2 Петра 1 глава

Второе соборное послание апостола Петра
Синодальный перевод → Сучасний переклад

Симон Пётр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:

Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.

благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.

Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.

Как от Божественной силы Его даровано нам всё потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию,

Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас Славою і добротою.

которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделались причастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью, —

І завдяки тій Славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.

то вы, прилагая к сему всё старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность,

Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання.

в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие,

Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність.

в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь.

Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов.

Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа.

І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.

А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих.

А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

Посему, братия, более и более старайтесь делать твёрдым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнётесь,

Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.

ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

Для того я никогда не перестану напоминать вам о сём, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине.

Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам.

Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием,

Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі.

зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.

Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.

Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память.

Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.

Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетённым басням последуя, но быв очевидцами Его величия.

Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.

Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принёсся к Нему такой глас: «Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Моё благоволение».

Христос одержав честь і Славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».

И этот глас, принёсшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе.

Ми теж чули цей голос, який лунав з Небес у той час, коли ми були з Ним на святій горі.[1]

И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в тёмном месте, доколе не начнёт рассветать день и не взойдёт утренняя звезда в сердцах ваших,

Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.

зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою.

Найголовніше, що маєте ви зрозуміти, — це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками.

Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.

Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

Примечания:

Синодальный перевод

17 велелепно — величественно, прекрасно, великолепно.

« 5 глава 2 глава »