1 Коринтян 3 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

І я, брати, не міг до вас говорити як до духовних, але як до тілесних, як до немовляток у Христі.

Так вот, братья, я не мог говорить с вами как с людьми духовными, но говорил вам как людям, находящимся под властью старой греховной природы[13], как младенцам во Христе.

Я молоком поїв вас, не їжею, ви бо не могли їсти її, та й тепер ще не можете,

Я кормил вас молоком, а не твердой пищей, потому что вы ещё не были способны принимать её, да и теперь ещё не способны,

бо ви ще тілесні. Якже між вами зависть та суперечки, то хіба ви — не тілесні і не поводитесь як звичайні люди?

ведь вы по-прежнему находитесь под властью старой греховной природы. Пока среди вас существуют зависть и споры, вы остаетесь прежними людьми и ведете себя так, как люди этого мира.

Бо коли хто каже: «Я — Павлів», а інший: «Я — Аполлосів», то хіба ви не звичайні люди?

Ну чем вы отличаетесь от других, когда говорите: «Я — сторонник Павла» или «Я — Аполлоса»?

Що таке Аполлос? Що Павло? — Слуги, через яких ви увірували, і то як кому дав Господь.

Ведь кто такой Аполлос? И кто такой Павел? Мы лишь служители, благодаря которым вы поверили в Христа. Каждый из нас сделал то дело, которое ему поручил Господь.

Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,

Я сажал, Аполлос поливал, а выращивал Бог.

так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує.

Поэтому ничего не значит ни тот, кто сажает, ни тот, кто поливает, а лишь Бог, Который выращивает.

І хто садить, і хто поливає, є одне; але кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом.

Тот, кто сажает, и тот, кто поливает, имеют одну цель, и каждый получит награду за свой труд.

Ми бо співробітники Божі, ви — Божа нива, Божа будівля.

Ведь мы сотрудники у Бога, а вы — Его поле, Его строение.

За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує.

По благодати, данной мне Богом, я, как мудрый строитель, заложил основание, а продолжает строительство кто-то другой. Но каждый должен смотреть внимательно, как он строит.

Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос.

Никто не может заложить другой фундамент, кроме того, который уже заложен, и этот фундамент — Иисус Христос.

Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, —

На этом фундаменте человек может строить из золота, серебра, из драгоценных камней, из дерева, из сена или соломы,

кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно.

но наступит День, когда выявится, кто как строил. В тот День всё будет испытано огнем, и огонь покажет качество работы каждого.

І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду;

Если постройка устоит, то строивший получит свою награду;

а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь.

если же сгорит, то он понесет убыток. Сам он, однако, будет спасен, но спасен как бы из огня.

Хіба не знаєте, що ви — храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває?

Разве вы не знаете, что вы вместе — храм Божий и что в вас живет Дух Божий?

Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви.

Если кто-либо разрушит Божий храм, того разрушит Бог, потому что храм Божий свят, а храм этот — вы.

Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим;

Не обманывайте самих себя. Если кто из вас думает, что по представлениям этого мира он мудр, то ему надо стать «глупым», чтобы быть мудрым на самом деле.

бо мудрість цього світу — глупота в Бога. Написано бо: «Він ловить мудрих їхніми хитрощами»;

Ведь мудрость этого мира — глупость в глазах Божьих. Написано: «Он ловит мудрых на их же хитрость»[14],

і ще: «Господь знає думки мудрих, що вони марні.»

и ещё: «Господь знает, что помыслы мудрого — всего лишь суета».[15]

Тому нехай ніхто не хвалиться людьми; усе бо ваше:

Поэтому не хвалитесь людьми. Вам принадлежит всё:

чи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє — усе ваше,

будь то Павел, или Аполлос, или Кифа[16], или этот мир, жизнь или смерть, настоящее или будущее — всё принадлежит вам,

ви ж Христові, а Христос — Божий.

вы же сами принадлежите Христу, а Христос — Богу.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [13] — Букв.: с плотскими.

19 [14] — Иов 5:13.

20 [15] — Пс 93:11.

22 [16] — То есть Петр. Так же по всей книге.

« 2 глава 4 глава »