БиблияСимфонияХоменкаГ › Голос

«Голос» / Симфония / Хоменка

Слово: «Голос» встречается 252 раза в 230 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОЖЕРТВОВАТЬ

Стихи 1–50 из 230
15
“В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає.”
Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: “Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його.”
І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.”
Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.”
Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його
І голос ізлинув з неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання."
І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: "Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!"
Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
як писано в книзі віщувань пророка Ісаї: “Голос вопіющого в пустині: Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки його.
і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на нього, та залунав з неба голос: “Ти — мій Син любий, тебе я вподобав.”
І залунав голос з хмари. “Це Син мій, Вибранець, слухайте його!”
І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали.
Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.”
Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”
Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»
У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося!
Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, — ба, вже й тепер він, — коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши — оживуть.
І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.
Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!
А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»
Отче, прослав своє ім'я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»
Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.
Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.
«То ти таки цар?» — мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій.»
Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.
Мойсей, побачивши, здивувався тим видінням; та коли підійшов ближче, щоб придивитись, пролунав голос Господній:
і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»
І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»
Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!
І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. —
і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі.
Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.»
Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.»
Та коли довідалися, що він юдей, всі в один голос гукали яких дві години: «Велика ефеська Артеміда!»
я повалився на землю і почув голос, що казав до мене: Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш?
А він мовив: Бог батьків наших тебе наперед призначив спізнати його волю, бачити Праведника й чути з його уст голос;
І слухали вони його аж до цього слова, а потім зняли свій голос, кажучи: «Геть із землі такого! Йому не жити!»
— що я і робив у Єрусалимі. Сам я багато святих позамикав був у в'язницях, одержавши від первосвящеників на те владу; а коли їх убивали, я давав проти них свій голос.
Усі ми попадали на землю, я ж почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш? Трудно тобі проти рожна бити ногою.»
Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»
І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.
Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж — «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»
А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити!
Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі.
Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос,
Стихи 1–50 из 230
15
Предыдущее:
Голоді
Следующее:
Голосами

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.