1 Коринтян 3 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Сучасний переклад → Новый русский перевод

Брати і сестри мої, коли я з вами був, то не міг навчати вас як людей духовних. Навпаки, я мусив звертатися до вас як до людей мирських, як немовлят у Христі.

Так вот, братья, я не мог говорить с вами как с людьми духовными, но говорил вам как людям, находящимся под властью старой греховной природы[13], как младенцам во Христе.

Я проповідував вам, неначе напував вас молоком, а не годував твердою їжею, бо ви не спроможні були ще її спожити. Ви ще й зараз не здатні на це.

Я кормил вас молоком, а не твердой пищей, потому что вы ещё не были способны принимать её, да и теперь ещё не способны,

Ви й досі належите цьому світу. Якщо між вами є заздрощі й суперечки, то хіба не мирські ви є? Хіба не поводитесь, як усі люди цього світу?

ведь вы по-прежнему находитесь под властью старой греховной природы. Пока среди вас существуют зависть и споры, вы остаетесь прежними людьми и ведете себя так, как люди этого мира.

Якщо хтось із вас каже: «Я послідовник Павла», а інший: «А я — Аполлоса» — то хіба не як мирські люди ви чините?

Ну чем вы отличаетесь от других, когда говорите: «Я — сторонник Павла» или «Я — Аполлоса»?

А хто ж такий Аполлос, і хто такий Павло? Ми лише слуги, через яких ви стали віруючими. Ми виконали свою роботу, яку Господь призначив кожному із нас.

Ведь кто такой Аполлос? И кто такой Павел? Мы лишь служители, благодаря которым вы поверили в Христа. Каждый из нас сделал то дело, которое ему поручил Господь.

Я посіяв зерно, Аполлос полив його, але Бог є Той, Хто виростив.

Я сажал, Аполлос поливал, а выращивал Бог.

Тож не має значення ні той, хто сіяв, ні той, хто поливав, а лише Бог, Який зростив.

Поэтому ничего не значит ни тот, кто сажает, ни тот, кто поливает, а лишь Бог, Который выращивает.

І той, хто сіяв зерно, і той, хто поливав його, мають одну мету, і кожен буде нагороджений за свою працю.

Тот, кто сажает, и тот, кто поливает, имеют одну цель, и каждый получит награду за свой труд.

Бо всі ми на службі у Бога, трудимося в Його ім’я, а ви — і нива Божа, й оселя Його.

Ведь мы сотрудники у Бога, а вы — Его поле, Его строение.

Згідно з Божим даром, даним мені, я заклав фундамент, як той мудрий будівельник, а вже інший зводить на ньому споруду. Та кожен мусить дбати про те, як він будує.

По благодати, данной мне Богом, я, как мудрый строитель, заложил основание, а продолжает строительство кто-то другой. Но каждый должен смотреть внимательно, как он строит.

Але ніхто не може закласти іншого фундаменту, ніж той, що вже закладено, й фундамент той — Ісус Христос.

Никто не может заложить другой фундамент, кроме того, который уже заложен, и этот фундамент — Иисус Христос.

Людина може будувати на цьому фундаменті з золота чи срібла, коштовного каміння чи дерева, сіна чи соломи.

На этом фундаменте человек может строить из золота, серебра, из драгоценных камней, из дерева, из сена или соломы,

Але робота кожного буде очевидна, бо настане День, і все стане зрозумілим, тому що той День прийде з вогнем. І вогонь випробує працю кожного і виявить її якість.

но наступит День, когда выявится, кто как строил. В тот День всё будет испытано огнем, и огонь покажет качество работы каждого.

І якщо збудоване людиною вистоїть, то вона здобуде винагороду.

Если постройка устоит, то строивший получит свою награду;

Чия ж споруда згорить, той зазнає втрати, а сам він буде врятований, уникнувши вогню.

если же сгорит, то он понесет убыток. Сам он, однако, будет спасен, но спасен как бы из огня.

Чи знаєте ви, що ви — Храм [3] Божий, і що Дух Божий живе в вас?

Разве вы не знаете, что вы вместе — храм Божий и что в вас живет Дух Божий?

Якщо хтось зруйнує Божий Храм, того Бог зруйнує, бо Храм Божий — святий, а ви і є цим Храмом.

Если кто-либо разрушит Божий храм, того разрушит Бог, потому что храм Божий свят, а храм этот — вы.

Не обманюйте себе. Якщо хтось із вас вважає, що він розумний мудрістю цього світу, то йому слід стати «нерозумним», щоб здобути істинну мудрість.

Не обманывайте самих себя. Если кто из вас думает, что по представлениям этого мира он мудр, то ему надо стать «глупым», чтобы быть мудрым на самом деле.

Бо мудрість цього світу насправді є безглуздям для Бога. У Святому Писанні сказано: «Бог ловить мудрих на їхні ж хитрощі».

Ведь мудрость этого мира — глупость в глазах Божьих. Написано: «Он ловит мудрых на их же хитрость»[14],

І ще: «Господь знає, що думки мудрих — нікчемні».

и ещё: «Господь знает, что помыслы мудрого — всего лишь суета».[15]

21-22 Тож не треба вихвалятися людьми. Бо все належить вам: чи то Павло, Аполлос або Кифа; чи то світ, життя, смерть, сучасне й майбутнє — все належить вам.

Поэтому не хвалитесь людьми. Вам принадлежит всё:

будь то Павел, или Аполлос, или Кифа[16], или этот мир, жизнь или смерть, настоящее или будущее — всё принадлежит вам,

Ви ж належите Христові, а Христос належить Богу.

вы же сами принадлежите Христу, а Христос — Богу.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [13] — Букв.: с плотскими.

19 [14] — Иов 5:13.

20 [15] — Пс 93:11.

22 [16] — То есть Петр. Так же по всей книге.

« 2 глава 4 глава »