1 Послухайте це Господнє слово, плач, який я беру на вас, доме Ізраїля:
2 Вона впала, більше не зможе встати дівиця Ізраїль. Упала на своїй землі, немає того, хто би її підвів.
3 Тому так говорить Господь: У місті, з якого виходили тисячі, залишаться сто, а з якого виходили сто, залишаться десятеро в домі Ізраїля.
4 Тому що так говорить Господь до дому Ізраїля: Шукайте Мене, і житимете!
5 І не шукайте Ветиля та не входьте до Ґалґала, і не ходіть до Криниці клятви, бо Ґалґал неминуче буде взятий у полон [1] , і Ветиль буде, як неіснуючий.
6 Шукайте Господа і житимете, щоб не спалахнув, як вогонь, дім Йосифа, і не пожер його, і не буде нікого, хто загасить у домі Ізраїля!
7 Це — Господь, Який творить суд на висоті й поклав праведність на землю,
8 Він чинить усе, змінює і повертає до ранку тінь смерті, а день затемнює в ніч, Він кличе воду моря і виливає її на поверхню землі, Господь, Бог Вседержитель, Йому Ім’я!
9 Він піднімає розбиття на силу і біду наводить на твердині.
10 Вони зненавиділи того, що картає в брамі, і знехтували освяченим словом.
11 Через це, оскільки ви б’єте бідних, а від них ви прийняли вибрані дари, ви збудували прикрашені доми, та не мешкатимете в них, ви насадили пожадані виноградники, та вина з них не питимете.
12 Бо Я пізнав ваші численні безбожності й сильні ваші гріхи, ви, що топчете праведного, берете заміну і відсуваєте бідних у брамі.
13 Через це той, хто розумний, у цей час мовчатиме, бо час поганий.
14 Шукайте добра, а не за зла, щоб ви жили! І так з вами буде Господь, Бог Вседержитель, як ви і сказали:
15 Ми зненавиділи зло, і ми полюбили добро. І поставте суд у брамах, щоби Господь, Бог Вседержитель, помилував тих, що залишилися з Йосифа.
16 Через це так говорить Господь, Бог Вседержитель: На всіх дорогах плач, і в усіх дорогах будуть говорити: Горе, горе! Закличуть рільника до плачу та ридання і до тих, що знають голосіння,
17 і на всіх дорогах — плач, бо Я перейду посеред тебе, — сказав Господь.
18 Горе вам, що бажаєте Господнього дня. Навіщо він вам, Господній день? Він є темрявою, а не світлом!
19 Це так, як коли людина втече від пащі лева, та нападе на неї ведмедиця, і втече до свого дому, покладе свої руки на стіну, а її вкусить змія.
20 Хіба Господній день — не темрява, а світло? Він чорнота, що не має в собі світла.
21 Я зненавидів, Я відкинув ваші свята і не відчуватиму запаху під час ваших свят.
22 Тому що, коли Мені принесете всепалення і ваші жертви, Я не прийму, і на ваші нещирі жертви за спасіння не погляну.
23 Відкинь від Мене звук твоїх пісень, — псалом твоїх музик не послухаю.
24 І покотиться суд, як вода, і праведність, немов з непрохідного потоку.
25 Хіба ви Мені сорок років приносили зарізане і жертви, доме Ізраїля?
26 І ви взяли шатро Молоха і зірку вашого бога Рефана, — їхні образи, які ви собі зробили.
27 І переселю вас за Дамаск, — говорить Господь, — Бог Вседержитель Його Ім’я.