Неї — Симфония — Переклад Хоменка

Мт 5:32

А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, — хіба у випадку розпусти, — той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.

Мт 9:18

Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: “Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.”

Мт 15:23

Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”

Мт 21:7

привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї.

Мт 21:19

Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла.

Мт 21:24

Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.

Мт 22:39

А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.

Мт 24:44

Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте.

Мт 26:27

Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,

Мк 1:30

Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї.

Мк 5:23

і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."

Мк 7:15

Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.

Мк 11:13

Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.

Мк 11:14

І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.

Мк 13:15

хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї;

Мк 14:5

Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати!" І вони ремствували на неї.

Мк 14:9

Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам'ятку про неї."

Мк 14:23

Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.

Мк 15:24

Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.

Лк 1:28

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Лк 1:38

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Лк 1:61

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

Лк 4:38

Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.

Лк 4:39

І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.

Лк 7:13

Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.”

Лк 8:55

І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.

Лк 10:39

Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.

Лк 10:41

Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,

Лк 10:42

одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”

Лк 13:8

А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.

Лк 13:12

Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: “Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.”

Лк 13:13

І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога.

Ів 4:7

Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.»

Ів 4:10

Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.»

Ів 4:12

Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?»

Ів 4:16

«Піди ж, — мовить до неї, — позви чоловіка свого та й повертайся сюди.»

Ів 4:21

Ісус до неї: «Повір мені, жінко, — час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві.

Ів 4:27

Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.»

Ів 8:7

А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, — нехай перший кидає у неї камінь!»

Ів 8:10

Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?»

Ів 8:11

«Ніхто, Господи», — відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши.»

Ів 19:26

Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, — а його ж любив він, — мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»

Ів 20:16

Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!»

Дії 5:8

Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»

Дії 5:9

Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»

Дії 11:6

Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.

Дії 13:17

Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.

Дії 16:18

Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.

Дії 27:8

А пливучи з трудом попри неї, прибули до одного місця, що зветься Гарна Пристань, біля якої було місто Ласея.

Рим 13:3

Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;

«Неї» / Симфония / Хоменка