Исаия 29 глава

Книга пророка Исаии
Синодальный перевод → Переклад Куліша та Пулюя

Горе Ариилу, Ариилу, городу, в котором жил Давид! приложите год к году; пусть заколают жертвы.

Горе Аріїлу — Аріїлу, городові, що в йому жив Давид! додайте рік до року; тимчасом нехай собі заколюють жертви.

Но Я стесню Ариил, и будет плач и сетование; и он останется у Меня, как Ариил.

Бо я стїсню Аріїла, й настане плач та смуток, і буде він у мене, як аріїл.

Я расположусь станом вокруг тебя и стесню тебя стражею наблюдательною, и воздвигну против тебя укрепления.

Розтаборюсь я кругом тебе, й стисну тебе сторожжю чуйною, й здвигну проти тебе башти утверджені.

И будешь унижен, с земли будешь говорить, и глуха будет речь твоя из-под праха, и голос твой будет, как голос чревовещателя, и из-под праха шептать будет речь твоя.

І будеш понижений; зпід землї будеш говорити; глухий буде зпід землї твій голос; голос твій буде, як у того, що з черева промовляє, й зпід перстї пошептом виходити ме мова твоя.

Множество врагов твоих будет как мелкая пыль, и полчище лютых, как разлетающаяся плева; и это совершится внезапно, в одно мгновение.

Ворогів же в тебе буде, як мілкого пилу, й товп лютих, наче розвіяної полови; а станесь усе нагло, нечайно, як оком мигнути.

Господь Саваоф посетит тебя громом и землетрясением, и сильным гласом, бурею и вихрем, и пламенем всепожирающего огня.

Господь Саваот навідає тебе громом, землетрусом; страшним шумом бурі та вихру, і поломєм огня, що все пожерає.

И как сон, как ночное сновидение, будет множество всех народов, воюющих против Ариила, и всех выступивших против него и укреплений его и стеснивших его.

(Але й вони борзо зникнуть) І, як сонне видиво нічне, буде товпа всїх тих народів воюючих проти Аріїла, й усїх, що на його наступили, обложили й його стиснули.

И как голодному снится, будто он ест, но пробуждается, и душа его тоща; и как жаждущему снится, будто он пьёт, но пробуждается, и вот он томится, и душа его жаждет: то же будет и множеству всех народов, воюющих против горы Сиона.

І, як голодному сниться, що він їсть, а прокинеться, — аж голод його мучить; та й, як багнущому сниться, що він пє, а прокинеться, — аж його вялить і жадоба палить, так буде й з роєм всїх тих народів, що проти гори Сиону будуть воювати.

Изумляйтесь и дивитесь: они ослепили других, и сами ослепли; они пьяны, но не от вина, — шатаются, но не от сикеры;

З'умійтесь же й дивуйтесь! Вони других ослїпили, та й самі ослїпли; вони пяні, хоч не від вина, — заточуються, хоч не від напою;

ибо навёл на вас Господь дух усыпления и сомкнул глаза ваши, пророки, и закрыл ваши головы, прозорливцы.

Господь бо навів на вас духа сонливого й замкнув очі ваші, — пророків, та закрив голови ваші — віщих мужів.

И всякое пророчество для вас то же, что слова в запечатанной книге, которую подают умеющему читать книгу и говорят: «прочитай её»; и тот отвечает: «не могу, потому что она запечатана».

І всяке пророцтво — се для вас те саме, що слова в книзї під печаттю: подають її письменному й кажуть: "прочитай її"; а той відказує: "не можу, бо вона запечатана";

И передают книгу тому, кто читать не умеет, и говорят: «прочитай её»; и тот отвечает: «я не умею читать».

І передають її такому, що не вміє читати, та й кажуть: "прочитай її"; то й же відказує: "я читати не вмію".

И сказал Господь: так как этот народ приближается ко Мне устами своими, и языком своим чтит Меня, сердце же его далеко отстоит от Меня, и благоговение их предо Мною есть изучение заповедей человеческих;

І сказав Господь: Позаяк сей нарід устами тілько близиться до мене, і язиком тілько мене шанує, серце ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передо мною походить із науки заповідей людських,

то вот, Я ещё необычайно поступлю с этим народом, чудно и дивно, так что мудрость мудрецов его погибнет, и разума у разумных его не станет.

Тим і я з людьми такими незвичайно дивне диво-чудо витворю, так що мудрість у премудрих їх зникне, й розуму в їх розумних не стане.

Горе тем, которые думают скрыться в глубину, чтобы замысл свой утаить от Господа, которые делают дела свои во мраке и говорят: «кто увидит нас? и кто узнает нас?»

Горе тим, що гадають глибоко сховатись, щоб задуму свою втаїти перед Господом; що чинять справи свої в темряві, й говорять: Хто нас побачить, хто взнає?

Какое безрассудство! Разве можно считать горшечника, как глину? Скажет ли изделие о сделавшем его: «не он сделал меня»? и скажет ли произведение о художнике своём: «он не разумеет»?

Що за безглуздє! Чи ганчарь же й його глина однакі речі? Хиба ж виріб скаже про того, що його виробив: не він зробив мене? або чи ж скаже штучний утвір про того, що її виконав; він нїчо не знає?

Ещё немного, очень немного, и Ливан не превратится ли в сад, а сад не будут ли почитать, как лес?

Чи ж за короткий, дуже короткий час Ливан не зробиться садом, а сад не будуть уважати лїсом?

И в тот день глухие услышат слова книги, и прозрят из тьмы и мрака глаза слепых.

І почують у той час глухі слова книги, та й прозрять із пітьми й темряви очі слїпих.

И страждущие более и более будут радоваться о Господе, и бедные люди будут торжествовать о Святом Израиля,

І будуть страдаючі що-раз більше радуватись у Господї, і вбогі будуть веселитись в Сьвятім Ізрайлевім;

потому что не будет более обидчика, и хульник исчезнет, и будут истреблены все поборники неправды,

Бо не стане вже тих, що других з'обижали, щезнуть ті, що на сьміх підіймали, й будуть вигублені всї, що за неправдою побивались;

которые запутывают человека в словах, и требующему суда у ворот расставляют сети, и отталкивают правого.

Що ошукували ближнього словами; що заставляли сїтї тому, хто в воротах суду добивався, а правого на бік відсували.

Посему так говорит о доме Иакова Господь, Который искупил Авраама: тогда Иаков не будет в стыде, и лицо его более не побледнеет.

Тим то так говорить Господь про дом Яковів, — Господь, що вивів Авраама: Яков не буде тодї стидатись, та й лице його не зблїдне.

Ибо когда увидит у себя детей своих, дело рук Моих, то они свято будут чтить имя Моё и свято чтить Святого Иаковлева, и благоговеть пред Богом Израилевым.

Бо як побачить він у себе дїти свої, твір рук моїх, — то вони будуть сьвято шанувати імя моє, сьвято держати Сьвятого Ізрайлевого, й боятись Бога Якового.

Тогда блуждающие духом познают мудрость, и непокорные научатся послушанию.

Тодї ті, що блукають духом, спізнають мудрість, а ті, що стояли опір, навчаться послуху.

Примечания:

Синодальный перевод

2 сетовать — роптать, жаловаться.

9 сикера — крепкий алкоголь из меда, фруктового сока, зерна.

« 28 глава 30 глава »