Євреїв 10 глава

Послання до євреїв
Сучасний переклад → Новый русский перевод

У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу.

Закон — это лишь тень тех благ, которые ожидают людей в будущем, а не сами эти блага. Поэтому Закон не может сделать совершенными тех, кто приходит, чтобы постоянно, из года в год, приносить те же самые жертвы.

А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи.

Если бы Закон был в состоянии это сделать, то разве они не перестали бы приносить свои жертвы? Поклоняющиеся были бы очищены раз и навсегда и больше не чувствовали бы вины за свои грехи.

Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи.

Но эти жертвы служат для того, чтобы из года в год напоминать о грехе,

Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи.

потому что кровь быков и козлов не может устранять грехи.

Через те, коли Христос входив у світ, Він казав: «Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.

Поэтому, входя в этот мир, Он сказал: «Не захотел Ты ни жертв, ни даров, но Ты приготовил тело для Меня.

Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах та в приношеннях за гріх.

Тебя не радуют ни всесожжения, ни жертвы за грех.

Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов! Як сказано про Мене у книзі Закону, явився Я здійснити Твою волю, о Боже”».

Тогда Я сказал: „Вот Я иду, как и написано в свитке обо Мне, чтобы исполнить волю Твою, Боже!“»[83]

Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього).

Итак, вначале Он сказал: «Не захотел Ты ни жертв, ни даров, ни всесожжений, ни жертв за грех, они Тебя не радуют и Ты не доволен ими». Он сказал это, несмотря на то что всё это требовалось по Закону.

А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге.

Потом Он добавил: «Вот Я иду, чтобы исполнить волю Твою». Он отменяет первое и вводит в силу второе.

А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.

И потому, что Он исполнил волю Божью, мы были раз и навсегда освящены принесением в жертву тела Иисуса Христа.

Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів.

Каждый священник изо дня в день стоит, выполняя свои обязанности, вновь и вновь принося одни и те же жертвы, не способные удалить грехи.

А коли Христос приніс одну жертву за гріхи на всі часи, Він зайняв Своє місце по праву руку від Бога.

А этот первосвященник принес одну жертву за грехи, действенную вовеки, и сел по правую руку от Бога.[84]

І тепер Він чекає миті, коли вороги Його впадуть до Його ніг.[30]

С тех пор Он ожидает того часа, когда Его враги будут повержены к Его ногам[85].

Бо однією жертвою Він приніс досконалість на всі часи для тих, кому дано святість.

Одной жертвой Он навсегда сделал освящаемых совершенными.

Про це нам і Дух Святий свідчить. По-перше, Він твердить:

Об этом нам свидетельствует и Святой Дух. Вначале Он говорит:

«Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду [31] з моїм народом, — так сказав Господь. — Законом просвітлю Я серця людей, і в їхнім розумі Я напишу його».

«Я в будущем заключу с ними такой завет, — говорит Господь. — Законы Мои Я вложу в их сердца и запишу в их умах».[86]

Потім він каже: «І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».

Потом Он добавляет: «Их грехи и их беззакония Я больше не вспомню».[87]

Там, де гріхи прощені, приносити за них жертви немає потреби.

Когда грех прощен, тогда уже больше нет нужды в жертве за грех.

Ось чому, брати і сестри, ми маємо впевненість, що потрапимо до Святая Святих завдяки крові Ісусовій.

Итак, братья, благодаря крови Иисуса мы теперь можем смело входить в Святое Святых,

Ми потрапимо туди новим і живим шляхом, який відкрив нам Ісус крізь завісу, тобто через Тіло Його.

войти по новому и живому пути, который открыт для нас через завесу, то есть через Его тело[88].

Бо ми маємо великого Первосвященика, Який править Храмом Божим.

У нас есть великий священник, Который стоит во главе всего дома Божьего[89].

Тож наблизимося до Бога зі щирими, повними твердої віри серцями, очищеними від нечистого сумління, омивши тіла свої чистою водою.

Так давайте приблизимся к Богу с искренними сердцами, в полноте веры, кроплением очистив сердца от порочной совести и омыв тела чистой водой[90].

Будьмо непохитні в тій надії, яку ми маємо, завжди навчаючи інших про неї. Адже ми сповнені віри у те, що Господь виконає усе, що обіцяв.

Будем непоколебимо держаться исповедания веры, которая дает надежду, потому что Тот, Кто обещал нам, — верен.

Ми повинні думати одне про одного, та спонукати одне одного до любові й добрих вчинків.

Будем с вниманием относиться друг к другу, побуждая друг друга к любви и добрым делам.

Не дамо припинитися нашим зустрічам, як то дехто намагається. Навпаки, підтримуймо одне одного дедалі дужче. Адже ми бачимо, як наближається День.

Не будем оставлять наших собраний, как это вошло у некоторых в привычку. Будем ободрять друг друга, особенно видя, что День Господа уже приближается.

Бо якщо ми й далі свідомо грішитимемо після того, як пізнали істину, тоді вже ніякими пожертвами за гріхи нам не очиститися.

Ведь если мы, узнав истину, сознательно продолжаем грешить, то грехи эти не искупит уже никакая жертва.

А буде лише жахливе очікування суду й лютого вогню, що зжере всіх, хто протистоїть Богу.

В таком случае нам остается лишь со страхом ожидать суда и яростного огня, который пожрет врагов Божьих[91].

Кожен, хто відмовлявся від Закону Мойсея, був безжалісно відданий на смерть за свідченнями двох або трьох свідків.

Кто нарушал Закон Моисея, того, на основании слов двух или трех свидетелей, безжалостно предавали смерти[92].

Уявіть же, наскільки гіршу кару заслуговує той, хто ногами топтав Сина Божого,[32] хто нечестивою вважає кров Заповіту, що освятила його, хто зневажав Дух милості!

Так насколько же более сурового наказания, по вашему мнению, заслуживает тот, кто попирает ногами Сына Божьего, ни во что не ставит кровь завета[93], которой был освящен, и оскорбляет Духа благодати?

Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу». І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій».

Мы знаем Того, Кто сказал: «Предоставьте месть Мне, Я воздам»[94] и ещё: «Господь будет судить Свой народ».[95]

То жахлива річ — отримати покарання від рук живого Бога.

Страшно впасть в руки живого Бога!

Пригадайте ті перші дні, коли ви були щойно осяяні світлом Благовісті. Багато боротьби й страждань випало тоді на вашу долю, але ви все витерпіли.

Вспомните прежние дни, когда после того, как были просвещены, вы выдержали тяжелые страдания.

Часом вас самих виставляли на привселюдну зневагу й страждання. Іншим разом ви поділяли долю таких же упосліджених.

Временами вас выставляли на осмеяние и преследовали, а временами вы стояли плечом к плечу с теми, кто переносил такие же страдания.

Ви розділяли страждання тих, хто був в ув’язненні, і з радістю сприймали, коли у вас відбирали ваше майно. Бо ви знали, що володієте чимось кращим, таким, що буде з вами завжди.

Вы проявляли сострадание к тем, кто находился в темницах; вы даже радовались, когда забирали ваше имущество, потому что вы знали, что у вас есть имущество лучшее, вечное.

Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду.

Не теряйте же мужества, вы за это будете щедро вознаграждены.

Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним.

Вам необходима стойкость, чтобы исполнить волю Божью и получить то, что Он обещал.

Бо ось каже Господь: «Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.

«Ещё недолго, совсем недолго, и Тот, Кто должен прийти, придет незамедлительно».[96]

Праведна людина житиме вірою в Мене. Якщо ж хто злякаючись, відвернеться від Господа, той не отримає милості від Мене».(у грецькому Старому Заповіті).

«Праведный Мой верой жив будет,[97] но если он отступит от веры в Меня, Я буду недоволен им».[98]

Але ми не належимо до тих, хто відвернеться й заблукає. Ні, ми ті люди, які мають віру й спасіння.

Но мы не из тех, кто отступает и гибнет; нет, мы верим и получаем спасение.

Примечания:

Новый русский перевод

5 [83] — Пс 39:7-9.

12 [84] — Или: грехи и навсегда сел по правую руку от Бога.

12 [85] — См. Пс 109:1; Евр 1:13.

16 [86] — Иер 31:33.

17 [87] — Иер 31:34.

20 [88] — См. Мк 15:38.

21 [89] — Имеется в виду: 1) небесный храм Бога; 2) народ Бога, верующие в Иисуса Христа. Но, возможно, оба варианта имеют место.

22 [90] — См. Иез 36:25.

27 [91] — См. Ис 26:11; Соф 1:18; Соф 3:8.

28 [92] — См. Чис 35:30; Втор 17:6; Втор 19:15.

29 [93] — См. Исх 24:8.

30 [94] — Втор 32:35.

30 [95] — Втор 32:36; Пс 134:14.

37 [96] — Авв 2:3.

38 [97] — Или: « Но праведный верой жив будет…»

38 [98] — Авв 2:4.

« 9 глава 11 глава »