мене у Своєму милосерді! Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки.

[21 Сен] Вельможі даремно погналися за мною, адже моє серце побоялося Твоїх слів. Радітиму Твоїми словами, як той, що натрапив на велику здобич. Я зненавидів неправду, — вона стала огидною мені, а Твій закон полюбив я. Сім разів на день я величав Тебе за Твої праведні присуди. Великий мир у тих, які люблять Твій закон, — для них нема спокус. Я очікував від Тебе спасіння, Господи, — я ж полюбив Твої заповіді. Моя душа дотримувалася Твоїх свідчень, — вона надзвичайно полюбила їх. Я зберіг Твої заповіді й Твої свідчення, і всі мої дороги — перед Тобою, Господи.

[22 Тав] Нехай дійде до Тебе моє благання, Господи. Пошли мені розум за Твоїм словом. Нехай моє прохання долине до Тебе. Визволи мене за Твоїм словом. Хай мої уста заспівають пісню, коли Ти мене навчиш Своїх настанов. Нехай мій язик проголосить Твоє слово, бо всі Твої заповіді — правда. Нехай Твоя рука спасе мене, бо я обрав Твої заповіді. Я покладаю надію на Твоє спасіння, Господи, і Твій закон — наука для мене. Моя душа буде жити і хвалити Тебе, а Твої присуди мені допоможуть. Я заблукав, як загублена вівця. Тож відшукай Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!

Пісня при підходідо храму. Я закликав до Господа, коли перебував у біді, і Він мене почув.

Господи, визволи мою душу від обманливих уст і від підступного язика!

Чого би тобі дати, що тобі додати, підступний язику?

Вигострені стріли сильного з вугіллям пустелі.

Горе мені, бо моє скитання затягнулося, я оселився між наметами Кидара.

Довго тинялася моя душа в скитанні.

Я був у мирі з тими, які ненавидять мир. Коли я з ними говорив, вони безпідставно воювали зі мною.

Пісня при підході до храму. Я звів свої очі до гір. Звідки прийде мені допомога?

Моя поміч — від Господа, Який створив небо й землю.

Не дай спіткнутися твоїй нозі, і хай не задрімає Той, що стереже тебе.

Адже не задрімає і не засне Той, Хто стереже Ізраїля.

Господь буде твоїм сторожем, Господь — твоя охорона при твоїй правій руці.

Вдень сонце тебе не спалить, а вночі — місяць.

Господь тебе оберігатиме від усякого зла, — Він охоронятиме душу твою.

Господь буде охороняти твій вхід і твій вихід — віднині й довіку.

Пісня при підході до храму. Я зрадів, коли мені сказали: Ходімо до Господнього дому!

Наші ноги стояли у твоїх дворах, Єрусалиме.

Єрусалиме, ти збудований як місто, з яким пов’язаний кожний,

бо туди приходили племена, Господні племена, як свідчення для Ізраїля, щоби славити Ім’я Господнє.

Адже там встановлено престоли для суду, престоли для дому Давида.

Просіть того, що несе мир Єрусалимові, — добробут тим, хто тебе любить!

Нехай буде мир у твоїх полках і достаток у твоїх твердинях.

Задля моїх братів і ближніх моїх говорив я: Мир тобі!

Заради дому Господа, Бога нашого, я добивався тобі добра.

Пісня при підході до храму. Я звів свої очі до Тебе, що живеш на небесах!

Ось, як очі раба звернені на руки своїх панів, а очі рабині — на руки її пані, так наші очі — до Господа, Бога нашого, аж доки не змилосердиться над нами.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо ми надмірно сповнені зневаги,

переповнена душа наша презирством заможних і зневагою гордих.

Пісня при підході до храму. Якщо би Господь не був з нами, — нехай скаже Ізраїль, —

якщо би Господь не був з нами, коли люди повстали проти нас,

то вони би живцем проковтнули нас, коли люто запалали на нас своїм гнівом.

Нас неодмінно накрила б вода, потоком понеслася би наша душа, —

над нашими душами неодмінно пронеслись би бурхливі потоки.

Благословенний Господь, Який не віддав нас, як здобич, в їхні зуби!

Наша душа, як той горобець, випурхнула із сіті мисливця: сіть порвалася — і ми спаслися.

Наша поміч — в Імені Господа, Який створив небо й землю.

Пісня при підході до храму. Ті, хто покладає надію на Господа, — як гора Сіон. Не похитнеться повік Той, що живе в Єрусалимі.

Гори навколо нього, а Господь — навколо Свого народу — віднині й довіку;

адже Він не залишить жезла грішників над жеребом праведних, аби праведні не потяглися своїми руками до беззаконня.

Учини добро, Господи, тим, хто має добре і праведне серце.

А тих, які хиляться до розбещеності, Господь залишить з тими, котрі чинять беззаконня. Мир для Ізраїля!

Пісня при підході до храму. Коли Господь повернув полонених Сіону, ми були наче втішені:

тоді наші уста були сповнені радості, а наш язик — веселості. Тож будуть говорити між народами: Велике вчинив Господь з ними!

Господь учинив для нас велике, — і ми раділи!

Поверни, Господи, наших полонених, як потоки на півдні.

Ті, хто сіє в сльозах, з радістю жатимуть.

Виходячи, вони йшли та плакали, несучи своє насіння. А повертаючись, вони прийдуть з радістю, несучи свої снопи.

Пісня при підході до храму. Псалом Соломона.
Якщо Господь не збудує дому, — даремно трудилися будівничі. Якщо Господь не стерегтиме місто, — даремно на варті стояв сторож.

Даремно вам уставати зранку. Ви, що їсте хліб болю, могли би вставати після спочинку, адже Він дає сон Своїм улюбленим.

Діти — ось Господня спадщина, — винагорода плоду лона.

Як стріли в руці сильного, так і сини вигнанців.

Блаженна людина, яка матиме в них сповнення свого бажання. Такі не осоромляться, коли говоритимуть зі своїми ворогами при брамі.

Пісня при підході до храму. Блаженні всі, які бояться Господа, що ходять Його дорогами.

Ти будеш споживати плоди своєї праці. Щасливий ти — і буде добре тобі.

Твоя дружина — як родюча виноградна лоза при стінах твого дому. Твої сини — наче нові оливкові галузки навколо твого столу:

Ось такою благословенною буде людина, яка боїться Господа.

Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, щоби ти бачив добробут Єрусалима в усі дні свого життя.

Ти побачиш синів своїх синів. Мир для Ізраїля!

Пісня при підході до храму. Ще з моєї молодості часто воювали зі мною — нехай оповість Ізраїль;

часто воювали зі мною — ще з моєї молодості, але не здолали мене.

На моїй спині кували грішники, примножували своє беззаконня.

Та праведний Господь потрощив шиї грішників.

Хай осоромляться і втечуть усі ті, які ненавидять Сіон.

Хай стануть, наче трава на дахах, що засихає ще до того, як її вижнуть,

котрою жнець не наповнить своєї руки, а в’язальник — свій поділ.

І не скажуть перехожі: Благословення Господнє на вас! Ми вас поблагословили Господнім Іменем!

Пісня при підході до храму. З глибини я закликав до Тебе, Господи.

Почуй мій голос, Господи. Нехай Твої вуха будуть уважні до голосу мого благання.

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, то хто, Господи, устоїть?

Адже в Тебе є прощення.

Задля Твого закону я чекав на Тебе, Господи; моя душа очікувала Твого слова.

Моя душа покладає надію на Господа — від ранньої сторожі й до ночі. Нехай Ізраїль від ранньої сторожі надіється на Господа.

Адже в Господа — милосердя, і в Нього велике визволення.

Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.

Пісня при підході до храму. Псалом Давида. Господи, серце моє не пишалося, і очі мої не дивилися з погордою, я не ганявся за великим і недосяжним для мене.

Якщо я не любив покірності, а пишався своєю душею, то як відлучають дитину від своєї матері, так віддаси моїй душі.

Нехай Ізраїль покладає надію на Господа — віднині й довіку!

Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;

як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:

Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,

не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,

доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.

Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.

Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.

Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.

Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.

Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.

Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.

Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!

Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:

Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.

Щедро поблагословлю впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,

його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю.

Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.

Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.

Пісня при підході до храму. Псалом Давида.
О, як добре і як гарно, коли брати живуть разом!

Це, наче миро на голові, що стікає на бороду, — на бороду Аарона, що стікає на поли його одягу,

наче роса Аермона, що опускається на гори Сіонські. Адже там Господь заповів благословення і життя навіки.

Пісня при підході до храму. Тож благословіть Господа, усі раби Господні, що стоїте в Господньому домі, у дворах дому нашого Бога.

Ночами підносьте ваші руки до святині й благословіть Господа.

Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, Який створив небо і землю.

Алилуя. Хваліть Господнє Ім’я, раби, хваліть Господа,

ви, що стоїте в Господньому домі, у дворах дому нашого Бога.

Хваліть Господа, бо Господь добрий. Співайте Його Імені, бо це добре.

Бо Господь обрав Собі Якова, Ізраїля — Собі на власність.

Я збагнув, що Господь великий, — наш Господь понад усіх богів.

Усе, що Господь забажав, те вчинив на небі й на землі, у морях та в усіх глибинах.

Він навів хмари від кінців землі, утворив блискавки для дощу, вивів вітри зі Своїх сховищ.

Він уразив первістків Єгипту — від людини до худоби.

Послав ознаки й чудеса серед тебе, Єгипте, — на фараона та на всіх його рабів.

Він вигубив багато народів і знищив сильних царів:

Сеона — царя аморейців, Оґа — царя Васана та всі царства Ханаана.

І дав їхню землю в спадщину — у спадщину Ізраїлеві, Своєму народові.

Господи, Твоє Ім’я навіки! Господи, пам’ять про Тебе — з роду в рід!

Адже Господь судитиме Свій народ, — у Своїх рабах Він матиме розраду.

Ідоли народів — срібло та золото, витвори людських рук.

Вони мають уста, та не говорять; мають очі, та не бачать;

мають вуха, та не чують, [мають ніздрі, та не сприймають запаху, мають руки, та не можуть доторкнутися; мають ноги, та не ходять і не видають звуку зі свого горла], бо немає дихання в їхніх устах.

Ті, хто їх виробляє, хай стануть подібними до них, — усі, які на них покладають надію.

Доме Ізраїля, благослови Господа! Доме Аарона, благослови Господа!

Доме Левія, благослови Господа! Хто боїться Господа, нехай благословить Господа.

Благословенний Господь із Сіону, Який проживає в Єрусалимі!

Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його.

Хваліть Бога над богами, бо навіки милість Його.

Хваліть Владику владик, бо навіки милість Його, —

Того єдиного, Хто творить великі чудеса, бо навіки милість Його;

Хто розумом небо створив, бо навіки милість Його;

Хто встановив землю на водах, бо навіки милість Його;

Хто створив великі світила, бо навіки милість Його,

сонце, аби воно панувало вдень, бо навіки милість Його,

місяць і зорі, аби вони панували вночі, бо навіки милість Його;

Хто побив Єгипет із його первістками, бо навіки милість Його;

Хто вивів з-посеред них Ізраїля, бо навіки милість Його,

рукою сильною і високим раменом, бо навіки милість Його;

Хто розділив Червоне море навпіл, бо навіки милість Його;

Хто перевів Ізраїля через нього, бо навіки милість Його,

а фараона та його військо скинув у Червоне море, бо навіки милість Його;

Хто перепровадив Свій народ через пустелю, бо навіки милість Його; Хто дав воду зі скелі, бо навіки милість Його;

Хто побив великих царів, бо навіки милість Його,

вигубив сильних царів, бо навіки милість Його,

Сеона, царя аморейців, бо навіки милість Його,

Оґа, царя Васана, бо навіки милість Його;

Хто віддав їхню землю в спадок, бо навіки милість Його,

у спадщину Ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки милість Його,

оскільки в нашому приниженні Господь згадав нас, бо навіки милість Його,

Хто визволив нас від наших ворогів, бо навіки милість Його;

Хто дає поживу кожному тілу, бо навіки милість Його.

Прославляйте Бога небесного, бо навіки милість Його! Славте Володаря над володарями, бо навіки милість Його!

Псалом Давида. Біля рік Вавилонських ми сиділи і плакали там, коли згадували Сіон.

Посеред нього на вербах ми повісили наші гусла.

Оскільки ті, які взяли нас у полон, попросили нас там слів із пісень, — ті, котрі нас забрали — пісню: Заспівайте нам сіонських пісень!

Та як нам співати Господню пісню на чужій землі?

Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, то нехай піде в забуття моя правиця.

Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, якщо не пам’ятатиму тебе, якщо не вважатиму Єрусалим джерелом моєї радості.

Господи, у день Єрусалима згадай синів Едома, як вони вигукували: Знищуйте, знищуйте його аж до основ!

Нещасна вавилонська дочко! Блаженний той, хто відплатить тобі за те, що ти нам заподіяла!

Блаженний той, хто візьме й розіб’є об скелю твоїх немовлят!

Псалом Давида. Прославлятиму Тебе, Господи, від усього мого серця, співатиму Тобі перед ангелами, бо Ти вислухав слова моїх уст.

Поклонюся до Твого святого храму і прославлю Твоє Ім’я за Твою милість і Твою правду, бо Ти звеличив Своє слово понад усяке ім’я.

Того дня, як я закличу до Тебе, невідкладно вислухай мене: Ти потурбуєшся про силу моєї душі.

Хай прославлять Тебе, Господи, усі царі землі, бо всі чули слова Твоїх уст;

тож хай співають на дорогах Господніх, бо велика слава Господня!

Адже високо Господь: і на понижене Він споглядає, і горде здалека впізнає.

Якщо я піду серед біди, Ти держатимеш при житті мене. На злобу моїх ворогів простягнув Ти Свою руку, — Твоя правиця спасла мене.

Господь розплатиться за мене! Господи, навіки милість Твоя; не погордуй ділами Своїх рук!

На закінчення. Псалом Давида.
Господи, Ти мене випробував, і Ти мене вивчив.

Ти знаєш, коли я сідаю, і коли я встаю, Ти заздалегідь вникнув у задуми мої.

Ти дослідив мою стежку і мій сінник, передбачив усі мої дороги.

Адже нема й слова в мене на язику,

а Ти, Господи, вже все збагнув — майбутнє й давно минуле. Ти створив мене і Свою руку на мене поклав.

Дивовижне для мене Твоє знання! Воно понад мої сили, — я не спроможний його осягнути!

Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя?

Якщо піду на небо, — Ти там. Якщо зійду в ад — і там Ти.

Коли б я вдосвіта розправив свої крила й поселився на краю землі, —

то й там Твоя рука попровадить мене, Твоя правиця втримає мене.

І сказав я: Ось темрява сховає мене, і ніч — світло в насолоді моїй.

Бо й темрява не сховає від Тебе, і ніч засяє, як день: її темрява така, як її світло.

Адже Ти, Господи, створив моє нутро, — прийняв мене від лона моєї матері.

Я прославлятиму Тебе, бо Ти вельми дивовижний, і дивовижними є Твої діла, — моя душа це дуже добре знає.

Не були приховані від Тебе мої кості, які Ти сформував у тайні, і моє єство було в земних глибинах.

Мене несформованого бачили Твої очі, і в книзі Твоїй записані будуть усі; упродовж днів вони будуть сформовані, і ніхто в них.

Я особливо вшанував Твоїх друзів, Боже, дуже зміцніли їхні володіння.

Як перерахую їх, буде їх більше, ніж піску! Я прокинувся, і я все ще з Тобою.

Коли би Ти, Боже, знищив грішників! Відступіться від мене мужі кровожерні!

Адже Ти скажеш у задумі: Даремно вони будуть захоплювати твої міста.

Господи, хіба я не зненавидів тих, які Тебе ненавидять? Я зовсім занепав через Твоїх ворогів.

Мене охопила повна ненависть до них: вони стали мені ворогами!

Досліди мене, Боже, пізнай серце моє. Досліди мене і пізнай мої шляхи.

Подивись, чи нема в мені дороги беззаконня, і скеруй мене на шлях вічний.

На закінчення. Псалом Давида.

Визволи мене, Господи, від поганої людини, визволи мене від безбожного чоловіка:

такі задумували неправедне в серці, весь день готувалися воювати.

Вони вигострили свій язик, наче гадюки, — зміїна отрута на їхніх устах.
(Музична пауза).

Захисти мене, Господи, від руки грішника, визволи мене від неправедних людей, які задумали поставити перепону ногам моїм.

Горді наставили на мене капкан і натягнули мотузки, поклали пастки для моїх ніг, на стежці наставили на мене сильце.
(Музична пауза).

Я сказав Господу: Ти — мій Бог! Господи, почуй голос мого благання.

Господи, Владико, Ти — сила мого спасіння, Ти вберіг мою голову в день бою.

Господи, не видай мене грішникові, проти мого бажання. Вони задумали зло проти мене — не залиш мене, щоб ніколи вони не піднялися.
(Музична пауза).

Що ж до проводиря їхнього оточення, — злоба їхніх уст покриє їх.

На них спаде розпечене вугілля, Ти скинеш їх у вогонь, — вони не встоять у бідах.

Людина, яка лихословить, не встоїть на землі: зло вполює і знищить неправедну людину.

Я збагнув, що Господь вчинить суд бідному і відімстить за убогого.

Тож праведні прославлятимуть Твоє Ім’я, праведні житимуть у Твоїй присутності.

Псалом Давида. Господи, закликав я до Тебе, почуй мене! Зверни увагу на голос мого благання, коли я кличу до Тебе.

Нехай підійметься до Тебе молитва моя, як пахощі кадила, а мої піднесені руки — це вечірня жертва.

Господи, постав сторожу біля моїх уст і брами укріплення навколо моїх губ.

Не приверни моє серце до лукавих слів, щоб я не знаходив оправдання для гріхів з людьми, які чинять беззаконня, аби я не приєднався до їхніх обранців.

Мене покарає праведний у своєму милосерді й докорить мені, але олія грішного хай не намастить моєї голови, бо й моя молитва їм до вподоби.

Біля скелі були потоплені їхні судді. Почують мої слова, бо вони сповнені сили.

Як грудки землі розсипаються на землі, так розсипалися наші кості при аді.

Та до Тебе, Господи, Владико, очі мої! На Тебе покладаю надію, не забери моєї душі.

Захисти мене від пастки, яку на мене поставили, від сильця тих, які чинять беззаконня!

Грішники попадуться у власні пастки. Я сам, аж поки не мину.

Повчання Давида, коли він перебував у печері. Молитва.

Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я звернувся в молитві до Господа.

Виливатиму перед Ним своє благання, сповіщу Йому свою журбу.

Коли знемагав у мені мій дух, Ти знав мої стежки. На дорозі, якою я йшов, наставили на мене пастку.

Дивився я праворуч і оглядався, бо не було нікого, хто знав би мене. Нема куди мені втікати, і нема того, хто би шукав моєї душі.

Я закликав до Тебе, Господи, і сказав: Ти — моя надія, моя доля на землі живих.

Зверни увагу на мою молитву, бо я надто принижений. Визволи мене від тих, хто переслідує мене, бо вони стали сильніші за мене.

Господи, виведи мою душу з в’язниці, щоб я прославляв Твоє Ім’я. Мене з нетерпінням очікуватимуть праведні, доки Ти не винагородиш мене.

Псалом Давида, коли його переслідував син.
Господи, почуй мою молитву, прийми моє благання у Своїй правді! Вислухай мене у Своїй праведності!

І не вступай у суд зі Своїм рабом, бо перед Тобою не виправдається ніхто з живих.

Адже ворог переслідував душу мою, втоптав моє життя в землю, посадив мене в темряві, наче од віку померлих.

Ослаб у мені дух мій, стривожилося в мені серце моє.

Я згадав давні дні, роздумував про всі Твої вчинки, розмірковував про діла рук Твоїх.

Підняв я до Тебе свої руки: моя душа перед Тобою, як спрагла земля.
(Музична пауза).

Поспіши вислухати мене, Господи, — мій дух занепав. Не відверни від мене Свого обличчя, аби я не уподібнився до тих, які сходять в могилу.

Дай мені вранці відчути Твою милість, бо на Тебе я покладаю надію. Господи, об’яви мені дорогу, якою маю йти, бо до Тебе я спрямував свою душу.

Визволи мене від моїх ворогів, Господи, бо я до Тебе прибіг.

Навчи мене чинити волю Твою, бо Ти — мій Бог. Твій добрий Дух поведе мене праведною землею.

Господи, задля Твого Імені Ти оживиш мене, у Своїй праведності виведеш із біди мою душу.

І у Своїй милості Ти вигубиш моїх ворогів, знищиш усіх, які гноблять душу мою, адже я — Твій раб!

Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни.

Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ.

Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його?

Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.

Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться.

Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними.

Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів,

уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі,

що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча.

Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.

Їхні покої заповнені, вони видають найрізноманітніше; їхні вівці дуже плодючі, вони плодяться у своїх дворах;

їхні воли ситі, нема поваленої огорожі, нема переходу, ні крику на їхніх площах.

Блаженним названо народ, якому так ведеться. Блаженний народ, в якого Господь — його Бог.

Псалом хвали, Давида. Я буду величати Тебе, мій Боже, мій царю! Буду благословляти Твоє Ім’я навіки й навіки-віків.

Щодня буду благословляти Тебе і славити Твоє Ім’я навіки й навіки-віків.

Великий Господь, гідний найвищої хвали, і величі Його немає границі.

Рід за родом буде хвалити Твої діла, — вони звіщатимуть про Твою могутність,

говоритимуть про велику славу Твоєї святині, оповідатимуть про Твої дивовижні діла,

будуть розказувати про Твою грізну силу й описувати Твою велич.

Передаватимуть вони пам’ять про Твою велику доброту і Твоєю праведністю будуть радіти.

Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і дуже милостивий.

Господь добрий до всіх; Його щедроти — на всіх Його ділах.

Хай прославляють Тебе, Господи, усі Твої діла, хай благословляють Тебе всі Твої праведні.

Вони розголошуватимуть славу Твого царства й розповідатимуть про Твою могутність,

щоб об’явити людським синам про Твою силу та славу величі Твого царства.

Твоє царство — царство на всі віки, Твоє панування — на всі роди й покоління. 13a Вірний Господь у Своїх словах і праведний — у всіх Своїх ділах.

Господь підтримує всіх, які похитнулися, і підносить усіх повалених.

Очі всіх із надією спрямовані до Тебе, Ти своєчасно даєш їм поживу:

розкриваєш Свою долоню і наповнюєш усе живе доброзичливістю.

Праведний Господь на всіх Своїх шляхах і святий у всіх Своїх ділах.

Господь близький до всіх, які кличуть Його, — до всіх, які кличуть Його в правді.

Він виконає волю тих, хто Його боїться, — вислухає їхні благання і спасе їх.

Господь охороняє всіх тих, які Його люблять, і повністю вигубить усіх грішних.

Мої уста виголошуватимуть Господню хвалу. Нехай усяке тіло благословляє Його святе Ім’я навіки й навіки-віків.

Алилуя. Аггея і Захарії. Хвали, душе моя, Господа.

Хвалитиму Господа у своєму житті, співатиму моєму Богові, поки існую.

Не покладайте надію на вельмож, на людських синів, в яких нема спасіння.

Вийде його дух, і він повернеться у свою землю. Того ж дня загинуть усі їхні задуми.

Блаженний той, кому Бог Якова помічник, хто надію покладає на Господа, свого Бога,

Який створив небо й землю, море і все, що в них, Який береже правду навіки,

чинить суд скривдженим, дає поживу голодним. Господь звільняє ув’язнених,

Господь підносить повалених, Господь дає сліпим мудрість, Господь любить праведних.

Господь оберігає чужинців, сироту і вдову Він прийме, а дорогу грішних знищить.

Господь буде царювати навіки, — твій Бог, Сіоне, з роду в рід.

Алилуя. Аггея і Захарії. Хваліть Господа, бо псалом — це добре. Нехай буде солодкою нашому Богові хвала.

Господь будує Єрусалим, — Він збере розсіяних з Ізраїля.

Він лікує розбитих серцем, перев’язує їхні рани.

Він перераховує безмежну кількість зірок і всіх їх називає по імені.

Великий Господь наш, і велика міць Його, і мудрості Його немає меж.

Господь приймає лагідних, а грішних покоряє аж до землі.

Почніть Господа прославляти, заграйте нашому Богові на гуслах:

Він вкриває небо хмарами, готує дощ для землі, вирощує траву на горах [і зелень на потребу людям],

дає худобі й воронятам, які волають до Нього, їхній корм.

Він не буде милуватися силою коня, і ноги мужа Йому не до вподоби;

Господу милі ті, які бояться Його, котрі покладають надію на Його милосердя.

Алилуя. Аггея і Захарії. Єрусалиме, хвали Господа! Сіоне, величай свого Бога!

Адже Він укріпив засуви твоїх брам, поблагословив твоїх синів, що в тобі.

Дає мир твоїм границям і наповняє тебе достатком пшениці.

Посилає на землю Своє Слово, — швидко лине Його Слово!

Він посилає сніг, наче вовну, розсіває іній, як попіл,

розкидає свій лід, наче крихти хліба, — хто встоїть перед Його морозом?

Пошле Своє Слово і розтопить їх, Духом Своїм повіє — і хлинуть води.

Слово Своє сповіщає Він Якову, — Свої присуди й настанови — Ізраїлеві.

Він не вчинив так із жодним народом, — присудів Своїх Він їм не об’явив.

Алилуя. Аггея і Захарії. Хваліть Господа з небес, хваліть Його на висотах!

Хваліть Його, усі Його ангели. Хваліть Його, усі Його сили.

Хваліть Його, сонце й місяцю. Хваліть Його, усі зорі й світло.

Хваліть Його, небеса небес і вода, що над небесами.

Хай хвалять Господнє Ім’я, бо Він сказав, — і вони з’явилися, заповів — і вони створилися.

Він поставив їх навіки і навіки-віків, видав наказ, що не промине.

Хваліть Господа із землі, змії й усі безодні,

вогонь, град, сніг, лід, вітряна буря, — ви, що виконуєте Його веління, —

гори й усі узвишшя, плодоносні дерева й усі кедри,

звірі й уся худоба, плазуни й крилаті птахи,

царі землі й усі народи, вельможі й усі судді землі,

хлопці й дівчата, старші разом із молодими!

Хай хвалять Господнє Ім’я, бо величним є Ім’я Його одного. Слава Його — на землі й на небесах.

І Він підійме силу Свого народу. Хвала всім Його праведним, — синам Ізраїля, народові, що близький до Нього.

Алилуя. Заспівайте Господу нову пісню, — Йому хвала на зібранні праведних.

Нехай радіє Ізраїль своїм Творцем, хай пишаються сини Сіону своїм Царем.

Хай хвалять Його Ім’я хором, нехай грають Йому на тимпані й псалтирі,

бо Господь любить Свій народ і прославить лагідних спасінням.

Праведні будуть хвалитися в славі й радітимуть на своїх постелях.

Прославляння Бога на їхніх устах і мечі двосічні в їхніх руках:

щоб відплату дати племенам, кару — народам;

щоби пов’язати їхніх царів путами та їхніх вельмож — залізними кайданами;

звершити над ними записаний суд. Така слава — для всіх Його праведних.

Алилуя. Хваліть Бога у святині Його, хваліть Його на могутньому Його небозводі.

Хваліть Його за чудеса Його, хваліть Його за безмежну Його велич.

Хваліть Його звуком труби, хваліть Його на псалтирі й гуслах.

Хваліть Його на тимпані й хором, хваліть Його на струнах і на сопілці.

Хваліть Його дзвінкими цимбалами, хваліть Його на гучних цимбалах.

Усе, що дихає, — нехай хвалить Господа! Алилуя!