Евреям 10 глава

Послание к Евреям апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Закон, имея тень будущих благ, а не самый образ вещей, одними и теми же жертвами, каждый год постоянно приносимыми, никогда не может сделать совершенными приходящих с ними.

Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.

Иначе перестали бы приносить их, потому что приносящие жертву, быв очищены однажды, не имели бы уже никакого сознания грехов.

Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.

Но жертвами каждогодно напоминается о грехах,

Але в них — щорічне нагадування про гріхи,

ибо невозможно, чтобы кровь тельцов и козлов уничтожала грехи.

оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.

Посему Христос, входя в мир, говорит: «жертвы и приношения Ты не восхотел, но тело уготовал Мне.

Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.

Всесожжения и жертвы за грех неугодны Тебе.

Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.

Тогда Я сказал: вот, иду, как в начале книги написано о Мне, исполнить волю Твою, Боже».

Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.

Сказав прежде, что «ни жертвы, ни приношения, ни всесожжений, ни жертвы за грех, — которые приносятся по закону, — Ты не восхотел и не благоизволил»,

Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,

потом прибавил: «вот, иду исполнить волю Твою, Боже». Отменяет первое, чтобы постановить второе.

а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.

По сей-то воле освящены мы единократным принесением тела Иисуса Христа.

Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.

И всякий священник ежедневно стоит в служении, и многократно приносит одни и те же жертвы, которые никогда не могут истребить грехов.

І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.

Он же, принеся одну жертву за грехи, навсегда воссел одесную Бога,

Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,

ожидая затем, доколе враги Его будут положены в подножие ног Его.

далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.

Ибо Он одним приношением навсегда сделал совершенными освящаемых.

Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.

О сём свидетельствует нам и Дух Святой; ибо сказано:

Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:

«Вот завет, который завещаю им после тех дней, говорит Господь: вложу законы Мои в сердца их, и в мыслях их напишу их,

Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,

и грехов их и беззаконий их не воспомяну более».

і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!

А где прощение грехов, там не нужно приношение за них.

А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.

Итак, братия, имея дерзновение входить во святилище посредством Крови Иисуса Христа, путём новым и живым,

Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —

который Он вновь открыл нам через завесу, то есть плоть Свою,

новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —

и имея великого Священника над домом Божиим,

і маючи Великого Священика в Божому домі,

да приступаем с искренним сердцем, с полною верою, кроплением очистив сердца от порочной совести, и омыв тело водою чистою,

приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.

будем держаться исповедания упования неуклонно, ибо верен Обещавший.

Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.

Будем внимательны друг ко другу, поощряя к любви и добрым делам.

Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;

Не будем оставлять собрания своего, как есть у некоторых обычай; но будем увещевать друг друга, и тем более, чем более усматриваете приближение дня оного.

не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.

Ибо если мы, получив познание истины, произвольно грешим, то не остаётся более жертвы за грехи,

Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,

но некое страшное ожидание суда и ярость огня, готового пожрать противников.

а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.

Если отвергшийся закона Моисеева, при двух или трёх свидетелях, без милосердия наказывается смертью,

Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.

то сколь тягчайшему, думаете, наказанию повинен будет тот, кто попирает Сына Божия и не почитает за святыню Кровь завета, которою освящён, и Духа благодати оскорбляет?

Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?

Мы знаем Того, Кто сказал: «у Меня отмщение, Я воздам, говорит Господь». И ещё: «Господь будет судить народ Свой».

Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.

Страшно впасть в руки Бога живого!

Страшно попасти в руки Живого Бога!

Вспомните прежние дни ваши, когда вы, быв просвещены, выдержали великий подвиг страданий,

Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:

то сами среди поношений и скорбей служа зрелищем для других, то принимая участие в других, находившихся в таком же состоянии;

або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.

ибо вы и моим узам сострадали, и расхищение имения вашего приняли с радостью, зная, что есть у вас на небесах имущество лучшее и непреходящее.

Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].

Итак, не оставляйте упования вашего, которому предстоит великое воздаяние.

Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.

Терпение нужно вам, чтобы, исполнив волю Божию, получить обещанное;

Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.

ибо ещё немного, очень немного, и Грядущий придёт и не умедлит.

Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.

Праведный верою жив будет; а если кто поколеблется, не благоволит к тому душа Моя.

Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.

Мы же не из колеблющихся на погибель, но стоим в вере к спасению души.

Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі.

Примечания:

Синодальный перевод

12 одесную — по правую руку, справа.

« 9 глава 11 глава »